Постанова

від 05.02.2020 по справі 911/1580/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. Справа№ 911/1580/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авант"

на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. (повний текст складено 14.11.2019 р.)

у справі № 911/1580/19 (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авант"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна"

про стягнення 460 980,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авант" про стягнення 460 980,00 грн. штрафних санкцій, з яких: 297 180,00 грн. пені та 163 800,00 грн. штрафу.

Позов мотивовано порушенням відповідачем зобов`язання з поставки товару за договором № 11-1/1929-18 від 13.08.2018 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. у справі № 911/1580/19 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авант" на користь державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 297 180,00 грн. пені, 163 800,00 грн. штрафу та 6 914,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив своє зобов`язання з поставки товару позивачу, що є підставою для застосування до нього штрафних санкцій, які складають 297 180,00 грн. пені та 163 800,00 грн. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Авант" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що умовами договору сторони передбачили окрему відповідальність за невиконання зобов`язання за договором та за неналежне виконання зобов`язання, оскільки за своєю правовою природою такі поняття є різними. На думку скаржника, штрафні санкції стягуються за порушення строків поставки товару, що є неналежним виконання договору, тоді як відповідач не виконав умови договору з поставки товару в цілому, у зв`язку з чим має відповідати за невиконання зобов`язання. Зобов`язана сторона повернула авансовий платіж позивачу; сплатила 14 % річних за кожен день користування авансом, а позивач утримав забезпечення виконання зобов`язання - завдаток, який був перерахований відповідачем. Таким чином, за твердженням відповідача, покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій є непомірним тягарем та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 р. поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 05.02.2020 р.; зупинено дію оскаржуваного рішення.

17.01.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

03.02.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли заперечення на відзив.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 р., у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І.

У судовому засіданні 05.02.2020 р. представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.08.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Авант" (постачальник) та державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (покупець) (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") укладено договір поставки № 11-1/1929-18 (договір), предметом закупівлі якого є (ДК021:2015) 34130000-7 мототранспортні вантажні засоби - Фургон пасажирський, колісна формула 4*2.

За умовами договору постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю у порядку та строки, встановлені договором, товар за ціною, з характеристиками (якість), в комплектації, що визначені в додатку 1 до договору (специфікація), а покупець зобов`язався здійснити оплату належно поставленого товару на умовах договору. Найменування, номенклатура, модель, інші характеристики та вимоги щодо якості, комплектації товару, гарантії якості - згідно з додатком 1 до договору (п. 1.1 договору).

За умовами пунктів 2.3, 2.4 договору ціна товару (з усіма витратами, пов`язаними з поставкою) визначена в специфікації додатку 1 до договору. Ціна договору відповідно до специфікації додатку 1 до договору становить 1 950 000,00 грн., крім того ПДВ (20 %) - 390 000,00 грн., разом з ПДВ - 2 340 000,00 грн.

Оплата за договором здійснюється покупцем з частковою попередньою оплатою (аванс) та подальшою оплатою в порядку, визначеному договором. Покупець перераховує постачальнику аванс (у розмірі, що не більше 20 % від ціни договору) протягом семи банківських днів з дати надання постачальником (після набрання договором чинності) рахунку-фактури. Подальша оплата здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання ним акту приймання-передачі товару та за наданою постачальником (після підписання покупцем акту) рахунком-фактурою, а також з урахуванням що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 3.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з додатком 1 до договору, протягом 90 календарних днів з моменту перерахування авансу замовником, але не пізніше 28.12.2018 р.

Якість (технічні характеристики), комплектність товару, маркування, в тому числі вузлів та деталей, комплектація, гарантія якості товару повинні відповідати вимогам технічної специфікації додатку 1 до договору та сертифікату типу колісного транспортного засобу, сертифікату відповідності завершеного колісного транспортного засобу (даним (документам) виробника товару, іншим чинним на момент поставки (передачі) документам (сертифікатам/іншим документам з якості щодо цього товару (виробника, та (або) відповідного органу з сертифікації та (або) документу щодо походження товару) та (або) нормативним актам на такий вид товарів тощо) в тій частині цих документів, що не суперечить технічній специфікації додатку 1 до договору (пп. 4.2.1 п. 4.2 договору).

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що приймання-передача товару здійснюється сторонами відповідно до вимог чинних актів законодавства України, нормативних актів, рекомендацій виробника товару в частині, що регламентують умови передачі транспортних засобів покупця, з оформленням акту; при цьому у акті зазначається номер та дата договору, адреса (місце) поставки, інформація щодо прийнятого покупцем товару та документів, що передаються разом з товаром: інші відомості при необхідності; акт також повинен містити інші визначені реквізити первинних документів.

Датою поставки (передачі) товару визнається дата підписання покупцем акту. З дати підписання покупцем акту до нього переходить право власності, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару (п. 4.4 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 15.02.2019 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

За умовами пункту 13.1 договору постачальник не вправі передавати (переуступати) або іншим чином делегувати свої права та зобов`язання за договором третій особі без письмової згоди покупця.

Додатком № 1 до договору сторони погодили специфікацію товару, а саме: фургон вантажо-пасажирський Citroen Jumper Crew-Cab L2H2, кіл. 3 од., загальна вартість 2 340 000,00 грн. з ПДВ, адреса поставки: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131 В.

У розділі 2 специфікації передбачено, що постачальник разом з автомобілем повинен надати усі необхідні документи для державної реєстрації транспортного засобу. Вантажну митну декларацію (ВМД) та усі необхідні документи для реєстрації у Державних органах постачальник повинен надати на момент поставки автомобіля.

На виконання умов договору позивачем на рахунок відповідача перераховано авансовий платіж в розмірі 468 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 17.09.2018 р.

04.02.2019 р. покупцем направлено постачальнику претензію № 01/4035, у якій вказано, що у встановлені договором строки товар відповідачем не було поставлено, у зв`язку з чим позивачем було нараховано 105 300,00 грн. пені та 163 800,00 грн. штрафу за порушення строку поставки товару.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом № 2102/19-1 від 21.02.2019 р. повідомив позивача про неможливість виконання умов договору поставки № 11-1/1929-18 від 13.08.2018 р. та здійснення поставки товару у зв`язку із обставинами, повідомленими товариством з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" (третьою особою) про неможливість розмитнення автомобілів, оскільки органами Державної митної служби України було застосовано при розмитненні категорію товару 8703 (пасажирський автомобіль) замість заявленої категорії 8704 (вантажний автомобіль), в той же час умовами договору та специфікації передбачено передачу постачальником покупцю вантажну митну декларацію на фургон вантажо-пасажирський Citroen Jumper Crew-Cab L2H2, що відповідає предмету закупівлі.

Відповідач вказував, що у зв`язку з обставинами, повідомленими товариством з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна", не може виконати свої зобов`язання за договором по поставці товару з документами, що повинні бути передані разом з товаром відповідно до чинного законодавства України та відповідати предмету закупівлі. Просив розірвати договір, шляхом підписання додаткової угоди, та зобов`язувався повернути отриманий аванс у розмірі 468 000,00 грн. зі сплатою 14 % річних за кожен день користування авансом, а також визнав, що відповідно до п. 12.5 договору, завдаток, сплачений ним в рахунок забезпечення виконання договору у розмірі 117 000,00 грн. поверненню не підлягає і залишається у позивача. Просив не застосовувати оперативно-господарські санкції за пунктом 7.11 договору, у зв`язку із відсутністю вини у порушенні зобов`язання.

Позивач не погодився з запропонованою відповідачем пропозицію розірвати договір, шляхом підписання додаткової угоди, зазначаючи, що відповідно до умов договору строк дії договору закінчився 15.02.2019 р. тому на момент отримання вказаної пропозиції відповідача (25.02.2019 р.) розірвання договору, який припинив свою дію, неможливе. Покупець також вважав, що причини невиконання договору, на які посилався відповідач у відповіді на претензію, не вважаються поважними, адже відповідач є суб`єктом господарювання, який займається підприємницькою діяльністю, і несе ризики, пов`язані із підприємництвом. Тож, відмова поставки товару відповідачу його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" не відноситься до форс-мажорних обставин та не може бути підставою для порушення строку поставки товару, або відмови від виконання такого зобов`язання взагалі. В укладеному між сторонами договорі відсутні положення (норми), які б дозволяли відповідачу не виконувати свої зобов`язання з поставки товару та уникнути відповідальності за прострочення строку поставки товару, або відмовитися від поставки товару з посиланням на невиконання контрагентами відповідача зобов`язань.

Позивач повторно звернувся до відповідача листом № 01/13779 від 16.04.2019 р. з вимогою повернути сплачений позивачем аванс у розмірі 468 000,00 грн., та сплатити передбачені абз. 1 п. 7.3 договору пеню у розмірі 278 460,00 грн., штраф у розмірі 163 800,00 грн., передбачені абз. 3 п. 7.3 договору 14 % річних від суми авансового платежу у розмірі 37 696,44 грн.

Вказану претензію відповідач виконав частково і повернув 14.05.2019 р. позивачу сплачений останнім аванс у розмірі 468 000,00 грн., та сплативши проценти в розмірі 14 % річних від суми авансового платежу за користування чужими коштами за весь період користування коштами з 17.09.2018 р. по 14.05.2019 р. Інші вимоги претензії залишилися невиконаними відповідачем.

Вважаючи, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання згідно з умовами договору, а тому повинен нести господарсько-правову відповідальність, позивач просив примусово стягнути з відповідача 460 980,00 грн., з яких: 297 180,00 грн. пені та 163 800,00 грн. штрафу.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами статті 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору покупцем перераховано постачальнику авансовий платіж на суму 468 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 52 від 17.09.2018 р., а отже у відповідності до пункту 4.1 договору відповідач мав здійснити поставку позивачу товару до 17.12.2018 р. Доказів поставки товару або відмови позивача від отримання товару матеріали справи не містять, що є підставою для застосування до відповідача неустойки за порушення зобов`язання з поставки товару у встановлений договором термін.

За приписами статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами абз. 1 пункту 7.3 договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Враховуючи наведене, чинне законодавство передбачає відповідальність за порушення умов договору, за невиконання умов договору та за неналежне виконання умов договору і не передбачає будь-яких обмежень відповідальності сторін за договором поставки. У випадках невиконання або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав або неналежним чином виконав зобов`язання сплати неустойки, що спростовує твердження апелянта про відокремлення видів відповідальності та їх правові наслідки.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняються від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до статтей 42, 44 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку; підприємництво здійснюється на основі: комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, відмова від поставки товару відповідачу його контрагентом (третьою особою) є складовою частиною господарської діяльності товариства, його комерційним ризиком, не відноситься до форс-мажорних обставин і не може бути підставою для відмови постачальника від виконання зобов`язання з поставки товару і звільненням його від відповідальності.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 р. у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 р. у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 р. у справі № 917/791/18.

Колегія суддів враховує, що договором поставки, який укладений за процедурою закупівлі, сторонами погоджені умови нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару, які також визначені у ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Водночас, відповідачем не виконано у повному обсязі обов`язок з поставки товару та судом не встановлено винятковості обставин не виконання цього обов`язку, тож твердження апелянта про непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 297 180,00 грн. пені за період порушення строку поставки з 18.12.2018 р. по 24.04.2019 р. та 163 800,00 грн. штрафу за порушення строку поставки товару понад 30 днів у розмірі 7 % від вартості товару (2 340 000,00 грн.), є такими, що ґрунтуються на умовах договору та нормах законодавства України, тож позов правомірно задоволено судом першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновками господарського суду Київської області, отже підстав для скасування або зміни рішення від 05.11.2019 р. у справі № 911/1580/19 не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Авант" на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. у справі № 911/1580/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. у справі № 911/1580/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1580/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.02.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.І. Поляк

Є.Ю. Пономаренко