Ухвала

від 11.11.2019 по справі 335/11409/14-к

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/11409/14-к 1-кп/335/141/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 р. Орджонікідзевський районний суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

процесуального прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107 б, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080060003726 від 20.08.2014 р., відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, освіта вища, працюючого директором ТОВ «Олександрія-Груп», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Порядку ліцензування господарської діяльності пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 05 грудня 2007 року № 1396 (далі - порядок ліцензування), юридична особа, що має намір провадити будівельну діяльність повинна отримати ліцензію. Ліцензування будівельної діяльності та дотримання ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно будівельною інспекцією та її територіальними органами.

Суб`єкт будівельної діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування заяву про видачу ліцензії. До заяви надаються відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологією виробництва, інформаційна правове, нормативно технічне забезпечення Ліцензійна комісія розглядає надані документи з метою встановлення їх відповідності ліцензійним умовам та готує висновок. Орган ліцензування на підставі висновку ліцензійної комісії приймає рішення про видачу ліцензії.

Основними ліцензійними вимогами до суб`єкта будівельної діяльності є наявність трудових відносин підприємства з працівниками певної кваліфікації, яких приймають на роботу як за основним, так і не за основним місцем роботи. Відповідно до вимог трудового законодавства, такі відносини між підприємством та працівником оформлюються відповідними наказами про прийом на роботу, затверджується структура та штатний розклад підприємства. Підтвердженням працевлаштування працівника є подання відповідних даних до пенсійного фонду та податкових органів.

Таким чином, для отримання відповідної ліцензії директор ТОВ «Олександрія-груп» ОСОБА_4 , мав звернутися із заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Запорізькій області, до якої необхідно було надати відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт, про виконані заявником будівельно-монтажні роботи за формою, яка визначається ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності.

Згідно інформаційної довідки з Пенсійного фонду Запорізької області, в період часу з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, на підприємстві ТОВ «Олександрія-груп» було 6 працевлаштованих осіб.

ОСОБА_4 надав неправдиві відомості для отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, вказавши неправдиві відомості про кваліфікаційний склад спеціалістів ТОВ «Олександрія-груп».

Приблизно у травні 2013 року, знаходячись за фактичним місцем розташування ТОВ «Олександрія-груп», за адресою: м. Запоріжжя вул. Південне Шосе, буд. № 1, ОСОБА_4 , умисно,усвідомлюючи, що на підставі наказу № 1/К від 20.12.2012 року, він є посадовою особою, а саме директором ТОВ «Олександрія-груп», ЄДРПОУ 34676733, тим самим він має право затверджувати своїм підписом офіційні документи, склав та скріпив своїм підписом заяву на видачу ліцензії та додатком до неї у вигляді відомості про суб`єкт господарювання, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості про працевлаштування в ТОВ «Олександрія-груп» 23 працівників у період часу з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, які підтвердив власним підписом та відбитком печаті ТОВ «Олександрія-груп», на підставі чого отримав ліцензію № 261498 серії АЕ від 31.05.2013 року, на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури.

В дійсності в ТОВ «Олександрія-груп» в період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, згідно інформаційної довідки з Пенсійного фонду України в Запорізькій області, було працевлаштовано лише 6 працівників.

Вищезазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.366 КК Українияк складання службовою особою офіційних документів, та внесення до них завідомо неправдивих відомостей.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.

Разом з тим, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в судовомузасіданні заявивклопотання прозакриття кримінальногопровадження заобвинуваченням йогоу вчиненнізлочину,передбаченогоч.1ст.366КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України у зв`язку з закінченням строку давності.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника щодо звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку давності та просив клопотання задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49КК України у зв`язку з закінченням строку давності.

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положеньст. 286 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у п. 1Постанови „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.49КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст.49КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 були вчинені у травні 2013 року.

При цьому слід зазначити, що в силу ст.12КК України злочин, передбачений ч.1ст.366КК України є злочином невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи, що з дня вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 минуло більш ніж п`ять років (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зокрема, положеннями ст.285КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

При цьому положення ч. 4 ст.286КПК України зобов`язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі частини 5 статті 74, статті 49КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_4 скористався свої правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та має право на таке звільнення, суд в свою чергу роз`яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284, 286, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366Кримінального кодексуУкраїни - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366Кримінального кодексуУкраїни на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12014080060003726 відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, - закрити.

Речові докази: ліцензію ТОВ «Олександрія-Груп», заяву на видачу ліцензії, довідку, заяву,відомості про суб`єкт господарювання, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1