Постанова

від 21.02.2020 по справі 914/423/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 914/423/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Берднік І. С., Случа О. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Яворіввода"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 (судді: Хабіб М. І., Галушко Н. А., Орищин Г. В.) і рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 (суддя Бортник О. Ю.) у справі

за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району

до Міського комунального підприємства "Яворіввода"

про стягнення 445 511,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У лютому 2019 року Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району (далі - Яворівська КЕЧ (району)) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Міського комунального підприємства "Яворіввода" (далі - МКП "Яворіввода") про стягнення заборгованості за послуги із транспортування питної води у сумі 455 511,45 грн.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статті 193 Господарського кодексу України і статей 509, 525, 526, 530, 611, 612 Цивільного кодексу України обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором від 10.11.2016 № 7 щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг із транспортування питної води.

1.3. У відзиві на позовну заяву МКП "Яворіввода" просило відмовити у її задоволенні, зазначаючи про недоведеність позовних вимог, наголошуючи, що позивач не надав доказів на підтвердження права власності на водні мережі та доказів уповноваження його власником майна (мережі водопостачання) розпоряджатися цим майном без згоди власника. Отже, МКП "Яворіввода" вважає, що Яворівська КЕЧ (району) є неналежним кредитором у спірних правовідносинах.

Крім того, додатково до відзиву МКП "Яворіввода" акцентувало на ненаданні відповідачеві протягом спірного періоду із 11.11.2017 по грудень 2018 року належним чином обґрунтованих розрахунків суми оплати за укладеним договором на підтвердження обсягу наданих відповідачеві послуг, отже законних підстав для здійснення оплати згідно з відповідними актами приймання-передачі не було.

Відповідач наголошує, що будь-яких розрахунків суми оплати за надані послуги, які ґрунтувалися би на актах балансової належності водопроводів, а також інших документів на підтвердження фактичного місця розташування водопроводів позивача, через які здійснювалося безпосередньо транспортування питної води відповідачеві, до матеріалів справи не додано, тому неможливо з`ясувати які саме послуги та в якому обсязі надав позивач відповідачеві у період із 11.11.2017 по 31.12.2018.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 позов задоволено частково, стягнуто з МКП "Яворіввода" на користь Яворівської КЕЧ (району) 267 068,02 грн заборгованості за послуги із транспортування питної води. У решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за послуги із транспортування 95 042 м 3 води за період із 11.11.2017 по червень 2018 року.

При цьому суд першої інстанції визнав недоведеним належними доказами обсяг наданих позивачем послуг із транспортування питної води відповідачеві за період із липня 2018 року по грудень 2018 року, що стало підставою для відмови у задоволенні решти позовних вимог.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 178 443,43 грн заборгованості за надані послуги із транспортування води за період із липня по грудень 2018 року скасовано, у цій частині прийнято нове рішення про задоволення позову повністю, стягнуто з МКП "Яворіввода" на користь Яворівської КЕВ 445 551,45 грн заборгованості.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, МКП "Яворіввода" у касаційній скарзі просить скасувати як рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 про часткове задоволення позову, так і постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Скаржник вважає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення для розгляду справи, на підставі неналежних доказів. Так, правильно установивши, що в укладеному між сторонами договорі визначено порядок обліку послуг, порядок розрахунків та оформлення надання послуг, суди взяли до уваги лише надані позивачем документи, порядок складання яких, на думку скаржника, не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.3 договору облік обсягу послуг із транспортування води здійснюється згідно з показами приладів комерційного обліку. Правове регулювання відносин комерційного обліку води визначено Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Як свідчать матеріали справи та установили суди, МКП "Яворіввода" постачало (за допомогою послуг із транспортування Яворівської КЕЧ (району)) питну воду до військового містечка в місті Яворові безпосередньо до споживачів у будинки мешканців військового містечка. Отже, комерційний облік питної води, яку постачав відповідач через позивача, здійснюється виключно на підставі показів приладів, вузлів обліку, встановлених у споживачів води (у житлових будинках військового містечка).

Проте заявник касаційної скарги наголошує, що суди не застосували положення Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". При цьому суди безпідставно взяли до уваги покази лічильника СТВ-8 № 023040, який не є приладом комерційного обліку води у розумінні положень зазначеного Закону. Крім того, поза увагою судів залишився факт демонтажу лічильника.

МКП "Яворіввода" також акцентувало на транспортуванні позивачем води відповідачеві зі значними втратами у системі водопостачання. Так, за результатами перевірки Державної аудиторської служби України (довідка від 20.06.2018 № 08-35/37) установлено різницю між об`ємом води, поданої у водопровідну мережу, та води, відпущеної мешканцям військового містечка № 53, у кількості 23 307,19 м 3 . Отже послуг із транспортування 23 307,19 м 3 позивач фактично не надав, чого суди не взяли до уваги.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу Яворівська КЕЧ (району) просить відмовити у її задоволенні, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 залишити без змін, акцентуючи на повному встановленні судом апеляційної інстанції обставин справи, дослідженні всіх доказів і правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Твердження скаржника про недослідження судами питання об`єму поставленої питної води є хибним. За змістом пункту 2.3 договору приймання-передача питної води, документальне оформлення та подання звітності здійснюється відповідно до показів приладів комерційного обліку, яким у цьому випадку, як правильно установили суди, є лічильник СТВ-80 № 023040, опломбований працівником МКП "Яворіввода".

При цьому Яворівська КЕЧ (району) є не надавачем послуг із водопостачання, а лише оператором, через мережі якого транспортується вода до споживачів, тому не має повноважень встановлювати вузли обліку на будівлях чи під`їздах, а згідно із Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", на положення якого посилається скаржник, вузол комерційного обліку - це вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

За умовами укладеного між сторонами договору Яворівська КЕЧ (району) взяла на себе зобов`язання транспортувати воду до кінцевого споживача, а мешканці військового містечка № 53 міста Яворова безперебійно отримували воду, яка транспортувалася через мережі Яворівської КЕЧ (району).

Доводи заявника касаційної скарги про демонтаж лічильника СТВ-80 № 023040 не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, якою частково скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 04.11.2016 МКП "Яворіввода" звернулося до Яворівської КЕЧ (району) із клопотанням про укладення договору про встановлення сервітуту щодо обмеженого користування спорудою (водонапірна вежа), розташованою на території військового містечка № 53, на підставі якого 10.11.2016 укладено договір сервітуту № 5, за умовами якого з метою забезпечення безперебійного водопостачання мешканцям вул. Івана Хрестителя в м. Яворові (військове містечко № 53) володілець (Яворівська КЕЧ) надає сервітуарію (МКП "Яворіввода") право обмеженого строкового безоплатного користування спорудою - водонасосною станцією другого підйому, інвентарний № 423, загальною площею 145 м 2 , розташованою на території військового містечка № 53 за адресою: Львівська обл., м. Яворів, вул. Івана Хрестителя, 53, для встановлення водонасосної станції третього підйому сервітуарія, строком до 31.12.2026 (том 1, а.с.16, 79-82).

10.11.2016 між Яворівською КЕЧ (району) (оператор) та МКП "Яворіввода" (замовник) укладено договір транспортування питної води № 7, за змістом якого:

- оператор надає замовникові послуги з транспортування питної води до споживачів через систему питного водопостачання оператора на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (пункт 2.1 договору);

- приймання-передача питної води, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до показів приладів комерційного обліку (пункт 2.3 договору);

- замовник має подавати питну воду в точках входу та/або приймати питну воду в точках виходу, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має цілодобово приймати питну воду в точках входу та/або передавати питну воду в точках виходу (пункти 2.4, 2.5 договору);

- замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих послуг (пункт 4.1 договору);

- порядок комерційного обліку питної води та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі питної води в точках входу/виходу до/з системи водопостачання оператора та визначення і перевірки якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог цього договору (пункт 5.1 договору);

- на кожну фізичну точку входу/виходу до/з системи питного водопостачання оператора складається акт розмежування балансової належності водопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків питної води через вузол обліку води, його місцерозташування на схемі, межу балансової належності (пункт 5.1 договору);

- вартість послуг становить 2,81 грн за 1 м 3 води і може бути змінена лише за взаємною згодою сторін. Тарифи, передбачені у пункті 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з моменту підписання цього договору. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (пункти 7.1, 7.2 договору);

- послуги, які надаються за цим договором, оператор і замовник оформлюють актами наданих послуг. Представники сторін до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляють замовнику два примірники акта наданих послуг транспортування за місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Сторона протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути іншій стороні один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника або надати письмову мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (пункти 9.1, 9.2, 9.3 договору);

- оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (пункт 9.4 договору).

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що оператор (Яворівська КЕЧ (району)) склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.07.2018 № 52, згідно з яким за період із листопада 2017 року по червень 2018 року відповідачеві надано послуги із транспортування питної води згідно з договором від 10.11.2016 № 7 у кількості 95 042,00 м 3 на суму 267 068,02 грн, а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.10.2018 № 77, згідно з яким за липень-жовтень 2018 року надано послуги із транспортування питної води у кількості 39 037,00 м 3 на суму 109 693,97 грн.

Зазначені акти надіслано відповідачеві разом з актом про обсяг наданих послуг за період із 11.11.2017 по 17.06.2018 і рахунком від 17.07.2018 № 52 на оплату та актом про обсяг наданих послуг за період із 28.06.2018 по 18.10.2018 із рахунком від 19.10.2018 № 77 на оплату (том 1, а. с. 29-31, 33-36).

26.11.2018 Яворівська КЕЧ (району) надіслала МКП "Яворіввода" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.11.2018 № 89, згідно з яким за жовтень-листопад 2018 року надано послуги з транспортування питної води згідно з договором у кількості 13 555,0 м 3 на загальну суму 38 089,55 грн, а 21.12.2018 надіслала акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.12.2018 № 102, згідно з яким за грудень 2018 року надано послуги з транспортування питної води за договором у кількості 10 911,0 м 3 на загальну суму 30 659,91 грн.

Зазначені акти надіслано відповідачеві разом з актом про обсяг наданих послуг за період із 18.10.2018 по 21.11.2018 та рахунком від 22.11.2018 № 89 на оплату та актом про обсяг наданих послуг за період із 21.11.2018 по 20.12.2018 та рахунком від 21.12.2018 № 102 на оплату (том 1, а. с. 39-45, 46-51).

Відповідач актів не підписав, рахунків не оплатив.

4.4. 26.10.2018 Яворівська КЕЧ (району) звернулася до МКП "Яворіввода" з претензією № 81(2312) про сплату заборгованості. Водночас у листах від 20.07.2018, від 26.07.2018 і від 29.10.2018 МКП "Яворіввода" наголосило на необхідності проведення спільної перевірки показів лічильника, внесення змін до договору, зокрема щодо вартості послуг та порядку розрахунків (том 1, а. с. 25-27, 38).

4.5. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Яворівської КЕЧ (району) до МКП "Яворіввода" про стягнення заборгованості за послуги із транспортування питної води у сумі 455 511,45 грн на підставі положень статті 193 Господарського кодексу України і статей 509, 525, 526, 530, 611, 612 Цивільного кодексу України у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг із транспортування питної води.

4.6. У статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

4.7. Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 10.11.2016 № 7, за умовами якого позивач надає відповідачеві послуги із транспортування води до споживачів через систему питного водопостачання позивача, а відповідач сплачує позивачеві вартість таких послуг - 2,81грн за 1 м 3 .

4.8. За змістом частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.9. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з актами здачі-приймання наданих послуг за період із 11.11.2017 по 31.12.2018 позивач надав відповідачеві послуги із транспортування води споживачам військового містечка № 53 у м. Яворові у кількості 158 545 м 3 на загальну суму 445 511,45 грн, у тому числі за період із 11.11.2017 по червень 2018 року в кількості 95 042 м 3 на загальну суму 267 068,02 грн та за період із липня по грудень 2018 року в кількості 63 503 м 3 на загальну суму178 443,43 грн.

Водночас у порушення умов пункту 9.3 договору відповідач не підписав наданих позивачем актів і не оплатив виставлених рахунків на оплату послуг. Аргументованої відмови від підписання актів та оплати рахунків відповідач не надав, а у листах лише зазначив про необхідність проведення спільної перевірки показів лічильника та необхідність внесення змін до договору щодо вартості послуг і порядку розрахунків.

4.10. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив, що позивачем фактично надано послуг з транспортування питної води у період з 11.11.2017 по червень 2018 в обсязі - 95 042 м 3 на загальну суму 267 068,02 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач, у свою чергу, зазначених обставин не спростував, заперечуючи проти факту саме надання послуг.

4.11. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Яворівської КЕЧ (району) в частині стягнення з МКП "Яворіввода" боргу за послуги з транспортування питної води за період з липня по грудень 2018 року в кількості 63 503 м 3 на загальну суму 178 443,43 грн, не підлягають задоволенню через недоведеність.

Суд першої інстанції установив, що журнал показників лічильників МКП "Яворіввода" містить взаємовиключні відомості щодо показів лічильника води № 023040.

Причин обґрунтованості та правомірності зазначених у журналі показів лічильника позивачем не наведено, як і не надано доказів на їх обґрунтування, що унеможливлює взяття таких показів лічильника до уваги як достовірних і таких, що відображають обсяги поданої води.

4.12. Водночас суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення, зазначив, що суд першої інстанції не дослідив та не врахував технічних характеристик лічильників типу СТВ-80, що містяться у джерелах з відкритим доступом (зокрема, на сайті https://ftg.com.ua/catalog/promyslovi_lichylnyky/promyslovi_lichylnyky2984.htm), згідно з якими ємкість роликового покажчика лічильників такого типу становить 99 999, 9 м 3 , після чого показники лічильника обнуляються і облік починається з нуля, чим пояснюється різниця в показниках лічильника за червень 2018 року (97 821) та за липень 2018 року (6323), у зв`язку з чим дійшов висновку щодо задоволення позову повністю.

4.13. За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Статтями 76, 77 цього Кодексу встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 269 цього Кодексу суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Проте як установив суд першої інстанції та не спростував суд апеляційної інстанції, позивач надав докази на підтвердження вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування питної води за період з 11.11.2017 по червень 2018 року в кількості 95 042 м 3 на загальну суму 267 068,02 грн, не обґрунтувавши належними доказами вимоги про стягнення заборгованості за період із липня по грудень 2018 року в кількості 63 503 м 3 на загальну суму178 443,43 грн.

4.14. Доводи МКП "Яворіввода", викладені у касаційній скарзі, що суди безпідставно взяли до уваги покази лічильника СТВ-80 № 023040, який не є приладом комерційного обліку води у розумінні положень Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" колегія суддів не може взяти до уваги з урахуванням такого.

Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

За змістом пунктів 4, 9, 11 частини 1 статті 1 цього Закону вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом; комерційний облік комунальних послуг - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги; оператор зовнішніх інженерних мереж - власник зовнішніх інженерних мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води.

Суди попередніх інстанцій установили, що приладом комерційного обліку згідно з укладеним між сторонами договором є лічильник СТВ-80 № 023040, який згідно з паспортом на лічильник води від 08.11.2017 та актом, складеним представником відповідача та скріпленим печаткою МКП "Яворіввода" встановлено та опломбовано у колодязі № 8 у районі гуртожитку на вул. Івана Хрестителя у м. Яворові.

4.15. Посилання МКП "Яворіввода" у касаційній скарзі на положення Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" не спростовують установлених судами обставин щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором за надані послуги із транспортування питної води через систему питного водопостачання Яворівської КЕЧ (району) та є безпідставними.

4.16. Щодо доводів МКП "Яворіввода" про демонтаж 02.04.2018 лічильника СТВ-80 № 023040 суди установили, що зазначені твердження спростовуються змістом листа МКП "Яворіввода" від 26.07.2018 № 96, в якому відповідач запропонував Яворівській КЕЧ (району) провести звірку показів лічильника СТВ № 023040.

4.17. Ураховуючи встановлення судом першої інстанції, чого не спростував суд апеляційної інстанції, обставин щодо доведеності позивачем належними та допустимими доказами підставі для стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування питної води за період з 11.11.2017 по червень 2018 року на суму 267 068,02 грн, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на час відкриття касаційного провадження) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

5.3. Статтею 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.4. Ураховуючи норми законодавства, зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржене у справі рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 відповідає положенням чинного законодавства, натомість постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 необхідно скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Яворіввода" задовольнити частково .

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 914/423/19 скасувати, рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді І. С. Берднік

О. В. Случ