Рішення

від 06.11.2019 по справі 578/887/19

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

Іменем України

06 листопада 2019 року

смт Краснопілля

Справа № 578/887/19

провадження № 2/578/247/19

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Басової В.І., з участю секретаря судового засідання Авраменко О.Є., представників позивача Раннєва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши в порядку загального позовного провадження у приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяни Петрівни про визнання договору про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) недійсним,-

в с т а н о в и в:

26 червня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, уточненим представником в судовому засіданні 6 листопада 2019 року, яким просив:

- визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №39 від 29.01.2018 року кадастровий номер земельної ділянки 5922385400:08:003:0068, укладений між ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав №39484294 від 02.02.2018р., номер запису про інше речове право №24650895;

- визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №38 від 29.01.2018 року кадастровий номер земельної ділянки 5922385400:08:004:0254, укладений між ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав №39483546 від 02.02.2018 р., номер запису про інше речове право №24650239.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 14.04.2011 земельні ділянки за кадастровими номерами 5922385400:08:003:0068 (площею 3,5209 га) та 5922385400:08:004:0254 (площею 0,8485 га) були передані ОСОБА_6 в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Думівське (на даний час ТОВ ЗЕРНЕ ) строком на 15 років за договорами оренди землі, зареєстрованими у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 03.12.2012 за №№592238544003401 та 592238544003402 відповідно. Вказані договори оренди земельних ділянок в порядку ст. 31-32 ЗУ Про оренду землі не припинялись та не розривались. Однак під час дії вищевказаних договорів оренди земельних ділянок відповідачами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як співвласниками вказаних земельних ділянок у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 29.01.2018 укладено з ОСОБА_5 договори про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договори емфітевзису) за номерами 39 та 38 відповідно строком на 49 років. Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сокол Т.П. як державним реєстратором прав не було перевірено документи на предмет наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, оскільки вже було зареєстроване право на земельну ділянку за договором оренди, та зареєстровано вказані договори емфітевзису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначені договори порушують права та охоронювані законом інтереси позивача та мають бути визнані недійсними, оскільки укладені до закінчення строку дії договорів оренди від 14.04.2011, а тому не відповідають вимогам чинного законодавства. Іншим способом відновити порушені права позивач не має можливості, тому змушений звернутися до суду.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову уточненого, звернулися з заявою про долучення до матеріалів справи копій видаткових ордерів №№23-26 від 09.01.2019, якими підтверджують факт отримання відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 орендної плати за договорами оренди від 14.04.2011.

Відповідач ОСОБА_4 згідно заяви від 27.08.2019 позов визнав у повному обсязі, додаткових пояснень не мав, просив справу розглянути без його участі.

Відповідачі ОСОБА_3 та приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяна Петрівна в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. Заява про визнання позовних вимог від імені відповідача ОСОБА_3 , отримана судом, надійшла від належним чином не засвідченої особи і судом до уваги прийнята бути не може.

Представник відповідача 3 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - адвокат Кравченко Павло Андрійович, як і сама відповідач в судові засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку. На підставі клопотання адвоката Кравченко П.А. від 27.09.2019 року судовий розгляд 1 жовтня 2019 року був відкладений на 6 листопада 2019 року. Будь-яких клопотань, заяв, документів, доказів, які б висвітлювали правову позицію у даній цивільній справі подано не було. Суд відхилив клопотання від 05.11.2019 про перенесення судового розгляду 06.11.2019 р. на іншу дату та провів розгляд справи по суті на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши позицію представників позивача, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступних висновків.

14.04.2011 між СТОВ Думівське та ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5922385400:08:003:0068, площею 3,5209 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.12.2012 за №592238544003401, та договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5922385400:08:004:0254, площею 0,8485 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.12.2012 за №592238544003402 (а.с.6-12).

Згідно з пунктом 40 зазначених договорів, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Згідно рішення №11/04/2019-2 від 11.04.2019, змінено назву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Думівське (код 23641279) на Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ (код 23641279) та затверджено нову редакцію статуту ТОВ ЗЕРНЕ (а.с.23-29).

Згідно інформаційної довідки №171081008 від 20.06.2019, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5922385400:08:003:0068, площею 3,5209 га належить у рівних частках по 1/2 відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину №165 та 159 від 25.01.2018, номери записів про право власності 24535511 та 24535497 (а.с.19-20).

29.01.2018 щодо даної земельної ділянки відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір №39 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з ОСОБА_5 (а.с.13-15, 78-82).

Згідно інформаційної довідки №171662221 від 25.06.2019, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5922385400:08:004:0254, площею 0,8485 га належить у рівних частках по 1/2 відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину №169 та 163 від 25.01.2018, номери записів про право власності 24536298 та 24536296 (а.с.21-22)

29.01.2018 щодо даної земельної ділянки відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір №38 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з ОСОБА_5 (а.с.16-18, 110-114).

Згідно видаткових касових ордерів від 09.01.2019 за номерами 23 та 24 відповідач ОСОБА_3 отримала від СТОВ Думівське як орендну плату за земельні паї за 2018 рік 5561,84 грн та 134,92 грн. (а.с.135-136)

Згідно видаткових касових ордерів від 09.01.2019 за номерами 25 та 26 відповідач ОСОБА_4 отримав від СТОВ Думівське як орендну плату за земельні паї за 2018 рік 5561,84 грн та 134,92 грн. (а.с.133-134)

Зазначеними доказами встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , набувши в порядку спадкування право власності на земельні ділянки, які перебували в оренді згідно договорів від 14.04.2011 не мали внутрішньої волі на припинення зазначених договорів, фактично визнали їх умови та дотримувалися їх, отримуючи орендну плату, встановлену за вище вказаними договорами оренди навіть після укладення 29.01.208 року договорів емфітевзису з відповідачем ОСОБА_5 ( а.с.133-136).

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, визначене частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Згідно з ч.1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК та п. в ч.3 ст. 152 ЗК способами захисту цивільних прав та інтересів громадян та юридичних осіб зокрема на земельні ділянки є визнання правочину недійсним.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом частини першої статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною першою статті 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно зі статтями 16 , 203 , 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними за №3 від 28 квітня 1978 року роз`яснено, що встановивши при розгляді справи, що угода, на яку сторони посилаються в обґрунтування своїх цивільних прав і обов`язків, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суд згідно з ч.7 ст. 203 ЦПК визнає таку угоду недійсною на підставі ст.49 ЦК , незалежно від змісту позовних вимог. У зазначених випадках суд повинен притягати до участі в справі відповідно на стороні позивача чи відповідача усіх учасників угоди та інших осіб, на права і обов`язки яких може вплинути рішення в справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Статтею 125 ЗК передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV .

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону № 1952-IV .

За змістом правила, встановленого ч.5 ст.116 ЗК, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом , відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону №1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Зі встановлених обставин справи випливає, що приватний нотаріус Сокол Т.П., не дотримавшись перелічених вимог при реєстрації договорів емфітевзису від 29.01.2018, тим самим уможливила факт одночасного існування державної реєстрації кількох прав користування однією земельною ділянкою.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав користування на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право користування, а саме, оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Так, Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року в справі № 379/672/16-ц про спори щодо одночасного існування державної реєстрації емфітевзису і права оренди на одну і ту ж земельну ділянку зазначено наступну правову позицію: як і в спорах щодо подвійної реєстрації права оренди, договір, який укладений пізніше, під час дії договору оренди цієї ж земельної ділянки, підлягає визнанню недійсним. Верховним Судом зазначено, що договір емфітевзису не відповідає вимогам чинного законодавства, так як укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі та з порушенням процедури реалізації переважного права орендаря, який належно виконує свої обов`язки за договором, на поновлення договору оренди.

Висновки про недійсність оспорюваного договору емфітевзису також будуть відповідати правовій позиції Верховного Суду, зробленій ним в постанові Великої Палати Верховного суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16 та Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2018 у справі №379/672/16-ц.

Враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову, факт визнання відповідачем ОСОБА_4 позову у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 215 ЦК визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України .

Керуючись ст. 258 , 354 Цивільного процесуального кодексу України ,

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №39 від 29.01.2018 року кадастровий номер земельної ділянки 5922385400:08:003:0068, укладений між ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав №39484294 від 02.02.2018р., номер запису про інше речове право №24650895.

Визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №38 від 29.01.2018 року кадастровий номер земельної ділянки 5922385400:08:004:0254, укладений між ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав №39483546 від 02.02.2018 р., номер запису про інше речове право №24650239.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом..

Повні найменування учасників

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ , місце знаходження юридичної особи: с.Глибне, вул. АДРЕСА_1 -1, буд. 12 Краснопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 23641279

Відповідач 1: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 3: ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач 4: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяна Петрівна , юридична адреса: м. Суми, вул. Чернігівська, буд. 4.

Суддя В.І. Басова

Повний текст рішення складений 13.11. 2019.