Рішення

від 05.11.2019 по справі 904/2897/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2019м. ДніпроСправа № 904/2897/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро", м. Дніпро

2. ОСОБА_1 , с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області

про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10000грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 4795грн.54коп., пені у розмірі 5619грн.25коп. та комісії за користування кредитом у розмірі 50грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від 1-го відповідача: не з`явився;

від 2-го відповідача: не з`явився.

Суть спору: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" та ОСОБА_1 з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10000грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 4795грн.54коп., пені у розмірі 5619грн.25коп. та комісії за користування кредитом у розмірі 50грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем-1 положень договору банківського обслуговування від 14.11.2011р., а відповідачем-2 - договору поруки №POR1461824367644 від 28.04.2016р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019р. на Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради покладено обов`язок надіслати на адресу суду у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На адресу суду надійшов лист - відповідь Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради №1317/2-14 від 22.07.2019р., в якому вказано адресу реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду; задоволено клопотання позивача в частині розгляду позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження; відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.08.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019р. розгляд справи відкладений на 09.09.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019р. суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/2897/19 за правилами загального позовного провадження та розпочав розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Також, зазначеною ухвалою суд призначив справу до розгляду в підготовчому засіданні на 09.10.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019р. закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2019р.

В судове засідання від 05.11.2019р. представники сторін не з`явились, причин своєї неявки суду не повідомили.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930009475216, №4930009234618 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019р. та від 21.08.2019р. була отримана позивачем 07.08.2018р. та 03.09.2019р. відповідно, про що свідчить підпис представника позивача на зазначених повідомленнях.

Наведене підтверджує, що Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" повідомлялось судом про час та дати судових засідань у встановленому Господарським процесуальним кодексом порядку.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019р., 21.08.2019р., 09.09.2019р., 09.10.2019р. та від 05.11.2019р. направлені відповідачу-1 в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930009235177 ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019р. була отримана відповідачем-1 27.08.2019р., про що свідчить підпис представника відповідача-1 на зазначеному повідомленні.

Поштова кореспонденція з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019р. та від 09.09.2019р., направлена на адресу відповідача-1, повернулась до суду з відміткою підприємства поштового зв`язку "за відсутністю одержувача".

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом..

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем-1 та повернення їх до суду є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача-1.

Отже, відповідача-1 відповідно вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Згідно листа Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1317/2-14 від 22.07.2019р., ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019р., 21.08.2019р., 09.09.2019р., 09.10.2019р. та від 05.11.2019р., направлені на адресу відповідача-2, зазначену у листі №1317/2-14 від 22.07.2019р.

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача-2, повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Таким чином, судом вжито усіх заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та дати судових засідань у справі №904/2897/19.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

14.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" (далі - клієнт, позичальник) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) підписана заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заявою на відкриття рахунку.

У заяві зазначено, що відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування. Підписавши зазначену заяву, відповідач-1 взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору банківського обслуговування.

Відповідно до п. 1.7 нової редакції Статуту Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", погодженої Національним банком України 11.06.2018р., згідно з рішенням Єдиного акціонера банку від 21.05.2018р. №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За умовами указаної вище заяви вбачається, що сторони, в порядку ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, погодили можливість встановлення банком клієнту на рахунок кредитного ліміту в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів).

Норма статті 1069 Цивільного кодексу України передбачає кредитування рахунка, відповідно до ч. 1, 2 якої якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, сторони фактично узгодили укладення договору банківського рахунку з можливістю його кредитування за умов відсутності на такому рахунку коштів та наявністю у банку вільних коштів (далі - договір).

Згідно з заявою від 14.11.2011р. на відкриття рахунку відповідачу-1 було відкрито наступні рахунки в національній валюті: поточний рахунок № НОМЕР_1 та картковий рахунок № НОМЕР_2 .

В матеріалах справи наявна довідка позивача про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/190619123453 від 19.06.2019р., згідно якої відповідачу-1 на поточний рахунок № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 10000грн. З боку відповідача-1 вказана довідка не підписна.

На виконання умов договору банківського обслуговування від 14.11.2011р. позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти. Факт використання відповідачем-1 наданих позивачем кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" № НОМЕР_1 за період з 25.01.2018р. по 26.02.2018р. (а.с. 34-37).

Позивач стверджує, що у відповідача-1 у зв`язку із порушенням зобов`язання за договором банківського обслуговування від 14.11.2011р. в частині повернення банку кредитних коштів станом на 21.05.2019р. утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 10000грн., заборгованість з процентів за користування кредитом у розмірі 4795грн.54коп., пені у розмірі 5619грн.25коп. та комісії за користування кредитом у розмірі 50грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім клієнтам, споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" від 14.11.2011р. про відкриття рахунку процентна ставка, яка буде застосовуватися у разі здійснення банком кредитування, не зазначена, як не визначено розміру ліміту кредитування.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема - заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із "Тарифів банку" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщених в мережі Інтернет: сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: https://privatbank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: визнання кредитного ліміту, умови припинення оплати банком розрахункових документів, зміна ліміту, відповідальність у разі невиконання таких умов, зокрема пільговий період користування лімітом, права та обов`язки сторін, забезпечення зобов`язань, порядок розрахунків, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття рахунку, яка містила посилання на Тарифи та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази погодження всіх істотних умов договору, зокрема, щодо погодження розміру та порядку сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії. Доказів повідомлення клієнта про розмір ліміту матеріали справи також не містять.

Господарський суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин (14.11.2011р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (08.07.2019р.), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу-1 Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії та погодженого розміру ліміту кредитування, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. А тому посилання банку на те, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" можна вважати договором приєднання, відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов обслуговування кредитних карт Універсальна , Універсальна, 30 днів пільгового періоду , оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього відсутній погоджений сторонами розмір процентів, пені, штрафу, тощо, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Суд зазначає, що наявність в указаній та даній справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Господарський суд вважає, що Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача-1, тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 14.11.2011р. шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 4795грн.54коп., пені у розмірі 5619грн.25коп. та комісії за користування кредитом у розмірі 50грн.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 Цивільного кодексу України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" позивач дотримався вимог таких принципів цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність, що передбачені п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір у формі у вигляді заяви від 14.11.2011р., підписаної сторонами, не містить строку повернення кредитних коштів (користування ним).

Факт надання та часткового погашення кредитних коштів підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача-1

А тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 фактично отриманої суми кредитних коштів у розмірі 10000грн. є правомірними.

У відповідності до частини 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем-1 належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом у сумі 10000грн. не спростована, доказів сплати боргу не надано.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10000грн. підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 10000грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

На забезпечення виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування №б/н від 14.11.2011р. між позивачем та відповідачем-2 був підписаний договір поруки №POR1461824367644 від 28.04.2016р., предметом якого, згідно з п. 1.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" (боржник) зобов`язань за угодами приєднання: розділ 3.2.1 "Кредитний ліміт" (далі - Угода 1) та розділ 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" (далі - Угода 2) Умов та правил надання банківських послуг.

За умовами пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(них) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя взятих на себе зобов`язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 та/або Угодою 2, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2 договору поруки).

У пункті 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 та/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення кредитної заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 14.11.2011р.

Судом встановлено, що стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" підлягає заборгованість за кредитом у розмірі 10000грн.

З огляду на те, що виконання зобов`язання за договором банківського обслуговування №б/н від 14.11.2011р. забезпечено порукою відповідача-2 - ОСОБА_1 , заборгованість за кредитом у розмірі 10000грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Щодо звернення позивачем до господарського суду із позовною заявою де одним відповідачів є фізична особа, суд зазначає наступне.

З аналізу змісту та підстав поданого позову вбачається, що позивач, як кредитор, подав до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача - 1.

За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, позивач дійшов обґрунтованого висновку, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 938грн.68коп. (з відповідача-1 - 469грн.34коп.; з відповідача-2 - 469грн.34коп.).

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статями 4, 13, 14, 20, 42, 46, 74, 76-80, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10000грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 4795грн.54коп., пені у розмірі 5619грн.25коп. та комісії за користування кредитом у розмірі 50грн. - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" (ідентифікаційний код: 37900589; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9, оф. 526) та ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитом у розмірі 10000грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Дніпро" (ідентифікаційний код: 37900589; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9, оф. 526) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати зі сплати судового збору у розмірі 469грн.34коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати зі сплати судового збору у розмірі 469грн.34коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимоги про стягнення заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 4795грн.54коп., пені у розмірі 5619грн.25коп. та комісії за користування кредитом у розмірі 50грн.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 05.11.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.11.2019р.

Суддя Р.Г.Новікова