Постанова

від 14.10.2009 по справі 2а-11278/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2009 року 11:58 № 2а-11278/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Заступника Прокурора Дніпровського району міста Києва

в інтересах держави в особі

Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі

міста Києва

до ТОВ Орієнтир

про стягнення заборгованості

У судовому засіданні 14 жовтня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Заступник Прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва (надалі також - Позивач ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир (надалі також - Відповідач ) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир`заборгованості у розмірі 107 459, 17 грн. (сто сім тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 17 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що плановою перевіркою правильності обчислення, повноти нарахування зобов`язання зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за період з 1 січня 2004 року по 31 січня 2009 року встановлено заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир`по сплаті збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 107 459, 17 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні зазначив про те, що 6 квітня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю Орієнтир`отримано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва № 365 від 18 березня 2009 року про сплату боргу з страхових внесків в розмірі 107 459, 17 грн., однак станом на час розгляду справи вказану заборгованість Відповідачем не погашено.

Внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Орієнтир`своїх обов`язків по сплаті заборгованості на обов`язкове державне пенсійне страхування, як зазначив представник Позивача, бюджету Пенсійного фонду завдано збитків, чим відповідно порушені інтереси та завдано шкоди державі шляхом підриву державної політики в галузі пенсійного забезпечення та створення належних умов для виплати пенсій.

Представник Відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир , -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вказавши на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир`було зазначено про те, що станом на час розгляду справи відсутні правові підстави, якими Позивач обґрунтовує позовні вимоги, оскільки вимогу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про сплату боргу № Ю-365 від 18 березня 2009 року скасовано Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 10 червня 2009 року № 12474/08.

Таким чином, вимога Позивача про сплату боргу, на думку представника Відповідача, вважається відкликаною у зв`язку з її скасуванням, а тому відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування`та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16 січня 2004 року (надалі -Інструкція).

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю Орієнтир є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування`та статті 14 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Абзацом 1 статті 14 Закону встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно із статтею 1 Закону страхові внески -кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Перелік страхувальників визначений статтею 14 Закону, де, зокрема, вказано, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до статті 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Розмір страхових внесків, згідно статті 18 Закону у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік. Страхові внески є цільовим загальнообов`язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов`язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування страхових внесків визначається статтею 19 Закону, зокрема, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця -на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України Про оплату праці , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до пункту 5 Інструкції обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до підпунктів 4.1., 4.2., 4.1. Інструкції та відповідно до статті 4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування : 33.2 відсотки для суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України Про оплату праці . Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою чотири відсотки від об`єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12 і 15 статті 11 Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або як підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Виплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування -на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1-4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Відповідно до пункту 8.1 Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов`язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов`язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Згідно до підпункту а пункту 8. 2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків.

Актом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № 38/03 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 16 березня 2009 року встановлено суму простроченої заборгованості страхових внесків (зборів) за платником ТОВ Орієнтир`в розмірі 107 459, 17 грн.

18 березня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва виставлено та направлено на адресу Відповідача вимогу № Ю-365 від 18 березня 2009 року, згідно з якою станом на 18 березня 2009 року загальна сума боргу платника страхових внесків становить 107 459, 17 грн.

Факт отримання вищевказаної вимоги представником Відповідача 6 квітня 2009 року підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 360850.

Відповідно до пункту 2. 1 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2 (надалі також - Порядок ), -у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

14 квітня 2009 року Відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду в Дніпровському районі міста Києва заяву про узгодження вимоги № Ю-365 від 18 березня 2009 року, в якій просив скасувати вимогу у зв`язку із порушенням, допущеними під час проведення перевірки.

Рішенням Управління Пенсійного фонду в Дніпровському районі міста Києва від 28 квітня 2009 року № 6221/08 про результати розгляду заяви заяву ТОВ Орієнтир`щодо узгодження вимоги про сплату боргу № Ю-365 від 18 березня 2009 року залишено без задоволення, а вказану вимогу -без змін.

Згідно з пунктом 3. 1 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, -у разі коли страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення, що суперечить законодавству про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду таке рішення.

15 травня 2009 року ТОВ Орієнтир`звернулося до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зі скаргою, в якій просило скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду в Дніпровському районі міста Києва від 28 квітня 2009 року № 6221/08 та вимогу про сплату боргу № Ю-365 від 18 березня 2009 року як такі, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 10 червня 2009 року № 12474/08 Про результати розгляду скарги`скасовано вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва від 18 березня 2009 року № Ю-365.

Відтак, Суд звертає увагу на те, що вимога Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № Ю-365 від 18 березня 2009 року, на підставі якої Позивач просить стягнути з Відповідача суму заборгованості, станом на час розгляду справи є скасованою.

Доказів на підтвердження факту оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києва 10 червня 2009 року № 12474/08 Про результати розгляду скарги , яким вищевказану вимогу було скасовано, представником Позивача не надано, а Судом не встановлено.

Отже, станом на час розгляду справи відсутні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир`заборгованості, оскільки підстава, на яку посилається Позивач, -вимога Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 18 березня 2009 року № Ю-365, скасована у встановленому законодавством порядку.

Суд звертає увагу на те, що сам по собі акт перевірки не є рішенням органу Пенсійного фонду про донарахування сум страхових внесків, а документом, на підставі якого зазначені суми можуть бути стягнуті з платника внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є оформлена у встановленому чинним законодавством порядку вимога про сплату боргу.

В спірних правовідносинах вимога Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 18 березня 2009 року № Ю-365, на підставі якої Позивач просить стягнути заборгованість з Відповідача, скасована у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, проаналізувавши вимоги чинного законодавства та вивчивши матеріали справи, Судом встановлено, що на час розгляду справи у Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир`відсутні правові підстави для підтвердження заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на яку посилається Позивач.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська