Рішення

від 04.11.2019 по справі 904/1342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019м. ДніпроСправа № 904/1342/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ-2015", м. Запоріжжя

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ", с. Промінь, Криничанський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019 у розмірі 1519999, 68 грн.

за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ", с. Промінь, Криничанський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ-2015", м. Запоріжжя

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники :

від позивача (відповідача за зустрічним): Прибильський В.Г., довіреність від 19.04.2019, адвокат

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Поліщук К.В., ордер серія ПТ № 115700 від 08.07.2019, адвокат

вільний слухач: Скворцова В.О.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОПРОДУКТ-2015" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ" про стягнення заборгованості в сумі 1 519 999,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 (суддя Соловйова А.Є.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2019.

05.04.2019 позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту на майно (транспортні засоби) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ" у сумі 1 519 999,68 грн.

Ухвалою суду від 09.04.2019 (суддя Соловйова А.Є.) частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ-2015" про забезпечення позову. Накладено арешт (тимчасове обмеження права на відчуження та розпорядження майном) на рухоме майно - транспортні засоби, які належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на праві власності, в межах суми 1519999, 68 грн без обмеження/позбавлення права користування цими транспортними засобами. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 23.04.2019 відкладено підготовче засідання на 21.05.2019.

В підготовчому засіданні 21.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 03.07.2019, оголошено перерву до 29.05.2019.

29.05.2019 відповідачем подано відзив б/н б/д на позовну заяву про стягнення заборгованості.

В підготовчому засіданні 29.05.2019 оголошено перерву до 12.06.2019.

07.06.2019 позивач подав через канцелярію суду відповідь на відзив вих. № 4 від 04.06.2019.

12.06.2019 на електронну пошту господарського суду від відповідача надійшла заява про відкладення засідання на іншу дату.

Підготовче засідання, призначене на 12.06.2019, не відбулось, у зв`язку з чим суд ухвалою від 19.06.2019 призначив підготовче засідання на 27.06.2019.

26.06.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

26.06.2019 позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої він просив суд змінити позовні вимоги та зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" повернути позивачу пшеницю ярову у кількості 80 метричних тон, вартістю 1519999, 68 грн.

27.06.2019 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач, в зв`язку зі зміною предмету позову, просить забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту на врожай пшениці ярової.

В судовому засіданні 27.06.2019 (суддя Соловйова А.Є.) прийнято заяву ТОВ "Зернопродукт-2015" про зміну предмету позову та задоволено його заяву про забезпечення позову. Накладено арешт на врожай пшениці ярової, який належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «АГРОСВІТ» та знаходиться на земельних ділянках та у складських приміщеннях, які перебувають у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «АГРОСВІТ» у власності та у користуванні, в межах кількості 80 (вісімдесят) метричних тон, та передано його на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМ 2016» .

В судовому засіданні 27.06.2019 було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.07.2019.

08.07.2019 через канцелярію суду від відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «АГРОСВІТ» надійшли клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 09.04.2019 та згідно ухвали суду від 27.06.2019.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1102 від 09.07.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/1342/19, у зв`язку із знаходженням судді Соловйової А.Є. у тривалій відпустці. Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 904/1342/19 передано для розгляду судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 09.07.2019 справу № 904/1342/19 прийнято до свого провадження суддею Ярошенко В.І. Призначено підготовче засідання у справі на 29.07.2019.

Ухвалою від 09.07.2019 клопотання Сільськогососподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 09.04.2019, призначено до розгляду до засіданні на 15.07.2019 об 11:00 год.

Ухвалою від 09.07.2019 клопотання Сільськогососподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 27.06.2019, призначено до розгляду до засіданні на 15.07.2019 об 11:20 год.

15.07.2019 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 09.04.2019.

15.07.2019 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 27.06.2019.

Ухвалою суду від 15.07.2019 задоволено клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «АГРОСВІТ» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 09.04.2019. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 у справі № 904/1342/19.

Ухвалою суду від 15.07.2019 задоволено клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «АГРОСВІТ» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 27.06.2019. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019 у справі № 904/1342/19.

25.07.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. До відзиву на позов відповідачем було додано клопотання про витребування доказів, в якому він просив суд витребувати у Вознесенівського управлінні у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14) відповідну інформацію.

25.07.2019 відповідач подав до суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

25.07.2019 відповідачем поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ-2015" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019.

Ухвалою суду від 29.07.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 28.08.2019.

Ухвалою суду від 29.07.2019 прийнято зустрічну позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" для спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у засіданні 28.08.2019.

