Постанова

від 05.11.2019 по справі 460/1539/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9179/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів:Ільчишин Н.В., Гудима Л.Я.

за участі секретаря судового засідання: Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (суддя Недашківська К.М., час ухвалення 15:35, місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 26.07.2019 року),

в адміністративній справі №460/1539/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у складанні та поданні до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області на позивача довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу умовах режимних обмежень, премії, надбавки за особливо важливі завдання та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби; 2) зобов`язати відповідача скласти та подати до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області на позивача довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу умовах режимних обмежень, премії, надбавки за особливо важливі завдання та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Відповідач Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки позову не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Третя особа ГУ ПФУ в Рівненській області в суді першої інстанції подала пояснення на позовну заяву, просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у складанні та поданні до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, із зазначенням складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років; надбавка за особливо важливі завдання; надбавка за умови режимних обмежень; премія. Зобов`язано Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та подати до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2018 р. із зазначенням складових, які враховувалися при первинному обчисленні пенсії: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років; надбавка за особливо важливі завдання; надбавка за умови режимних обмежень, допуск Ф3; премія. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції від 23 липня 2019 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає оскаржене рішення суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач порушив строки звернення до суду встановлені ст.122 КАС України та не подав заяви про поновлення строку на звернення до суду з обгрунтованими причинами його пропуску. Тому, на думку апелянта, даний позов не підлягає розгляду. Крім цього, зазначає апелянт, що 01.03.2018 року набрала чинності постанова КМ України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців у розумінні ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що впливає на розмір пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на п.1, п.2 постанови КМ України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивач набув право на підвищення пенсії починаючи з 01.01.2018 року. Відповідно до Постанови №103, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців за Постановою №704, відповідачем сформовано довідку №ХГ16717 від 28.03.2018 р., що враховується для перерахунку пенсії позивача за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою КМ України від 13.02.2008р. №45 та подав її до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області. Надалі 10.04.2018 р. ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області на підставі довідки №ХГ16717 від 28.03.2018 р. було проведено перерахунок пенсії позивача, з врахуванням таких видів грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Оскільки постановами КМ України №103 та №45 при перерахунку пенсії не передбачалось включення інших видів грошового забезпечення, в тому числі тих, які отримував позивач на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, тому відповідач правомірно не включив їх до довідки про розмір грошового забезпечення. Також зазначає апелянт, що Постанова №103 була чинною на момент складення відповідачем довідки та перерахунку пенсії, а тому відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законодавством. Крім цього, звертає увагу апелянт на те, що 12.12.2018 року Великою Палатою Верховного Суду у справі №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) було прийнято постанову у зразковій справі, якою відмовлено позивачам щодо включення надбавок, що включались на момент призначення пенсії після проведеного перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 23.07.2019 року та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними, просить апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач подав суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що підтримує позовні вимоги.

Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності учасників справи.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області як військовий пенсіонерта з 27.01.2018 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно Протоколу від 27.01.2018 року ГУ ПФУ в Рівненській області за пенсійною справою ОСОБА_1 , пенсія позивачу призначена у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 29). До складу грошового забезпечення для обчислення пенсії враховані: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років (40%), середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (а.с. 98-100).

Також встановлено, що 28.03.2018 року Рівненським ОВК складено довідку №ХГ16717 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018р. №103, у якій зазначені такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 4510 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340 грн., надбавка за вислугу років (50%) 2925 грн., всього 8775 грн. (а.с. 38, 101).

На підставі даної довідки орган Пенсійного фонду здійснив позивачу перерахунок пенсії (а.с. 102, 103).

20.05.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Рівненського ОВК із заявою про подачу довідки на перерахунок пенсії, в якій, з врахуванням постанови КМ України від 30.08.2017р. №704, просив вказати розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу умовах режимних обмежень, премії, надбавки за особливо важливі завдання та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби. Заява обгрунтована тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 р., визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. за №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008р. за №45 (а.с. 39-41).

29.05.2019 року відповідач Рівненський ОТЦКСП листом №12/1/458 повідомив позивача про відсутність підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки зазначені у довідці №ХГ16717 від 28.03.2018 року складові грошового забезпечення станом на 01.03.2018р. відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 (а.с. 42-43).

Відносно доводів апелянта про порушення позивачем строку звернення до суду, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що предметом спору у цій адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у складанні та поданні до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області на позивача довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, а також зобов`язання цього відповідача скласти та подати до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області на позивача довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 20.05.2019 року звертався із заявою про видачу відповідної довідки на перерахунок пенсії, із обгрунтуваним покликанням на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 р..

На цю заяву позивач отримав відповідь від 29.05.2019 року за №12/1/458 про відмову у складення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Саме ця відмова відповідача у видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, зумовила необхідність звернення позивача до адміністративного суду із розглядуваними позовними вимогами.

Таким чином, враховуючи, що про порушення своїх прав позивач дізнався у травні 2019 року, а до суду із розглядуваними позовними вимогами звернувся 26.06.2019 року, тому відсутні підстави для тверджень про порушення позивачем 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у цьому адміністративному позові не ставляться вимоги про перерахунок чи виплату пенсії, а вимоги заявлені до відповідача Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо визнання його бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Таким чином, являються безпідставними доводи апелянта про те, що позивач порушив строки звернення до суду і тому даний позов не підлягає розгляду.

Відносно доводів апелянта про відсутність у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із зазначенням складових, які враховувалися при первинному обчисленні пенсії, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання відповідача Рівненського ОТЦКСП скласти та подати до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2018 р. із зазначенням складових, які враховувалися при первинному обчисленні пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМ України №103 від 21.02.2018р. та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсії, затв. постановою КМ України №45 від 13.02.2008р., а тому позивач має право на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням усіх (в т.ч. додаткових) видій грошового забезпечення, які позивачу були враховані при первинному обчисленні пенсії.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.2 ст.51 цього Закону, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (ч.3 ст.51 Закону).

Відповідно до ч.4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, яка набрала чинності з 01.01.2017 р.), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, починаючи з 01.01.2017 р. законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.

При цьому, згідно ч.18 ст.43 вказаного Закону, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

З 01 березня 2018 року набрала чинності постанова КМ України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова №704), якою визначено розміри та порядок обчислення і виплати грошового забезпечення окремим категоріям військовослужбовців.

Так, згідно п.2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас постановою КМ України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103), передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Одночасно цією Постановою внесені зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 (надалі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 (у редакції Постанови №103) визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Пунктами 2, 3 Порядку №45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року №794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Отже, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №103 при перерахунку пенсії не передбачалось врахування надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за умови режимних обмежень, допуск ФЗ, премії та інші, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, вони правомірно не були включені до довідки від 28.03.2018 року про розмір грошового забезпечення. Вказана Постанова №103 була чинною та не була скасована на момент складення довідки Рівненським обласним військовим комісаріатом та перерахунку пенсії ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Із змісту довідки №ХГ16717Т від 28.03.2018 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018р. №103, яка видана Рівненським ОВК, видно, що в ній зазначені такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 4510 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340 грн., надбавка за вислугу років (50%) 2925 грн., всього 8775 грн..

На підставі цієї довідки орган Пенсійного фонду здійснив перерахунок пенсії.

Отже, станом на момент складення та надсилання вказаної довідки до органу Пенсійного фонду всі види грошового забезпечення, передбачені пунктом 5 Порядку №45 та пунктом 1 Постанови №103, були правомірно зазначені Рівненським обласним військовим комісаріатом у довідці. Зазначення будь-яких інших видів грошового забезпечення, окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, суперечило б приписам нормативно-правового акту, яким безпосередньо врегульовано порядок перерахунку пенсій особам, яким пенсія призначена за нормами Закону №2262-ХІІ.

Колегія суддів апеляційного суду також враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які затверджені відповідною постановою Уряду.

05 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду повернуто скаржнику.

Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, пункти 1, 2 Постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсії, затв. постановою КМ України №45 від 13.02.2008р., втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає частини 2 статті 265 КАС України.

Однак, колегія суддів вважає, що скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не дає Рівненському ОВК додаткових або нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до Пенсійного органу, оскільки Рівненський ОВК керувався чинними приписами Постанови №103 та Порядку №45 на момент надання довідки №ХГ16717Т від 28.03.2018 року.

Визнання не чинними в подальшому пунктів 1, 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019р., не може мати наслідком зобов`язання відповідача до вчинення певних дій за період до 05.03.2019, оскільки цей факт не розповсюджує свою дію на правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем до набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Тому, являються помилковими висновки суду першої інстанції про те, що після скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103 Рівненський ОТЦКСП повинен повторно скласти та направити до органу пенсійного фонду нову довідку про розмір грошового забезпечення.

З цього приводу суд апеляційної інстанції також зазначає, що специфіка призначення та перерахунку пенсій військовим пенсіонерам полягає у тому, що розмір пенсій, які призначаються за Законом №2262-ХІІ, знаходиться у пропорційному відношенні до розміру грошового забезпечення за посадою, яку пенсіонер займав на момент звільнення зі служби або за відповідною посадою (при перерахунку пенсії). До 01.01.2017р. на законодавчому рівні закріплено правило, згідно з яким підставою для проведення перерахунку пенсії була фактична зміна видів грошового забезпечення (введення додаткових видів грошового забезпечення або підвищення рівня грошового забезпечення).

Водночас після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774-VIII, яким внесено зміни до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення на яких умовах та в якому розмірі слід здійснити перерахунок пенсії. Отже, саме Кабінет Міністрів України за наявності фінансових можливостей держави визначає підстави коли може бути проведено перерахунок пенсії особам, яким пенсія призначена за нормами Закону №2262-ХІІ, але в будь-якому випадку з урахуванням закріплених в Преамбулі Закону №2262-ХІІ вимог щодо гідного пенсійного забезпечення у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Окремо слід зазначити, що вказані зміни до Закону №2262-ХІІ не визнавалися не конституційними у встановленому порядку, є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

В контексті розгляду спірних правовідносин таке рішення про перерахунок пенсії прийнято Кабінетом Міністрів України у формі Постанови №103 та на виконання вказаної постанови було проведено перерахунок пенсії усім категоріям осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Отже, проведення наступного перерахунку пенсії буде наслідком прийняття Кабінетом Міністрів України нового рішення про перерахунок пенсії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що визнання протиправним та нечинним пунктів 1, 2 Постанови №103 за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії не створює для Рівненського обласного військового комісаріату обов`язку скласти та видати нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу пенсійним органом.

Враховуючи вищенаведене нормативно-правове обґрунтування спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що у випадку коли спеціальним Законом №2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов`язку повторно вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.

Внесення змін в Порядок №45, які визнані протиправними та такими, що не відповідають законодавчим актам вищої юридичної сили, не зобов`язує органи владних повноважень застосовувати законодавчі акти вищої юридичної сили та положення Порядку №45 в попередній редакції.

Чинна редакція статі 63 Закону №2262-ХІІ не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, вказуючи лише на право на перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що в абзаці 4 п.3 Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001, зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов`язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

У абзаці 10 п. 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року №1-42/2011 Конституційний Суд України відзначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожному достатнього життєвого рівня. Конституційний Суд України виходив із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права, обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов`язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України.

Згідно зі ст.22 Загальної декларації прав людини, розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Airey проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Kjartan Asmundsson проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Щодо застосування положень Порядку №45 в попередній редакції, то колегія суддів звертає увагу на те, що важливим в аспекті досліджуваного питання є проблема застосування акта, який був визнаний протиправним та нечинним за рішенням суду, а тому припинив свою дію. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або змінені; дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновлення регулювання відповідних правовідносин.

Аналогічна позиція міститься у пункті 32 Правил підготовки проектів актів КМУ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №870 від 06 вересня 2005 року. Таке ж положення міститься у пункту 2.36 Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. №34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», в якому зазначено, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність, а також не узгоджується з положеннями Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997р. № 503/97.

Отже, визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не зумовлює відновлення дії попередньої редакції норм Порядку №45, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

В свою чергу оскільки Порядком №45 (додаток 2 до Постанови) не унормовано порядок видачі довідки про грошове забезпечення з урахуванням всіх (додаткових) видів грошового забезпечення, відмова у видачі такого документа не може визнаватися протиправною, оскільки в даному випадку право на перерахунок пенсії залежить від механізму його реалізації - прийняття відповідного рішення Кабінету міністрів України про перерахунок пенсії відповідним категоріям військовослужбовців з урахуванням всіх видів грошового забезпечення за посадою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції не враховано наведених вище норм матеріального права та фактичних обставин справи, і як наслідок зроблено помилковий висновок про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, тобто про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у складанні та поданні до ГУПФУ в Рівненській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, та про зобов`язання відповідача Рівненський ОТЦКСП скласти та подати до ГУ Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2018 р. із зазначенням складових, які враховувалися при первинному обчисленні пенсії: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років; надбавка за особливо важливі завдання; надбавка за умови режимних обмежень, допуск Ф3; премія.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта (відповідача) про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи неповно встановлено обставини справи та не дотримано норм матеріального права, а тому оскаржене рішення суду від 23.07.2019 року слід скасувати і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задоволити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року в адміністративній справі №460/1539/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії скасувати і прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Л. Я. Гудим Повний текст постанови складено 12.11.2019 року