ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2019 р. Справа №914/423/19
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді М.І.Хабіб,
суддів Г.В. Орищин,
Н.А.Галушко,
секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,
за участю представників сторін:
позивача - Переходень О.О. (довіреність №3 від 01.02.2019);
відповідача - адвокат Воловецька О.Б. (ордер на надання правової допомоги №1685014 від 07.06.2019);
розглянувши апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району від 23.08.2019 №1977
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019, повний текст рішення складено 07.08.2019,
у справі № 914/423/19 (суддя Бортник О.Ю.)
за позовом: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів Львівської області
до відповідача: Міського комунального підприємства «Яворіввода» , м. Яворів Львівської області
про стягнення 445 511,45 грн.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року Яворівська квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі -Яворівська КЕЧ) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до МКП Яворіввода про стягнення 445 511,45 грн заборгованості за надані послуги з транспортування води за період з 11.11.2017 по 31.12.2018.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10.11.2016 сторони уклали договір №7 про транспортування питної води, за умовами якого позивач надає відповідачу послуги транспортування питної води до споживачів через систему питного водопостачання позивача, а відповідач оплачує такі послуги. На підставі цього договору позивач надав відповідачу послуги з транспортування води за період з 11.11.2017 по 31.12.2018 в кількості 158545 куб.м на загальну суму 445 511,45грн. Позивач склав на надав відповідачу акти приймання-передачі послуг та рахунки на їх оплату №52 від 17.07.2018 на суму 267 068,02грн, №77 від 19.10.2018 на суму 109 693,97грн, №89 від 22.11.2018 на суму 38 089,55грн, №102 від 21.12.2018 на суму 30 659,91грн, які відповідач не оплатив, його заборгованість згідно з довідкою - розрахунком від 29.01.2019 №183 становить 445 511,45грн.
Крім того, позивач зазначає, що він є балансоутримувачем мережі водопостачання (зовнішнього водопроводу ) військового містечка №53 по вул. І. Хрестителя у м. Яворів, який проходить по землях, користувачем яких є позивач. З метою забезпечення безперебійного водопостачання мешканцям міста Яворова, які проживають по вул. І.Хрестителя (військове містечко №53), сторони також уклали договір сервітуту №5 від 10.11.2016, за яким позивач надав відповідачу право обмеженого строкового безоплатного користування спорудою - водонасосною станцією другого підйому, інвентарний № 423, загальною площею 145 кв. м, яка розташована на території в/м №53, що знаходиться у м. Яворів, вул. І.Хрестителя, 53, для встановлення та експлуатації водонасосної станції третього підйому сервітуарія.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 у справі №914/423/19 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 267 068,02 грн заборгованості за транспортування питної води та 4006,02 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано ст. ст. 526, 530, 612, 629, 901, 902, 903, 907 Цивільного кодексу України.
При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з обгрунтованості доводів позивача про надання ним відповідачу на підставі договору №7 від 10.11.2016 послуг з транспортування води до військового містечка №53 у м. Яворів в період з 11.11.2017 по 31.12.2018; облік води здійснювався лічильником СТВ-80 № 023040, покази якого відображені в журналі показників лічильника. Суд вказав, що відповідач не спростував обсягу послуг з транспортування води до військового містечка, який, за даними позивача, наданий відповідачу, а лише заперечив факт надання позивачем послуг як таких; відповідач не надав суду своїх відомостей про показники лічильника СТВ-80 № 023040, хоча мав можливість подати суду, оскільки він подавав їх Західному офісу Держаудитслужби при проведенні зустрічної звірки, про що вказано у довідці Західного офісу Держаудитслужби №08-35/37-з від 20.06.2018. Суд відхилив посилання відповідача на Акт готовності об`єкта до експлуатації, датований груднем 2017року, з огляду на те , що цей акт стосується водопроводу довжиною 649,5м, який складається з водопровідних труб та лічильника води, чого недостатньо для здійснення транспортування води, для цього необхідна наявність водонапірного та іншого інженерного обладнання. Суд вказав, що до 22.03.2019 відповідач не мав необхідного обладнання для забезпечення та здійснення самостійно транспортування води, оскільки водонапірна станція ІІ-підйому №423, підземні мережі водопостачання військового містечка №53 на вул. І. Хрестителя, 53 у м. Яворів, передані позивачем у комунальну власність лише 22.03.2019 по акту, який затверджений рішенням Яворівської міської ради №179 від 22.03.2019. Суд також вказав про ненадання відповідачем доказів того, що транспортування води до військового містечка у спірний період здійснювалося іншим, ніж позивач, суб`єктом господарювання.
Разом з тим, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з транспортування 95 042 куб.м води за період з 11.11.2017 по червень 2018року в сумі 267068,08грн.
У стягненні заборгованості за надані послуги з транспортування води за період з липня по грудень 2018 року суд відмовив, посилаючись на те, що журнал показників лічильника води СТВ-80 №023040 містить взаємовиключні відомості, оскільки покази за червень 2018 року становлять 97 821куб.м, а за липень -6323 куб.м, і далі з наростаючим підсумком до березня 2019 року, в якому зафіксовано покази лічильника -92 316куб.м. Суд вказав, що позивачем не надано доказів, що такі покази лічильника при нормальній його роботі та відсутності втручання у його роботу з метою зменшення показів обліку є нормальними, можливими та допустимими.
Позивач (Яворівська КЕЧ ) не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, оскаржив його в цій частині в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення в цій частині та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача про 178 443,43грн заборгованості за надані послуги у липні 2018 року-березні 2019 року.
Скаржник вважає помилковими висновки суду про взаємовиключність показників лічильника СТВ 80 №023040 за червень 2018 року-березень 2019 року та зазначає, що представник позивача надавав пояснення суду першої інстанції, що за технічними характеристиками лічильників типу СТВ- 80, які розміщені на загальному доступі, такі лічильники обліковують воду до показника 99 999,9куб.м, після чого відбувається автоматичне обнулення показника лічильника і облік води починається з нуля.
Також зазначає, що оригінали паспорта лічильника води СТВ 80 №023040 та акт на пломбування цього лічильника, копії яких суд не взяв до уваги, наявні у відповідача, оскільки лічильник є власністю відповідача і встановлений працівником МКП Яворіввода Гудошніковим О.О.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Вказує, зокрема, що суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги надані позивачем копії паспорта на лічильник води, оригінал акта на виконання робіт по пломбуванню лічильника води від 08.11.2017, оскільки суд встановив відсутність у позивача оригіналів цих документів. Зазначає, що позивач не надав належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обсягу наданих послуг з липня по грудень 2018 року, а також доказів фактичного надання послуг в цей період. Стверджує, що через технічний стан лічильник СТВ 80 №023040 був демонтований 02.04.2018.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі №914/423/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 призначено розгляд справи №914/423/19 в судовому засіданні на 22.10.2019.
У судовому засіданні 22.10.2019 представник позивача вказав на допущену позивачем описку у прохальній частині апеляційної скарги та заявив, що апеляційна скарга подана на рішення в частині відмови судом першої інстанції у стягненні заборгованості за надані послуги за період з липня по грудень 2018 року на суму 178443,43грн, які були предметом спору в суді першої інстанції, в той час як в апеляційній скарзі вказаний період з липня 2018року по березень 2019року, однак позивач не заявляв, а суд не розглядав вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги за період з січня по березень 2019року.
У судовому засіданні 22.10.2019 оголошено перерву до 05.11.2019.
01.11.2019 відповідач подав письмові пояснення , в яких вказує, зокрема, що сторони жодного разу спільно не знімали показників обліку питної води, будь-якого журналу показників лічильників відповідач не створював та не зазначав у ньому показників. Зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження фактичного надання позивачем послуг відповідачу, у зв`язку з чим вважає, що рішення суду першої інстанції грунтується на припущеннях. Крім того, вказує, що позивач не довів наявності в нього необхідного обладнання для забезпечення можливості та здійснення транспортування питної води до військового містечка №53, суд не досліджував достовірності побудови зовнішньої мережі водопостачання військового містечка та документації щодо неї. Крім того,відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії сертифікату Департаменту ДАБІ у Львівській області ЛВ №16273571482 про відповідність закінченого будівництва зовнішньої мережі водопостачання мікрорайону містечка №53 проектній документації та готовність його до експлуатації, яке обгрунтоване тим, що про існування цього сертифікату відповідачу не було відомо під час розгляду справи судом першої інстанції.
У судовому засіданні 05.11.2019 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове, яким задоволити позов в частині стягнення заборгованості за надані послуги за період з липня по грудень 2018 року на суму 178 443,43грн. Представник відповідача заперечив доводи скаржника, просив залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .
На підставі звернення МКП Яворіввода №122 від 04.11.2016 щодо укладення договору про встановлення сервітуту Яворівська КЕЧ (району) (володілець) та МКП Яворіввода (сервітуарій) уклали договір сервітуту №5 від 10.11.2016, згідно з яким з метою забезпечення безперебійного водопостачання мешканцям вул. І.Хрестителя в м. Яворів (військове містечко №53)володілець надає сервітуарію право обмеженого строкового безоплатного користування спорудою - водонасосною станцією другого підйому інвентарний №423, загальною площею 145 кв. м, розташованою на території в/м №53 за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. І.Хрестителя, 53, для встановлення водонасосної станції третього підйому сервітуарія. Строк дії договору - до 31.12.2026 (том 1, а.с.16, 79-82).
В цей же день 10.11.2016 Яворівська КЕЧ району (оператор) та Міське комунальне підприємство Яворіввода (замовник) уклали договір №7 транспортування питної води (том 1, а.с.17-22).
Згідно з п.2.1 договору оператор надає замовнику послуги транспортування питної води до споживачів через систему питного водопостачання оператора на умовах визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що приймання-передача питної води, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до показників приладів комерційного обліку.
Замовник має подавати питну воду в точках входу та/або приймати питну воду у точках виходу, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має цілодобово приймати питну воду в точках входу та/або передавати питну воду у точках виходу (пункти 2.4,2.5 договору).
Згідно з п.4.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих послуг.
Відповідно до п.5.1 договору порядок комерційного обліку питної води та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі питної води в точках входу/виходу до/з системи водопостачання оператора та визначення і перевірки якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог цього договору.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з системи питного водопостачання оператора складається акт розмежування балансової належності водопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків питної води через вузол обліку води (далі-ВОВ), його місцерозташування на схемі, межу балансової належності (п.5.1 договору).
Згідно з пунктами 7.1-7.2 договору вартість послуг становить 2 грн 81 коп за 1 куб. м води і може бути змінена лише за взаємною згодою сторін. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з моменту підписання цього договору. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
Послуги, які надаються за цим договором оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Представники сторін до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг транспортування за місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора (п.9.1-9.2 договору).
Пунктом 9.3 договору встановлено, що сторони протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути іншій стороні один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.
Оператор і замовник зобов`язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформляється сторонами актом звірки (п.9.4).
Відповідно до пункту 14.1 договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2018. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з актом про пломбування лічильника води від 08.11.2017, який складений представником МКП Яворіввода обхідником ОСОБА_1 та скріплений печаткою підприємства, в колодязі №8 в р-ні гуртожитку на вул. І. Хрестителя у м. Яворів опломбовано лічильник води заводський номер №023040, тип СТВ-80, дата випуску 26.09.2016, показник лічильника- 2779куб.м ( копія акту в матеріалах справи, том 1,а.с. 104).
Позивач склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №52 від 17.07.2018 , згідно з яким за період з листопада 2017 року по червень 2018року надані послуги відповідно до договору №7 від 10.11.2016 в кількості 95 042,00куб.м на суму 267 068,02 грн та надіслав його відповідачу разом з разом з актом про кількість наданих послуг за період з 11.11.2017 по 17.06.2018 і рахунком №52 від 17.07.2018 на оплату(том 1, а.с.29-31).
В подальшому позивач склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №77 від 19.10.2018 , згідно з яким за липень-жовтень 2018року надані послуги відповідно до договору №7 від 10.11.2016 в кількості 39 037,00куб.м на суму 109 693,97 грн та надіслав його відповідачу 26.10.2018 разом з актом про кількість наданих послуг за період з 28.06.2018 по 18.10.2018 та рахунком №77 від 19.10.2018 на оплату (том 1, а.с.33-36).
Відповідач актів не підписав, рахунків не оплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 81( 2312) від 26.10.2018 про сплату заборгованості( т.1. а.с. 25-27).
У відповідь на звернення позивача відповідач в листах від 20.07.2018, від 26.07.2018 та від 29.10.2018 вказував про необхідність проведення спільної перевірки показів лічильника та необхідність внесення змін до договору №7, зокрема, щодо вартості послуг та порядку розрахунків ( т.1. а.с. 38).
Позивач надіслав відповідачу 26.11.2018 акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №89 від 22.11.2018, згідно з яким за жовтень-листопад 2018року надані послуги відповідно до договору №7 від 10.11.2016 в кількості 13 555,0 куб.м води на загальну суму 38 089,55грн, акт про кількість наданих послуг за період з 18.10.2018 по 21.11.2018 та рахунок №89 від 22.11.2018 на оплату(т.1. а.с. 39- 45).
21.12.2018 позивач надіслав відповідачу акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №102 від 21.12.2018 , згідно з яким за грудень 2018року надані послуги відповідно до договору №7 від 10.11.2016 в кількості 10 911,0куб.м води на загальну суму 30 659,91грн, акт про кількість наданих послуг за період з 21.11.2018 по 20.12.2018 та рахунок №102 від 21.12.2018 на оплату(т.1. а.с. 46-51).
Вказаних актів відповідач також не підписав, рахунків не оплатив.
Разом з тим, з метою документального і фактичного підтвердження об`ємів наданих послуг по водопостачанню жителям житлових будинків за адресою: м. Яворів, І. Хрестителя для з`ясування реальності та повноти відображення операцій та розрахунків по водовідведенні в обліку Будинкоуправління №1 за період з 01.01.2014 по 31.03.2018 Західний офіс Держаудитслужби провів зустрічну звірку у МКП Яворіввода , за результатами якої складено довідку №08-35/37-з від 20.06.2018 зустрічної звірки у МКП Яворіввода , в якій вказано, що до матеріалів зустрічної звірки надано договір №7 від 10.11.2016 на транспортування води, на підставі якого Яворівська КЕЧ району( оператор) надає МКП Яворіввода ( замовник) послуги з транспортування води. Відповідно до наданої МКП Яворіввода інформації загальний обсяг поданої у водопровідну мережу в/м №53 води за період з 08.11.2017 по 01.04.2018 згідно з показами лічильника СТВ -80 №023040 становить 55 242куб.м( т.1, а.с. 164-165).
Відповідно до технічних характеристик вказаного лічильника СТВ-80, що містяться у джерелах з відкритим доступом (зокрема, на сайті https://ftg.com.ua/catalog/promyslovi_lichylnyky/promyslovi_lichylnyky2984.htm ), ємкість роликового покажчика лічильників СТВ-80 становить 99 999,9куб.м.
Згідно з журналом показників лічильника МКП Яворіввода СТВ -80 №023040, взятого на облік позивачем за №109(том 1,а.с. 108-109), показники лічильника за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року були такими:
- станом на 11.11.2017 - 2779 куб.м,
- за листопад -13 299 куб.м,
- за грудень 2017 року - 26 879куб.м,
- за січень 2018 року - 39 439куб.м,
- за лютий 2018 року -49 741куб.м,
- за березень 2018року- 61 251куб.м,
- за квітень 2018року-73 261куб.м,
- за травень2018 року - 85 301 куб.м,
- за червень 2018 року - 97 821куб.м,
- за липень 2018 року - 6323 куб.м (з урахуванням обнулення показників лічильника після показника 99 999, 9),
- за серпень 2018 року - 15 228 куб.м,
- за вересень 2018 року - 25 138куб.м,
- за жовтень 2018 року -36 858куб.м;
- за листопад 2018 року - 50 413куб.м,
- за грудень 2018 року- 61 324 куб.м.
Тобто згідно з вказаними показами лічильника за період з 11.11.2017 по грудень 2018 року позивач надав відповідачу послуги з транспортування води в кількості 158 545 куб.м на загальну суму 445 511,45грн ( 97 821покази лічильника за червень 2018року - 2779 покази лічильника станом на 11.11.2017 =95042; 95042 + 2179покази лічильника за липень 2018року до обнулення(100 000(99 999,9) - 97821 = 2179) + 61 324покази лічильника за грудень2018року).
По акту приймання -передачі військового майна від 22.03.2019, який затверджений рішенням Яворівської міської ради від 22.03.2019 №179, Яворівська КЕЧ району передала у комунальну власність водонасосну станцію ІІ-підйому №423 військового містечка №53 та підземні мережі водопостачання - 2938 м.п(т.1. а.с. 130-132).
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав .
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №7 від 10.11.2016, за умовами якого позивач надає відповідачу послуги з транспортування води до споживачів через систему питного водопостачання позивача, а відповідач сплачує позивачу вартість таких послуг у розмірі 2,81грн за 1 куб. м. Строк дії цього договору встановлено до 31.12.2018.
Згідно з актами здачі-приймання наданих послуг за період 11.11.2017 по 31.12.2018 позивач надав відповідачу послуги з транспортування води споживачам військового містечка №53 у м. Яворів в кількості 158 545 куб.м на загальну суму 445 511,45грн, у т.ч. за період з 11.11.2017 по червень 2018року в кількості 95 042 куб.м на загальну суму 267068,02грн, та за період з липня по грудень 2018 року в кількості 63503 куб.м на загальну суму178 443,43грн.
В порушення умов п.9.3 договору відповідач не підписав наданих позивачем актів та не оплатив виставлених позивачем рахунків на оплату послуг, при цьому відповідач не надав мотивованої відмови від підписання актів та оплати рахунків, він лише вказував у листах, адресованих позивачу, про необхідність проведення спільної перевірки показів лічильника та необхідність внесення змін до договору №7 щодо вартості послуг та порядку розрахунків .
Однак, як встановлено судом першої інстанції, доказів внесення змін до договору, його дострокового розірвання чи визнання недійсним суду не надано.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача та правомірно стягнув з відповідача заборгованість за надані послуги з транспортування 95 042 куб.м води за період з 11.11.2017 по червень 2018року в сумі 267068,08грн.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами позивача про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що журнал показників лічильника води СТВ-80 №023040 містить взаємовиключні відомості, та вважає, що суд неправомірно відмовив у стягненні заборгованості за надані послуги за період з липня по грудень 2018року з огляду на наступне.
Позивач надав суду копію паспорта на лічильник води типу СТВ-80 № 023040 та копію акта на виконання робіт по пломбуванню лічильника води від 08.11.2017, який складений представником МКП Яворіввода обхідником ОСОБА_1 та скріплений печаткою підприємства, згідно з яким в колодязі №8 в р-ні гуртожитку на вул. І. Хрестителя у м. Яворів лічильник води заводський номер №023040, тип СТВ-80, дата випуску 26.09.2016, на вхідному патрубку опломбовано пломбою 1729002, показник лічильника- 2779куб.м ( том 1,а.с. 103,104). Суд першої інстанції вказав у своєму рішенні, що не бере цих доказів до уваги, оскільки у позивача відсутні оригінали цих документів і копії цих документів не надавались відповідачу.
Однак, як вірно вказує позивач, лічильник є власністю відповідача і оригінали цих документів знаходяться у відповідача. Разом з тим, суд першої інстанції встановив наявність лічильника СТВ-80 № 023040 для обліку води та фіксацію позивачем його показників у журналі показників лічильника МКП Яворіввода .
За даними наданого позивачем журналу показників лічильника СТВ-80 №023040 показники за червень 2018 року становили 97 821куб.м, за липень 2018 року - 6323 куб.м, за грудень 2018 року - 61 324 куб.м.
Суд першої інстанції не дослідив та врахував технічних характеристик лічильників типу СТВ-80, що містяться у джерелах з відкритим доступом (зокрема, на сайті https://ftg.com.ua/catalog/promyslovi_lichylnyky/promyslovi_lichylnyky2984.htm), згідно з якими ємкість роликового покажчика лічильників такого типу становить 99 999, 9куб.м, після чого показники лічильника обнуляються і облік починається з нуля, чим пояснюється різниця в показниках лічильника за червень 2018року (97 821) та за липень 2018 року (6323).
Отже, у липні 2018 року позивач надав відповідачу послуги з транспортування води в кількості 8502куб.м (2179 покази за липень до обнулення (100 000(99 999,9) - 97 821покази за червень ) + 6323 покази за липень після обнулення), а за період з липня по грудень 2018року 63503 куб.м (61 324 покази за грудень + 2179 покази за липень до обнулення) на загальну суму 178 443,43грн.
Апеляційний суд оглянув оригінал журналу показників лічильника СТВ-80 №023040 та встановив, що кожен показник лічильника засвідчений підписом відповідальної особи позивача за зняття показників. Відповідач не надав жодних доказів на спростовування показників лічильника СТВ-80 №023040 за спірний період, вказаних в журналі позивача, не надав суду своїх відомостей про показники лічильника СТВ-80 № 023040, хоча, як вірно вказав суд першої інстанції, мав можливість подати їх, оскільки він подавав показники лічильника Західному офісу Держаудитслужби при проведенні зустрічної звірки. Також не подав доказів того, що транспортування води до військового містечка у спірний період здійснювалося іншим, ніж позивач, суб`єктом господарювання.
Доводи відповідача про демонтаж 02.04.2018 лічильника СТВ-80 №023040, з посиланням на складений ним акт від 02.04.2018 (том 1.а.с. 246), спростовуються листом відповідача від 26.07.2018 (т.1, а.с.182), адресованим позивачу, в якому відповідач вказує про необхідність проведення спільної перевірки показів лічильника СТВ-80 №023040 та відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані та такі, що суперечать фактичним обставинам справи.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки вони зводяться до неправомірних висновків суду, викладених в рішенні, в той же час відповідач не оскаржив рішення, навпаки, він просить залишити рішення без змін.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого неправомірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги за період з липня по грудень 2018 року на суму 178 443,43грн. Отже, в цій частині рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.
В іншій частині рішення не оскаржене та залишається без змін.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову та при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району від 23.08.2019 №1977 задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 у справі №914/423/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 178 443,43грн заборгованості за надані послуги з транспортування води за період з липня по грудень 2018року скасувати, в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позов Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) до МКП Яворіввода про стягнення 445 551,45 грн заборгованості задоволити повністю.
Стягнути з Міського комунального підприємства Яворіввода , ідент. код 13824412, місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Пасічна 1, на користь Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району), ідент. код 07930854, місцезнаходження: 81000, м. Яворів, вул. Львівська, 19, - 445 511,45грн заборгованості та 6682,67 грн судового збору.
3. Стягнути з Міського комунального підприємства Яворіввода , ідент. код 13824412, місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Пасічна 1, на користь Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району), ідент. код 07930854, місцезнаходження: 81000, м. Яворів, вул. Львівська, 19, - 4 014,98грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 286-291 ГПК України.
5. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 13.11.2019.
Головуючий суддя М.І. Хабіб
Суддя Н.А. Галушко
Суддя Г.В. Орищин
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2019 |
Оприлюднено | 15.11.2019 |
Номер документу | 85647653 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Хабіб Марія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні