Постанова

від 30.10.2019 по справі 280/327/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 280/327/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Баранник Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 р. (суддя Конишева О.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень

в с т а н о в и В:

22.01.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень, де, посилаючись на те, що на підставі акту перевірки № 1549/16-31-13-05-11/2950112354 від 19.11.2018 р. 07.12.2018 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0090141305, чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 4 915 056,14 грн, де сума податкового зобов`язання 3 932 044,91 грн та штраф 983 011,23 грн; № 0090151305, чим застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб , що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та № 0090161305, чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 335 865,53 грн, де сума податкового зобов`язання 268 692,42 грн та штраф 67 173,11 грн.

Оскільки не погодився з прийнятими рішеннями, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо призначення перевірки, визнати протиправними та скасувати ППР від 07.12.2018 р. №0090141305, № 0090151305 та № 0090161305.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 р. адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано ППР від 07.12.2018 р. №0090141305, № 0090151305 та № 0090161305, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що доказів, що позивач є власником зерна відповідачем не надано.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 р. в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не вивчено докази та не надано їм належної оцінки.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 02.10.2018 №2530 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведена невиїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, в результаті чого встановлено порушення:

-пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 та 2017 рік;

-пп. 163.1.1, п. 163.1 ст.163, пп. "е" 164.2.17 п. 164.2 ст.164, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 в результаті чого занижено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, шо перевірявся на суму 3932044,91грн. а саме за 2016 рік у сумі 130722,27грн. та за 2017 рік у сумі 3801322,64грн.;

-пп.1.2. п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 22.12.2010 №2755 із змінами та доповненнями в результаті чого занижено суму грошового зобов`язання по військовому збору за період, що перевірявся у розмірі 268692,42грн. а саме за 2016 рік у сумі 8932,78грн.та за 2017 рік у сумі 259759,64грн та 19.11.2018 р. складено акт № 1549/16-31-13-058-11/2950112354 та на підставі чого 07.12.2018 р. прийняті податкові повідомлення - рішення:

-№0090141305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним: особами за результатами річного декларування";

-№0090151305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування";

-№0090161305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір".

З матеріалів справи слідує, що на адресу Головного управління ДФС у Полтавській області надійшли листи Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області №1171/16-31-23-02 від 17.10.2018 та №1218/16-31-23-02 від 24.10.2018 разом з яким направлено матеріали отримані в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №32018170000000006 від 29.01.2018 для використання при проведенні перевірки ОСОБА_1 .

В Акті перевірки зазначено, що згідно матеріалів кримінального провадження за №32018170000000006 від 29.01.2018 наданих для контрольно-перевірочних заходів встановлено що, протоколом обшуку від 25.05.2018 року, проведеного на виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави від 16.05.2018 року (справа №552/1251/18, провадження №1-кс/552/1 158/18) за адресою знаходження ТДВ "Гадяцький елеватор": Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 75, вилучено оригінали документів, які підтверджують прийняття та відвантаження сільськогосподарської продукції, яка зберігалась під реквізитами ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по дату винесення ухвали суду.

Проведеним аналізом складських квитанцій встановлено, що зерновим складом ТДВ "Гадяцький елеватор" прийнято на зберігання від ОСОБА_1 сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу 3 класу та некласну, пшеницю м`яку 3 та 6 класу, сою нестандартну 2016-2017 року збирання урожаю.

Також, у матеріалах кримінального провадження за №32018170000000006 від 29.01.2018 року міститься інформація від ДП "Держреєстри України" (вих.№111 від 28.02.2018) щодо власників зерна за бланками складських квитанцій є ОСОБА_1 зазначений власником зерна, що розташоване у TOB "Ворожбянський комбінат хлібопродуктів", на підставі складських квитанцій АХ477743 від 21.02.2017, АХ477741 від 21.02.2017, АХ477751 від 27.02.2017.

