Ухвала

від 12.11.2019 по справі 905/2304/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"12" листопада 2019 р. Справа № 905/2304/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю:

прокурора - Хряк О.О., посвідчення №028256 від 15.08.14 р.

та представників сторін:

позивача - Салазький О ОСОБА_1 С ОСОБА_1 , ордер на надання правової допомоги Серія КВ№791765 від 11.11.2019 р.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2882 від 23.04.08 р.,

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (вх.1974) на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2019 (суддя Сковородіна О.М., повний текст складено 22.04.2019) у справі №905/2304/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Терра Інвест» , м.Маріуполь,

до Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Терра Інвест» , звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності на громадський будинок - торгівельний павільйон літ. О-1, рампа літ.о, заїзд літ.о1, рампа літ.о2, заїзд літ.03, рампа літ.о4, заїзд літ.о5, заїзд літ.о6, заїзд літ.о7, розташований за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, Центральний район, вулиця Купріна, 10, загальною площею 5074,5 кв.м.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що він побудував на орендованій земельній ділянці об`єкт нерухомого майна без відповідних дозвільних документів, проте, з дотриманням існуючих стандартів, норм і правил. Просить визнати за ним право власності на об`єкт самочинного будівництва на підставі положень ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у справі №905/2304/18 позов задоволено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в результаті здійсненого позивачем самочинного будівництва не порушено права інших осіб; об`єкт побудовано на орендованій позивачем для цієї мети земельній ділянці, з дотриманням вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва; питання про прийняття в експлуатацію самочинного будівництва було предметом розгляду компетентного державного органу, який вказав позивачу на необхідність звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (особи, яка не була залучена до участі у справі) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Прокурор зазначає про те, що судом першої інстанції не враховано положень ст.331 Цивільного кодексу України та прийнято рішення про визнання за позивачем права власності на об`єкт самочинного будівництва за відсутності проектної документації на будівництво, погодження та затвердження проекту будівництва компетентними органами, дозволу на виконання будівельних робіт, відповідних доказів його прийняття в експлуатацію.

Також заступник прокурора Харківської області посилається на те, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги наявність органу, який наділений виключною компетенцією у сфері архітектурно-будівельного контролю - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради та відсутність реалізації зазначеним органом своїх повноважень при будівництві спірного нерухомого майна, що унеможливлює його безпечну експлуатацію.

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради, на думку прокурора, є особою, яка не брала участі та щодо якої суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки. У зв`язку з чим прокурор просить залучити вказаний орган до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Підставою для представництва в суді Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради прокурор зазначає порушення інтересів держави в сфері забезпечення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на спірному об`єкті самочинного будівництва.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що на підтвердження здійснення будівництва з дотриманням будівельних норм і правил позивачем надано до матеріалів справи звіт про проведення технічного обстеження будівлі, висновок проведення інвентаризації, оцінка протипожежного стану будівлі. Просить врахувати ці пояснення при прийнятті рішення.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, про те, що у цій справі приймають участь сторони, які зареєстровані на території Донецької області, спірне нерухоме майно знаходиться у м.Маріуполі Донецької області, проте, апеляційну скаргу подано прокуратурою Харківської області, без будь-якого обґрунтування територіального розмежування повноважень у системі цього органу. Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги прокурора та зазначає про те, що ним надано належні докази на підтвердження відповідності будівництва державним нормам і правилам. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Позивач надав суду письмові пояснення від 26.07.2019, в яких, зокрема, вказує на те, що він отримав земельну ділянку з метою розміщення інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції та забезпечення його діяльності, а тому, будівництво торгівельного павільйону, який є об`єктом інфраструктури ринку, свідчить про дотримання товариством вимог щодо цільового використання земельної ділянки.

Позивач надав суду письмові пояснення від 08.11.2019 стосовно наявності у спірного об`єкту статусу нерухомого майна.

В судове засідання 12.11.2019 відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Донецької області у цій справі задоволено позовні вимоги ТОВ «Гранд Терра Інвест» до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності на громадський будинок - торгівельний павільйон, розташований за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, Центральний район, вулиця Купріна, 10 (територія оптового ринку сільськогосподарської продукції у м.Маріуполі).

Заступник прокурора Харківської області подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради - особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і щодо якої, на думку прокурора, місцевим господарським судом було вирішено питання про її права та обов`язки.

Зазначений орган прокурор просив залучити до участі у справі як третю особу.

Підставою для представництва в суді Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради прокурор зазначає порушення інтересів держави в сфері забезпечення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві спірного об`єкту.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Прокурор, звертаючись до суду, в даному випадку з апеляційною скаргою, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва.

Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таке право (в даному випадку на подання апеляційної скарги) прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в постановах від 30.01.2019 у справі №47/66-08 та від 22.10.2019 у справі №914/1839/18, від 25.10.2019 у справі №922/843/19.

В апеляційній скарзі прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором.

Прокурором не наведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави спеціально уповноваженим органом - Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради.

Прокурором не зазначено, чи здійснював свої повноваження щодо захисту інтересів держави вказаний орган та якщо здійснював, то чи є належним таке здійснення.

Саме лише посилання прокурора на бездіяльність Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (а саме не звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі) не є безумовною підставою для перегляду справи в апеляційному порядку, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Заступником прокурора Харківської області не надано суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону нездійснення чи неналежного здійснення Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради своїх повноважень.

Матеріали справи не містять доказів того, що Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради не має можливості самостійно ініціювати апеляційне провадження у разі необхідності вирішення питань, що стосуються предмету спору у цій справі.

В апеляційній скарзі прокурор зазначив про те, що вказаний орган наділений відповідними процесуальними правами для оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що особа, в інтересах якої звертається прокурор, взагалі була обізнана про можливе порушення інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулася.

Враховуючи викладене, прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду з апеляційною скаргою від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру",

Таким чином, прокурором не доведено в апеляційній скарзі своєї правомочності щодо представництва інтересів особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і щодо якої (як вважає прокурор) місцевим господарським судом було вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Враховуючи, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, клопотання прокурора про залучення до участі у справі Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради як третьої особи слід залишити без розгляду.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.254, ч.4 287 ГПК України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради є учасником цієї справи та користується відповідними процесуальними правами. Під час апеляційного провадження у цій справі вказаному органу направлялись всі процесуальні документи.

Крім того, судова колегія приймає до уваги, що рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2019 оскаржує заступник прокурора Харківської області.

Сторони цієї справи знаходяться у м.Маріуполі Донецької області, а предметом позову є визнання права власності на самочинно збудований у м.Маріуполі Донецької області об`єкт нерухомого майна.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає про те, що дізнався про оскаржуване рішення суду під час моніторингу судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до п.8.4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень , виявлення судових рішень, які потребують перегляду, здійснюється: поставлених місцевими господарськими судами - підрозділами представництва в суді та іншими підрозділами відповідно до їхньої компетенції регіональних прокуратур за місцезнаходження зазначених судів.

Апеляційні скарги на судові рішення, прийняті по суті спору… за позовами інших осіб, вносяться керівникам, заступникам керівника регіональної прокуратури.

Керівникам місцевих прокуратур у разі виявлення зазначених судових рішень, які потребують реагування шляхом подання апеляційної скарги, інформувати (з наданням відповідних обґрунтувань) про них регіональні прокуратури для вирішення питання щодо апеляційного провадження (п.8.5 наказу).

Враховуючи наведене, судова колегія вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що заступник прокурора Харківської області, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області, не обґрунтував територіального розмежування повноважень у системі цього органу, підстави для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області прокуратурою Харківської області.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, висновки Верховного Суду у справах №47/66-08, №914/1839/18, №922/843/19, колегія суддів дійшла висновку, що рішення у цій справі не стосується прав та обов`язків заявника апеляційної скарги - прокуратури, яка звернулась в інтересах Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради.

Згідно п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у справі №905/2304/18 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у справі №905/2304/18.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя А.М. Білецька

Суддя С.В. Барбашова