Рішення

від 05.11.2019 по справі 911/1580/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/1580/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Авант , Київська область, Бориспільський район, с. Гора

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Пежо Сітроен Україна , м. Київ

про стягнення штрафних санкцій

за участю представників:

від позивача: А.В.Франюк

від відповідача: О.Г.Лисюк

від третьої особи: В.В.Луцюк

вільний слухач: Ю ОСОБА_1 В ОСОБА_1 Дорохін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №01/22097 від 18.06.2019 року (вх. №1645/19 від 25.06.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Авант (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 460980,00 грн., з яких 297180,00 грн. пені та 163800,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №20-02/2018 від 20.04.2018 року щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року позовну заяву прийнято то розгляду та відкрито провадження у справі №911/1580/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.07.2019 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.07.2019 року (вх. №13828/19 від 16.07.2019 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання б/н від 15.07.2019 року (вх. №13829/19 від 16.07.2019 року) про залучення ТОВ Пежо Сітроен Україна до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що не зміг поставити товар позивачу у зв`язку із не поставкою товару імпортером - ТОВ Пежо Сітроен Україна . Також, відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій вважаючи, що сторонами в Договорі передбачено окрему відповідальність за невиконання зобов`язання та за неналежне виконання зобов`язань, оскільки за своєю правовою природою такі поняття є різними. Так, відповідачем було сплачено позивачу штрафні санкції за невиконання Договору. Нараховані позивачем пеня і штраф за порушення строків поставки товару відповідач вважає безпідставними та такими, що не підлягають застосуванню, оскільки за своєю правовою природою порушення строків поставки товару, на думку відповідача, є неналежним виконанням Договору, в той час як відповідач не виконав умови Договору в цілому.

Представник позивача у судовому засіданні 16.07.2019 року повідомив, що ним не отримано копію відзиву на позовну заяву. Крім того, представник позивача заперечував проти поданого клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Представниками сторін у судовому засіданні 16.07.2019 року подано клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1580/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 10.09.2019 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №01/27164 від 22.07.2019 року (вх. №14477/19 від 25.07.2019 року) та заява №01/33618 від 02.09.2019 року (вх. №16850/19 від 05.09.2019 року) про заміну позивача - Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 04641523) його правонаступником Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227).

До суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 06.09.2019 року (вх. №17132/19 від 10.09.2019 року), в яких відповідач також обґрунтував необхідність залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ Пежо Сітроен Україна .

Ухвалою суду від 10.09.2019 року замінено позивача його правонаступником, залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ Пежо Сітроен Україна та відкладено розгляд справи на 01.10.2019 року.

До суду від позивача надійшов лист №01/36388 від 19.09.2019 року (вх. №18180/19 від 23.09.2019 року) про надання доказів надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами третій особі -ТОВ Пежо Сітроен Україна .

До суду від третьої особи надійшло клопотання б/н від 01.10.2019 року (вх. №18686/19 від 01.10.2019 року) про відкладення підготовчого засідання.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 01.10.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/1580/19 до судового розгляду по суті на 15.10.2019 року.

До суду від третьої особи надійшли письмові пояснення б/н від 13.10.2019 року (вх. №19524/19 від 15.10.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2019 року. В поданих поясненнях третя особа зазначає, що ТОВ Пежо Сітроен Україна , яке є імпортером товару за спірним Договором, виконало свої зобов`язання перед ТОВ Ніко Авант з поставки в Україну, розмитнення та підготовки до поставки покупцю - трьох одиниць автомобілів, які відповідають зазначеним в Специфікації (додаток 1) до Договору №11-1/1929-18 від 13.03.2018 року маркам і моделям. Третя особа вважає, що саме позивач відмовився від прийняття товару, у зв`язку із невідповідністю коду УКТЗЕД, однак, на думку третьої особи, Договором №11-1/1929-18 від 13.03.2018 року не передбачено під яким кодом УКТЗЕД повинні бути ввезені такі автомобілі, а такий код безпосередньо встановлюється саме митними органами та такий код не передбачений умовами Договору. В свою чергу, третя особа вказала, що дійсно митними органами було, на її думку, безпідставно змінено код УКТЗЕД на подібні автомобілі при проведенні розмитнення.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 15.10.2019 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року розгляд справи відкладено на 05.11.2019 року.