Враховуючи викладене, за результатами перевірки відповідачем зроблено висновок, що ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років, не перебуваючи на обліку в контролюючих органах ДФС, не маючи власних та орендованих земельних ділянок, отримав додаткове благо - дохід у вигляді сільськогосподарської продукції (згідно даних складських квитанцій на зерно ТДВ "Галицький елеватор" та TOB "Ворожбянський комбінат хлібопродуктів") загальною сумою 17 912 828,15 грн., а саме за 2016 рік у розмірі 595 518,50грн. та за 2017 рік у сумі 17 317309,65грн.

З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2018 р., в зв`язку з отриманням інформації про досудове розслідування кримінального провадження за фактом закупівлі ОСОБА_1 сільськогосподарської продукції у с/г виробників із подальшим відвантаженням на елеватори (ТОВ Елеватор - Агро , ТДВ Гадяцький елеватор та ТОВ Ворожбянський комбінат хлібопродуктів ), відповідачем на адресу позивача направлено лист № 2298/16-31-13-11-24 про надання інформації та її документальне підтвердження, але ОСОБА_1 не надано пояснень і документального підтвердження, що спростовувало б викладені факти.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що позивачем укладено Договір зберігання сільськогосподарської продукції № 3-224 від 13.12.2016 р. разом з додатками до договору між ТДВ "Гадяцький елеватор та ОСОБА_1 , згідно чого ТДВ "Гадяцький елеватор надає платні послуги (сушіння, очищення, інше) з подальшим повернення (відвантаженням) продукції ОСОБА_1 на умовах визначених цим договором.

Складські квитанції на зерно підтверджують факт прийняття на зберігання зерна Зерновим складом ТДВ Гадяцький елеватор від ОСОБА_1 виконання даного договору, згідно чого встановлено, що за період з 13.12.2016 р. по 30.06.2017 р. ОСОБА_1 передав ТДВ Гадяцький елеватор на зберігання кукурудзи (некласної) 175203 кг, кукурудзи (3 класу) 1 681 615 кг та сої (нестандартної) 195 713 кг.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання Договору зберігання № 3-72 від 25.07.2017 р. Зерновим складом ТДВ "Гадяцький елеватор" прийнято на зберігання від ОСОБА_1 зерно: пшениця м`яка 3 класу 41110 кг, пшениця м`яка 6 класу 51911 кг та сою (нестандартну) 689309 кг.

Також судом встановлено, що згідно ТТН на транспортування зерна, замовником та вантажовідправником зерна є ОСОБА_1 , а вантажоодержувачем ТДВ Гадяцький елеватор та в реєстрах на прийняте зерно ОСОБА_1 зазначений як особа, від якого прийнято зерно.

З матеріалів справи вбачається, що зерновим складом ТДВ Гадяцький елеватор від ОСОБА_1 прийнято: гречки 1240 кг; кукурудзи (3 класу) 2252110 кг, кукурудзи (некласної) 349500 кг; пшениці м`якої 3 класу 41110 кг; сої (нестандартної) 992320 кг та ячменю (3 класу) 34480 кг.

Також встановлено, що в деяких випадках позивачем переоформлено сільськогосподарську продукцію, яка знаходилася на зберіганні ТДВ "Гадяцький елеватор" на інших осіб.

Крім того, судом встановлено, що позивачем укладено Договір зберігання сільськогосподарської продукції №59/16 від 20.02.2017 з TOB "ВОРОЖБЯНСЬКИЙ КХП", згідно чого позивач передав, а TOB "ВОРОЖБЯНСЬКИЙ КХП" прийняло за плату на складське зберігання сільськогосподарську продукцію з подальшим поверненням на умовах визначених цим Договором, та до Договору додані додатки №1,№2,№3,№4, та №5.

В підтвердження виконання даного Договору надано акти виконаних робіт; складські квитанції на прийняття від ОСОБА_1 на зберігання сільськогосподарської продукції; реєстри накладних на прийняте зерно; товарно - транспортні накладні з відмітками та печаткою TOB "ВОРОЖБЯНСЬКИЙ КХП" про прийняття сільськогосподарської продукції, де зазначено власника зерна ОСОБА_1 , назви культури, фізичних властивостей, номеру автомобіля, ваги та часу прийняття зерна та реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку TOB "ВОРОЖБЯНСЬКИЙ КХП".

Судом встановлено, що згідно даного договору прийнято на зберігання від ОСОБА_1 сої (нестандартної) в кількості 119520 кг.

Відповідно листа ДП Держреєстри України № 111 від 28.02.2018 р. Щодо надання інформації на запит від 21.02.2018 р. № 045-6767-16 , згідно реєстру, власником зазначеного у складських квитанціях зерна є ОСОБА_1

Відповідно акту перевірки та з врахуванням інформації, наданої Листом Головного управління статистики у Полтавській області, вартість сільськогосподарської продукції, переданої ОСОБА_1 на зберігання ТДВ Гадяцький елеватор та ТОВ Ворожбянський комбінат хлібопродуктів складає 17 912 828,15 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує проти висновку відповідача, що він є власником зерна, та з цього приводу зазначив, що відповідачем не доведений факт отримання позивачем у власність зерна, а також не доведений факт отримання позивачем додаткового блага.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Таким чином, встановлено, що тільки власник зерна має право укладати договори складського зберігання зерна та отримувати складські документи, а тому, оскільки позивач заключав договори на зберігання зерна та оформлював складську документацію, зроблено висновок, що позивач є власником такого зерна.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний висновок відповідача є необгрунтованим, оскільки статтею 319 Цивільний кодекс України передбачено, що 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону .

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, встановлено, що Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом .

Так, в матеріалах справи відсутні докази , що підтверджували б факти набуття права власності позивачем на сільськогосподарську продукцію, але судом встановлено, що до перевірки додано листи Слідчого управління фінансових розслідувань ДФС у Полтавській області, разом з якими направлено матеріали, отримані під час досудового розслідування кримінального провадження, а саме, встановлені факти закупівлі ОСОБА_1 сільськогосподарської продукції у с/г виробників з подальшим відвантаженням на елеватори.

Враховуючи викладене, позивач, укладаючи договори складського зберігання, як суб`єкт господарювання на ринку зерна, виконував роль власника зерна з огляду на те, що складські документи видаються зерновим складом виключно власнику зерна.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що згідно зі статтею 24 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , факт власності ОСОБА_1 на сільськогосподарську продукцію є доведений, оскільки підтверджений первинними документами, що складалися під час зберігання та транспортування зерна.

Так, відповідно ч.2 ст.77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, що й було зроблено відповідачем по справі, але ч.1 даної статті передбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, позивач, при наявності всіх перелічених доказів по справі, всупереч ч.1 статті 77 КАС України, не надав суду жодного доказу, що спростував би висновок перевірки.

Статтею 54 ПК України передбачено, що 14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;… .

Судом встановлено, що вищезазначена сільськогосподарська продукція, що належить ОСОБА_1 є доходом фізичної особи - позивача по справі, оскільки докази щодо її оплати позивачем не надані.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримав дохід у натуральній формі у вигляді безоплатно отриманої сільськогосподарської продукції на суму 17 912 828,15 грн, як додаткове благо без сплати податків, чим порушено п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.17 п. 164.2, п.п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб у загальній сумі 3 932 044,91 грн, зокрема, за 2016 рік - 130 722,27 грн, за 2017 рік - 3 801 322,64 грн, а також військового збору 268 692,42 грн, де за 2016 р. - 8 932,78 грн та за 2017 р. - 259 759,64 грн.

Статтею 163 ПК України передбачено, що 163.1. Об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 164.2. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:…164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо … .

Згідно статті 167 ПК України 167.1. Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами .

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 р. - в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Н.П. Баранник