Рішення

від 07.11.2019 по справі 922/1349/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1349/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Редько А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" (код ЄДРПОУ 38281341, адреса: 61039, м. Харків, вул. Виконкомівська, 19) про стягнення 3 916 587,52грн. за участю учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 Г ОСОБА_2 Ю ОСОБА_2 , довіреність № 08-21/3530/2-19 від 11.10.2019;

відповідача - Ульянов Д.В., ордер серії ХВ № 1415 від 03.06.2019 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1660 від 28.01.2009

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" про стягнення безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати в сумі 3 916 587,52грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 рішення місцевого суду скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 501 912,36грн., прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. В іншій частині рішення у справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.2019 у справі №922/1349/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 для розгляду справи № 0922/1349/18 визначено суддю Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від 29.08.2019 справу № 922/1349/18 прийнято на новий розгляд за правилами загального позовного провадження.

13.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшов додатковий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з вимогами, викладеними позивачем у позові, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів користування відповідачем земельною ділянкою без достатньої правової підстави. Як зазначив відповідач, останнім було здійснено всі необхідні дії, передбачені законодавством, для оформлення права оренди земельної ділянки, а факт не укладання відповідного договору відбувся виключно через бездіяльність позивача.

Позивач 03.10.2019 надав суду письмові пояснення. Одночасно з поданими поясненнями позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів у даній праві.

В підготовчому засіданні 03.10.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про долучення до матеріалів справи поданих позивачем документів та прийняття до розгляду його письмових пояснень.

Як зазначає позивач у письмових поясненнях, 20.08.2007 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток» було укладено договір оренди № 240767100028 про передачу земельної ділянки площею 3,8397га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 у АДРЕСА_3 . Харкові Товариству з обмеженою відповідальністю "Восток", який 19.08.2013 за ініціативою останнього було розірвано. Оскільки після припинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток» користування спірною земельною ділянкою речове право на цю земельну ділянку за жодною особою зареєстровано не було, а правоустановлюючі документи на неї відсутні, позивач вважає правомірним звернення до суду з відповідним позовом.

Також позивачем 03.10.2019 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 3 877 562,76грн., яка ухвалою суду від 22.10.2019 прийнята до розгляду, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням цих змін. Цією ж ухвалою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 27.11.2019.

В обґрунтування зменшення розміру позовних вимог, позивач посилається на здійснення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів відповідачем із урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.03.2019 № 601/0/45-19 по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харкові, отриманого з Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Також позивач посилається на Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.08.2013 № НВ-6300401752013, відповідно до якого площа земельної ділянки по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харкові складає 3,8397га.

В підготовчому засіданні 31.10.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.11.2019 о 14:00.

Представник позивача в судовому засіданні позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримує, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у додатковому відзиві на позовну заяву, просить в його задоволенні відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

На підставі договору оренди землі від 16.05.2007 у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» перебувала земельна ділянка площею 3,8397га за адресою: місто Харків, вул. Виконкомівська, 19.

Відповідно до п.8 цього договору, його укладено строком до 01.03.2031.

06.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" передало у власність відповідача нежитлові будівлі, які розташовані у АДРЕСА_4 Харкові по вул. Виконкомівській, 19 на земельній ділянці загальною площею 3,8397га (кадастровий номер 6310137900:09:002:0004).

У зв`язку з продажем Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" нежитлових приміщень, розміщених на вказаній земельній ділянці, відповідачу, останній 19.11.2012 звернувся з листом до голови Харківської міської ради з проханням надати в оренду земельну ділянку загальною площею 3,8397га.

19.08.2013 між орендодавцем (Харківською міською радою) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" укладено угоду про розірвання договору оренди землі, відповідно до якої договір оренди землі від 20.08.2007 № 240767100028 припинив свою дію відповідно до п. 2.4 рішення 24 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.05.2013 № 1138/13.

Рішенням 24 сесії 6 скликання Харківської міської ради № 1138/13 від 22.05.2013 було надано відповідачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,8397га, яка належить територіальній громаді міста Харкова для реконструкції нежитлових будівель з прибудовами та надбудовами з будівництвом нежитлових будівель під виробництво гофрокартону, гофротари, поліграфічної продукції по вул. Виконкомівській, 19 та подальшої експлуатації об`єкту.

Проте, як стверджує позивач, та не заперечується відповідачем, відповідне рішення про надання в оренду відповідачу спірної земельної ділянки, Харківською міською радою прийнято не було.

24.04.2017 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради було направлено відповідачу попередження із розрахунком розміру недоотриманої плати за користування земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства України.

15.05.2018 актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельних ділянок за адресою м. Харків, вул. Виконкомівська, 19 встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 3,8944га по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харків без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України.

В подальшому, позивач здійснив розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів із урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.03.2019 № 601/0/45-19 по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харкові, отриманого з Відділу у м. Харкові Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300401752013 від 08.08.2013 земельна ділянка площею 3,8397га з кадастровим номером 6310137900:09:002:0004 по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 20.08.2007.

На підставі зазначеного, позивачем було враховано факт реєстрації земельної ділянки за вище вказаною адресою як об`єкту цивільних прав площею 3,8397га та саме ця площа та коефіцієнти були застосовані позивачем з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.03.2019 № 601/0/45-19.

Таким чином, як вважає позивач, сума безпідставно збережених відповідачем коштів складає 3 877 562,76грн.

Враховуючи вищенаведене та виявлення Департаментом земельних відносин Харківської міської ради порушень у сфері земельного законодавства, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог вказував на те, що відповідач у період з 01.05.2017 по 30.04.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно, а саме: грошові кошти, які за розрахунком позивача становлять 3 877 562,76грн. та підлягають відшкодуванню відповідачем на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

Підставою для стягнення 3 877 562,76грн. позивач зазначає безпідставне збереження грошових коштів без достатньої правової підстави з посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, визначальною підставою для застосування положень ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України є той факт, що майно повинно бути набуте особою без достатньої для цього правової підстави.

Як було вже встановлено судом, відповідач є власником нежитлових будівель, які розташовані у АДРЕСА_5 по АДРЕСА_6 . АДРЕСА_1 19 на земельній ділянці загальною площею 3,8397га (кадастровий номер 6310137900:09:002:0004) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 06.11.2012.

За приписами ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічна правова нора закріплена і в ч.2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу 06.11.2012), якою встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла також станом на момент укладення договору купівлі-продажу 06.11.2012) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Частиною 1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" у вказаній редакції визначені випадки припинення договору оренди землі, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

За приписами ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" у вказаній редакції передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Враховуючи викладене та відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду по даній справі, у розумінні положень ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і після відчуження об`єктів нерухомості попередні користувачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18, від 04.07.2019 у справі № 914/1925/18, від 23.05.2019 у справі № 922/109/18, від 18.04.2019 у справі № 913/210/18, від 03.03.2018 по справі № 904/6296/17, від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 по справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 по справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 по справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 по справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18.

З врахуванням вищевказаних правових висновків, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17 та від 18.04.2019 у справі № 913/210/18 було відмовлено у стягненні збитків та безпідставно збережених коштів, як розміру орендної плати за землю.

Що ж стосується додаткової угоди про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки від 20.08.2007 № 240767100028, укладеної 19.08.2013 між Харківською міською радою та попереднім власником об`єктів нерухомості, то суд вважає за необхідне зазначити, що дана угода укладена особою, яка вже не була стороною договору, позаяк з моменту переходу права власності на нерухоме майно сторонами орендних правовідносин стали Харківська міська рада та новий власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг", а тому дана угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007 є такою, що не породжує зміну цивільних прав та обов`язків для сторін договору оренди від 20.08.2007.

Саме така правова позиція також висловлена Касаційним господарським судом по даній справі, а також зроблено посилання на правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 06.12.2018 у справі №902/1592/15, де суд вказав наступне: «При цьому, судом першої інстанції вірно критично оцінена угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.02.2006 № 040600300035, укладена 27.12.2012 між попереднім орендарем (ТОВ "Фактор Капітал") та Вінницькою міською радою, оскільки остання укладена з особою, яка є не є стороною договору, позаяк з моменту переходу права власності на нерухоме майно сторонами орендних правовідносин є Вінницька міська рада та новий власник майна - ТОВ "Фактор Енергогруп".»

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач суду не довів факт безпідставності користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не надано суду допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено "14" листопада 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк