Постанова

від 21.02.2020 по справі 320/2893/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №320/2893/19

адміністративне провадження №К/9901/30379/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №320/2893/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання протиправними дій та визнання недійсним висновку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Балаклицького А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Вівдиченко Т.Р., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.),

у с т а н о в и в :

І. Суть спору:

1 . У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича (далі - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" в якому просило:

1.1. - визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Тромименко Михайла Михайловича по проведенню оцінки майна відповідно до висновку про вартість майна від 15.05.2019 р., складеного ТОВ "Приватна експертна служба", згідно якого вартість комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, станом на дату оцінки, без врахування ПДВ становить: 15270180,83 грн.;

1.2 . - визнати недійсним висновок про оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варіація", складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" в особі Кирилюк П.В. від 15.05.2019 року щодо майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52.

2 . Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що висновок про оцінку майна є незаконним та необґрунтованим, оскільки ринкова вартість об`єкта оцінки є заниженою. Також, позивач зауважив, що оцінювачем та приватним виконавцем в порушення вимог чинного законодавства не проведено безпосереднього ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень. Тобто, оцінювачем фактично не проведено оцінку майна, а звіт виконаний формально, узагальнено, без ретельного аналізу, у зв`язку з чим не є об`єктивним.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

4 . Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Тому, суди вказували, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Таким чином, при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, за висновками судів попередніх інстанцій, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5 . У касаційній скарзі позивач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Скаржник зазначає, що місцевим адміністративним судом не враховано, що оцінювачі, які підписали звіти і відповідно безпосередньо проводили оцінку не з`являлися для огляду нерухомості.

6.1. Касатор посилається на те, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на доводи позивача про те, що ринкова вартість об`єкта оцінки за виконавчим провадженням суттєво занижена.

7 . Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

8 . 01.04.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком Михайлом Михайловичем було відкрито виконавче провадження №58768672 на підставі виконавчого напису №754, виданого 13.02.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем, про звернення стягнення на майно позивача на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк".

9 . Згідно вказаного виконавчого напису звернуто стягнення на: нежитлове приміщення, адміністративно - виробниче приміщення, загальною площею 371,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 52, реєстраційний номер майна 834750732105; виробничі приміщення загальною площею 1635,3 кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Привокзальна, буд. 52, реєстраційний номер майна 1012197232105; будівлі виробничої бази, що складаються зі складу паркетної фрези, літ В, загальною площею 337,0 кв.м.; складу меблевих заготовок, літ. Г, загальною площею 254,5 кв.м., побутового приміщення з котельнею, літ. Л, загальною площею 77,0 кв. м.; машинного приміщення, сушильних камер, котельні, літ. П, Р, загальною площею 312,4 кв.м.; шафового пункту, літ. С, загальною площею 11,5 кв.м., лісопильної та деревообробної дільниці, літ, М, загальною площею 215,4 кв.м.; дільниці відправки, літ.Н, загальною площею 183,5 кв.м.; навісу, літ О, загальною площею 221,8 кв.м.; навісу літ. Ф, загальною площею 27,7 кв.м.; навісу, літ. Ч, загальною площею 338,3 кв.м.; убиральні, літ. Ш, загальною площею 2,6 кв.м.; навісу літ. У, загальною площею 21,8 кв.м.; що розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 52, реєстраційний номер майна 1064813132105; земельну ділянку площею 0,9230 га, кадастровий номер 3210500000:04:024:0001, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул.Привокзальна, буд. 52.

10 . Звернення стягнення в межах виконавчого провадження №58768672 здійснюється для задоволення вимог стягувача ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 64268,49 євро та 2597360,25 грн., а загальна сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за вказаним виконавчим документом - 4561994,45 грн.

11 . 03.04.2019 відповідачем у рамках виконавчого провадження №58768672 було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, за участю стягувача, ПАТ АБ "Укргазбанк", в особі представника Приступи О.О. та зберігача Пархомчука С .В .

12 . 15.04.2019 відповідачем у рамках виконавчого провадження №58768672 було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні на підставі клопотання ПАТ "Укргазбанк" від 12.04.2019 вх.№ 1201 та призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Приватна експертна служба".

13 . 15.05.2019 ТОВ "Приватна експертна служба" було складено висновок про вартість майна, згідно якого вартість комплексу будівель та споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м.Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, станом на дату оцінки, без врахування ПДВ, становить 15270180,83 грн. У додатках до вказаного висновку містяться фотографії об`єкта оцінки, а також інформація про об`єкти порівняння, використані в рамках порівняльного підходу.

14 . 30.05.2019 ТОВ "Фірма Варіація" отримало від відповідача повідомлення №2913 від 20.05.2019 про результати оцінки майна боржника та копію висновку про вартість нерухомого майна від 15.05.2019, складеного ТОВ "Приватна експертна служба".

15 . Позивач не погоджується із висновком про вартість нерухомого майна від 15.05.2019, складеним ТОВ "Приватна експертна служба", оскільки вважає, що його результати та зміст не відповідають нормам чинного законодавства, вартість майна є значно заниженою, а тому звернувся з даним позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

16. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17 . Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

18 . Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ).

19 . У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

2 0 . Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

21 . Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

22. У відповідності до частини 1, абзаців 1-3 частини 2 статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

23 . За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

24 . За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

25 . Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

26 . Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року Закону України Про виконавче провадження , для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

27 . У відповідності до частини 3 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

28 . Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ (далі - Закон №2658-ІІІ)

29 . Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

30 . Згідно з статтею 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

31 . Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

32 . Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України № 2658-III).

33 . Частиною другою статті 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

34 . Статтею 32 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

35 . Постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Стандарт).

36 . Відповідно до пункту 1 Стандарт є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

37 . Пунктом 3 поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема: вартість - еквівалент цінності об`єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу; строк експозиції - строк, протягом якого об`єкт оцінки може бути виставлений для продажу на ринку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною і тривалість якого залежить від співвідношення попиту та пропонування на подібне майно, кількості потенційних покупців, їх купівельної спроможності та інших факторів; ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умови продажу об`єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості.

38 . Відповідно до пункту 11 Стандарту оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

39 . Згідно з п. п. 35, 38 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний.

Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

40. Пункти 16, 47 даного Національного стандарту визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу грунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

41 . Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

42 . Частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

43 . Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

VI. Позиція Верховного Суду

44. Колегія суддів перевірячи рішення судів першої та апеляційної інстанції та обґрунтованість висновків відповідача, зазначає наступне.

45. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

46 . За правилами статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.

47 . Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 провадження припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

48 . Проте, судом першої інстанції застосовано вказану правову позицію, частково без урахування наявності вимог до державного виконавця з приводу неправомірності його дій.

49 . Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог частини другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

50 . До подібних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у рішенні від 19 грудня 2019 у справі 826/12574/18.

51 . Так, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

52 . Стосовно посилань позивача про визнання недійсним висновку про оцінку майна, складеного ТОВ "Приватна експертна служба" в особі Кирилюк П.В. 15 травня 2019 року щодо майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, колегія суддів зазначає наступне.

53 . Як зазначалося, за висновком про незалежну оцінку майна, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Приватна експертна служба", вартість об`єкту оцінки становить 15 270 180,83 грн., з чим не погоджується позивач. Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав суду рецензією на Звіт про оцінку майна, однак, вважає, що суд першої інстанції не надав їй правової оцінки.

54 . У цій рецензії, зокрема, зазначено, що оскаржуваний Звіт не відповідає п. 56 Національного стандарту №1 Загальні засади майна і майнових прав .

55 . Відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

56 . Колегія суддів перевіривши Звіт про оцінку майна від 15 травня 2019 року, зазначає, що оцінювачем у звіті про оцінку майна зазначено всі передбачені Законом дані.

57 . Позивач, посилається на те, що суб`єктом оціночної діяльності не проведено огляду майна під час виготовлення звіту про його вартість.

58 . Однак, матеріали справи містять Звіт, з якого вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності було проведено огляд об`єкта оцінки, що підтверджується аркушами № 12-13 зі Звіту про оцінку майна.

59 . У додатках до вказаного звіту містяться фотографії об`єкта оцінки, а також інформація про об`єкти порівняння, використані в рамках порівняльного підходу (а.с. 176-183 Том №2).

60 . Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

61 . Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

62 . Наведене свідчить про те, що письмовий звіт надається суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в межах обсягу питань, що містяться в постанові.

63 . Скаржник вказує, що суб`єктом оціночної діяльності не проведено огляду майна під час виготовлення звіту про його вартість.

64 . Проте, огляд об`єкта оцінки було проведено, що підтверджується змістом звітів про оцінку майна.

65 . Щодо посилань позивача на те, що вартість об`єкту оцінки є заниженою, колегія суддів зазначає наступне.

66 . За змістом ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

67 . Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

68 . Згідно з п. п. 35, 38 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

69 . Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний.

70 . Пункти 16, 47 даного Національного стандарту визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу грунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

71 . Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

72 . З наданого сторонами Звіту вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності проведено попередній аналіз спеціалізованих інформаційних сайтів з купівлі-продажу нерухомого майна.

73 . Так, оцінювачем проведено аналіз інформації щодо продажу подібного нерухомого майна на вторинному ринку та підібрано п`ятнадцять подібних об`єктів для порівняння.

74 . Крім того, судами встановлено, що ТОВ Фірма Варіація не подано висновки про вартість майна в рамках виконавчого провадження №58768672 про звернення стягнення з ТОВ Фірма Варіація на користь АТ Укргазбанк майна, хоча відповідно до положень статті 19 Закону України Про виконавче провадження боржник наділений повноваженнями подавати додатково: матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні письмові пояснення і т.д. 73 . З приводу доводів позивача , що державний виконавець не повідомив його у передбачений частиною п`ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" строк про результати визначення вартості майна, колегія суддів не приймає до уваги.

76 . 30.05.2019 ТОВ "Фірма Варіація" отримало від відповідача повідомлення №2913 від 20.05.2019 про результати оцінки майна боржника та копію висновку про вартість нерухомого майна від 15.05.2019, складеного ТОВ "Приватна експертна служба".

77 . Наведене в сукупності свідчить, що державний виконавець після проведення всіх необхідних виконавчих дій, зокрема, у десятиденний строк після вчинення опису та накладення арешту на майно, зазначене у виконавчому документі, виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю Приватна експертна служба .

78. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання виконавцем вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" щодо проведення оцінки майна.

79 . Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у позовний заяві, які належним чином перевірені судами попередніх інстанції та зводяться до їх переоцінки.

80 . Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які належним чином перевірені судами попередніх інстанцій.

81 . Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходив з того, що всі доводи позивача були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції не має.

82 . Проте, як було зазначено раніше суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних помилково навів мотиви того, що оскарження звіту неможливо, а тому рішення суду першої інстанції в частині мотивування підлягає зміні.

83 . Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що Звіт про оцінку майна ТОВ Фірма Варіація , складений суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ТОВ Приватна експертна служба , колегія суддів дійшла висновку, що такий Звіт відповідає вимогам Національного стандарту N 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, до звіту не мав зауважень і державний виконавець, що в свою чергу відповідає нормам чинного законодавства та прийнятий у межах та у спосіб, передбачений Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження , які знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

84 .Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-IX, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року).

85 . Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

86 . Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

87 . Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

88 . З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

89 . Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

VII. Судові витрати

90. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

91. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" залишити без задоволення.

2 . Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року у справі 320/2893/19 змінити в частині наведених мотивів, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у цій справі залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко