Рішення від 12.11.2019 по справі 909/1023/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1023/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Грушевського,буд. 1 Д, м. Київ,01001

для листування : представник Савіхіна А.М., 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Андрійовської Надії Володимирівни АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 32 829 грн 92 к.

представники сторін не з"явилися.

ВСТАНОВИВ: Позивач, АТ КБ "Приватбанк", звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з ФОП Андрійовської Надії Володимирівни 32 829,92 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" від 09.12.2010, "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2019 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справ по суті.

Позивач у позовній заяві вказує на неналежне виконання відповідачкою грошового зобов"язання обумовленого пунктами умовами анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" від 19.06.2017, пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.9.2., 3.2.8.10.1., 3.2.8.10.3. умов та правил надання банківських послуг. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 212, 509, 530, 543, 549, 554, 610, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, часта місце проведення судового засідання. Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

В позовній заяві вказано, що в порушення умов кредитного договору № б/н від 25.11.2016 року, який за своєю правовою природною є договором приєднання, відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі процентів у вигляді щомісячної комісії.

З посиланням на ст.509,530,611 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 216 Господарського кодексу України позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Андрійовскої Н.В. заборгованість за кредитним договором в сумі 32829,92грн, з яких: 12905,38грн. - заборгованість за кредитом, 15882,55грн - заборгованість за відсотками нарахована на прострочену заборгованість, 4041,99грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

25.11.2016 року Фізична особа-підприємець Андрійовська Н.В. підписала заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заяву на відкриття рахунку

Відповідно до заяви на відкриття рахунку про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява), відповідно до умов якої (заяви) Клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Відповідно до заявки на отримання кредиту № 202484 від 25.11.2016 відповідачу надано відновлювану кредитну лінію у розмірі - 15486,46грн з зазначенням розміру комісії за користування кредитом 2,9 % від суми кожного платежа.

Розділом 3.2.6. Умови визначено умови та порядок надання послуги "Бізнес-розстрочка". Пунктом 3.2.6.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит з лімітом і на цілі, зазначені в платіжному доручені (далі - Заявка), в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та інших винагород в обумовлені цим договором терміни, Кредит надається шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства продавця за товари, придбані клієнтом, для ведення своєї господарської діяльності. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування. Частина Істотних умов надання кредиту (сума кредиту, відсоткова ставка, комісії та винагороди, розмір щомісячного платежу, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються у Заявці.

Відповідно до п. 3.2.6.3. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит на купівлю товарів в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та винагород.

На підставі відповідних Заявок банк надав Відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на поточний рахунок Відповідача 2600 із подальшим перерахування коштів на рахунок продавця.

За змістом 3.2.6.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його розрахунковому рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заявці (банк здійснює списання позитивного залишку на розрахунковому рахунку клієнта в сумах, необхідних для здійснення внеску на погашення кредиту).

Пунктом 3.2.6.5.3. Умов на позичальника було покладено обов`язок повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2,6.3.1., 3,2.6.5,16., 3,2.6.6.2., а також зазначені в Заявці, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму розрахунковому рахунку.

Строк кредитування зазначений у Заявці та становить 6 місяців від дня надання кредиту.

Окрім цього, відповідно до в. 3.2.6.5,2, Умов Відповідач був зобов`язаний сплачувати комісію за користування кредитом згідно п. 3.2.6.3.3. Умов.

Відповідно до п. 3.2.6.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку та до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.6.1.. 3.2.6.2., З.2.6.3., 3,2.6.3.1. цього договору клієнт сплачує комісію в розмірі, зазначеному в п. 3.2.6.3.3. Умов.

За змістом п. 3.2.6.3.3. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячну комісію згідно з тарифами. Розмір комісії також вказано безпосередньо у Заявці.

Датами сплати комісії є дати сплати платежів, зазначені в Заявці, тобто до 5-го числа кожного місяця.

Розрахунок і нарахування комісії за користування кредитом здійснюється 5 числа наступного місяця з дати списання коштів з позичкового рахунку і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 3.2.6.9.6. Умов).

В порушення відповідних норм законодавства та умов договору Відповідач не забезпечив наявність на своєму погонному рахунку коштів достатніх для списання в рахунок погашення щомісячних платежі

Пунктом 3.2.6.9.1. Умов передбачено, що відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами З.2.6.5.2., 3.2.6.5.3. цього Договору, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.6.3.4. цього Договору.

За змістом 3.2.6,3.4. Умов при порушення клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник: сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 69% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році (її. 3.2.6.9.8. Умов).

Пунктом 3.2.6.10.3. Умов визначено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно із пп. 3.2.6.10.1. Умов у разі порушення клієнтом, будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.6.3.3., 3.2.6.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.6.9., 3.2.6.3.1, 3.2.6.3.3. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до заявки про одержання кредиту позивач відкрив відповідачу кредитну лінію у розмірі 15486,46грн.

Як зазначає позивач, АТ КБ "ПриватБанк належним чином виконав умови Договору банківського обслуговування від 25.11.2016 р., проте відповідачка, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, вимог законодавства, яке регулює існуючі між сторонами правовідносини, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 1048, 1054 Цивільного кодексу України не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, сплату відсотків комісії, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість, що підтверджується виписками по рахунку та розрахунком заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, станом на 18.07.2019 позивач провів нарахування наступної заборгованості :

12905.38 грн. - заборгованість за кредитом;

1.5882.55 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на і згідно пунктів 3.2.6:3.4., 3.2.6.9.1., 3.2.6.9.7. Умов;

4041.99 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.6.З.З., 3.2.6.9., 3.2.6.9.6. Умов.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).

Як вказує частина 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятих на себе зобов"язань обумовлених заявкою на отримання кредита № 202484 від 26.11.2016 суд приходить до висновку, що 12905,38грн. - заборгованості за кредитом, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки 1.5882.55 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими згідно пунктів 3.2.6:3.4., 3.2.6.9.1., 3.2.6.9.7. Умов та 4041.99 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.6.З.З., 3.2.6.9., 3.2.6.9.6. Умов зазначає наступне:

- умови договору приєднання встановлюються одноособово Банком у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору, що випливає зі змісту положення частини першої статті 634 ЦК України; Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші;

- розмір процентів та порядок їх сплати за вказаним договором залежить від таких факторів, як: кредитні ризики, надане забезпечення, попит і пропозиція, які склалися на кредитному ринку, строк користування кредитом, розмір облікової ставки та інших чинників, що обумовлені статтею 10561 ЦК України;

- за порушення зобов`язання боржником сплачується неустойка (пеня) в розмірі грошових коштів, що обчислюються у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини перша, третя статті 549, частина друга статті 551 ЦК України);

- аналіз вказаних норм свідчить, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Зважаючи на викладене та встановивши, що:

- заява відповідачки на відкриття рахунку та заява про приєднання до Умов не містить даних про: процентну ставку, умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та визначеного її розміру;

- Витяг з Умов, розміщений на сайті: https://pb.ua/, на який позивач посилається як на невід`ємну частину спірного договору, - не містить підтверджень, що саме з Умовами даного Витягу був ознайомлений, розумів та погодився з ними відповідач, підписуючи Заяву про приєднання до Договору, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів), й розмірах та порядках їх нарахування;

- зміст і форма роздруківки із сайту позивача з Витягом Умов повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (Банку), яка може постійно вносити відповідні зміни до Умов;

- Витяг з Умов не містить підпису відповідача та не може бути розцінений як частина кредитного договору, -

Господарський суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення 15882.55 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими згідно пунктів 3.2.6:3.4., 3.2.6.9.1., 3.2.6.9.7. Умов та 4041.99 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.6.З.З., 3.2.6.9., 3.2.6.9.6. Умов.

Крім того, суд звертає увагу на те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, Умови, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана Клієнтом і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17).

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 30.09.2019.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин позовна вимога позивача про стягнення з відповідачки 12905,38грн - заборгованості за кредитом, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі. В частині стягнення 15882.55 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими згідно пунктів 3.2.6:3.4., 3.2.6.9.1., 3.2.6.9.7. Умов та 4041.99 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.6.З.З., 3.2.6.9., 3.2.6.9.6. Умов - відмовити.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 526, 527, 543, 546, 549, 553, 554, 599, 625, 629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця Андрійовської Надії Володимирівни АДРЕСА_1 про стягнення 32829,92грн. - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Андрійовської Надії Володимирівни АДРЕСА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001 (ідентифікаційний код 14360570) - 12905,38грн. - заборгованості за кредитом, 755,15грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 13.11.2019

Суддя Шкіндер П.А.