До суду від позивача надійшли письмові заперечення №01/41892 від 30.10.2019 року (вх. №20829/19 від 04.11.2019 року) на пояснення третьої особи.

До суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення б/н від 05.11.2019 року (вх. №20981/19 від 05.11.2019 року).

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні 05.11.2019 року проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 05.11.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Ніко Авант (за договором - постачальник) та Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (за договором - покупець) (правонаступником якого є ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго ) 13.08.2018 року укладено Договір поставки №11-1/1929-18 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, предмет закупівлі (ДК021:2015) 34130000-7 мототранспортні вантажні засоби Фургон пасажирський, колісна формула 4*2. За Договором постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю у порядку та строки, встановлені Договором, товар (за предметом закупівлі, зазначеним у абзаці першому цього пункту) за ціною, з характеристиками (якість), в комплектації, що визначені в Додатку 1 до Договору (специфікація), а покупець зобов`язується здійснити оплату належно поставленого товару на умовах Договору. Найменування, номенклатура, модель, інші характеристики та вимоги щодо якості, комплектації товару, гарантії якості - згідно з Додатком 1 до Договору.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. Договору, ціна товару (з усіма витратами, пов`язаними з поставкою) визначена в специфікації Додатку 1 до Договору. Ціна Договору відповідно до специфікації Додатку 1 до Договору становить 1950000,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 390000,00 грн., разом з ПДВ - 2340000,00 грн.

Оплата за Договором здійснюється покупцем з частковою попередньою оплатою (аванс) та подальшою оплатою в порядку, визначеному Договором. Покупець перераховує постачальнику аванс (у розмірі, що не більше двадцяти відсотків від ціни Договору) протягом семи банківських днів з дати надання постачальником (після набрання Договором чинності) рахунку-фактури. Подальша оплата здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання ним Акту приймання-передачі товару та за наданою постачальником (після підписання покупцем акту) рахунком-фактурою, а також з урахуванням що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з Додатком 1 до Договору, протягом 90 календарних днів з моменту перерахування авансу замовником, але не пізніше 28.12.2018 року.

Якість (технічні характеристики), комплектність товару, маркування, в тому числі вузлів та деталей, комплектація, гарантія якості товару повинні відповідати вимогам технічної специфікації Додатку 1 до Договору та сертифікату типу колісного транспортного засобу, сертифікату відповідності завершеного колісного транспортного засобу (даним (документам) виробника товару, іншим чинним на момент поставки (передачі) документам (сертифікатам/іншим документам з якості щодо цього товару (виробника, та (або) відповідного органу з сертифікації та (або) документу щодо походження товару) та (або) нормативним актам на такий вид товарів тощо) в тій частині цих документів, що не суперечить технічній специфікації Додатку 1 до Договору (пп. 4.2.1. п. 4.2. Договору).

У пункті 4.3. Договору сторони погодили, що приймання-передача товару здійснюється сторонами відповідно до вимог чинних актів законодавства України, нормативних актів, рекомендацій виробника товару в частині, що регламентують умови передачі транспортних засобів покупця, з оформленням Акту; при цьому а Акті зазначається номер та дата Договору, адресу (місце) поставки, інформації щодо прийнятого покупцем товару та документів, що передаються разом з товаром: інші відомості при необхідності; Акт також повинен містити інші визначені реквізити первинних документів.

Датою поставки (передачі) товару визнається дата підписання покупцем Акту. З дати підписання покупцем Акту до нього переходить право власності, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару (п. 4.4. Договору).

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 15.02.2019 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем на рахунок відповідача було перераховано авансовий платіж в розмірі 468000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №52 від 17.09.2018року.

Враховуючи умови Договору, оскільки перебіг 90 денного строку для поставки товару розпочався 18.09.2018 року відповідачем товар повинен був бути поставлений позивачу до 17.12.2018 року включно. Проте, як зазначає позивача, відповідач у встановлені Договором строки товар не поставив.

З метою досудового врегулювання спору позивач 04.02.2019 року надіслав на адресу відповідача претензію №01/4035 з вимогою у відповідності до п. 7.3. Договору сплатити 105300,00 грн. пені та 163800,00 грн. штрафу (докази надіслання наявні в матеріалах справи).

У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав позивачу лист №2102/19-1 від 21.02.2019 року, в якому повідомив про неможливість виконання умов Договору та здійснення поставки товару у зв`язку із обставинами, повідомленими ТОВ Пежо Сітроен Україна про неможливість розмитнення автомобілів, просив розірвати Договір шляхом укладення Додаткової угоди та зобов`язався повернути отриманий аванс у розмірі 468000,00 грн. зі сплатою 14% річних за кожен день користування авансом, а також визнав, що відповідно до п. 12.5. Договору, завдаток, сплачений ним в рахунок забезпечення виконання Договору у розмірі 117000,00 грн. поверненню не підлягає і залишається у позивача. Крім того, у зв`язку із відсутністю вини постачальника у порушенні зобов`язань за Договором не застосовувати оперативно-господарську санкцію, передбачену п. 7.11. Договору.

Позивач не погодився з запропонованою відповідачем пропозицію розірвати Договір шляхом підписання Додаткової угоди, оскільки, відповідно до умов Договору строк дії Договору закінчився 15.02.2019 року, тобто, на момент отримання вказаної пропозиції відповідача (25.02.2019 року) розірвання зазначеного Договору, який припинив свою дію, є неможливим. Крім того, позивач вважає, що причини невиконання Договору, на які посилається відповідач у відповіді на претензію не є поважними, зазначаючи при цьому, що відповідач є суб`єктом господарювання, який займається підприємницькою діяльністю. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, відмова поставки товару відповідачу його контрагентом - ТОВ Пежо Сітроен Україна не відноситься до форс-мажорних обставин та не може бути підставою для порушення строку поставки товару або відмови від виконання такого зобов`язання взагалі. В укладеному між сторонами Договорі відсутні положення (норми), які б дозволяли відповідачу не виконувати свої зобов`язання з поставки товару та уникнути відповідальності за прострочення строку поставки товару або відмови від його поставки взагалі з причин не поставки цього товару відповідачу його контрагентами.

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №01/13779 від 16.04.2019 року з вимогою повернути сплачений позивачем аванс у розмірі 468000,00 грн., передбачені абз. 1 п. 7.3. Договору пеню у розмірі 278460,00 грн., штраф у розмірі 163800,00 грн., передбачені абз. 3 п. 7.3. Договору 14% річних від суми авансового платежу у розмірі 37696,44 грн. (докази надіслання наявні в матеріалах справи).

Вказану претензію відповідач виконав частково повернувши 14.05.2019 року позивачу сплачений аванс у розмірі 468000,00 грн., та сплативши проценти в розмірі 14% річних від суми авансового платежу за користування чужими коштами за весь період користування коштами з 17.09.2018 року по 14.05.2019 року. Інші вимоги претензії залишились невиконаними.

Вважаючи, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання згідно з умовами Договору, а тому повинен нести господарсько-правову відповідальність згідно з чинним законодавством України у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача 460980,00 грн., а саме: 297180,00 грн. пені, 163800,00 грн. штрафу.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що на підтвердження можливості здійснення поставки товару відповідачем та на виконання вимог тендерної документації відкритих торгів Товариством з обмеженою відповідальністю Пежо Сітроен Україна , що є офіційним імпортером автомобілів марки Сітроен в Україні було надано лист від 11.07.2018 року №305/11/07/2018, згідно якого імпортер підтвердив можливість відповідача здійснити поставку товару, що є предметом Договору, в строки, передбачені умовами тендерної документації відкритих торгів.

Відповідач вважає, що сторони Договору передбачили окрему відповідальність за невиконання зобов`язання за Договором та за неналежне виконання зобов`язань, оскільки за своєю правовою природою вищевказані поняття є різними. Так, на виконання умов Договору, 17.09.2019 року позивачем перераховано авансовий платіж в розмірі 468000,00 грн., однак, всупереч вимогам Договору, відповідач не зміг поставити товар позивачу, у зв`язку з не поставкою такого товару імпортером - ТОВ Пежо Сітроен Україна .

Отримавши лист від імпортера про неможливість здійснення поставки відповідач 21.02.2019 року звернувся до позивача з листом про неможливість здійснення поставки товару, запропонував розірвати Договір та повернути позивачу сплачений ним авансовий платіж, а також сплатити усі необхідні платежі та штрафні санкції, пов`язані з невиконанням Договору. Крім того, відповідач вважає нараховані позивачем пеню та штраф безпідставними, оскільки порушення строків поставки товару, за своєю правовою природо є неналежним виконанням Договору, а відповідач не виконав умови зобов`язання в цілому.

В поясненнях, наданих третьою особою - ТОВ Пежо Сітроен Україна зазначено, що автомобілі не прийняв позивач, оскільки, йому не підійшов код УКТЗЕД, за яким автомобілі були розмитнені. На думку третьої особи, позивачу були поставлені автомобілі тих марок, моделей, типу, комплектації, яка прямо встановлена умовами Договору. Третя особа зазначає, що ТОВ Пежо Сітроен Україна виконало свої зобов`язання перед ТОВ Ніко Авант та ПрАТ НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО , своєчасно здійснило поставку в Україну, розмитнення і підготовку до поставки постачальнику/покупцю трьох одиниць автомобілів, які були погоджені сторонами умовами укладеного Договору, а встановлення коду УКТЗЕД - це прерогатива митних органів. Код УКТЗЕД не стосується господарських відносин, які існують між сторонами та не впливає на ціну продажу автомобілів позивачу. Договором передбачено чітке зазначення марки і моделі автомобілів, і такі критерії виконані третьою особою та відповідачем, в той же час, Договором не передбачено під яким кодом УКТЗЕД повинні бути ввезені автомобілі, а такий код встановлюється виключно митними органами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно абз. 1 п. 7.3. Договору, за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтю 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, чинне законодавство передбачає відповідальність за порушення умов Договору за невиконання умов договору та за неналежне виконання умов Договору та не передбачає будь-яких обмежень відповідальності сторін за договором поставки. У випадках невиконання або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав або неналежним чином виконав зобов`язання сплати неустойки.

Як вже зазначалось, Договором поставки сторони визначили умови і строки поставки товару. Відповідно до п. 4.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з Додатком 1 до Договору, протягом 90 календарних днів з моменту перерахування авансу замовником, але не пізніше 28.12.2018 року. Ціна Договору становить 2340000,00 грн. з ПДВ (п. 2.4. Договору).

З вказаних пунктів Договору вбачається, що обов`язок з поставки продукції виникає у відповідача протягом 90 днів з моменту перерахування позивачем авансу, але не пізніше 28.12.2018 року. Відповідач, підписавши Договір, зобов`язаний був здійснити поставку товару в повному обсязі у термін, визначений Договором, а саме до 17.12.2018 року. Позивачем в якості доказу сплати авансу до матеріалів справи додано копію платіжного доручення №52 від 17.09.2018 року про сплату 468000,00 грн. Таким чином, позивачем у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доведено факт настання у відповідача обов`язку з поставки товару, а тому, наявні підстави для застосування до відповідача п. 7.3. Договору.

Обґрунтовуючи невиконання умов укладеного між сторонами Договору відповідач посилається на лист ТОВ Пежо Сітроен Україна (імпортера товару за укладеним Договором) №025/19/02/2019 від 19.02.2019 року про неможливість поставити автомобілі з документами відповідачу через обставини, що не залежали від волі імпортера, а саме, застосування при розмитненні автомобілів компетентними органами Державної митної служби України категорії товару 8703 (пасажирський автомобіль) замість заявленої категорії 8704 (вантажний автомобіль) не беручи до уваги сертифікат відповідності, який було отримано ТОВ Пежо Сітроен Україна в державних органах сертифікації згідно з технічною документацією від заводу-виробника.

Зазначене унеможливило виконання відповідачем обов`язку передати покупцю автомобілі та вантажну митну декларацію у зв`язку із чим просив позивача розірвати Договір поставки №11-1/1929-18 від 13.08.2018 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 13.08.2018 року між сторонами укладено Договір поставки №11-1/1929-18. На підставі укладеного договору ДП Національна енергетична компанія Укренерго (покупець) має господарсько-договірні відносини виключно з ТОВ Ніко Авант (постачальник), жодних договірних відносин з контрагентом ТОВ Пежо Сітроен Україна не має.

Крім того, пунктом 13.1. Договору встановлено, постачальник не вправі передавати (переуступати) або іншим чином делегувати свої права та зобов`язання за Договором третій особі без письмової згоди покупця. Наявність такої згоди позивача щодо ТОВ Пежо Сітроен Україна відсутні в матеріалах справи.

Укладення Договору №2019/1/С від 27.12.2018 року між ТОВ Пежо Сітроен Україна (постачальник) та ТОВ Ніко Авант (уповноважений дилер) є виключно договірними відносинами між цими суб`єктами господарювання, які не розповсюджуються на правовідносини за Договором поставки №11-1/1929-18 від 13.08.2018 року, укладеного між ДП Національна енергетична компанія Укренерго та ТОВ Ніко Авант .

Згідно вимог ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтями 42 та 44 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку; підприємництво здійснюється на основі: комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Враховуючи вищевикладене, посилання постачальника на неможливість його контрагента поставити товар є безпідставними, такими, що не мають відношення до укладеного сторонами спору договору. Дії Державної митної служби України та його контрагента, є виключно публічно-правовими відносинами, які у свою чергу, не розповсюджуються на господарсько-правові відносини між сторонами у даній справі і не можуть розглядатися як істотна зміна обставин в господарсько-правових відносинах між позивачем та відповідачем за Договором.

При укладенні Договору поставки №11-1/1929-18 від 13.08.2018 року сторони не керувалися Договором №2019/1/С, укладеним між ТОВ Ніко Авант та його контрагентом. В договорі поставки №11-1/1929-18 від 13.08.2018 року відсутні будь-які застереження щодо можливості виконання відповідачем договору на підставі його договірних відносин із своїм контрагентом. Ці обставини не погоджувалися сторонами при укладенні договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або укладали б його на інших умовах.

За наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку мають здійснити спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин визначені приписами ст. 652 Цивільного кодексу України: у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд також зазначає, що матеріали справи не містять та третьою особою не доведено належними та допустимими доказами факт відмови позивача від отримання товару.

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність умов, передбачених ст. 652 Цивільного кодексу України, неможливість або ускладнення здійснення поставки товару і складання первинної документації з цього приводу, що подальше виконання Договору поставки порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить його отримання прибутку за договором, тобто отримання оплати за поставлений товар. Матеріали справи також не містять пропозицій постачальника покупцю щодо приведення Договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання. Натомість, матеріали справи містять лист ТОВ Пежо Сітроен Україна №305/11/07/2018 від 11.07.2018 року, адресований позивачу в якому останній підтверджує можливість ТОВ Ніко Авант поставити товар - автомобілі необхідної якості та в заявлені в документації строки.

Посилання ТОВ Пежо Сітроен Україна про виконання ним своїх зобов`язання перед ТОВ Ніко Авант з поставки в Україну, розмитнення та підготовки до поставки покупцю - трьох одиниць автомобілів, які відповідають зазначеним в Специфікації (додаток 1) до Договору №11-1/1929-18 від 13.03.2018 року маркам і моделям спростовується наявним в матеріалах справи листом №025/19/02/2019 року від 19.02.2019 року. Згідно вказано листа ТОВ Пежо Сітроен Україна повідомило ТОВ Ніко Авант про неможливість з боку ТОВ Пежо Сітроен Україна виконати постачання автомобілів - Фургон вантажо-пасажирський Citroen Jumper Crew-Cab L2H2 у кількості 3 одиниць для подальшої їх передачі за договором поставки ДП Укренерго відповідно до предмету закупівлі (ДК021:2015) 34130000-7 Моторотранспортні вантажі засоби Фургон пасажирський, колісна формула 4*2.

Крім того, суд звертає увагу, що у розділі 2 (Технічна Специфікація) Додатку 1 до Договору (Специфікація) передбачено, що постачальник разом з автомобілем повинен надати усі необхідні документи для державної реєстрації транспортного засобу. Вантажну митну декларацію (ВМД) та усі необхідні документи для реєстрації у Державних органах постачальник повинен надати на момент поставки автомобіля. Однак, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем свої зобов`язання за Договором з поставки автомобілів з документами (п. 4.2. Договору та абз.7 розділу 2 Специфікації) виконано не було, що відповідачем не спростовано.

За таких обставин, відповідачем доводи позивача не спростовані, докази поставки продукції за Договором не надано, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у сумі 460980,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Усі інші твердження та заперечення відповідача та третьої особи не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Авант про стягнення 460980,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Авант (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспільська, буд. 22, код ЄДРПОУ 40100799) на користь Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 297180 (двісті дев`яносто сім тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. пені, 163800 (сто шістдесят три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. штрафу, 6914 (шість тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.11.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць