Постанова

від 05.11.2019 по справі 926/746/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 926/746/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач-1 - не з`явився;

відповідач-2 - не з`явився;

відповідач-3 - Продан Л. Д.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Гарант" (далі - ПП "Гарант")

на рішення Господарського суду Чернівецької області (суддя Ніколаєв М. І.) від 16.05.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Хабіб М. І., судді Матущак О. І., Якімець Г. Г.) від 03.09.2019 у справі

за позовом ПП "Гарант"

до Чернівецької міської ради (далі - Рада), Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - Департамент), Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" (далі - ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс")

про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом визнання незаконною дії службової особи органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 20.03.2019 ПП "Гарант" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Ради, Департамента, ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" про усунення перешкод у здійсненні права власності ПП "Гарант" на земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, площею 0,0436 га, кадастровий номер 7310136600:31:003:0021, цільове призначення - для організації та обслуговування продовольчого ринку (далі - Земельна ділянка-1) шляхом визнання незаконної дії, вчиненої службовою особою - начальником управління земельних ресурсів Ради І. Коропецьким, щодо внесення у розділи "Зміни в землекористуванні" та "План зовнішніх меж землекористування" Державного акта на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 001571 від 19.04.2001 (далі - Державний акт № 001571) запису та схематичного плану щодо надання земельних ділянок № № 2, 3, 4, 5, 6 площею 1,4544 га по вул. Зеленій, 6-А, м. Чернівці (далі - Земельна ділянка-2); визнання недійсним та скасування Державного акта № 001571, виданого ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" на земельну ділянку площею 1, 5273 га по вул. М. Тореза , 70, цільове призначення - для виробничих потреб, в частині незаконно внесених в розділи "Зміни в землекористуванні" та "План зовнішніх меж землекористування" запису та схематичного плану щодо надання Земельної ділянки-2 (т. 1, а.с. 5-36).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що до Державного акта № 001571 незаконно внесені дані про Земельну ділянку-2, чим порушено права Позивача як власника Земельної ділянки-1, визначені статтею 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" використовує цей акт для систематичного незаконного заволодіння приватним майном Позивача (грошовими коштами в особливо великих розмірах), шляхом зайняття частини Земельної ділянки-1, здійснення незаконного збору коштів з розташованої на ній автостоянки і протидії господарській діяльності Позивача.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019, в позові відмовлено повністю.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що на час надання ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" у постійне користування Земельної ділянки-2 та видачі йому Державного акта № 001571 Позивач не був ні власником будівлі, ні землекористувачем по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці; на час звернення з цим позовом до суду, Земельна ділянка-1 не входить до складу Земельної ділянки-2; Позивач не подав будь-яких доказів на підтвердження незаконних дій службових осіб Ради та Департаменту (незаконне внесення змін до Державного акта № 001571 чи його підроблення), як і не подав доказів того, що сам Державний акт № 001571 (з урахуванням внесених змін) порушує його право мирно володіти, користуватися та розпоряджатися Земельною ділянкою-1.

Спір про усунення перешкод у здійсненні ПП "Гарант" права власності на Земельну ділянку-1 вирішено під час розгляду справи № 926/1505/18, рішення у якій набрали законної сили, і право власності Позивача на Земельну ділянку-1 захищене судом.

Положеннями статей 15, 16, 386, 391 ЦК України, статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом визнання недійсним і скасування державного акта, який був виданий іншій особі на підставі чинних рішень органу місцевого самоврядування і ця особа правомірно користується на підставі цього акта іншою земельною ділянкою, оскільки задоволення такої вимоги тягне за собою неправомірне припинення права користування землею іншої особи. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам закону.

Відмова судів у застосуванні за заявою (т. 1, а. с. 191-195) Ради та Департаменту до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності обґрунтована відсутністю для цього підстав через відсутність порушеного права Позивача у спірних правовідносинах.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 23.09.2019 Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.05.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суди неправильно застосували частини другу та третю статті 152 ЗК України та пункти 2, 10 частини другої статті 16 ЦК України, оскільки дійшли висновку, що обраний ПП "Гарант" спосіб захисту права не відповідає закону.

4.2. Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відвід суддів Західного апеляційного господарського суду Матущак О. І. та Якімець Г. Г., оскільки є обставини, які викликають сумнів у неупередженості цих суддів. Відтак мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

4.3. Суди дійшли неправильного висновку, що рішення суду від 21.12.2018 у справі № 926/1505/18 не набрало законної сили, станом на день вирішення цієї справи, чим порушили вимоги частини другої статті 241, частини першої статті 284 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з чим не надали оцінки фактам, які встановлені у зазначеному рішенні.

4.4. Суди ухилилися від аналізу і вивчення аргументів Позивача, викладених в пункті 12 позовної заяви, чим порушили приписи частини першої та третьої статті 86 ГПК України, а також пункту 1 статті 6 Конвенції в аспекті належного обґрунтування ухвалених рішень. Зокрема Суди не дослідили лист-відповідь ГУНП у Чернівецькій області від 13.08.2018, з якого вбачається, що власник ПП "Гарант" в період з листопада 2005 по липень 2018 звертався до органів поліції (міліції) 66 разів. Такі відомості підтверджують систематичне, незаконне та протиправне заволодіння приватним майном (грошовими коштами в особливо великих розмірах), яке належить Позивачу за використання Земельної ділянки-1.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. 18.10.2019 ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що рішення, на підставі яких видано Державний акт № 001571, чинні та не скасовані; внесення змін у Державний акт № 001571 відбулось правомірно; ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" та Позивач набули права власності на різні об`єкти нерухомості, які не пов`язані між собою; у ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" та Позивача не виникало спільної часткової власності на одну земельну ділянку з підстав, передбачених статтею 87 ЗК України; Позивач пропустив строки позовної давності.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача; призначено розгляд справи в судовому засіданні 05.11.2019; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 21.10.2019.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 18.08.2000 Виконавчим комітетом Ради проведено державну реєстрацію ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс", засновником якого є ВАТ "Облагропостачсервіс".

7.2. У зв`язку з переходом до ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" права власності на будівлі ВАТ "Облагропостачсервіс", за його згодою вилучені земельні ділянки та передані у постійне користування ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс", а саме:

- рішенням виконкому Ради від 29.01.2001 № 42/2 вилучено у ВАТ "Облагропостачсервіс" земельну ділянку площею 1,9989 га по вул. М. Тореза, 70 у м. Чернівці та надано у постійне користування ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" земельну ділянку площею 1,5273 га по вул. М. Тореза, 70 у м. Чернівці для виробничих потреб (т.1, а.с. 53-54);

- рішенням виконавчого комітету Ради від 21.03.2001 № 231/7 вилучено у ВАТ "Облагропостачсервіс" земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці площею 1,4544 га та надано у постійне користування ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А площею 1, 4544 га для організації та обслуговування продовольчого ринку (т 1, а. с. 55, т. 2. а. с. 24-25).

7.3. Рішенням виконкому Ради від 29.01.2001 № 42/2 ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" видано Державний акт № 001571 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5273 га по вул. М. Тореза, 70 для виробничих потреб; у розділі "План зовнішніх меж землекористування" акта вказані дві земельні ділянки: ділянка № 1 площею 1,5273 га по вул. М. Тореза, 70 та ділянка № 2 площею 1,4544 га по вул. Зеленій, 6-А; у розділі "Зміни в землекористуванні" акта щодо ділянки площею 1,4544 га по вул. Зеленій, 6-А вказано, що така ділянка надана рішенням виконкому від 21.03.2001 № 231/7 для організації та обслуговування продовольчого ринку (т. 2, а. с. 26-29).

7.4. Державний акт № 001571 зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1850.

7.5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2002 у справі № 7-2692-411/16 за Малим приватним підприємством "Гарант" (далі - МПП "Гарант") визнано право власності на приміщення - будівлю під літ. "Ж" по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці площею 98,8 кв.м (за зовнішнім розміром 116,4 кв.м) (т.1, а. с. 60-61).

7.6. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2002 у справі № 2/297 встановлено, що МПП "Гарант" належить 3/100 частки в будівлях і спорудах по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці. На підставі цього рішення 11.07.2003 МПП "Гарант зареєструвало право приватної спільної часткової власності на 3/100 частки в будівлях і спорудах по вул. Зеленій, 6-А, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21117956 від 02.12.2008 (т. 1, а. с. 62, 80).

7.7. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 у справі № 9/335 (з урахуванням ухвал про виправлення описок від 06.12.2004 та від 07.12.2004) визнано недійсним пункт 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Ради від 21.03.2001, в частині надання ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП "Гарант" у зв`язку з правом власності на будівлю. У частині вимог МПП "Гарант" про визнання Державного акта на право постійного користування землею від 19.04.2001 за № 1850 таким, що не має чинності, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України (т. 1, а. с. 67-69).

7.8. На підставі рішення Ради від 29.09.2005 № 848, Рада та ПП "Гарант" уклали 07.10.2005 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу Земельної ділянки-1. Договір зареєстрований в реєстрі за № 5193, в Департаменті - за № 155 (т. 1, а. с. 70-73).

7.9. ПП "Гарант" видано Державний акт серії ЯА № 932669 від 03.11.2005 на право власності на Земельну ділянку-1 (т. 1, а. с. 74).

7.10. Право власності ПП "Гарант" на Земельну ділянку-1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (витяг № 34277954 від 27.02.2015).

7.11. Згідно з довідкою Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області від 06.06.2008 № 47 МПП "Гарант" зареєстроване рішенням Виконавчого комітету районної ради народних депутатів Кіцманського району № 250/11 від 25.10.1991; Кіцманська районна державна адміністрація 25.03.2005 зареєструвала нову редакцію статуту ПП "Гарант" із змінами; МПП "Гарант" та ПП "Гарант" є однією і тією ж самою юридичною особою з ідентифікаційним кодом 21421763 (т. 1, а. с. 79).

7.12. ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" зверталося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Ради і ПП "Гарант" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005 та Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 932669 від 03.11.2005. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2017 у справі № 5027/1358/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 та постановою Верховного Суду від 29.05.2018, в позові відмовлено (т. 1, а. с. 120-123, а. с. 134-140, а. с. 158-169).

7.13. На підставі ухвали Господарського суду Чернівецької області у справі № 9/335, рішенням Ради від 08.12.2005 № 881 внесено зміни у п. 18.2 рішення виконкому від 21.03.2001 № 231/7 та зменшено площу земельної ділянки 1,4544 га на вул. Зеленій, 6-А, яка надається ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" у постійне користування, на 0,0436 га, у зв`язку з переходом права на земельну ділянку до ПП "Гарант". Зобов`язано Департамент внести зміни в Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 19.04.2001 № 1850, виданий ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс", зменшивши загальну площу земельної ділянки 1,4544 га на 0,0436 га (т.1. а с.75) .

7.14. У Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 19.04.2001 № 1850 в розділ "Зміни в землекористуванні" внесено запис про зменшення площі земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А на 0,0436 га на підставі рішення міської ради від 08.12.2005 № 881 (т. 1, а. с. 56-59).

7.15. Рішення Ради від 08.12.2005 № 881 оскаржувалося ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" в судовому порядку, однак рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.06.2017 у справі № 926/58/15, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та постановою Верховного Суду від 23.05.2018, відмовлено в позові (т. 1, а. с. 124-127, 128-133, 148-158).

7.16. У межах розгляду справи № 926/58/15 судами встановлено, що в оригіналі першого примірника Державного акта на право постійного користування землею від 19.04.2001 № 1850 (що знаходиться у позивача) відсутній запис у розділі "Зміни в землекористуванні" про зменшення площі земельної ділянки на 0,0436 га, у зв`язку з переходом права власності на цю землю до МПП Гарант. Натомість, такий запис наявний в оригіналі другого примірника Державного акта на право постійного користування землею від 19.04.2001 року № 1850, що знаходиться в Департаменті.

7.17. Разом з тим, ПП "Гарант" зверталося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" про усунення перешкод у здійсненні права власності на підставі статей 15, 16, 317, 319, 321, 356-361, 386 ЦК України та статті 152 ЗК України.

7.18. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2018 у справі № 926/1505/18 позов задоволено частково. Заборонено ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" здійснювати збір коштів з водіїв будь-яких легкових та вантажних автомобілів за в`їзд і стоянку на Земельній ділянці-1; заборонено ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" чинити будь-які перешкоди проїзду легкових та вантажних автомобілів на Земельну ділянку-1 через обидва в`їзди до вказаного об`єкту з вул. Зеленої, у перебуванні цих автомобілів на вказаній земельній ділянці, а також у виїзді з вказаної земельної ділянки; зобов`язано ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" звільнити приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП "Гарант" за адресою: м. Чернівці, Зелена, 6-А, площею 0,0436 га, згідно із схематичним планом Земельної ділянки-1, шляхом демонтажу двох торгівельних кіосків загальною площею 9 кв. м, які незаконно та протиправно на ній знаходяться з 2005 року; зобов`язано ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" демонтувати залізні шлагбауми, включно із замками-колодками, що блокують вільний заїзд автомобілів на територію приватної земельної ділянки (земельної частки) ПП "Гарант" за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, площею 0,0436 га згідно із схематичним планом Земельної ділянки-1. Відмовлено у задоволенні позову в частині заборони ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" незаконно та протиправно здійснювати правомочності володіння, користування, розпорядження щодо об`єкта нерухомого майна - ринок "Верхній" за адресою: вул. Зелена, 6-А, м. Чернівці в цілому, без участі та згоди співвласників, в тому числі ПП "Гарант".

Рішення від 21.12.2018 у справі № 926/1505/18 залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та постановою Верховного Суду від 06.08.2019 (т. 1, а. с. 176-181, а. с. 245-247).

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.2. За приписами частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.3. Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

8.4. За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

8.5. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 цього Кодексу).

8.6. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 319 ЦК України).

8.7. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

8.8. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

8.9. З огляду на зміст наведених правових норм власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 918/317/17, від 29.05.2018 у справі № 914/2182/17, 16.04.2019 у справі № 904/2061/18.

8.10. За змістом частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

8.11. Згідно з пунктами "б", "д" частини 3 статті 152 цього Кодексу захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

8.12. Зважаючи на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу (див. mutatis mutandis пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункт 12 постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, пункт 10 постанови Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/101/15, пункт 11 постанови Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 916/2948/15).

8.13. Суди попередніх інстанцій встановили, що Позивач набув право власності на Земельну ділянку-1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2005 і Державного акта від 03.11.2005, а ТОВ Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс , за результатами вирішення судової справи № 5027/1358/2011, відмовлено у позові про визнання недійсними цього договору та акта (підпункт 7.12 цієї постанови).

8.14. Також суди узяли до уваги обставини, встановлені у межах розгляду справи № 926/58/15, стосовно відсутності запису у розділі "Зміни в землекористуванні" про зменшення площі земельної ділянки на 0,0436 га в примірнику Державного акта № 001571, що знаходиться у ТОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" та наявності такого запису в оригіналі другого примірника цього акта, що знаходиться в Департаменті (підпункт 7.16 цієї постанови).

8.15. Однак, відмовляючи у задоволенні позову у цій справі, суди виходили з відсутності доказів незаконних дій службових осіб Ради та Департаменту (незаконне внесення змін до Державного акта № 001571 чи його підроблення), а також доказів, що Державний акт № 001571 (з урахуванням внесених змін) порушує право Позивача мирно володіти, користуватися та розпоряджатися Земельною ділянкою-1. Окрім цього, на час надання ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" у постійне користування Земельної ділянки-2 та видачі йому Державного акта № 001571, Позивач не був ні власником будівлі, ні землекористувачем по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці , а Земельна ділянка-1, на час звернення з цим позовом до суду, не входить до складу Земельної ділянки-2 на яку виданий Державний акт № 001571 (з урахуванням внесених змін).

8.16. Звертаючись з позовом у цій справі ПП "Гарант" вказало, що порушення його прав полягає у незаконному заволодінні ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" його приватним майном, шляхом використання підробленого Державного акта № 001571 для зайняття частини Земельної ділянки-1, здійснення незаконного збору коштів з розташованої на ній автостоянки і протидії господарській діяльності Позивача.

8.17. Проте суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, узяв до уваги, що право Позивача на користування Земельною ділянкою-1 захищено за результатами вирішення судової справи № 926/1505/18, зокрема, усунуто перешкоди у здійсненні ПП Гарант права власності на Земельну ділянку-1 з боку ТОВ Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс шляхом демонтажу огорож і споруд, заборони йому чинити будь-які перешкоди проїзду, перебуванню, виїзду автомобілів на Земельній ділянці-1, а також заборони здійснювати збір коштів з водіїв автомобілів за в`їзд і стоянку на Земельній ділянці-1 (підпункт 7.18 цієї постанови).

8.18. Верховний Суд, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, не наділений повноваженнями щодо переоцінки зібраних у справі доказів.

8.19. Беручи до уваги, що спір про усунення перешкод у здійсненні Позивачем права власності на Земельну ділянку-1 з боку ТОВ Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс , на які він посилається в обґрунтування поданого позову, вирішено за результатами розгляду справи № 926/1505/18, та з огляду на відсутність доказів незаконних дій службових осіб Ради та Департаменту (незаконне внесення змін до Державного акта № 001571 чи його підроблення), і доказів, що Державний акт № 001571 (з урахуванням внесених змін) порушує право Позивача мирно володіти, користуватися та розпоряджатися Земельною ділянкою-1, Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому сама лише розбіжність у примірниках Державного акта № 001571 наявного у Департамента та ТОВ Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс не вказує на створення Позивачу перешкод у здійсненні своїх правомочностей власника Земельної ділянки-1 та не свідчить про незаконні дії службових осіб Департаменту.

8.20. Відповідно до висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (підпункт 8.5 постанови об`єднаної палати).

8.21. З урахуванням наведеного, Суд відхиляє доводи Скаржника (підпункт 4.1 цієї постанови) про неправильне застосування судами положень частини другої та третьої статті 152 ЗК України та пунктів 2, 10 частини другої статті 16 ЦК України, оскільки за відсутності доказів порушення Відповідачами прав Позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі, законність способу захисту, визначеного ПП Гарант у позовній заяві, не може вплинути на висновок Суду про необхідність відмови у позові.

8.22. Стосовно доводів Скаржника (підпункт 4.2 цієї постанови) про безпідставність відмови у відводі суддів Матущак О. І. та Якімець Г. Г., Суд зазначає про таке.

8.23. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими.

8.24. 08.07.2019 ПП "Гарант" подало заяву (т. 2, а. с. 8-130) про відвід суддів Матущак О. І. та Якімець Г.Г., яку мотивовано наявністю сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності у зв`язку з прийняттям за їх участю рішень у справах № 5027/1358/2011 та № 10/133, які в подальшому скасовані судом касаційної інстанції. Окрім цього, ПП "Гарант" зверталося до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою на дії колегії суддів, які розглядали справу № 5027/1358/2011, зокрема судді Матущака О.І., з метою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

8.25. Ухвалою апеляційного суду (головуючий - Хабіб М. І., судді Матущак О. І., Якімець Г. Г.) від 06.08.2019 зазначену заяву визнано необґрунтованою та передано справу № 926/746/19 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід в порядку частини 3 статті 39 ГПК України.

8.26. Ухвалою апеляційного суду (головуючий - Зварич О. В., судді Бойко С. М., Бонк Т. Б.) від 09.08.2019 відмовлено ПП "Гарант" у задоволенні заяви про відвід суддів суддів Матущак О. І. та Якімець Г.Г. від розгляду справи № 926/746/19.

8.27. Відповідно до частин першої-третьої статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

8.28. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

8.29. Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

8.30. Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

8.31. З урахуванням частини четвертої статті 35 ГПК України, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що незгода ПП "Гарант" з судовими рішеннями у справах № 5027/1358/2011 та № 10/133, прийнятими за участю суддів О.І. Матущака та Г.Г. Якімець, не свідчить про їх упередженість чи необ`єктивність при розгляді цієї справи та не може бути підставою для їх відводу.

При цьому, подання ПП "Гарант" дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя щодо суддів, за участю яких була прийнята постанова від 04.07.2017 у справі № 5027/1358/2011, зокрема судді Матущака О.І., не підтверджує його упередженості та/чи необ`єктивності при розгляді справи № 926/746/19.

8.32. На підставі викладеного Суд не визнає обґрунтованими підстави відводу судді О.І. Матущака та Г.Г. Якімець від розгляду справи № 926/746/19 та відхиляє доводи Скаржинка, викладені в підпункті 4.2 цієї постанови.

8.33. Посилання Скаржника (підпункт 4.3 цієї постанови) щодо відсутності оцінки преюдиційних фактів, які встановлені у рішенні суду від 21.12.2018 у справі № 926/1505/18, Суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на дослідження судом апеляційної інстанції рішення у зазначеній справі та надання йому відповідної оцінки. При цьому Скаржник не навів, які саме обставини, встановлені у рішенні суду від 21.12.2018 у справі № 926/1505/18, не дослідили суди, яке значення вони мають для цієї справи і не зазначив, яким чином їх з`ясування могло вплинути на результат розгляду цієї справи.

8.34. Доводи Скаржника (підпункт 4.4 цієї постанови) про ухилення судами від аналізу і вивчення його аргументів та решта доводів касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та не спростовують наведених вище висновків, з яких виходить Суд у цій постанові.

Суд звертає увагу та те, що в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Враховуючи це, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій достатньою мірою аргументували свої рішення.

8.35. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", mutatis mutandis "Рябих проти Росії"), яку Верховний Суд застосовує як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

8.36. Оскільки фундаментальних порушень у цій справі не встановлено, Суд доходить висновку, що підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гарант" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 926/746/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв