Ухвала

від 13.11.2019 по справі 826/18574/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 826/18574/16

адміністративне провадження № К/9901/30319/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі №826/18574/16 за позовом Приватного підприємства Ферріум до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, скаржник), направлена до суду поштою 02.11.2019.

Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що касаційна скарга подана з пропуском строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено 07.06.2019, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення з урахуванням вихідних було 08.07.2019. Проте, касаційну скаргу подано до суду лише 02.11.2019, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДФС заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, яке вмотивоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством. Посилається на те, що нормами КАС України визначено право сторони на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення. При цьому, Кодекс не врегульовує питання визначення строку на повторне звернення з касаційною скаргою, натомість встановлено крайній строк для її подання, який становить один рік. Також зазначає, що ГУ ДФС постійно вживалися заходи щодо реалізації свого права на касаційне оскарження, а саме: первинну касаційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, це свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДФС було подано в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 25.07.2019 її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Верховного Суду від 03.09.2019 касаційну скаргу було повернуто.

18.09.2019 ГУ ДФС повторно подало касаційну скаргу у цій справі, яку ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з не наданням документу, що посвідчує право представника підписувати касаційну скаргу. Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/26595/19) копію зазначеної ухвали було отримано ГУ ДФС 21.10.2019, проте втрете цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 02.11.2019, тобто через 12 днів після повернення чергової касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо наступного звернення до суду з цією касаційною скаргою у найкоротший термін враховуючи і той факт, що усунення суб`єктивних причин, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги не вимагало багато часу, але так і не усунуто на теперішній час, зокрема, не сплачено судовий збір.

Отже, доводи скаржника, що ГУ ДФС постійно вживалися заходи щодо реалізації свого права на касаційне оскарження та недопущення повернення повторної скарги, проте не мало можливості первинно подати касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 330 КАС України, є безпідставними, оскільки підставою для повернення касаційних скарг у цій справі стало недотримання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального законодавства в частині належного підтвердження повноважень підписантів касаційних скарг.

При цьому ці обставини не є об`єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а тому не є поважними причинами пропуску строку.

Неповажними причинами пропуску строку є і зазначені скаржником доводи щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, оскільки у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, ва також сплати судового збору.

Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, в порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Натомість ГУ ДФС заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивоване відсутністю належного фінансування.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частин першої і другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. Повне звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби. В даному випадку клопотання про звільнення від сплати судового збору заявлено бюджетною установою, яка діє як суб`єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на наведене клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривні, тому за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 1921 гривні.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується за реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення порушеного строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску, а також надати документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 133, 169, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі №826/18574/16 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Є.А. Усенко

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду