Постанова

від 13.11.2019 по справі 822/931/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2019 року

Київ

справа №822/931/17

адміністративне провадження №К/9901/34804/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницького обласного протиберкульозного диспансера

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року ( суддя - Петричкович А.І.)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Сушко О.О., Залімський І.Г.)

у справі №822/931/17

за позовом Державної аудиторської служби України

до Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру,

треті особи - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області

про надання дозволу на проведення позапланової ревізії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Державна аудиторська служба України звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру про надання дозволу на проведення позапланової ревізії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру за період з 01.01.2015 по завершений місяць (січень) 2017 року, за результатами якої складено акт ревізії від 28.02.2017 №04-08/7. Після ознайомлення з актом ревізії встановлено порушення законодавства при її проведенні, що дає підстави вважати, що ревізія проведена неякісно, а саме можливе не відображення всіх виявлених фінансових порушень, в зв`язку з чим, відповідно до наказу Західного офісу Держаудитслужби від 07.03.2017 №58 призначено службове розслідування стосовно осіб, які провели ревізію. Отже, у позивача виникли правові підстави для ініціювання відповідної позапланової перевірки, що передбачено ст.11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, позов задоволено: надано Державній аудиторській службі України дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру (код ЄДРПОУ 02004500) за період з 01.01.2015 по завершений січень місяць 2017 року, терміном 15 робочих днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.

Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Хмельницький обласний протиберкульозний диспансер звернувся Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позивних вимог Державній аудиторській службі України у повному обсязі.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні касаційної скарги просить відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

06 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру за період з 01.01.2015 по завершений місяць (січень) 2017 року.

За результатами ревізії складено акт ревізії від 28 лютого 2017 року №04-08/7 (далі -Акт ревізії).

Відповідно до листа Військової прокуратури західного регіону України Військової прокуратури Хмельницького гарнізону №4/507 вих.№17 від 03.03.2017, військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42017240310000014 від 20.02.2017, за підозрою начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.

Згідно з пунктом 1 Протоколу Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України "Про розгляд питання щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно працівників Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області" від 06.03.2017 вирішено ініціювати проведення службового розслідування стосовно осіб, які проводили ревізію фінансово-господарської діяльності Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з адміністративним позов про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На думку колегії суддів, рішення судів попереднії інстанцій зазначеним вимогам відповідають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII ( далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XI здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті (стаття 4 Закону № 2939-XII ).

Згідно статті 7 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю координує свою діяльність з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, фінансовими органами, органами доходів і зборів, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, Національної поліції, служби безпеки.

За змістом статті 11 Закону № 2939-XII ревізії, які проводяться органами державного фінансового контролю поділяються на виїзні планові та виїзні позапланові ревізії.

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

При цьому, вказаною нормою також передбачено право проведення позапланових ревізій, тобто ревізії, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності передбачених вказаною статтею обставин.

Однією з обставин, що надає контролюючому органу право на проведення позапланової ревізії, зокрема, є обставина передбачена у п. 6 ч. 5 ст. 11 Закону №2939-XII, а саме у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Відповідно до частин 8, 11 ст. 11 Закону №2939-XII орган або особа, що ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин п`ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.

Таким чином, Західним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, який є вищестоящим органом державного фінансового контролю щодо Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснено перевірку акту ревізії від 28.02.2017 №04-08/7.

Під час зазначеної перевірки виявлено, що висновки нижчестоящого органу державного фінансового контролю не відповідають вимогам законодавства.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 07.03.2017 №58 призначено службове розслідування стосовно посадових осіб, які проводили ревізію Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансера, за результатами якої складено акт ревізії від 28.02.2017 №04-08/7.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцй про наявність правових підстав для проведення позапланової виїзної ревізії (п.6 ч.5 ст. 11 Закону №2939-XII), що відповідно до ч.6 ст.11 Закону №2939-XII здійснюється на підставі відповідного рішення суду.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків доводів попередніх інстанцій, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хмельницького обласного протиберкульозного диспансера залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова