Постанова

від 13.11.2019 по справі 320/2893/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2893/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Варіація до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Приватна експетрна служба , Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку Укргазбанк , про визнання протиправними дій та визнання недійсним висновку,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Варіація з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, у якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Тромименка Михайла Михайловича по проведенню оцінки майна відповідно до висновку про вартість майна від 15.05.2019 р., складеного ТОВ Приватна експертна служба , згідно якого вартість комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна , буд.52 , станом на дату оцінки, без врахування ПДВ становить: 15270180,83 грн.;

- визнати недійсним висновок про оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Варіація , складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Приватна експертна служба в особі Кирилюк П.В. від 15.05.2019 щодо майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська обл ., м . Бориспіль, вул. Привокзальна, 52.

05.08.2019 Київським окружним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу, направлено її до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для вжиття необхідних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що мали місця з боку адвоката ОСОБА_1, представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк за довіреністю № 619 від 18.12.2018.

Не погоджуючись із вказаною окремою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, просить скасувати окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019, а судові витрати, пов`язані з її оскарженням, покласти на Київський окружний адміністративний суд.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи окрему ухвалу, Київський окружний адміністративний суд виходив з наступного.

Під час розгляду справи, в підготовчому судовому засіданні 30.07.2019, судом вирішено долучити до матеріалів справи копію Рецензії на завірену адвокатом Куксюком А.Л. копію Звіту за результатами проведення оцінки комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд.52, від 17.07.2019, складеної ТОВ Інжиніринговий центр Екскон , проти чого представник третьої особи категорично заперечував.

Після вказаних процесуальних дій, а також з`ясування думки учасників процесу про необхідність витребування інших доказів по справі, представник третьої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк , адвокат ОСОБА_1 несхвально посміхнувся в судовому засіданні, тим самим виявивши своє ставлення до процесуальних дій суду.

Судом було зроблено адвокату ОСОБА_1 попередження у вигляді усного зауваження за прояв неповаги до суду із занесенням до протоколу судового засідання.

02.08.2019 на адресу суду від адвоката ОСОБА_1, як представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк надійшла заява про відвід судді Кушнової А.О.

Обґрунтовуючи вказану заяву про відвід судді, адвокат ОСОБА_1 зазначив про те, що суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О. у судовому засіданні 30.07.2019 за участю представників позивача та третьої особи 2 проявила ознаки необ`єктивності та упередженості, що викликало у представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк адвоката ОСОБА_1 обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді, які дають йому підстави стверджувати про неможливість подальшої участі такої судді у розгляді справи та необхідності заявлення відводу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. у справі № 320/2893/19 необґрунтованим. Зупинено провадження в адміністративній справі №320/2893/19 до вирішення питання про відвід. Передано адміністративну справу № 320/2893/19 для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Під час розгляду судом заяви адвоката ОСОБА_1, як представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк про відвід судді Кушнової А.О., були виявлені факти та обставини, які викликали необхідність відповідного реагування з боку суду, шляхом постановлення окремої ухвали на висловлювання адвоката ОСОБА_1 на адресу суду.

У заяві про відвід судді Кушнової А.О. від 01.08.2019 № 501/4763/2019, адвокатом ОСОБА_1, як представником Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк , було зазначено, зокрема (мовою оригіналу):

ІV. Щодо проігнорованого усного клопотання представника АБ Укргазбанк від 30.07.2019 про роз`яснення причин та підстав застосування до представника АБ Укргазбанк заходу процесуального примусу у вигляді попередження із занесенням до протоколу судового засідання (ст. ст. 144-146).

Не витримавши такого упередженого та необ`єктивного розгляду заявлених клопотань, від болю, розчаруванні у Судді, щоб не заплакати - я усміхнувся.

Побачивши цю посмішку , посмішку над неправдою та ганьбою, Суддя робить мені зауваження за неповагу до суду із занесенням до протоколу судового засідання.

… і шапка горить .

Не витримавши такої несправедливості, мною заявлено усне клопотання про роз`яснення причин та підстав застосування до представника АБ Укргазбанк заходу процесуального примусу у вигляді попередження із занесенням до протоколу судового засідання, яке Суддею також проігноровано. .

На переконання суду, який постановив окрему ухвалу, у висловлюваннях адвоката ОСОБА_1 , як представника третьої особи - Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк , наведених у заяві про відвід судді Кушнової А.О. на адресу суду, вбачається неналежне виконання професійних обов`язків та порушення адвокатом норм закону та інших нормативно-правових актів (Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Правил адвокатської етики), що потребує вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що цьому сприяли.

Оцінюючи наведені адвокатом ОСОБА_1, як представником Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк в заяві про відвід судді Кушнової А.О. від 01.08.2019, висловлювання та порівняння, адресовані суду, зокрема, у вигляді фразеологізму …і шапка горить , суд розцінив його у повному значенні, як на ворі і шапка горить , а тому, адвокат ОСОБА_1 допустив нестримане та нетактовне по відношенню до суду висловлювання, що свідчить про неприйнятну професійну поведінку та правову культуру адвоката.

Крім того, суд не прийняв до уваги намагання адвоката ОСОБА_1 пояснити свою несхвальну посмішку в підготовчому судовому засіданні 30.07.2019 фразами наступного змісту: Не витримавши такого упередженого та необ`єктивного розгляду заявлених клопотань, від болю, розчаруванні у Судді, щоб не заплакати - я усміхнувся. Побачивши цю посмішку , посмішку над неправдою та ганьбою, Суддя робить мені зауваження за неповагу до суду із занесенням до протоколу судового засідання , враховуючи таке.

На думку суду, який постановив окрему ухвалку, у такий спосіб адвокат ОСОБА_1 додатково допустив некоректні висловлювання на адресу суду, надаючи процесуальним діям суду безтактовних та зневажливих оцінок.

З метою подальшого запобігання подальшим можливим негативним висловлюванням на адресу суду адвокатом ОСОБА_1, а також з метою усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд постановив окрему ухвалу та надіслав її до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для вжиття відповідних заходів, зокрема, але не виключно, розглянути питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до відповідальності.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (впливу) на порушення законності, а також, на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України , № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України , № 26976/06, від 20.01.2011).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

За визначенням вказаного Закону, адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

У свою чергу, захист - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 4 названого Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Так, ч. 1 ст. 20 Закону № 5076-VI, визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Під час здійснення адвокатської діяльності, адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI).

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому, специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачає дотримання Правил адвокатської етики, як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Професійні обов`язки адвоката визначені у статті 21 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відповідно до частини першої якої під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

З метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також, загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві Національною асоціацією адвокатів України прийнято Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, які слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та іншими законодавчими актами, а також, закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Так, ст. 7 Правил, визначено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Положеннями ст. ст. 11, 12 Правил, визначено, що зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Відповідно до ст. 42 Правил, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

За порушення Правил адвокатської етики, до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (ч. 1 ст. 66 Правил).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що адвокат під час виконання функцій захисника в судовому процесі, повинен дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства та своєю діяльністю не повинен допускати дій, які виражають неповагу до суду та спрямовані на затягування судового розгляду справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України).

Важливо зазначити, що прийняття процесуальних актів/рішень, а також дії суду під час розгляду справи, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені особами лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суд під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд, який постановив окрему ухвалу щодо певної особи, в діях якої вбачає порушення закону чи певних суспільних правил поведінки, уповноважений здійснити реагування на прояви порушення сталої моделі поведінки та направити таку до органу, дискреційні повноваження якого передбачають здійснення реагування на вчинення дисциплінарних проступків, у даному випадку, це Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, яка, в свою чергу, здійснивши аналіз викладених в ухвалі доводів та обставин суду, прийме рішення про наявність/відсутність в діях такої особи порушень закону чи галузевих правил поведінки.

Таким чином, колегія суддів, за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла до висновку про те, що в суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної окремої ухвали були підстави для реалізації положень ст. 249 КАС України та направлення окремої ухвали до галузевого дисциплінарного органу для надання належної правової/етичної оцінки таким діям адвоката, здійсненим під час розгляду справи № 320/2893/19.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 та стосуються обставин справи та розгляду позову саме по суті.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а окрема ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 249, 294, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

О.І. Шурко