Рішення

від 13.11.2019 по справі 240/10178/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/10178/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати незаконним рішення Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області від 06.08.2019 №445-42/2019;

- зобов`язати Вільшанську сільську раду Романівського району Житомирської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), з метою безоплатної передачі йому у власність на території реформованого КСП МАЯК в межах с. Вільха Романівського району Житомирської області, в рахунок земельної частки (паю):

1.1. орієнтованою площею 0,90 гектари на якій розміщені будівлі та споруди СФГ ШАНС за адресою с. Вільха Романівського району Житомирської області: Пожежна ДПО (вул. Миропільська АДРЕСА_1 ); Гараж (вул. Миропільська АДРЕСА_2 ); Туалет (гараж), ( АДРЕСА_2 ); Гараж ( АДРЕСА_3 Миропільська АДРЕСА_4 ); ГЗМ ( АДРЕСА_5 ).

1.2. орієнтованою площею 2,5 гектари на якій розміщені будівлі та споруди СФГ ШАНС за адресою с. Вільха Романівського району Житомирської області: Кімната тваринника (вул. Миропільська АДРЕСА_6 ); Вагова ( АДРЕСА_7 ); АДРЕСА_8 ); Комора АДРЕСА_9 ); ОСОБА_2 на 360 голів (вул. АДРЕСА_9 25а); Телятник кліточний ( АДРЕСА_3 Миропільська АДРЕСА_10 ); Свинарник ( АДРЕСА_11 . Миропільська 26); Башня Рожковського ( АДРЕСА_12 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу на виготовлення технічної документації на заявлені ним земельні ділянки, з підстав необхідності проведення інвентаризації господарських дворів реформованого КСП МАЯК на яких розміщені будівлі СФГ ШАНС та на даний час не перейшли в державну власність. Вказує, що господарські двори реформованого КСП МАЯК вважаються власністю Вільшанської сільської ради, яка зобов`язана надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації на заявлені земельні ділянки, а інвентаризація відповідачем земель не може бути в цьому перешкодою.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 прийнято до провадження позовну заяву та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Правом на подання до суду відзиву Вільшанська сільська рада Романівського району Житомирської області не скористалася, а тому справа підлягає до розгляду за наявними в ній доказами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Встановлено, що позивач, відповідно до Статуту селянського (фермерського) господарства Шанс (далі - СФГ "Шанс"), затвердженого рішенням Загальних зборів засновників господарства від 2018 року (а.с.8-9) є членом такого господарства. Вказаному господарству передані засновниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 засоби виробництва для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, які отримані у спільну власність з пайового фонду реорганізованого КСП Маяк , та знаходяться в с.Вільха Романівського району Житомирської області, а саме: Пожежна ДПО ( АДРЕСА_1 ); Гараж ( АДРЕСА_2 ); Туалет (гараж) ( АДРЕСА_2 ); Гараж ( АДРЕСА_11 . АДРЕСА_4 ); ГЗМ ( АДРЕСА_5 ); Кімната тваринника (вул. АДРЕСА_6 ); Вагова ( АДРЕСА_7 ); АДРЕСА_8 ( АДРЕСА_8 ); Комора ДКУ ( АДРЕСА_9 ); ОСОБА_2 на 360 голів (вул Миропільська 25 АДРЕСА_13 ); Телятник кліточний, ( АДРЕСА_10 ); Свинарник ( АДРЕСА_3 Миропільська АДРЕСА_12 ); Башня АДРЕСА_12 ).

Позивач 02.05.2019 року звернувся до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою безоплатної передачі у власність на території реформованого КСП МАЯК в межах с.Вільха Романівського району Житомирської області в рахунок земельної частики (паю) орієнтованими площами 0,90 та 0,25 га на якій розміщені будівлі та споруди СФГ Шанс (а.с.14).

Відповідач, рішенням №303 від 27.06.2019 відклав розгляд звернення позивача щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановленням меж земельних ділянок на наступне засідання ради (а.с.10).

Рішенням 42 сесії VII скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області № 445-42/2019 від 06.08.2019 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його звернення та рекомендовано звернутися повторно по даному питанню після проведення інвентаризації та переведення вказаних земель у комунальну власність Вільшанської сільської ради (а.с.13).

Позивач, вважає прийняте відповідачем рішення щодо відмови йому у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), з метою безоплатної передачі йому у власність на території реформованого КСП МАЯК таким, що суперечить чинному законодавству та порушує його право на приватизацію земельних ділянок, які знаходяться під будівлями СФГ Шанс та в комунальній власності відповідача у розмірі земельної частки (паю), у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Частиною першою статті 3 Земельним кодексом України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч.2 ст.4 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу приписів ч.2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

При цьому, пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, згідно ч.1 ст. 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Поряд із цим, статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, серед інших належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність передбачений статтею 117 ЗК України.

В свою чергу, правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року № 973-IV (далі - Закон № 973-IV).

Вказаний закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Так, частиною першою статті 7 Закону №973-IV, передбачено, надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Положеннями ст. 32 ЗК України визначено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно приписів ст.13 Закону №973-IV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

При цьому, дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

З аналізу викладених вище норм, випливає висновок, що членам фермерських господарств можуть передаватися безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Обмеження встановлені лише до тих осіб, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Як свідчать матеріали справи, позивач раніше не набував права на земельну частку (пай).

Так, згідно із положеннями п."а" ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною другою ст. 118 ЗК України визначено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно із приписами ч.6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із положеннями абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, визначені виняткові підстави при наявності яких, відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування може бути відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз.2 ч.7 ст.118 ЗК України).

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

Враховуючи викладене, слід зауважити, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Так, з матеріалів справи установлено, зокрема із оскаржуваного рішення відповідача, що підставою для відмови у задоволені звернення позивача щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою безоплатної передачі у власність на території реформованого КСП МАЯК в межах с.Вільха Романівського району Житомирської області в рахунок земельної частики (паю) орієнтованими площами 0,90 та 0,25 га на якій розміщені будівлі та споруди СФГ Шанс слугувала необхідність проведення інвентаризації земель, які рахуються під господарськими дворами бувшого колективного сільськогосподарського підприємства Маяк та на час розгляду звернення не перейшли в державну власність.

Проте, слід зауважити, що необхідність здійснення інвентаризації земель, не може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою безоплатної передачі у власність, оскільки підстави відмови у наданні такого дозволу є вичерпними.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд вказує, що оскільки підстави з яких відповідачем було прийнято рішенням про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою безоплатної передачі у власність з порушенням не визначені абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, відповідно таке рішення прийняте з порушенням земельного законодавства, відповідно є протиправним.

Отже, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним рішення 42 сесії VII скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області "Про розгляд звернень" від 06.08.2019 №445-42/2019 та зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), з метою безоплатної передачі йому у власність на території реформованого КСП МАЯК в межах с. Вільха Романівського району Житомирської області, в рахунок земельної частки (паю) орієнтовними площами 0,90 гектари та 0,25 га на якій розміщені будівлі та споруди СФГ ШАНС .

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в контексті наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог сплачена сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Вільшанської сільської ради у розмірі 1536,80 грн.

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_14 Романівський АДРЕСА_15 Житомирська АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області (вул. Центральна, 1, с. Вільха, Романівський район, Житомирська область, 13030, код ЄДРПОУ 04345233) про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити.

Визнати протиправним рішення 42 сесії VII скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області "Про розгляд звернень" від 06.08.2019 №445-42/2019.

Зобов`язати Вільшанську сільську раду Романівського району Житомирської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), з метою безоплатної передачі ОСОБА_1 у власність на території реформованого КСП МАЯК в межах с.Вільха Романівського району Житомирської області, в рахунок земельної частки (паю):

- орієнтованою площею 0,90 га на якій розміщені будівлі та споруди селянського (фермерського) господарства ШАНС за адресою: с. Вільха Романівського району Житомирської області: Пожежна ДПО (вул. Миропільська 62); Гараж (вул. Миропільська АДРЕСА_2 ); Туалет (гараж) ( АДРЕСА_2 ); Гараж (вул. Миропільська АДРЕСА_4 ); ГЗМ ( АДРЕСА_5 ).

- орієнтованою площею 2,5 га на якій розміщені будівлі та споруди селянського (фермерського) господарства ШАНС за адресою с. Вільха Романівського району Житомирської області: Кімната тваринника (вул. Миропільська АДРЕСА_6 ); Вагова ( АДРЕСА_7 ); АДРЕСА_8 ); Комора АДРЕСА_9 ); ОСОБА_2 на 360 голів (вул. АДРЕСА_14 25 АДРЕСА_13 ); Телятник кліточний ( АДРЕСА_3 Миропільська АДРЕСА_10 ); Свинарник ( АДРЕСА_11 . Миропільська 26); Башня Рожковського ( АДРЕСА_3 Миропільська 26).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 04345233) суму сплаченого судового збору у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено:13 листопада 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко