Вирок

від 12.11.2019 по справі 192/630/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 192/630/19 (пр. № 1-кп/201/697/2019), відомості про яке 28 листопада 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040570000735, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Обвинувачений ОСОБА_4 20 листопада 2018 року близько 00.20 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа, проник до приміщення гаражу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Солонянської селищної ради Дніпропетровської області», розташованого за адресою вул.Миронова,7-а, с. Військове Солонянського району Дніпропетровської області, звідки таємно викрав 30 літрів пального марки А-92, вартістю 664,23 гривень та автомобільний акумулятор 6 СТ-60 A3, вартістю 1500 гривень, а всього на загальну суму 2164,23 гривень, котрі належали Комунальному некомерційному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги Солонянської селищної ради Дніпропетровської області», після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_4 завдав матеріальну шкоду Комунальному некомерційному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги Солонянської селищної ради Дніпропетровської області» на загальну суму 2164,23 гривень.

2. Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_4 26 листопада 2018 року близько 23.10 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням в інше приміщення, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом злому замикаючих пристроїв віконної рами, проник до приміщення адміністративної будівлі Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, розташованої за адресою вул.Миронова.9, с. Військове Солонянського району Дніпропетровської області, звідки таємно викрав електричний обігрівача ERGO HC-1620, вартістю 873.24 гривень, монітор LG моделі 19М37А, вартістю 1397,40 гривень, клавіатуру GEMBIRD моделі KB-U103-UA, вартістю 108 гривень, комп`ютерну мишку «Genius» моделі GM-150029, вартістю 54 гривні, електричний обігрівач «Rovus Handy Heater», вартістю 220.40 гривень та системний комп`ютерний блок вартістю 8582 гривень, а всього на загальну суму 11235,04 гривень, котрі належали Військовій сільській раді Солонянського району Дніпропетровської області, після чого з викраденим з місця злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_4 завдав матеріальну шкоду Військовій сільській раді Солонянського району Дніпропетровської області на загальну суму 11235,04 гривень..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчинених ним діянь та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв`язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам і наслідкам, кількості епізодів злочинної діяльності, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, раніше не судимий, а також обставинам, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 і відсутністю таких, що його обтяжують, а отже, всі ці дані у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому покарання, пов`язаного з реальним його відбуттям, в той же час, призначення такого покарання із подальшим звільненням від його відбування з випробуванням є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення останнім нових злочинів, а також буде відповідати принципам справедливості, достатності і розумності.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Також, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов`язки у виді: періодичного з`явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомлення уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази вилучене майно залишити за належністю Військовій сільській раді Солонянського району Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні у розмірі 628 грн. (шістсот двадцять вісім гривень).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1