Постанова

від 06.11.2019 по справі 910/2334/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. Справа№ 910/2334/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 06.11.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабезпеч

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 (повний текст рішення складено 08.08.2019)

у справі № 910/2334/19 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабезпеч

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про визнання договору продовженим,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства Українська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабезпеч

про стягнення 2 054 648,18 грн та зобов`язання вчинити дії,

Розглянувши справу в порядку ст. 269 , 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України ), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзабезпеч" (далі - ТОВ "Укрзабезпеч") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ТОВ "Українська залізниця") про визнання договору оренди № 3124 від 12.05.2006 продовженим на той самий строк, який раніше був встановлений цим договором, а саме на 5 років, до 12.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу приписів ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 10.5 договору оренди № 3124 від 12.05.2006 він є продовженим на той самий строк та умовах, які були ним передбачені, з урахуванням змін у законодавстві на дату його продовження, оскільки позивач, як наймач, продовжує користуватися орендованим майном за відсутності заперечень наймодавця.

20.03.2019 АТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Укрзабезпеч" про стягнення 2 054 648,18 грн та зобов`язання звільнити орендовані приміщення шляхом виселення.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивані тим, що ТОВ "Укрзабезпеч", як наймач, після закінчення строку дії договору оренди № 3124 від 12.05.2006 (зі змінами і доповненнями), не звільнив орендоване майно та продовжує ним користуватися, що згідно з п. 9.1. договору оренди та ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування неустойки в заявленому до стягненні розмірі, а також зобов`язання наймача в судовому порядку звільнити орендовані приміщення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з ТОВ "Укрзабезпеч" на користь ТОВ "Українська залізниця" 2 054 648,18 грн. неустойки, зобов`язано ТОВ "Укрзабезпеч" звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 148,8 кв.м., що розташовані в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м.Київ, Привокзальна площа, 1, що знаходиться на балансі виробничого підрозділу Вокзал станції Київ-Пасажирський філії Пасажирська компанія АТ Укрзалізниця .

Рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні первісного позову мотивовано тим, що АТ "Укрзалізниця" належним чином у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України повідомило ТОВ "Укрзабезпеч" про припинення договору з 30.06.2018, а також повідомило про наявність заперечень орендодавця проти подальшого продовження договору і необхідність звільнення орендованого приміщення, що виключає наявність підстав для визнання договору продовженим.

Рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову мотивовано тим, що після закінчення строку дії договору 30.06.2018, ТОВ "Укрзабезпеч" орендоване майно не звільнило та продовжило використовувати спірне приміщення, що згідно з приписами ст. 785 Цивільного кодексу України є підставами для стягнення з ТОВ "Укрзабезпеч" неустойки у розмірі 2 054 648,18 грн та зобов`язання останнього звільнити орендовані приміщення шляхом виселення.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

27.08.2019 ТОВ "Укрзабезпеч" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 від 24.07.2019 та ухвалити нове, яким задовольнити первісний позов повністю, а також відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Відповідно до витягу з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019, апеляційну скаргу ТОВ "Укрзабезпеч" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 розподілено для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 910/2334/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрзабезпеч" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019, призначено до розгляду апеляційну скаргу в судовому засіданні 02.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2019.

В судовому засіданні 16.10.2019 оголошено перерву до 06.11.2019.

В судовому засіданні 06.11.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити в апеляційному порядку нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

В судовому засіданні 06.11.2019 представник АТ "Українська залізниця" проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ТОВ "Укрзабезпеч" в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, вказує, що з 30.06.2018 по 30.07.2018 жодної заяви про припинення договору - від жодної сторін договору не надходило. Орендодавець у вказаний період не висловлював заперечень щодо користування орендарем майном, а тому договір оренди № 3124 від 12.05.2006 є продовженим на той самий строк та умовах (в силу приписів ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 10.5 наведеного договору).

Крім того, скаржник посилався на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення ТОВ "Укрзабезпеч" про припинення дії договору, зокрема не надано доказів надання поштових послуг щодо направлення відповідних повідомлень.

Висновки суду першої інстанції щодо настання моменту припинення договору - не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки законодавство та договір нерозривно пов`язують виникнення права орендодавця на вимогу щодо сплати орендарем неустойки у розмірі подвійного розміру орендної плати із припиненням договору оренди. При цьому, враховуючи те, що договір не припинив свою дію, матеріали справи не містять доказів припинення договору оренди, а тому в силу приписів п. 2.5, п. 9.1 договору підстави для стягнення неустойки - відсутні, як і відсутні підстави для зобов`язання відповідача звільнити орендоване приміщення шляхом виселення.

Також, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції було невірно обраховано як розмір неустойки, так і розмір площі орендованих приміщень, які підлягають поверненню.

Крім того, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції не враховано приписи положень Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , оскільки право власності на орендоване майно було зареєстровано за АТ "Українська залізниця" 27.02.2019, а до цього, орендоване майно перебувало лише на балансі АТ "Українська залізниця", а тому у останнього відсутнє право на отримання будь-яких платежів стосовно орендованого майна.

Додатково скаржник посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні Бендерський проти України .

Також, у додаткових поясненнях до апеляційної скарги, скаржник посилався на те, що:

- домовленість між сторонами договору щодо його припинення - відсутня, а одностороння відмова АТ "Українська залізниця" від договору оренди, з огляду на припис частини 1 ст. 291 Господарського кодексу України - не припиняє дію договору оренди;

- факт існування договірних відносин між АТ Українська залізниця та ТОВ Укрзабезпеч додатково підтверджується бухгалтерськими документами про сплату орендної плати та компенсації витрат на утримання, а зазначені платежі приймалися АТ Українська залізниця без жодних зауважень або застережень і не поверталися.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.09.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від АТ "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який у відповідності до ст. 263 ГПК України прийнято судом до розгляду, в якому відповідач заперечував проти вимог апеляційної скарги.

АТ "Українська залізниця" вказувало на те, що у зв`язку з передачею орендованого майна до статутного фонду АТ Укрзалізниця , Фонд державного майна України та його територіальні відділення втратили право виступати орендодавцями відповідного майна, а до АТ "Українська залізниця" перешли права та обов`язки наймодавця згідно з ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України та п. 10.7 договору. У зв`язку із зміною наймодавця, між АТ Укрзалізниця та ТОВ "Укрзабезпеч" 29.04.2016 було укладено додатковий договір № 3124/07, зафіксовано передачу майна у акті від 29.04.2016. При цьому, додатковою угодою від 23.04.2018 сторони погодили, що договір оренди діє до 30.06.2018 та наймодавець повідомляв наймача про припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна, докази чого наявні в матеріалах справи.

Також, АТ Укрзалізниця вказувало на те, що укладення договору оренди на новий строк буде суперечити вимогам Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та Порядку розпорядження майном публічного акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого Кабінетом Міністрів України від 22.11.2017 № 1054, оскільки наведеними актами передбачено проведення електронного аукціону щодо надання в оренду майна.

Крім того, відповідач указував про те, що надходження від орендаря оплати по договору оренди жодним чином не свідчить про його продовження, а свідчить про виконання наймачем умов пункту 5.14 договору щодо сплати відповідних платежів до моменту фактичного повернення майна.

Також, АТ Укрзалізниця наголошувало на тому, що у товариства були наявні усі повноваження правонаступника, оскільки орендоване майно увійшло до статутного капіталу АТ Укрзалізниця на підставі передавального акту і зведеного переліку майна, затверджених Міністром інфраструктури України 18.08.2015, з моменту його передання та набуття дієздатності АТ Укрзалізниця , а також в межах повноважень, передбачених ч. 3 ст. 4 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування .

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції та мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд

12.05.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзабезпеч", як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3124 (надалі - договір оренди).

Відповідно до п.2.1 договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 12.05.2006, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 149,8 м2, розміщене в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1.

Згідно з пунктом 10.1 договору оренди, договір було укладено на п`ять років - з 12.05.2006 по 12.05.2011 включно.

За умовами договору оренди, балансоутримувачем орендованого державного майна є Вокзал станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця".

Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування.

Державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців здійснена 21.10.2015 (номер запису: 10701340000060039).

Згідно з п.2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, серед іншого, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

У пунктах 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" визначено, що проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу AT "Укрзалізниця".

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , переоформлення правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу Товариства, здійснюється протягом двох років із дня державної реєстрації Товариства. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу Товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з пунктами 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI , Постанови № 200 Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (пункт 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження таким майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (пункти 20, 21 Статуту).

Відповідно до пунктів 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у пункті 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" здійснено 21.10.2015.

Учасниками справи не заперечувалось, що між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" та AT "Укрзалізниця" підписано передавальний акт, який затверджено Міністерством інфраструктури України 18.08.2015.

Відповідно до зведеного переліку майна Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця", що вноситься до статутного капіталу AT "Укрзалізниця", внесено нерухоме майно, що розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1.

В свою чергу, частиною 4 статті 5 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування визначено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу Товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Крім того, на підставі статті 85 Господарського кодексу України, статті 115 Цивільного кодексу України, статей 4, 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" спірне майно вважається таким, що перебуває у власності наймодавця, оскільки відповідне майно було включено до його статутного капіталу. Отже, право власності на майно, щодо якого виник спір, закріплено за позивачем на законодавчому рівні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у зв`язку із входженням майна до статутного фонду AT "Укрзалізниця", яке створене внаслідок реорганізації підприємств залізничного транспорту та Державної адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця", в силу ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Фонд державного майна та його територіальні відділення втратили право виступати орендодавцями щодо майна новоутвореного товариства.

