Постанова

від 11.11.2019 по справі 922/378/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р. Справа № 922/378/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Сіверін В.І. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю:

прокурора прокуратури Харківської області - Горгуль Н.В., посвідчення №036152 від 29.10.2015;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , довіреність б/н від 02.09.2019;

представника відповідача - Камінської А.А., посвідчення №1342 від 05.08.2015, договір №02/19-КА від 10.04.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. №1907 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі № 922/378/19 (м. Харків, суддя Прохоров С.А., повний текст рішення підписано 29.05.2019),

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, 61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52 в інтересах держави, в особі Покотилівської селищної ради, 62458, Харківська область, смт. Покотилівка, вул. Незалежності, 3, код 04396733;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС в Харківській області, 610527 м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код 39599198;

за участю прокуратури Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108;

до Фізичної особи - підприємця Кульова Анатолія Олександровича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ;

про внесення змін до договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради до Фізичної особи - підприємця Кульова Анатолія Олександровича, в якій прокурор просить суд внести зміни до договору оренди землі, який укладено 01.09.2005 Покотилівською селищною радою з ФОП Кульов А.О. щодо земельної ділянки, загальною площею 0,2000 га, за кадастровим номером 6325158200:00:006:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який зареєстровано у Харківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 13.02.2006 за № 040670300001, виклавши положення пунктів 3 та 6 Договору у наступній редакції:

-"Пункт 3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 становить 796447,25 грн";

-"Пункт 6. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік".

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на рішення XXVI сесії VI скликання Покотилівської селищної ради від 21.05.2013, яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель. Також, у пункті 2 вказаного рішення, селищна рада затвердила базову вартість 1 кв.м землі та на рішення IV сесії VII скликання Покотилівської селищної ради від 18.02.2016 "Про упорядкування розміру ставок на оренду земельних ділянок на території Покотилівської селищної ради" встановлено розмір орендної плати за землю у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі для фізичних таюридичних осіб (без винятку), а також зобов`язано орендарів в строк до 01.05.2016 надати до Покотилівської селищної ради витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для укладення додаткових угод.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 року у справі №922/378/19 в позові заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради до фізичної особи-підприємця Кульова Анатолія Олександровича відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову Господарський суд Харківської області зазначив, що:

1)рішення Покотилівської селищної ради про затвердження нових ставок орендної плати може бути підставою для внесення змін до Договору оренди землі лише тоді, якщо безпосередньо в самому договорі оренди землі вказано таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що не має місця в даному випадку;

2)позивачем не доведено розмір нормативно грошової оцінки, визначений у редакції додаткової угоди, оскільки не аргументовано правомірність визнання у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.12.2018 (станом на 01.01.2016), 14.12.2018 (станом на 01.01.2017) та від 06.11.2018 (станом на 01.01.2018) "Коефіцієнта Кф" у розмірі 3.

Одночасно суд зазначив, що за наявності дійсного витягу про грошову оцінку землі від 09.10.2015, в якому повністю ідентифіковано землекористувача, надані прокурором витяги не можуть братися судом до уваги як належні та допустимі докази.

Заступник прокурора Харківської області з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обгрунтуванні апеляційної скарги наголошує, що рішенням XXVI сесії VI скликання Покотилівської селищної ради від 21.05.2013 затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, виконання якого в силу його чинності є обов`язковим. Одночасно апелянт вказує про безпідставне відхилення судом першої інстанції даних Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.12.2018 (станом на 01.01.2016), 14.12.2018 (станом на 01.01.2017) та від 06.11.2018 (станом на 01.01.2018), оскільки останні складені належним чином та підписані спеціалістом Держгеокадастру згідно з вимогами Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016. Можливість зміни ставки орендної плати пояснюється наявністю відповідних повноважень у Покотилівській сільській раді в силу приписів статті 288 Податкового кодексу України та пункту 19 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 поновлено провадження у справі №922/378/19; розгляд справи призначено на 11.11.2019 об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132.

25.10.2019 від Покотилівської селищної ради надійшли пояснення по справі з приводу підстав визначення у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2018 коефіцієнту Кф - "3" (вх.№10099).

08.11.2019 від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№10563), в яких ФОП Кульов А. О. просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 року у справі №922/378/19 без змін.

У судове засідання, яке відбулось 11.11.2019, з`явився прокурор прокуратури Харківської області, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та представник відповідача.

На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження від Головного управління ДФС в Харківській області клопотання про його заміну в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України правонаступником - Головного управління ДФС в Харківській області (вх.№10580).

Знідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів приймає до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" вирішено:

1.Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

2.Реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

3.Установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються, визначено Головне управління ДПС у Харківській області.

Згідно із додатком 2 даної постанови Головне управління ДФС у Харківській області реорганізується шляхом приєднання до ГУ ДПС у Харківській області.

З наданої заявником виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 31.07.2019 проведено державну реєстрацію юридичної особи - ГУ ДПС у Харківській області.

Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 29.08.2019 №18 розпочато виконання ГУ ДПС у Харківській області повноважень ГУ ДФС у Харківській області, що припиняється.

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Оскільки наразі всі права та обов`язки ГУ ДФС у Харківській області перейшли до ГУ ДПС у Харківській області, наявні правові підстави для задоволення вищезазначеного клопотання, та заміни учаника справи ГУ ДФС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі №922/378/19 відповідає нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що Покотилівською селищною радою 01.09.2005 укладено з ФОП Кульов А . О . договір оренди земельної ділянки, який у подальшому зареєстровано у Харківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 13.02.2006 за № 040670300001.

Об`єктом Договору є земельна ділянка за кадастровим номером 6325158200:00:006:0013, загальною площею 0,2 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Договір укладено на 25 років.

Відповідно до пункту 6 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Покотилівськї селищної ради в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в загальній сумі 2639,20 грн на рік.

Пунктом 3 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 65980,0 грн.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ч. 1 ст. 23 цього Закону).

Рішенням XXV сесії VI скликання Покотилівської селищної ради від 21.05.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сел. Покотилівка Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області" затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель вказаного населеного пункту у складі текстових та графічних матеріалів, а також затверджено базову вартість 1-го квадратного метру землі у розмірі 112,68 грн. та вирішено у відповідності до ст. 286.2. Податкового кодексу України платникам плати за землю подати до органу контролю (ХОДПІ Харківської області ДПС) довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зазначена нормативна грошова оцінка сел. Покотилівка введена в дію з 01.01.2014.

Водночас, рішенням XXVI сесії VI скликання Покотилівської селищної ради від 13.12.2013 "Про встановлення розмірів орендної плати за землю та укладення додаткових угод до договорів оренди землі, переукладення раніше укладених договорів, що не зареєстровані" затверджено розмір орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду на території сел. Покотилівка, а також встановлено розміри орендної плати на рік у відсотках від нормативної грошової оцінки землі в залежності від виду цільового використання земельної ділянки.

Згідно з даним рішенням селищної ради для встановлення розміру орендної плати за землю необхідно укласти додаткові угоди до раніше зареєстрованих договорів оренди землі, які в строк до 01.04.2014 орендарям необхідно передати компетентному органу для проведення державної реєстрації.

Згідно з Додатком №1 до зазначеного рішення селищної ради розмір орендної плати за земельні ділянки житлової та громадської забудови на території сел. Покотилівка складає 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік.

Відтак, відповідача зобов`язано в строк до 01.01.2014 укласти з позивачем додаткову угоду до Договору щодо збільшення розміру орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік, а також передати її компетентному органу для державної реєстрації.

Рішенням IV сесії VII скликання Покотилівської селищної ради від 18.02.2016 "Про упорядкування розміру ставок на оренду земельних ділянок на території Покотилівської селищної ради" встановлено розмір орендної плати за землю у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі для фізичних та юридичних осіб (без винятку), а також зобов`язано орендарів в строк до 01.05.2016 надати до Покотилівської селищної ради витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для укладення додаткових угод.

Таким чином, відповідача зобов`язано у строк до 01.05.2016 надати позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для укладення додаткової угоди до Договору в частині розміру орендної плати, який має складати 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік.

У зв`язку з невиконанням відповідачем приписів рішення XXVI сесії VI скликання Покотилівської селищної ради від 21.05.2013, яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, рішення IV сесії VII скликання Покотилівської селищної ради від 18.02.2016 "Про упорядкування розміру ставок на оренду земельних ділянок на території Покотилівської селищної ради" заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради звернувся до господарського суду з вимогою про внесення відовідних змін у судовому порядку.

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Покотилівської селищної ради колегія суддів враховує таке.

Зі змісту п. 3 ч.1 ст. 131- 1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Аналізуючи ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" можна зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2)у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ст.ст 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У даній справі прокурор здійснює представництво інтересів держави в особі Покотилівської селищної ради, у зв`язку з тим, що правомочності власника землі на території селища Покотилівка від імені територіальної громади здійснює Покотилівська селищна рада, яка відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Статтею 18- 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Однак, відповідно до позовної заяви та матеріалів справи Покотилівська селищна рада, не дивлячись на тривале (з 2016 року) порушення відповідачем земельного законодавства та ігнорування листів ради щодо необхідності укладення договорів оренди землі та сплати збитків за користування земельними ділянками, маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів держави, з позовом до суду не зверталась.

Більше того, Покотилівська селищна рада листом від 26.12.2018 повідомила керівника Харківської місцевої прокуратури №6 про неможливість самостійно звернутися до суду у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та надала відповідні документи для вжиття заходів представницького характеру прокуратурою.

З вказаного листа Покотилівської селищної ради вбачається, що їй відомо про порушення відповідачем інтересів держави, яке полягає у невиконанні відповідачем приписів рішення XXVI сесії VI скликання Покотилівської селищної ради від 21.05.2013, яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, рішення IV сесії VII скликання Покотилівської селищної ради від 18.02.2016 "Про упорядкування розміру ставок на оренду земельних ділянок на території Покотилівської селищної ради", однак дієвих заходів на усунення вказаного порушення та, відповідно, захисту інтересів держави, органом місцевого самоврядування не вжито і вживатись не буде, про що свідчить направлення матеріалів до органів прокуратури для вжиття відповідних заходів.

Вказане свідчить про відсутність будь-якого наміру Покотилівської селищної ради в майбутньому звернутись до суду з позовом з метою усунення порушень земельного законодавства.

Окрім цього згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи ї сільської ради про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, нездійснення захисту державних інтересів у даному випадку вбачається в усвідомленій пасивній поведінці - бездіяльності Покотилівської селищної ради, яка є уповноваженим органом по захисту відповідних інтересів у спірних правовідносинах.

Вказана бездіяльність Покотилівської селищної ради стала підставою для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави.

Колегія суддів враховує, що дотримання належного економічного регулювання земельних відносин, забезпечення надходження платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Харківською місцевою прокуратурою №6 про намір представництва інтересів держави органами прокуратури у суді в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Покотилівську селищну раду листом від 18.01.2019 за №04-28-183 вих.19.

На підставі наведеного вище та наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом та вважає обґрунтованим висновок про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради.

Надаючи правову кваліфікацію викладених обставин в частині внесення змін до договору оренди землі, укладеного 01.09.2005 Покотилівською селищною радою з ФОП Кульов А.О. щодо земельної ділянки, загальною площею 0,2000 га, за кадастровим номером 6325158200:00:006:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, який зареєстровано у Харківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 13.02.2006 за № 040670300001, шляхом викладення положення пунктів 3 та 6 Договору у наступній редакції:- "Пункт 3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 становить 796447,25 грн" колегія суддів зазначає таке.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про оренду землі").

За приписами ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 ЗУ "Про оренду землі").

Згідно із ст. 13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди землі, який зареєстрований у встановленому законом порядку та недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (п.3 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі").

У свою чергу, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 ЗУ "Про оренду землі").

У свою чергу, ч. 1 ст. 30 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Водночас, із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор обґрунтовуючи свої вимоги посилається на п.п. 288.1-288.3 ст.288 ПК України відповідно до яких, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

За приписами ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтями 5,20 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 916/2344/17, Верховного Суду України у справі № 922/3871/14).

Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з п.п.34,35 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням XXV сесії VI скликання Покотилівської селищної ради від 21.05.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сел. Покотилівка Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області" затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель вказаного населеного пункту у складі текстових та графічних матеріалів, а також затверджено базову вартість 1-го квадратного метру землі у розмірі 112,68 грн.

Зазначена нормативна грошова оцінка сел. Покотилівка введена в дію з 01.01.2014.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.2 ст.20, ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель . Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В даному випадку розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 2018 рік, визначений позивачем у додатковій угоді в сумі 796447,25 грн, обґрунтовується даними, відображеними у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2018 (станом на 01.01.2018) (Том 1, а.с.72-73).

Проаналізувавши зміст Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2018 (станом на 01.01.2018) (Том 1, а.с.72-73) колегія суддів зазначає таке.

Згідно з інформацією, відображеному у даному витязі:

-кадастровий номер- 6325158200:00:006:0013

-місцерозташування земельної ділянки - АДРЕСА_2;

-категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

-цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості ;

-площа земельної ділянки - 2000 м 3 ;

-середня (базова) вартість земель населеного пункту, - 112,68 грн/м 2 ;

-номер економіко-планувальної зони- 16;

-коефіцієнт Км2 -0, 90;

-локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки - 0,85, 0,90, 0,90;

-сукупний коефіцієнт Км3 - 0,69;

-коефіцієнт Кф - 3;

-коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки- 1,897;

-нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 796 447, 25 грн.

Колегія суддів, перевіривши визначені у відповідному витязі дані та коефіцієнти формування розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки, встановила про належність відображення в останньому кадастрового номеру, місцерозташування земельної ділянки, категорії землі, цільового призначення земельної ділянки, площі земельної ділянки, середньої (базової) вартості земель населеного пункту, номеру економіко-планувальної зони, коефіцієнту Км2, локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянку, сукупного коефіцієнту Км3, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки з огляду на їх підтвердження матеріалами справи та не спростування відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача з приводу необхідності застосування індексації нормативно грошової оцінки.

Слід зазначити, що згідно пункту 289.2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, визначення актуального розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки проводиться шляхом її індексації на 1 січня поточного року.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вказує про недоведення позивачем правомірності зазначення коефіцієнту Кф в розмірі 3.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який застосовується з 01.01.2017 року. Зокрема, цим Порядком встановлені значення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, а також особливості його застосування. Такий коефіцієнт застосовується при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки при видачі витягу з технічної документації.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Згідно до Додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів - "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки" - земельній ділянці за цільовим призначення земель -11.02 - Секція J - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості відповідає коефіцієнт - 1,2.

Згідно із приміткою до Додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів "Кф" у розмірі "З" може застосовуватися лише для земельних ділянок:

-інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру,

-у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

В даному випадку земельна ділянка містить кадастровий номер- 6325158200:00:006:0013, а відтак внесена до відомостей Державного земельного кадастру.

Крім того, згідно з Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, земельній ділянці для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості відповідає код 11.02 - Секція J - Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з інформаційними відомостями Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) земельна ділянка за кадастровим номером 6325158200:00:006:0013 містить цільове призначення - землі промисловості.

Наведеним підтверджується, що 1)інформація про земельну ділянку внесена до відомостей Державного земельного кадастру, 2)у відомостях Державного земельного кадастру наявний код Класифікації видів цільового призначення земель, а отже відсутні передумови для застосування значення коефіцієнту Кф у розмірі "3" згідно з Додатком 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 запропоновано прокуратурі Харківської області та Покотилівській селищній раді надати письмові пояснення з приводу підстав визначення у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2018 коефіцієнту "Кф" - "3".

На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 Покотилівською селищною радою надано пояснення з приводу підстав визначення у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2018 коефіцієнту "Кф" - "3"(вх.№10099).

За поясненнями Покотилівської селищної ради, які ґрунтуються на відповіді Міськрайонного управління у Харківському районі та м.Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.10.2019, застосування коефіцієнту "Кф" - "3" є наслідком відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель, оскільки земельна ділянка відповідає категорії землі-землі сільськогосподарського призначення, а її цільовим призначенням відповідає землям промисловості. Приналежність земельної ділянки до категорії землі-землі сільськогосподарського призначення підтверджується Міськрайонного управління у Харківському районі та м.Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Витягом х технічної документації про нормативну грошову оцінку №392.

Слід зазначити, що за змістом статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Критерієм поділу земель України на категорії є їх цільове призначення.

У відповідності до стаття 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а)землі сільськогосподарського призначення;

б)землі житлової та громадської забудови;

в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г)землі оздоровчого призначення;

ґ)землі рекреаційного призначення;

д)землі історико-культурного призначення;

е)землі лісогосподарського призначення;

є)землі водного фонду;

ж)землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За змістом статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Матеріали справи не містять доказів приналежності земельної ділянки до категорії землі - землі сільськогосподарського призначення.

Так, у пункті 11 договору оренди визначено цільове призначення земельної ділянки - землі населених пунктів - землі промисловості - підприємств іншої промисловості згідно пункту 1.10.5 актуального на момент укладання договору, Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 № 14-1-7/1205 (Том 1, а.с.25).

У Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.12.2018 (станом на 01.01.2016), 14.12.2018 (станом на 01.01.2017) та від 06.11.2018 (станом на 01.01.2018) Міськрайонним управлінням у Харківському районі та м.Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено категорію земельної ділянки згідно статті 19 Земельного кодексу України - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та класифіковано вид цільового використання земельної ділянки в порядку Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548-землі промисловості.

Таким чином, Міськрайонним управлінням у Харківському районі та м.Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у суді першої інстанції надавались докази приналежності земельної ділянки згідно статті 19 Земельного кодексу України до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У відповідності до частини 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу.

Проте, матеріали справи не містять доказів зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на категорію - землі сільськогосподарського призначення.

У зв`язку з чим колегія суддів визнає необґрунтованими та бездоказовими пояснення Покотилівської селищної ради та Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з приводу визначення у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2018 коефіцієнту Кф - "3".

За таких обставин, всупереч аргументам апелянта, судом апеляційної інстанції констатується про неправомірне застосування у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2018 коефіцієнту "Кф" - "3", а відтак про неправильний розрахунок визначеного в останньому розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Оскільки позивачем не надано Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з правильним зазначенням вихідних даних для її обрахунку, останнім не доведено розмір нормативно грошової оцінки, який підлягає внесенню у пункт 3 договору оренди.

Наданий відповідачем Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №83 (Том 1, а.с.147) також не підлягає застосуванню при розрахунку розміру нормативно грошової оцінки, який підлягає внесенню у пункт 3 договору оренди, оскільки містить дані відповідної оцінки станом на 2015 рік, яка не є актуальною на момент розгляду спору.

Відтак, позивачем не доведено наявність правових підстав для внесення змін у пункт 3 договору оренди щодо встановлення розміру нормативно грошової оцінки в сумі 796447,25 грн. У зв`язку з цим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Досліджуючи правомірність зміни в договорі оренди землі ставки орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор посилається на рішення IV сесії VII скликання Покотилівської селищної ради від 18.02.2016 "Про упорядкування розміру ставок на оренду земельних ділянок на території Покотилівської селищної ради" встановлено розмір орендної плати за землю у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі для фізичних та юридичних осіб (без винятку), а також зобов`язано орендарів в строк до 01.05.2016 надати до Покотилівської селищної ради витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для укладення додаткових угод.

Виходячи зі змісту ст.ст. 632, 651 Цивільного кодексу Українита ст. 30 Закону України "Про оренду землі" за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону;

З огляду на те, що за змістом п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу та ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то згідно з умовами договору оренди підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку, а не визначення рішенням селищної ради.

На противагу доводам апелянта суд апеляційної інстанції наголошує, що до переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин, визначеного статтею 12 Земельного кодексу України, не входить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження в силу приписів ст. 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України).

Таким чином, у контексті спірних земельних правовідносин, пов`язаних зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, норми статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" повинні розумітися і застосовуватися таким чином: "Зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативно-грошової оцінки), оформлена додатками до рішень селищної ради не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки цими рішеннями законодавчо не встановлюються граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас, зазначені рішення ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України".

Вказана позиція висловлена Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянула у справі № 910/7905/17.

З вищевказаного випливає, що рішення Покотилівської селищної ради про затвердження нових ставок орендної плати може бути підставою для внесення змін до Договору оренди землі лише тоді, якщо безпосередньо в самому Договорі оренди землі вказано таку підставу для перегляду розміру орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що в п. 9 спірного договору оренди землі сторони визначили такі підстави для перегляду розміру орендної плати: зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом

Відтак, в договорі оренди землі відсутня така підстава для перегляду розміру орендної плати, як зміна ставки орендної плати на підставі рішення місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Отже, орендна плата - це істотна умова договору, а зміна істотних умов договору можлива лише у випадку істотної зміни обставин або істотного порушення договору.

Позовна заява і саме рішення селищної ради не містить жодного посилання на істотну зміну обставин, які є підставою для зміни розміру орендної плати.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у пункті 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: -для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування; - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Даним приписом Податкового кодексу України визначено граничні розміри такої орендної плати. Вона не може бути:

-меншою за розмір земельного податку для відповідної категорії земель (пп.288.5.1 ст.288 ПКУ);

-більшою за 12% нормативно грошової оцінки (пп. 288.5.2 ст. 288 ПКУ).

Тобто, за вимогами податкового законодавства розмір орендної плати не може бути меншим 3 відсотків її нормативної грошової оцінки та перевищувати 12 відсотків такої оцінки.

З договору оренди землі від 01.09.2005 вбачається, що сторонами у пункті 6 договору узгоджено розмір відсотку від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, який підлягає застосуванню при розрахунку суми орендної плати - 4 відсотка.

Відтак, визначена у договорі оренди землі від 01.09.2005 ставка орендної плати (4 відсотка від нормативно грошової оцінки земельної ділянки) відповідає вимогам податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави встановлювати в договорі оренди землі ставку орендної плати в розмірі 10%.

Ураховуючи наведне, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об`єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі № 922/378/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 15.11.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.І. Сіверін

Суддя В.С. Хачатрян