19.08.2019 від позивача за первісним позовом надійшли відповідь на відзив за первісним позовом; заперечення на клопотання про призначення судової експертизи та відзив на зустрічний позов.

Ухвалою суду від 28.08.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 23.09.2019.

28.08.2019 від ОСОБА_1 надійшла заява свідка, у якій зазначено, що договір купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019, видаткові накладні № 2 від 01.02.2019, №3 від 04.02.2019, № 4 від 05.02.2019 підписані ним особисто та особисто ним проставлено печатку СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" на вказаних документах. Заява свідка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гугель С.Ю.

28.08.2019 позивач за первісним позовом подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд змінити предмет позову на стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019 у розмірі 1519999, 68 грн. Вказана зміна предмету позову була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 28.08.2019 підготовче засідання відкладено на 23.09.2019.

23.09.2019 СТОВ "АФ "Агросвіт" подано уточнене клопотання про призначення судової експертизи.

23.09.2019 від відповідача за первісним позовом надійшли відзив на первісний позов з урахуванням прийнятих судом до розгляду змін предмету позову; клопотання про призначення судової експертизи (уточнене) та відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Позивач за зустрічним позовом 23.09.2019 подав до суду заперечення на відповідь на відзив на первісну позовну заяву.

Також, 23.09.2019 від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про зміну підстав зустрічної позовної заяви, в якій він просить суд змінити підстави зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ-2015" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ". Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 23.09.2019 підготовче засідання було відкладене на 01.10.2019.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2019 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 (про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019) у справі № 904/1342/19.

27.09.2019 від ТОВ "Зернопродукт-2015" надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, відповідь на відзив на первісний позов, з урахуванням прийнятих судом до розгляду змін предмету позову, та заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (повторне).

Ухвалою суду від 01.10.2019 підготовче засідання відкладено на 07.10.2019.

Представниками сторін у судовому засіданні 07.10.2019 на виконання п. 2 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 були надані письмові пояснення щодо умов здійснення поставки товару.

07.10.2019 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів, яке було подане 25.07.2019.

Ухвалою суду від 07.10.2019 в задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" про призначення експертизи (вх.№33356/19 від 25.07.2019) відмовлено. Закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2019.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримав вимоги за первісним позовом та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення первісного позову та підтримав вимоги за зустрічним позовом.

В судовому засіданні 04.11.2019 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача за первісним позовом

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 193 Господарського кодексу України та 526, 530, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача за первісним позовом

Відповідач заперечив проти задоволення позову, з огляду на те, що ним не підписувався спірний договір та документи до нього, не вчинялось будь-яких дій щодо цього договору. Відповідач вказує на те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт передачі товару відповідно до умов оскаржуваного договору, а саме на податкових накладних, на які позивач посилається як на підтвердження передачі товару за спірним договором відповідачу, відсутній підпис та печатки позивача, та вказані податкові накладні за вищезазначеною операцією не зареєстровані, що також підтверджує факт нездійснення правочинну.

Позиція позивача за первісним позовом, викладена у відповіді на відзив

На підтвердження факту поставки товару позивачем було надано усі необхідні документи, а саме рахунки на оплату, видаткові накладні та акти приймання-передачі, підписані обома сторонами. Щодо відсутності реєстрації податкових накладних за вказаними операціями позивач зазначає, що факт наявності або відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає лише на наявність або відсутність права покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту і не є підтвердженням або спростуванням здійснення поставки товару.

Позиція позивача за первісним позовом, викладена у відповіді на відзиві на первісний позов з урахуванням зміни предмету позову

Поставка товару підтверджена відповідними первинними документами, а саме видатковими накладними та актами приймання-передачі товару, підписаними обома сторонами. Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних пояснюється тим, що транспортування товару здійснювалось відповідачем власними силами, а тому такі документу можуть бути наявні лише у відповідача.

Позиція позивача за зустрічним позовом

Зустрічний позов обґрунтований тим, що СТОВ "АФ "Агросвіт" не підписувало спірний договір та видаткові накладні на його виконання, а також не вчиняло будь-яких дій щодо цього договору. Про існування даного договору СТОВ "АФ "Агросвіт" дізналось після отримання первісної позовної заяви з додатками.

Спірний договір з боку СТОВ "АФ "Агросвіт" підписано колишнім директором Головіним Ю.В., яким не було передано жодного документу щодо відносин із ТОВ "Зернопродукт-2015" новому директору підприємства.

При цьому ТОВ "Зернопродукт-2015" не надало суду належних доказів фактичного виконання сторонами спірного договору.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019 як такий, що спрямований не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позиція відповідача за зустрічним позовом, викладена у відзиві на зустрічний позов

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення зустрічного позову, у зв`язку із необґрунтованістю та недоведеністю позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_1 як колишнім директором СТОВ "АФ "Агросвіт" спірний договір та документи до нього не підписувались.

Натомість, відповідач за зустрічним позовом посилається на залучені до матеріалів справи підписані обома сторонами примірник спірного договору та первинні документи на його виконання.

Позиція позивача за зустрічним позовом, з урахуванням заяви про зміну підстави зустрічного позову

Позивач у зустрічному позові зазначає про фактичне невиконання сторонами умов спірного договору, зокрема, недоведеність такого виконання належними та допустимими доказами відповідачем. Вважає спірний договір купівлі-продажу від 01.02.2019 № 0102/2019 таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що у свою чергу є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини 5 статті 203 та частини 1 статті 2015 Цивільного кодексу України.

Позиція позивача за зустрічним позовом, викладена у відповіді на відзив за зустрічним позовом

Як стало відомо з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 757/39562/19-к Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018000000001979 від 15.08.2018, за фактом створення (придбання) та організації діяльності невстановленими особами території м. Києва, Київської та інших областей, низки суб`єктів підприємницької діяльності юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на експорт сільськогосподарської продукції до країн нерезидентів за підробленими документами походження товару (зернових культур) із подальшим переведенням отриманої валютної виручки на розрахункові рахунки відкриті в іноземних банківських установах підконтрольних підприємств нерезидентів, розташованих в зонах з особливим пільговим режимом оподаткування, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та за фактом вчинення невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей в період 2018 років фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно безпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, за фактами підроблення та використання підроблених документів, за ознаками злочину передбаченого частин 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України.

Відомості про вчинення указаних кримінальних правопорушень внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами Департаменту захисту економіки Національної Поліції України.

Таким чином, факт реальності господарських операцій на даний час, в тому числі СТОВ "АФ «АГРОСВІТ» , розслідується в рамках кримінального провадження.

Зазначене дає підстави для припущення про те, що СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" в період здійснення керівництва колишнім директором здійснювало безтоварні операції, а тому й правовідносини з спірним договором були нереальними.

Позиція відповідача за зустрічним позовом, викладена у запереченнях на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву

Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі №757/39562/19-к СТОВ "АФ "Агросвіт" та його посадові особи не мають жодного статусу в рамках кримінального провадження (обвинувачений, підозрюваний), жодної вини СТОВ "АФ "Агросвіт", його посадових осіб не було встановлено чи доведено, відсутнє будь-яке посилання на правовідносини між позивачем та відповідачем згідно х договором № 0102/2019 від 01.02.2019 або згідно будь-яких інших документів.

З огляду на що, посилання СТОВ "АФ "Агросвіт" на наявність кримінальних проваджень щодо нього не має жодного відношення до даної справи про стягнення заборгованості за спірним договором.

На думку ТОВ "Зернопродукт-2015", жодних підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним наразі не має.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт-2015" (далі - позивач за первісним позовом, продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" (далі - відповідач за первісним позовом, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 0102/2019 (далі - договір, арк. с. 10 том 1), предметом якого є поставка товару з післяплатою.

Товар - пшениця ярова, кількість товару 80 метричних тон. Ціна без ПДВ 15833, 33 грн за 1 метричну тону, ПДВ 3166, 67 грн. Разом з ПДВ 19000 грн за метричну тону (пункт 4 договору).

Загальна вартість договору разом з ПДВ 1519999, 68 грн (пункт 5 договору).

Умови та строки поставки передбачені пунктом 6 договору, відповідно до якого поставкою товару вважається передача товару покупцеві на складі продавця. Поставка товару здійснюється на умовах EXW - Франко склад продавця, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010. Товар переходить у право власності покупця в момент фактичного оформлення видаткової накладної і виписаного акту прийому-передачі товару. Продавець зобов`язаний передати товар до 10.02.2019 включно. На кожну окрему поставлену партію товару виписуються видаткові та податкові накладні. Продавець зобов`язаний своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Як зазначає позивач за первісним позовом, на виконання умов договору, ним було поставлено відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 1519999, 68 грн з ПДВ.

На підтвердження вказаної обставини, позивачем надано суду підписані обома сторонами видаткові накладні від 01.02.2019 № 2 на суму 509199, 89 грн, від 04.02.2019 № 3 на суму 503499, 90 грн, від 05.02.2019 № 4 на суму 507299, 89 грн (арк. с. 11-13 том 1); акти приймання-передачі № 1 від 01.02.2019№ 2 від 04.02.019, № 3 від 05.02.2019 (арк. с. 14-16 том 1); податкові накладні № 1 від 01.02.2019, № 2 від 04.02.2019, № 3 від 05.02.2019 (арк. с. 20-22).

У пункті 7 договору зазначено, що покупець гарантує оплату даного товару. Платіж здійснюється після надання продавцем наступних документів: рахунку-фактури продавця на прийняту партію товару, видаткової накладної, податкової накладної.

11.02.2019 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом із заявою-вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 1519999, 68 грн, до якої було додано видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, рахунки фактури та податкові накладні. Вказана заява-вимога була отримана відповідачем за первісним позовом 11.02.2019, про що міститься відповідна відмітка на примірнику вимоги (арк. с. 23).

Грошові кошти у розмірі 1519999, 68 грн СТОВ "АФ "Агросвіт" на користь ТОВ "Зернопродукт-2015" не перерахувало, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із первісним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений згідно договору від 01.02.019 № 0102/2019 товар у розмірі 1519999, 68 грн, посилаючись на статті 692, 712 Цивільного кодексу України.

СТОВ "АФ "Агросвіт" заперечує факт укладання з ТОВ "Зернопродукт-2015" спірного договору купівлі-продажу від 01.02.2019 № 0102/2019 та отримання за вказаним договором від останнього товар на суму 1519999, 68 грн. Звернувшись до суду із зустрічним позовом, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.02.2019 № 0102/2019, на підставі частини 5 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін за первісним позовом

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, за первісним позовом між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо правовідносин сторін за зустрічним позовом

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо дійсності договору купівлі-продажу від 01.02.2019 № 0102/2019.

Щодо первісного позову

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 664 Цивільного кодексу України визначає, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як вже було зазначено вище, сторонами в договорі було погоджено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW - Франко склад продавця, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010.

Термін Франко - завод означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб.

Відповідно частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, транспортна накладна є підтвердженням укладення договору перевезення вантажу. Таким чином, відповідно до положень цивільного законодавства, товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з висновком Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій. При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає, що товарно-транспортні накладні, на відсутність/наявність яких посилається відповідач за первісним позовом, як на доказ реального виконання договору, не є належними доказами у даній справі.

Необхідною вимогою виконання договору поставки на умовах EXW - Франко склад продавця, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010, з врахуванням вимог статті 664 Цивільного кодексу України, є зазначення місця завантаження товару, а також повідомлення покупця про місце завантаження товару та про готовність товару до завантаження.

Однак, договір купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019, видаткові накладні та акти приймання-передачі до нього не місять такої необхідної вимоги, як визначення місця завантаження товару. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення покупця товару про готовність товару до передання покупцеві та належне місце цього передання.

Ухвалою суду від 01.10.2019 у сторін було витребувано письмові пояснення щодо умов здійснення поставки товару; докази реального виконання спірного договору, зокрема: у позивача за первісним позовом: докази виготовлення, придбання, фактичного отримання та оплати, зберігання на складі (його місцезнаходження) тощо до реалізації пшениці ярової у кількості 80 метричних тон Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ"; документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують виконання умов спірного договору.

На виконання вищезазначеної ухвали позивачем за первісним позовом була подана балансова довідка № 03/10 від 03.10.2019. Згідно даної довідки, відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ Зернопродукт-2015 , станом на 31.01.2019 на балансі товариства обліковувалось майно, зокрема, пшениця ярова в кількості 120, 5 тон, яка зберігалась на складі за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Українка.

Будь-яких інших доказів, витребуваних відповідно до ухвали суду від 01.10.2019, позивачем за первісним позовом не надано.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші непрямі докази на підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товару за договором № 0102/2019 від 01.02.2019, а саме: доказів оприбуткування та знаходження спірного товару у складському та/або бухгалтерському обліку, докази списання зі складського та/або бухгалтерського обліку, докази транспортування тощо.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто, будь-яка господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку (частина 2 статті 3 Господарського кодексу України).

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Отже, господарське зобов`язання повинно бути спрямованим на досягнення економічного результату, тобто мати реальний характер.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом статті 1 зазначеного Закону статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта.

Для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, слід враховувати, що фактичне здійснення господарської операції, у випадку заперечення однією із сторін факту здійснення такої господарської операції, повинно підтверджуватися, в тому числі, і наявністю у продавця у власності товару, вибуття із власності такого товару, оприбуткування товару іншою стороною та іншими непрямими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 911/5309/14.

Отже, судова практика виходить з презумпції, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися належним підтвердженням факту здійснення господарської операції (передачі товару) навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, у пункті 1 договору зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-2015» є платником податку на додану вартість.

Як встановлено судом вище, на кожну окрему поставлену партію товару виписуються видаткові та податкові накладні. Продавець зобов`язаний своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (пункту 6 договору).

Покупець гарантує оплату даного товару. Платіж здійснюється після надання продавцем наступних документів: рахунок-фактура продавця на прийняту партію товару, видаткова накладна, податкова накладна (пункт 7 договору).

На підтвердження реальності виконання умов договору позивач за первісним позовом в посилається, зокрема, на податкові накладні від 01.02.2019 № 1, від 04.02.2019 № 2 та від 05.02.2019 № 3 (арк. с. 20-22), які, як зазначає сам позивач за первісним позовом, незареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (про що зазначає сам позивач).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до статті 201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарських операцій повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника, які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, та мають підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Так само, якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного, що видаткові накладні, акти приймання-передачі товару не є достатніми доказами фактичного виконання операцій у сукупності із виявленим фактом відсутності реєстрації податкових накладних та будь-яких інших непрямих доказів фактичного здійснення вказаних операцій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом грошових коштів у розмірі 1519999, 68 грн за поставлений за договором № 0102/2019 від 01.02.2019 товар необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 9 та 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Оскільки судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні первісного позову у повному обсязі, заходи забезпечення позову, а саме вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019, підлягають скасуванню.

Щодо зустрічної позовної заяви

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту договору купівлі-продажу від 01.02.2019 № 0102/2019 вбачається, що останній вчинено у письмовій формі, не суперечить вимогам чинного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особи, якими вчинено даний правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Жодних доказів того, що волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, сторонами суду не надано.

До матеріалів справи залучено нотаріально посвідчену заяву свідка - ОСОБА_1 (яким як директором підприємства від імені позивача за зустрічним позовом було підписано спірний договір), у якій зазначено, що договір купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019, видаткові накладні № 2 від 01.02.2019, № 3 від 04.02.2019, № 4 від 05.02.2019 підписані ним особисто та особисто ним проставлено печатку СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" на вказаних документах.

Щодо спрямування спірного договору на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так зі змісту договору купівлі-продажу від 01.02.019 № 0102/2019 вбачається, що останній містить обсяг прав та обов`язків як щодо позивача, так і щодо відповідача.

За таких обставин, суд не може погодитись з висновками позивача за зустрічним позовом щодо вчинення оспорюваного договору без наміру створення правових наслідків.

Враховуючи викладене, суд вважає зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.02.2019 № 0102/2019 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом на те, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001979 від 15.08.2018 за фактом створення (придбання та організації діяльності невстановленими особами на території м. Київ, Київської та інших областей, низки суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на експорт сільськогосподарської продукції до країн нерезидентів за підробленими документами походження товару (зернових культур) із подальшим переведенням отриманої валютної виручки на розрахункові рахунки відкриті в іноземних банківських установах підконтрольних підприємств нерезидентів, розташованих в зонах з особливим режимом оподаткуваннчя, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та за фактом вчинення невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей в період 2018 років фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно безпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, за фактами підроблення та використання підроблених документів, за ознаками злочину передбаченого частин 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У той же час, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній вирок суду, інший допустимий доказ в розумінні норм чинного законодавства щодо притягнення певних осіб у встановленому порядку до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що сама лише наявність кримінальних проваджень за ознаками певного кримінального правопорушення не є достеменним свідченням вчинення карного діяння, а отже, у даному випадку проведення досудового розслідування за провадженням № 42018000000001979 від 15.08.2018 не є належним доказом того, що укладений між сторонами спірний договір має фіктивний характер.

У даному випадку суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що у разі встановлення вироком суду у кримінальній справи обставин, що діяльність позивача або відповідача мала фіктивний характер або встановлення обставин щодо здійснення службовими особами позивача чи відповідача злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 1, 2 статті 364 КК України, відповідача не позбавлено права та можливості звернутись до суду з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставини.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за розгляд первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом. Витрати зі сплати судового збору за розгляд зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОПРОДУКТ-2015" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ" про стягнення заборгованості в сумі 1519999,68 грн відмовити.

Судові витрати за первісним позовом у розмірі 22800 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОПРОДУКТ-2015".

У задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю"ЗЕРНОПРОДУКТ-2015" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 0102/2019 від 01.02.2019 відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом у розмірі 1921 грн покласти на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АГРОСВІТ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу XI ГПК України.

Повне рішення складено 13.11.2019

Суддя В.І. Ярошенко