29.04.2016 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір №3124/07, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.Ю., за умовами якого у зв`язку з утворенням АТ Українська залізниця відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , постанови Кабінету Міністрів України Про утворення АТ Українська залізниця від 25.06.2014 № 200 та у зв`язку з цим передачею орендованого майна на баланс АТ Українська залізниця і внесенням майна до статутного капіталу цього товариства, внаслідок чого функції орендодавця перейшли до АТ Українська залізниця , керуючись ст. 15 Закону України Про оренду державного та комунального майна , сторони дійшли згоди щодо заміни орендодавця на АТ Українська залізниця , внесення змін до договору оренди № 3124 нерухомого майна, посвідченого 12.05.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.Ю. за реєстровим № 814.

У додатковому договорі від 29.04.2016 сторони погодили також внесення змін у пункт 10.1 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору договору оренди, згідно яких відповідний пункт викладено в редакції: Цей договір укладено строком на 10 років 49 днів, що діє з 12.05.2006 по 30.06.2016 .

Крім того, сторонами було підписано та посвідчено печатками Акт приймання - передачі в оренду нерухомого майна від 29.04.2016 та зміни до розрахунку орендної плати за перший (базовий) місць оренди нерухомого майна.

13.07.2016 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони погодили внесення змін у пункт 10.1 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору договору оренди, згідно яких встановлено строк дії договору до 31.07.2016.

09.09.2016 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони погодили внесення змін у пункт 10.1 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору договору оренди, згідно яких відповідний пункт викладено в редакції: Цей договір діє з 01.08.2016 по 31.10.2017 включно .

24.11.2016 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони погодили внесення змін у пункт 10.1 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору договору оренди, згідно яких відповідний пункт викладено в редакції: Цей договір діє з 01.11.2016 по 31.03.2017 включно .

11.04.2017 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони погодили внесення змін у пункт 10.1 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору договору оренди, згідно яких відповідний пункт викладено в редакції: Цей договір діє з 01.04.2017 по 30.06.2017 включно .

29.05.2017 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким внесено зміни в платіжні реквізити сторін, щодо розміру орендної плати, а також сторони погодили внесення змін у пункт 10.1 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору договору оренди, згідно яких відповідний пункт викладено в редакції: Цей договір діє з 12.05.2006 по 31.12.2017 включно .

Крім того, сторонами було підписано та посвідчено печатками зміни до розрахунку орендної плати за перший (базовий) місць оренди нерухомого майна. за квітень 2017 року у розмірі 102 062,00 грн.

Відповідно до акту повернення частини нерухомого майна від 21.06.2017, складеного та підписаного між сторонами, ТОВ "Укрзабезпеч" було повернуто, а AT "Укрзалізниця" прийнято нерухоме майно загальною площею 1,00 кв.м., а саме: частину площі на конкурсі будівлі Центрального вокзалу, розташованого за адресою: м.Київ, Вокзальна площа, 1.

21.06.2017 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору, яким сторони внесли у договір наступні зміни:

- абзац 1 п.1.1 розділу 1 "Предмет договору" викладено в новій редакції - "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - Майно), загальною площею 148,8 квадратних метри, розміщене в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, що знаходиться на баладі виробничого підрозділу Вокзал станції Київ-Пасажирський філії "Пасажирська компанія" ГТ. "Укрзалізниця".

- п. 3.1 розділу 3 "Орендна плата" викладено в такій редакції - "У зв`язку з підписанням Сторонами 21.06.2017 акту повернення частини нерухомого майна, Сторони дійшли згоди зменшити орендну плату з 21.06.2017 та встановити її розмір без ПДВ з розрахунку за повний базовий місяць оренди червень - червень 2017 р. - 99 692,0 грн".

27.12.2017 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони погодили внесення змін у платіжні реквізити сторін.

30.01.2018 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони погодили внесення змін у пункт 10.1 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору договору оренди, згідно яких сторонами узгоджено строк його дії до 31.03.2018 включно.

23.04.2018 між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено додатковий договір до договору оренди, яким сторони внесли зміни до розділу 3 "Орендна плата", доповнивши п. 3.1 наступним абзацом:

"Орендна плата за січень 2018 до завершення дії договору визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітній місяць.

У розділі 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" пункт 10.1 викласти у наступній редакції: "Цей договір діє до 30.06.2018 включно".

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

За правилами ст. ст. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною 1 ст. 770 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина друга статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 10.5 договору оренди передбачено, що за умови відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах з урахуванням змін чинного законодавства на дату продовження цього договору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, пунктом 10.1 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 23.04.2018) сторони встановили, що цей договір діє до 30.06.2018 включно, а отже, 30.06.2018 є останнім днем строку оренди спірного майна, а отже, в силу приписів ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 10.5 договору оренди, на наступний день з останнього дня оренди, тобто з 01.07.2018 розпочався місячний строк щодо права орендаря та/або орендодавця заявити намір про припинення строку дії договору.

Суд апеляційної інстанції встановив, що як умови договору (п. 10.5), так і приписи чинного цивільного законодавства (ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна ) містять термін протягом одного місяця , а тому з урахуванням ст. 253, ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, які визначають, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, у зв`язку з чим, місячний строк на висловлення будь-якою стороною договору наміру про припинення строку дії договору спливав саме в останній день липня місяця, тобто 31.07.2018 (загальна кількість днів у липні місяці - 31 день - є загальновідомою інформацією).

Також, позивачем до матеріалів заяви про вжиття заходів до забезпечення позову були надані наступні документи, які також є частиною матеріалів справи:

- лист - повідомлення ПАТ Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія від 27.04.2018 (з описом вкладеного та поштовим штемпелем про направлення листа 27.04.2018), в якому повідомляється позивачу за первісним позовом про закінчення дії договору оренди № 3124 від 12.05.2006, зокрема з урахуванням того, що строк дії укладеного договору спливає 30.06.2018 та згідно рішення правління ПАТ Укрзалізниця (протокол № Ц-64/33 комітету засідання правління ПАТ Укрзалізниця від 30.03.2018 ) відповідний договір продовжуватись не буде, а майно підлягає поверненню на підставі п. 2.5 договору оренди № 3124 по відповідному акту приймання - передавання (повернення) майна;

- лист ПАТ Українська залізниця від 10.04.2018 № ЦЦЮ-13/181, адресований ТОВ Укрзабезпеч , в якому позивача за первісним позовом повідомлено про те, що договір оренди № 3124 продовжуватись не буде, а майно підлягає поверненню балансоутримувачу;

- лист - претензія від 18.07.2018 № 1518 ПАТ Українська залізниця філії Пасажирська компанія ВП Вокзал Станції Київ - Пасажирський (з конвертом, на якому наявні відмітки поштової установи про поштове відправлення (т. 1 , а.с. 100-105), а також чеком поштової установи від 24.07.2018 № 4067 (т. 1, а.с. 111)), адресований позивачу за первісним позовом, в якому повідомляється про те, що у зв`язку з закінченням строку дії договору № 3124 від 12.05.2006, орендоване позивачем за первісним позовом майно підлягає поверненню за актом приймання - передавання (повернення) майна;

- лист від 19.07.2018 № 1547 ПАТ Укрзалізниця РФ Південно-західна залізниця ВП Вокзал Станції Київ-Пасажирський, адресований позивачу за первісним позовом, в якому повідомляється про необхідність демонтажу рекламних конструкцій;

- лист ПАТ Українська залізниця Філії Пасажирська компанія № ПК-7/223 від 26.07.2018, адресований позивачу за первісним позовом, стосовно можливості проведення електронного аукціону для отримання в оренду майна, яке внесено до статутного капіталу товариства;

- лист ПАТ Укрзалізниця від 31.07.2018 № ЦЦЮ-13/456 (з конвертом, на якому наявні відмітки поштової установи про його направлення засобами поштового зв`язку), адресований позивачу за первісним позовом, в якому відповідач за первісним позовом зазначив, що філією Пасажирська компанія за дорученням товариства листами від 27.04.2018 та від 31.05.2018 повідомлено орендаря про строк дії договору оренди нерухомого майна № 3124 від 12.05.2006 і необхідність повернення майна після закінчення строку його дії; також у листі вказується, що строк дії договору оренди - продовжуватись не буде;

- лист ПАТ Українська залізниця РФ Південно-Західна залізниця ВП Вокзал Станції Київ-Пасажирський № 1900 від 31.08.2018, адресований позивачу за перівснми позовом, в якому повідомляється про припинення строку дії договору оренди № 3124 від 12.05.2006 та необхідність повернення орендованого майна за актом приймання - передавання майна;

- лист ТОВ Укрзабезпеч від 18.09.2018 № 51 (наданий у відповідь на лист № 1900 від 31.08.2018), в якому позивач за первісним позовом не погоджувався з здійсненими нарахуваннями платежів по договору;

- лист АТ Українська залізниця філія Пасажирська компанія від 14.12.2018 № ПК-7/743, в якому наголошено на тому, що позивача за первісним позовом повідомлено про про припинення дії договору оренди та про те, що його дію не буде продовжено, а невчасне повернення майна не свідчить про його пролонгацію; крім того, зазначено про законодавчо встановлену необхідність проведення аукціону щодо оренди майна, яке внесено до статутного капіталу АТ Українська залізниця ;

- листи ТОВ Укрзабезпеч № 64 від 18.12.2018 та № 62 від 18.12.2018, № 49 від 31.08.2018, № 46 від 31.08.2018 (фіскальний чек від 31.08.2018 № 4069 з описом вкладення), № 40 від 09.08.2018 (фіскальний чек від 09.08.2018 № 1239 з описом вкладеного) адресовані АТ Українська залізниця , в яких позивач за первісним позовом висловив намір продовжити договір оренди № 3124 від 12.05.2006 до моменту проведення електронних торгів.

- листи ТОВ Укрзабезпеч № 35 від 15.06.2018 (з фіскальним чеком від 15.06.2018 та описом вкладеного), № 33/06 від 06.06.2018, № 32 від 01.06.2018 (з фіскальним чеком від 01.06.2018 та описом вкладеного), № 12 від 01.03.2018 (з фіскальним чеком від 03.03.2018 та описом вкладеного), в яких позивачем за первісним позовом наголошується на наявності переважного (першочергового) права на укладення договору оренди спірних площ;

- листи філії Енергозбут АТ Укрзалізниця № ЕЕЦ-17/7789 від 04.10.2018, № ЕЕЦ-17/7790 від 04.10.2018, № ЕЕЦ-17/8889 від 23.11.2018, № ЕЦЦ-17/190 від 31.10.2019, № ЕЦЦ-17/182 від 31.01.2019, № ЕЦЦ-17/12121 від 04.02.2019, адресовані позивачу за первісним позовом, про припинення енергопостачання, відмову у його поновленні та ініціювання процедури припинення договору енергопостачання.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що наданий позивачем за первісним позовом лист № 37/08 від 20.06.2018 не стосується правовідносин за договором оренди № 3124 від 12.05.2006, а тому до уваги судом не приймається та не оцінюється.

Крім того, в матеріалах справи наявні наступні листи:

- листи ТОВ Укрзабезпеч № 54 від 18.10.2018, № 53 від 18.10.2018, № 58 від 29.11.2018, № 3/01 від 04.01.2019, № 59 від 29.11.2018, № 7/01 від 16.01.2019, № 4/01 від 15.01.2019, № 5/01 від 15.01.2019, № 8/01 від 16.01.2019 адресовані директору філії Енергозбут АТ Укрзалізниця , начальнику ВПС Київське регіональне відділення філії Енергозбут ПАТ Укрзалізниця стосовно неправомірності відключення електропостачання від об`єктів позивача за первісним позовом; у вказаних листах позивач також вказує, що договір оренди № 3124 від 12.05.2006 - є продовженим;

- лист ТОВ Укрзабезпеч № 7/01 від 16.01.2019, адресований директору філії Енергозбут АТ Укрзалізниця , стосовно необхідності відновлення електропостачання на орендованих позивачем за первісним позовом об`єктах;

- лист - попередження про припинення постачання електроенергії від 04.10.2018 № ЕЕЦ-17/7790 та лист від 23.11.2018 № ЕЕЦ-17/8882, направлені позивачу філією Енергозбут ВПС Київське регіональне відділення АТ Укрзалізниця стосовно енергопостачання об`єктів позивача за первісним позовом, які ним орендуються.

Крім того, позивачем за первісним позовом до матеріалів заяви про вжиття заходів до забезпечення позову були надані наступні документи, які також є частиною матеріалів справи:

- акти про відключення подачі електроенергії від 14.01.2019, від 17.01.2019, складені позивачем та які містять виключно підписи представників позивача за первісним позовом та печатку позивача за первісним позовом;

- акт - вимогу щодо звільнення приміщення за договором оренди № 3124 від 12.05.2006. складений 24.01.2019, який містить підписи представників позивача за первісним позовом та печатку позивача за первісним позовом;

- лист ТОВ Укрзабезпеч від 25.01.2019 № 18/01, адресований КП Київблагоустрій у відповідь на припис останнього № 1904936 від 24.01.2019, № 1904939 від 19.01.2019, № 1904945 від 24.10.2019;

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи були надані:

- копії листів, в яких повідомлено позивача за первісним позовом про припинення строку дії договору оренди № 3124 від 12.05.2006, про відсутність намірів його продовжувати та необхідність повернення орендованого майна,а саме: № ЦЦЮ-13/181 від 10.04.2018, від 27.04.2018, № 1518 від 18.07.2018, № ЦЦЮ-13/456 від 31.07.2018, № ЦЦЮ-13/26 від 29.01.2019, № ЦЦЮ-13/29 від 31.01.2019;

- копію витягу з протоколу № Ц-64/33 Комітету засідання правління ПАТ Укрзалізниця від 30.03.2018, яким вирішено продовжити дію договорів оренди майна виключно до 30.06.2018 без подальшого продовження,а також вжити заходів про попередження орендарів про припинення дії договорів після закінчення строку, встановленого у даному рішенні.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні матеріали справи в сукупності, дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом було повідомлено у порядку та строки, обумовлені як п. 10.1, п. 10.5 договору оренди (зі змінами і доповненнями), так і вимогами ст. 764 Цивільного кодексу України та ст. 291 Господарського кодексу України про закінчення договору оренди № 3124 від 12.05.2006 (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами), останнім днем дії якого є 30.06.2018, та відсутність намірів продовжувати його дію, що підтверджується в сукупності листом повідомленням від 27.04.2018 (тобто, до закінчення строку дії договору оренди), листом від 31.07.2018 № ЦЦЮ-13/456 (з конвертом, на якому наявні відмітки поштової установи про його направлення засобами поштового зв`язку), листом - претензією від 18.07.2018 № 1518 (направленою у місячний строк після закінчення договору, тобто після 30.06.2018), листом № 1900 від 31.08.2018 про необхідність повернення орендованого майна.

Вищезазначені листи приймаються судом апеляційної інстанції як належні, допустимі та достатні докази в розумінні ст. ст. 76, 77, 79, 269 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження обставин повідомлення орендодавцем (АТ Укрзалізниця ) орендаря (ТОВ Укрзабезпеч ) про закінчення 30.06.2018 договору оренди № 3124 від 12.05.2006 (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами), та відсутність намірів продовжувати його дію.

При цьому, надані позивачем до матеріалів справи листи № 64 від 18.12.2018 та № 62 від 18.12.2018, № 49 від 31.08.2018, № 46 від 31.08.2018, № 40 від 09.08.2018 - судом апеляційної інстанції не приймаються як докази намірів позивача, як сторони договору, продовжити строк дії договору оренди № 3124 від 12.05.2006, оскільки вказані листи направлені позивачем за первісним позовом після спливу місячного терміну, встановленого п. 10.5 договору оренди № 3124 від 12.05.2006.

Стосовно наданих позивачем листів № 35 від 15.06.2018, № 33/06 від 06.06.2018, № 32 від 01.06.2018, № 12 від 01.03.2018, суд апеляційної інстанції наголошує, що вказані листи, навпаки, складені позивачем за первісним позовом до спливу строку договору оренди, проте, у вказаних листах позивач наполягає на реалізації ним переважного права на укладення договору оренди на новий строк. При цьому, реалізація переважного права орендаря щодо об`єкта оренди врегульована статтею 777 Цивільного кодексу України, проте, керуючись ст. 14 ГПК України, суд апеляційної інстанції не приймає вказані листи в якості доказів щодо заявлених позивачем за первісним позовом підстав позову, оскільки позовні вимоги заявлені позивачем за первісним позовом в межах підстав, обумовлених ст. 764 Цивільного кодексу України, яка врегульовує правовідносини пролонгації саме після закінчення відповідного договору, і саме щодо врегулювання правовідносин, які виникли після закінчення дії договору, на чому і ґрунтується спір між сторонами у даній справі.

Також, стосовно суті спірних правовідносин щодо продовження договору оренди, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що ні умовами договору, ні вимогами чинного законодавства не передбачено чіткої форми документу, який є матеріальним носієм документальної фіксації волевиявлення сторони правочину на припинення його дії, дійшов висновку, що першочерговим питанням в контексті спірних правовідносин сторін у даній справі є виключно дослідження в сукупності наступних складових:

- волевиявлення особи на пролонгацію або припинення певних правовідносин, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України щодо свободи договору;

- дослідження дотримання сторонами договору законодавчо встановленої процедури щодо повідомлення про наявність намірів припинити або пролонгувати договір;

- дослідження обставин документального підтвердження наведених складових, як обставин справи, згідно з приписами ст. ст. 76-79, 80, 269 ГПК України.

При дослідженні питання стосовно повідомлення наймача - ТОВ Укрзабезпеч про припинення договору оренди № 3124 від 12.05.2006 (з урахуванням додаткових угод), суд апеляційної інстанції враховує також і те, відповідні листи - повідомлення ПАТ Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія від 27.04.2018 про припинення строку дії договору та відсутність намірів щодо його пролонгації, від 18.07.2018 № 1518, від 10.04.2018 № ЦЦЮ-13/181, від 31.07.2018 № ЦЦЮ-13/456 надано самим позивачем за первісним позовом до матеріалів справи. Наведене додатково підтверджує факт отримання позивачем відповідних повідомлень щодо намірів відповідача за первісним позовом не продовжувати орендні правовідносини за договором, а також і обставину обізнаності щодо волевиявлення відповідача за первісним позовом з даного питання (а саме - незгоди).

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять копії наступних платіжних доручень: № 1097 від 25.01.2019 на суму 1042,28 грн, № 1098 від 28.01.2019 на суму 52 060,80 грн, № 1111 від 14.02.2019 на суму 1 022,34 грн, № 1112 від 14.02.2019 на суму 8 128,88 грн., № 1247 від 10.07.2019 на суму 100 340,27 грн, № 1246 від 09.07.2019 на суму 116,25 грн, № 1216 від 11.06.2019 на суму 581,25 грн, № 1205 від 31.05.2019 на суму 99 642,77 грн, № 1191 від 11.05.2019 на суму 986,56 грн, № 1190 від 10.05.2019 на суму 98 656,21 грн, № 1175 від 17.04.2019 на суму 933,96 грн, № 1151 від 29.03.2019 на суму 103 773,16 грн, № 1142 від 14.03.2019 на суму 516,29 грн, № 1130 від 28.02.2019 на суму 103 256,88 грн, № 1111 від 14.02.2019 на суму 1 022,34 грн, № 1101 від 31.01.2019 на суму 101 360,86 грн, № 1097 від 25.01.2017 на суму 1 042,28 грн, згідно яких позивачем сплачувались кошти щодо утримання орендованого майна та орендні платежі.

Доводи скаржника про те, що факт сплати коштів по договору оренди після 30.06.2018 та прийняття цих коштів орендодавцем свідчить про існування договірних відносин між АТ Українська залізниця та ТОВ Укрзабезпеч щодо оренди нерухомого майна - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, з огляду на те, що пунктом 5.14 договору оренди (даний пункт залишався незмінним протягом всього строку дії правовідносин оренди) було передбачено обов`язок орендаря щодо сплати відповідних платежів до моменту фактичного повернення майна. А оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів повернення орендованого майна від ТОВ Укрзабезпеч на користь АТ Українська залізниця , а тому факт сплати відповідних коштів орендарем на виконання своїх зобов`язань по договору та виконання такого обов`язку - не є підставою саме для визнання договору оренди продовженим на той самий строк та на тих самих умовах в розумінні приписів ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені п. 10.5 договору оренди № 3124 від 12.05.2006, ст. 764 Цивільного кодексу України (на які посилається позивач в обґрунтування вимог за первісним позовом) та ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна підстави для визнання договору оренди нерухомого майна продовженим на той саме строк, до 12.05.2021 - відсутні, а чинність договору оренди № 3124 від 12.05.2006 припинилась 30.06.2018 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

З огляду на викладене, вимоги позивача за первісним позовом не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76-79, 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.

Розглядаючи вимоги AT "Укрзалізниця" за зустрічним позовом, суд апеляційної інстанції, в межах апеляційного розгляду, визначених ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дійшов наступних висновків.

Пунктом 2.4 договору оренди № 3124 від 12.05.2006 визначено, що у разі припинення договору, майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу в порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором; майно вважається повернутим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 2.5 договору оренди № 3124 від 12.05.2006 встановлено, що орендар зобов`язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.

Відповідно до п. 5.7. договору оренди № 3124 від 12.05.2006, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормально фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що договір оренди № 3124 від 12.05.2006 (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами) припинив свою дію, а тому у ТОВ Укрзабезпеч , як орендаря, виник обов`язок в силу п. 2.4, 2.5, 5.7 договору оренди та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, повернути орендоване майно за актом приймання передачі.

Проте, станом на момент вирішення спору судом першої інстанції, так і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76-79, 80, 269 Господарського процесуального кодексу України виконання ТОВ Укрзабезпеч своїх зобов`язань по поверненню на користь AT "Укрзалізниця" орендованого майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 148,8 квадратних метри, що розташоване в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно наявних матеріалів справи, з загальної орендованої по договору оренди площі у 149,8 кв., ТОВ Укрзабезпеч було повернуто за актом повернення частини нерухомого майна від 21.06.2017 1 кв. м орендованої площі, внаслідок чого в матеріалах справи документально підтверджено розмір орендованої відповідачем за зустрічним позовом площі у розмірі 148,8 кв.м.

При цьому, заперечуючи наявність обов`язку з повернення орендованого майна, ТОВ Укрзабезпеч посилалось на те, що відповідний обов`язок у нього не виник в силу продовження дії договору оренди № 3124 від 12.05.2006 на новий строк, до 12.05.2021. Проте, за наслідками як розгляду справи судом першої інстанції, так і за наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції, чинність договору оренди № 3124 від 12.05.2006 припинилась 30.06.2018 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, і пролонгації вказаного договору в порядку, обумовленому п. 10.5 договору та ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна - не відбулось.

Стосовно доводів скаржника :

- на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 915/1002/16, суд апеляційної інстанції наголошує, що у наведеній справі спір виник за тих обставин, що договір оренди укладено регіональним відділенням ФДМУ (як орендодавцем) і підприємством (як орендарем), а Укрзалізниця чи будь-які з її органів, структурних підрозділів, підприємств тощо стороною в договорі оренди (орендодавцем, наймодавцем) - ні на час укладення цього договору, ані в подальшому не виступали, що є відмінним від обставин у справі № 910/2334/19, в якій позивач та відповідач здійснили договірне оформлення користування майном і спір виник саме внаслідок продовження строку користування майном на підставі умов укладеного договору;

- на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 910/10903/17, суд апеляційної інстанції наголошує, що предметом спору у даній справі була дійсність укладеного між сторонами договору, що є відмінним від обставин у справі № 910/2334/19, в якій, зокрема, позивачем за первісним позовом не заявлялось вимог про визнання недійсним відповідного правочину, на підставі якого позивач користувався орендованим майном, зокрема і в межах узгодженого строку (до 30.06.2018 включно).

З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції підстави для застосування ч. 4 ст. 236 ГПК України - відсутні, у зв`язку з чим доводи скаржника у вищенаведеній частині - відхиляються.

Таким чином, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України ТОВ Укрзабезпеч допущено порушення свого зобов`язання, обумовленого договором, щодо повернення майна з оренди на користь AT "Укрзалізниця", що згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є підставою для настання правового наслідку, як сплата неустойки, а також в силу ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 2.4, п. 5.7 договору - встановлення в судовому порядку зобов`язання ТОВ "Укрзабезпеч" звільнити нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 148,8 квадратних метри, що розташоване в будівлі Головного вокзалу (Центральний) за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, що знаходиться на балансі виробничого підрозділу Вокзал станції Київ-Пасажирський філії "Пасажирська компанія" AT "Укрзалізниця".

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем за зустрічним позовом неустойки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню на користь позивача за зустрічними позовом неустойка в розмірі 1 712 206,82 грн, що складає подвійний розмір плати за користування об`єктом оренди за час прострочення з липня 2018 по лютий 2019 року (загальний розмір плати - 856 103,41 грн (липень 2018 - 104046,91 грн, + серпень 2018 - 102 590,25 грн, + вересень 2018 - 103 318,58 грн, + жовтень 2018 - 107 244,69 грн, + листопад 2018 - 108861,21 грн, + грудень 2018 - 110 069,42 грн, + січень 2019 - 109 438,98 грн, + лютий 2019 - 110 533,37 грн)), розрахований судом апеляційної інстанції виходячи з базового розміру орендної плати за січень місяць 2018 року (99 692,00 грн), починаючи з липня 2018 року, з урахуванням відповідного коригування на індекс інфляції за попередній місяць (згідно з умовами додаткової угоди від 21.06.2017), та без включення до ставки нарахування податку на додану вартість (згідно з додатковими угодами від 21.06.2018, від 23.04.2018 узгоджений сторонами розмір орендної плати не містить в собі податку на додану вартість, а отже, покладення позивачем такого показника в розмір розрахунку -є необгрунтованим).

Доводи скаржника про те, що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно була проведена за АТ Українська залізниця 27.02.2019, а тому до цієї дати нарахування і стягнення неустойки - є необґрунтованим, - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що частиною 4 статті 5 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування визначено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що між AT "Укрзалізниця" та ТОВ "Укрзабезпеч" укладено відповідний договір від 29.04.2016, яким визначено права та обов`язки сторін, зокрема і щодо повернення спірного майна орендарем, а також зафіксовано набуття AT "Укрзалізниця" функцій орендаря на підставі нормативного регулювання його діяльності на підставі умов вищезазначеного закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, а саме: з ТОВ Укрзабезпеч підлягає стягненню на користь АТ Українська залізниця 1 712 206, 82 грн неустойки. В решті стягнення неустойки на суму 342 441, 26 грн - слід відмовити.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не було враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях Бендерський проти України Benderskiy v. Ukraine) від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02.- судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на те, що у справі Бендерський проти України Benderskiy v. Ukraine) Європейським судом з прав людини було встановлено порушення права заявника на справедливий судовий розгляд в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В свою чергу, у висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Отже, Північний апеляційний господарський суд за наслідками розгляду справи в апеляційному порядку, дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/2334/19 - підлягає скасуванню в частині задоволення зустрічного позову про стягнення неустойки та судового збору (п. 2, 3 резолютивної частини рішення) з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з ТОВ Укрзабезпеч на користь АТ Українська залізниця 1 712 206, 82 грн неустойки, а в частині вимог зустрічного позову про стягнення 342 441, 26 грн неустойки - слід відмовити. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/2334/19 за первісним позовом (п. 1 резолютивної частини) та в частині задоволення зустрічного позову (п. 4 резолютивної частини) підлягає залишенню без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та суді першої інстанції (судовий збір) покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог в порядку ст. 129 ГПК України та підлягають новому розподілу на підставі п. 14 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабезпеч на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/2334/19 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/2334/19 - скасувати в частині задоволення зустрічного позову про стягнення неустойки та судового збору (п. 2, 3 резолютивної частини рішення) та прийняти в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог з новим розподілом судових витрат.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабезпеч (04655, м. Київ, вул. П. Дибенка, буд. 7; код ЄДРПОУ 33300144) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) 1 712 206, 82 грн неустойки та 27 604, 10 грн судового збору.

У частині задоволення зустрічного позову про стягнення 342 441, 26 грн пені - відмовити.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/2334/19 за первісним позовом (п. 1 резолютивної частини) та в частині задоволення зустрічного позову (п. 4 резолютивної частини) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабезпеч (04655, м. Київ, вул. П. Дибенка, буд. 7; код ЄДРПОУ 33300144) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 7 704 (сім тисяч сімсот чотири) грн 93 коп.

Видачу відповідного наказу доручити суду першої інстанції.

4. Матеріали справи №910/2334/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.11.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім