Постанова

від 13.11.2019 по справі 280/2315/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/2315/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю: представника відповідача Дуди С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тітан-2004

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року, (суддя суду першої інстанції Татаринов Д.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Запоріжжя, в адміністративній справі №280/2315/19 за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю Тітан-2004 , про стягнення суми податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

16 травня 2019 року Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: стягнути з ТОВ Тітан-2004 з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику, податковий борг з пені за прострочення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 677 574.71 грн..

Адміністративний позов обґрунтований тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 677 574,71 грн. З метою погашення податкового боргу боржнику направлялась податкова вимога форми Ю від 26.10.2018 року №49981-56 на суму 677 574.71 грн., яка вручена відповідачу 08.11.2018 року. Оскільки боржником у порядку встановленому законом не погашено податковий борг, достатніми є підстави для стягнення з відповідача податкового боргу в судовому порядку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Тітан-2004 , з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику, податковий борг з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 677 574.71 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними операціями, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999 року, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 року №492. Судом першої інстанції не взято до уваги, що позовні вимоги ГУДФС у Запорізькій області про стягнення податкового боргу з пені за прострочення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ Тітан-2004 є необґрунтованими, оскільки стягнути позивач просить грошові суми нараховані безпідставним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за наслідками неправомірних висновків акту перевірки та неправильних розрахунків.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить суд рішення суду першої інстанції за лишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також, від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що після набрання законної сили рішеннями суду по справі №808/506/17 сума грошового зобов`язання за податковим повідомленням - рішенням №0000021402 грн. в розмірі 677 574.71 набула статусу узгодженої, та оскільки вона не була сплачена відповідачем у добровільному порядку, вказана сума підлягає стягненню на підставі приписів ПК України.

Крім того, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність позивача у зв`язку з відсутністю можливості прибуття повноважного представника позивача до судового засіданні в м. Дніпро.

Представником відповідача в судовому засіданні було додаткового подано до суду докази по справі, а саме висновок експертного дослідження №162/11-19 від 05.11.2019 року.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила додатково подані докази не приймати з огляду на приписи ч. 4 ст. 308 КАС України, оскільки зазначені докази не були подані до суду першої інстанції, при цьому учасник справи не обґрунтував належним чином неможливості їх отримання та подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 08 лютого 2016 року по 12 лютого 2016 року Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1, статті 20, пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «Тітан-2004»

Проведеною перевіркою встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» , пункту 1 постанови Правління НБУ № 515 від 20 серпня 2014 року «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» , № 758 від 01 грудня 2014 року, № 160 від 03 березня 2015 року «Про врегулювання ситуації на грошово - кредитному та валютному ринках України» , виручка по експортним операціям від нерезидента MAGISTR LLC,США по контракту № 1/14 від 02 жовтня 2014 року надійшла на валютний рахунок в уповноважений банк резидента TOB «Тітан-2004» пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції.

За результатами проведеної перевірки 12 лютого 2016 року складено акт перевірки № 172/08-32-22-02/33085971.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000021402 від 26 лютого 2016 року на суму грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 677 574,71 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан-2004» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2016 року №0000021402 в адміністративному та судовому порядку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду № 808/506/17 від 05 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог TOB «Тітан-2004» до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №808/506/17 від 20 вересня 2018 року заяву TOB «Тітан-2004» задоволено, прийнято відмову від адміністративного позову TOB «Тітан-2004» до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

Отже, сума зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 26 лютого 2016 року № 0000021402 набула статусу узгодженої, таким чином зобов`язання набуло статусу податкового боргу у сумі 677 574,71 грн..

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме боржнику направлялась податкова вимога форми «Ю» від 26 жовтня 2018 року № 49981-56 на суму 677 574,71 грн. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка згідно поштового повідомлення вручена представнику підприємства 08 листопада 2018 року.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності набула статусу узгодженої за наслідками судового оскарження, відповідачем у строк встановлений законом суму грошового зобов`язання не погашено, тому достатніми є підстави для стягнення з ТОВ Тітан-2004 суми податкового боргу за рахунок коштів у банках та готівки, що належить платнику, у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу , платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вже зазначалось, сума податкового боргу виникла за рахунок несплати відповідачем грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 26 лютого 2016 року № 0000021402.

Вказане податкове повідомлення - рішення від 26 лютого 2016 року набуло статусу узгодженого в силу приписів ст. 57 ПК України.

За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до абз 1 та 2 п. 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №610 від 30.06.2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770, податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Встановлені обставини справи свідчать, що податковим органом було дотримано порядок вручення відповідачу вимоги про сплату податкового боргу, а саме: вимогу про сплату податкового боргу отримано ТОВ Тітна-2004 08.11.2018 року. (а.с.39)

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем дотримано порядок визначений ПК України щодо складання та направлення податкової вимоги, відповідачем у встановлений Законом строк податковий борг не сплачено, тому достатніми є підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з останнього податкового боргу.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем фактично не оскаржується правомірність дій податкового органу при формуванні податкової вимоги та дотриманні порядку стягнення податкового боргу, відповідач наголошує на неправомірності прийнятого ППР від 26.02.2016 року, вказує на відсутність підстав для прийняття податкового повідомлення - рішення форми та неправомірність обрахування сум пені, що увійшла до податкового зобов`язання, та як наслідок вважає, що податковий борг не може бути стягнутий з підстав порушення вимог Закону при прийнятті ППР про нарахування відповідачу пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, невідповідності висновків акту перевірки, на підстави якого прийнято ППР.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування в даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податкового кодексу України, тощо.

Таким чином, питання правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання не охоплюється предметом даного позову, оскільки дане рішення суб`єкта владних повноважень не є предметом позову у даній справі, а відтак, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

З урахуванням вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тітан-2004 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в адміністративній справі №280/2315/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 14.11.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай