Ухвала

від 18.12.2019 по справі 460/1539/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2019 року

Київ

справа №460/1539/19

адміністративне провадження №К/9901/34367/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року по справі № 460/1539/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

У червні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на позивача довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу умовах режимних обмежень, премії, надбавки за особливо важливі завдання та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби;

- зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на позивача довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу умовах режимних обмежень, премії, надбавки за особливо важливі завдання та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, із зазначенням складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років; надбавка за особливо важливі завдання; надбавка за умови режимних обмежень; премія.

Зобов`язано Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01 березня 2018 року із зазначенням складових, які враховувалися при первинному обчисленні пенсії: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років; надбавка за особливо важливі завдання; надбавка за умови режимних обмежень, допуск Ф3; премія.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задоволено.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року в адміністративній справі № 460/1539/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії скасовано та ухвалено нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Вважаючи постанову такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 10 грудня 2019 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на позивача довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійних виплат.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що справа належить до справ незначної складності і справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

В касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, оскільки держава має виконати своє зобов`язання, що гарантовані йому законодавством.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 460/1539/19, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року по справі № 460/1539/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачТацій Л.В.

СуддяСтрелець Т.Г.

СуддяСтеценко С.Г.