Рішення

від 06.11.2019 по справі 914/1577/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2019 Cправа № 914/1577/19

За позовом: Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2, м. Львів, в інтересах держави в особі позивача: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд трейд солюшн» , м. Львів

про витребування земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права власності

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від прокуратури: Леонтьєва Н. Т., Юрчишин Я. М.

від позивача: Кузь І. І. - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі позивача - Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд трейд солюшн» про витребування земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою суду від 12.08.2019 було відкрито провадження у справі № 914/1577/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.09.2019.

У зв`язку із неявкою представника відповідача в підготовче засідання 09.09.2019, суд відповідною ухвалою відклав підготовче засідання на 23.09.2019.

Прокурор у підготовче засідання 23.09.2019 не з`явився. Представник позивача у підготовче засідання 23.09.2019 з`явився, через канцелярію суду подав заяву про долучення документів, а саме, доказів надіслання відповідачу пояснень по суті позовних вимог. Представник відповідача 23.09.2019 не з`явився, на адресу суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі з відміткою «повернуто за терміном зберігання» . Ухвалою суду від 23.09.2019 підготовче засідання відкладено на 07.10.2019.

У підготовче засідання 07.10.2019 прокурор та представник позивача з`явилися, представник відповідача не з`явився. Ухвалою від 07.10.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.10.2019.

Представник позивача у судове засідання 21.10.2019 з`явився, прокурор та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили. Суд відклав розгляд справи по суті на 06.11.2019, про що повідомив прокурора та відповідача відповідною ухвалою, в порядку ст. 120 ГПК України.

Представники прокуратури та позивача в судове засідання 06.11.2019 з`явилися, надали усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 06.11.2019 не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. На електронну адресу господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Однак, суд зауважує, що вказане клопотання не підписане та не містить також електронного цифрового підпису представника, також до клопотання не долучено доказів, що підтверджують повноваження представника на представництво інтересів відповідача, у зв`язку із чим суд не може приймати до уваги таке клопотання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд трейд солюшн» зареєстроване за адресою: 79058, м. Львів, просп. Чорновола, буд. 63, за якою й надсилались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення, котрі були повернені відділенням поштового зв`язку із відміткою повернуто за терміном зберігання . Крім того, ухвала суду від 07.10.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті була надіслана судом додатково ще й на адресу зазначеної у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновника відповідача - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . При відстеженні вказаного поштового відправлення на сайті Укрпошти суду стало відомо, що ухвала від 07.10.2019 була отримана адресатом 31.10.2019.

Згідно приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 06.11.2019 розглянуто справу по суті та оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція прокуратури.

Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд трейд солюшн» про витребування земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

В обгрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що в ході здійснення Львівською місцевою прокуратурою № 2 представницької діяльності встановлено факт незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади міста Львова. Так, згідно копії державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ від 12.04.2001 № 017463, земельна ділянка по вул. Дж. Леннона АДРЕСА_2 м. Львові, площею 0,35 га перебувала у приватній власності ОСОБА_2 . Як підставу набуття права власності вказано - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2001, реєстраційний номер № 341.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 06.11.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено інформацію про об`єкт нерухомого майна за реєстраційним № 1399428646101 - земельна ділянка за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0, 35 га по АДРЕСА_3 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. 06.11.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку на підставі: біржової угоди, серія та номер: Н-111-7, виданої 04.04.2007 Торговою біржею "НАША"; витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-4605917582017, виданого 06.11.2017 Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

В подальшому, 09.11.2017 було зареєстровано право власності ТзОВ "Буд трейд солюшн" на вищевказану земельну ділянку на підставі: протоколу установчих зборів, серія та номер: б/н, виданий 07.11.2017 ТзОВ "Буд трейд солюшн"; акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, підписаним 08.11.2017 між ТзОВ "Буд трейд солюшн" та ОСОБА_3 .

Прокурор звертає увагу, що відповідно до листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.06.2019 № 2403-2567, державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_3 (бланк державного акту серії ІІІ-ЛВ від 12.04.2001 № 017463) Львівською міською радою не видавався, а рішень про передачу у власність, надання в користування, продаж на земельних торгах земельної ділянки площею 0, 35 га (кадастровий № 4610137500:09:002:0114) не приймалось.

Згідно інформації наданої відділом Держгеокадастру у м. Львові у листі від 14.06.2019, державний акт на право власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 017463, зареєстрований 12.04.2001 за № 701 кн. записів 3-4. Однак, при ознайомленні з вищевказаною книгою записів державних актів на право приватної власності на землю № 3-4, прокуратурою було встановлено, що запис № 701 змінювався, шляхом замальовування попереднього запису ручкою-коректором, та в подальшому наносився новий запис про видачу гр. ОСОБА_2 державного акта серія ІІІ-ЛВ від 12.04.2001 № 017463.

Прокурор зазначає, що місцевою прокуратурою № 2 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019141090000009 від 19.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, в межах якого призначено судово-технічну експертизу документів, а саме книги 3-4 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Шевченківського району Львівської міської ради народних депутатів. За результатами проведення вищевказаної експертизи, 24.06.2019 складено висновок експерта № 6/429, згідно якого встановлено зокрема, що у записі № 701 у книзі 3-4 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Шевченківського району Львівської міської Ради народних депутатів має місце зміна первинних реквізитів. Зміни внесені шляхом маскування первинних записів способом нанесення на них білої щільної речовини та виконання поверх них наступних написів: 701 12 04 2001 ІІІ-ЛВ 017463 40901153 Кривий Мирон ОСОБА_4 Перемишлянський р-н с АДРЕСА_3 0,3500 обслуговування житл. Будинку договір купівлі-продажу зем. ділянки № НОМЕР_1 22 02 2001 № 341 .

Крім того, прокуратура зверталась із запитом до відділу Держгеокадастру у м. Львові щодо наявності державного акта на право приватної власності на землю від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463, у відповідь на який отримала лист від 20.06.2019 з повідомленням про те, що вказаний документ до архіву відділу Держгеокадастру у м. Львові не надходив. Також, згідно інформації Львівського державного нотаріального архіву від 26.06.2019 № 1508/01-30, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2001 за реєстраційним № 341 на зберіганні у Львівському державному нотаріальному архіві не знаходиться.

На підставі наведених обставин, Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2, з метою захисту інтересів держави та недопущення вибуття земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади м. Львова, звернувся з даним позовом до суду в особі Львівської міської ради, із вимогами про витребування з приватної власності ТзОВ «Буд трейд солюшн» в комунальну власність Львівської міської ради земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0,35 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399428646101, номер запису про право власності: 23272850; та про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності ТзОВ «Буд трейд солюшн» на вказану земельну ділянку.

Позиція позивача.

Львівська міська рада підтримала позов Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2, вважає його законним та обґрунтованим. Представник позивача повідомив, що відповідно до загальнодоступної інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі, Львівській міській раді 01.12.2017 стало відомо про те, що земельна ділянка площею 0,35 га на АДРЕСА_3 , якій присвоєно кадастровий номер №4610137500:09:002:0114 знаходиться у приватній власності.

Проте, згідно листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 13.03.2019 № 4-2403-538, Львівською міською радою рішень (ухвал) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3 площею 0, 35 га (яка до згаданої реєстрації права власності, відповідно до п.2 ст.83 Земельного кодексу України відносилась до земель комунальної власності), щодо надання у власність або користування чи для продажу на земельних торгах, не приймалося. Окрім того, відповідно до листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.06.2019 № 2403-2567, Львівською міською радою державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_3 площею 0,35 га (бланк державного акту від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ №017463) не видавався, а рішень про передачу у власність вказаної земельної ділянки міською радою не приймалось.

Відтак, Львівська міська рада заявляє, що вона є власником спірної земельної ділянки в силу прямої вказівки закону. Земельна ділянка на АДРЕСА_3 площею 0, 35 га, вибула з володіння Львівської міської ради поза її волею, оскільки, міською радою не приймалось рішень про передачу у власність вказаної земельної ділянки, а також Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку (бланк державного акту від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463) не видавався.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до інформації з копії державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463, земельна ділянка по АДРЕСА_3 , площею 0,35 га перебувала у приватній власності ОСОБА_2 . Як підставу набуття права власності у державному акті вказано договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2001, реєстраційний номер № 341.

Згідно листа Львівського державного нотаріального архіву від 26.06.2019 №1508/01-30, наданого у відповідь на відповідний запит прокуратури, зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2001 за реєстраційним № 341 на зберіганні у Львівському державному нотаріальному архіві не знаходиться. Пошук зроблено по всіх фондах Львівських державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів Львівського міського нотаріального округу, що знаходяться на державному зберіганні у Львівському державному нотаріальному архіві за 2001 рік.

Згідно відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (яка містяться в матеріалах справи) вбачається, що 06.11.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено інформацію про об`єкт нерухомого майна за реєстраційним № 1399428646101 - земельна ділянка за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0, 35 га по АДРЕСА_3 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а саме, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку на підставі: біржової угоди, серія та номер: Н-111-7, виданої 04.04.2007 Торговою біржею "НАША"; витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-4605917582017, виданого 06.11.2017 Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. До позовної заяви долучено копію біржової угоди Торгової біржі "НАША" від 04.04.2007 серія та номер: Н-111-7 (договір купівлі-продажу), яка була укладена між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем.

09.11.2017 було зареєстровано право приватної власності ТзОВ "Буд трейд солюшн" на вищевказану земельну ділянку на підставі: протоколу установчих зборів ТзОВ "Буд трейд солюшн", серія та номер: б/н, виданий 07.11.2017; акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, підписаного 08.11.2017 між ТзОВ "Буд трейд солюшн" та ОСОБА_3 .

Як вбачається з листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.06.2019 № 2403-2567, державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_3 (бланк державного акту від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463) Львівською міською радою не видавався, а рішень про передачу у власність, надання в користування, продаж на земельних торгах земельної ділянки площею 0, 35 га (кадастровий № 4610137500:09:002:0114) не приймалось. Крім того, у листі від 13.03.2019 № 4-2403-538 Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило, що Львівською міською радою рішень (ухвал) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3 площею 0, 35 га (яка до згаданої реєстрації права власності, відповідно до п. 2 ст. 83 Земельного кодексу України відносилась до земель комунальної власності), щодо надання у власність або користування та для продажу на земельних торгах, не приймалося.

На запит прокуратури до відділу Держгеокадастру у м. Львові щодо наявності державного акта на право приватної власності на землю від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463, останній листом від 20.06.2019 повідомив, що відповідно до актів приймання-передачі технічних документацій із землеустрою та правовстановлюючих документів на них, вказаний документ до архіву відділу Держгеокадастру у м. Львові не надходив.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, державний акт на право власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 017463, зареєстрований 12.04.2001 за № 701 в книзі записів 3-4, про що зазначено відділом Держгеокадастру у м. Львові у листі від 14.06.2019 № 10-13-0.37-558/109-19. Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з висновку експерта від 24.06.2019 № 6/429, виготовленого за результатами проведення судово-технічної експертизи документів в межах кримінального провадження № 42019141090000009, а саме книги 3-4 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Шевченківського району Львівської міської ради народних депутатів, експертом встановлено зокрема, що у записі № 701 у книзі 3-4 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Шевченківського району Львівської міської Ради народних депутатів має місце зміна первинних реквізитів. Зміни внесені шляхом маскування первинних записів способом нанесення на них білої щільної речовини та виконання поверх них наступних написів: 701 12 04 2001 ІІІ-ЛВ 017463 40901153 Кривий Мирон ОСОБА_4 АДРЕСА_4 рн АДРЕСА_3 0,3500 обслуговування житл. Будинку договір купівлі-продажу зем. ділянки № НОМЕР_2 02 НОМЕР_3 № 341 . Крім того, у висновку експерта зазначено, що первинні рукописні записи здогадно наступного змісту: 701 12 04 2001 ІІІ-ЛВ 002061 40907154 ОСОБА_5 Олександрович АДРЕСА_5 . Львів АДРЕСА_6 20 0,0612 0,0612 обслугов житл. Будинку Ухвала 12___ 3-го скликання Львівської м/р 11 04 2001 № 907 .

Судом встановлено, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2010 №1691 Про передачу в управління Держкомзему у м. Львові на зберігання державних актів на право приватної власності та право постійного користування землею Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування було передано в Управління Держкомзему у місті Львів за актом прийому-передачі на зберігання другі примірники державних актів на право приватної власності на землю та державних актів на право постійного користування землею, видані громадянам і юридичним особам у період з 1993 року до 2002 року включно. Згідно вказаного акту прийому-передачі (державних актів на право власності та право постійного користування землею), копія якого міститься в матеріалах справи, серед переліку державних актів відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_3 , площею 0, 35 га, виданий ОСОБА_6 М. С ОСОБА_7 , та разом з тим, за порядковим № 438, наявний держаний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_6 , виданий у 2001 році ОСОБА_8 , реєстраційний номер виду документа - 701.

Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2, встановивши факт незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади міста Львова, з метою захисту інтересів держави, звернувся з цим позовом до суду та просить витребувати з приватної власності ТзОВ «Буд трейд солюшн» в комунальну власність Львівської міської ради земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0,35 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399428646101, номер запису про право власності: 23272850, а також просить скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності ТзОВ «Буд трейд солюшн» на вказану земельну ділянку.

Правові підстави звернення прокуратури з позовом до суду.

Право на звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою звернення Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави особі Львівської міської ради з даним позовом до суду у позовній заяві вказано неправомірне вибуття з власності територіальної громади м. Львова спірної земельної ділянки, що у свою чергу призвело до заподіяння шкоди інтересам держави.

При цьому, Львівською міською радою, як органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Львова, та здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, не забезпечено збереження спірної земельної ділянки та не вжито достатніх заходів, в тому числі представницького характеру, щодо запобігання вибуття земельної ділянки площею 0, 35 га, яка знаходиться на вул. Дж. Леннона АДРЕСА_2 м. Львові з комунальної власності, а також не вжито заходів щодо витребування такої ділянки з чужого незаконного володіння і повернення у власність територіальної громади. Зазначене свідчить про наявність визначених законом підстав для застосування органами прокуратури представницьких повноважень в інтересах держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на, землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Виходячи із положень ст. 9 та згідно ст. 12 чинного Земельного кодексу України в редакції Закону від 25.10.2001р. № 2768-III, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Станом на дату, зазначену як дата видачі державного акту на право приватної власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463, діяв Земельний кодекс України від 18.12.1990 року № 561-XII, в редакції Закону України від 13 березня 1992 року № 2196-XII, зі змінами від 8 червня 2000 року № 1805-III, що набрали чинності з 12.07.2000.

Згідно з ст. 374 ЦК України, суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000), суб`єктами права державної власності на землю виступають зокрема: обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Згідно ст. 63 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000), до земель міста належать усі землі в межах міста. Землі міста перебувають у віданні міської Ради народних депутатів. Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планіровки та забудови міста або техніко-економічним обгрунтуванням розвитку міста.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000), власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 10 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000), до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000), передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї. Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції від 12.07.2000), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Згідно затвердженої Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею форми, державний акт на право власності на землю має містити посилання на рішення Ради народних депутатів, на підставі якого видається даний державний акт.

Суд звертає увагу, що згідно листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.06.2019 № 2403-2567, державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_3 (бланк державного акту від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463) Львівською міською радою не видавався, а рішень про передачу у власність, надання в користування, продаж на земельних торгах земельної ділянки площею 0, 35 га (кадастровий № 4610137500:09:002:0114) не приймалось. Також, державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463 не містить посилання на рішення Ради народних депутатів, а натомість містить посилання на договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2001 реєстр. № 341, як на підставу видачі такого акта. Однак, вказаного договору до матеріалів справи не представлено, а з листа Львівського державного нотаріального архіву від 26.06.2019 №1508/01-30 вбачається, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2001 за реєстраційним № 341 на зберіганні у Львівському державному нотаріальному архіві не знаходиться.

Порядок оформлення та видачі правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на дату, зазначену, як дата видачі державного акта на право приватної власності на спірну земельну ділянку (12.04.2001), регулювався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі - Інструкція), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43.

Відповідно до п.1.4 Інструкції (в редакції від 21.03.2000), державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

Як зазначено у п. 2.11 Інструкції (в редакції від 21.03.2000), державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею складається у двох примірниках, підписується сільським, селищним, міським головою або головою відповідної державної адміністрації і скріплюється відповідною гербовою печаткою. Сторінку державного акта з зображенням плану земельної ділянки підписує начальник районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України.

Дослідивши долучену до позовної заяви копію державного акта від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463 суд встановив, що згідно з інформації з акту останній підписаний директором департаменту землеустрою та планування забудови міста, а сторінка державного акта з зображенням плану земельної ділянки підписана інженером-землевпорядником.

За умовами п. 3.3 та п. 4.2. Інструкції (в редакції від 21.03.2000), державна реєстрація державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю або право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) здійснювалося районною, міською, селищною, сільською радою. Другий примірник державного акта або договору, а також книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.

Як вбачається з листа відділу Держгеокадастру у м. Львові від 20.06.2019, державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463 до архіву відділу Держгеокадастру у м. Львові не надходив.

Згідно п. 3.5. Інструкції, державні акти, що посвідчують право власності на землю реєструються у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за формою згідно з додатком 3.

У листі відділу Держгеокадастру у м. Львові від 14.06.2019 № 10-13-0.37-558/109-19 (який міститься в матеріалах справи) зазначено, що державний акт на право власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 017463, зареєстрований 12.04.2001 за № 701 в книзі записів 3-4. Проте, суд звертає увагу, що за результатами проведення судово-технічної експертизи документів в межах кримінального провадження № 42019141090000009, а саме книги 3-4 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Шевченківського району Львівської міської ради народних депутатів, встановлено що запис № 701 у книзі 3-4 щодо державного акта на право власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 017463 було внесено шляхом зміни первинних реквізитів, а саме, шляхом маскування первинних записів способом нанесення на них білої щільної речовини та виконання поверх них нових написів.

На підставі зазначеного встановлено, що запис про державний акт на право власності на землю від 12.04.2001 серії ІІІ-ЛВ № 017463, внесено до книги 3-4 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Львівської міської ради народних депутатів Шевченківського району неправомірно. Що також підтверджується тим, що у акті прийому-передачі державних актів на право власності та право постійного користування землею, виданих громадянам і юридичним особам у період з 1993 року до 2002 року, підписаному між Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування та Управлінням Держкомзему у місті Львів, відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_3 , площею 0, 35 га, виданий ОСОБА_6 М. С ОСОБА_7 , та разом з тим, за порядковим № 438, наявний держаний акт на право на земельну ділянку на АДРЕСА_6 за АДРЕСА_7 НОМЕР_4 , виданий у 2001 році ОСОБА_8 .

Таким чином, як вбачається з представлених суду доказів, Львівською міською радою не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки площею 0, 35 га, на АДРЕСА_3 , за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 12.04.2001 серії Ш-ЛВ № 017463 не видавався.

Враховуючи зазначене та вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка вибула із власності позивача всупереч волі останнього та з порушенням норм законодавства, а Львівська міська рада є власником спірної земельної ділянки та наділена правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження даним об`єктом права комунальної власності від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова.

Стаття 41 Конституції України містить імперативну норму, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Разом з тим, за змістом ст. 388 ЦК України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею іншим шляхом, було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння або було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, що і має місце в спірних відносинах.

У ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 916/3727/15 зазначає, що зі змісту вказаних нормативних приписів вбачається, що лише і виключно власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися вказаним майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Окрім того, витребування майна із чужого незаконного володіння передбачено ст. 16 та ст. 387 ЦК України виключно як форма захисту права власності, а не як окреме оборотоздатне майнове право.

Суд зазначає, що віндикаційний позов є одним із основних способів захисту права власності, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння належить до речових способів захисту права. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (Постанова Верховного суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090 цс15).

Виходячи з аналізу статей 387, 388 ЦК України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні (Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена у постановах від 06.09.2018 у справі № 910/1026/15-г та від 21.08.2018 у справі № 902/1722/14).

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності ТзОВ "Буд трейд солюшн" на спірну земельну ділянку було зареєстровано 09.11.2017 на підставі протоколу установчих зборів ТзОВ "Буд трейд солюшн" від 07.11.2017 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 08.11.2017, підписаного між ТзОВ "Буд трейд солюшн" та ОСОБА_3 . Зазначена інформація дає обгрунтовані підстави вважати, що спірна земельна ділянка знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння Львівської міської ради поза її волею та в результаті укладення подальших правочинів опинилася у володінні відповідача, враховуючи норму ст. 388 ЦК України, суд вважає підставною позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд трейд солюшн» земельної ділянки площею 0, 35 га, на АДРЕСА_3 (кадастровий № 4610137500:09:002:0114) та передання її територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, та дійшов висновку про її задоволення, з урахуванням необхідності юридично коректного формулювання резолютивної частини.

При прийнятті рішення, суд з`ясував у прокурора, що спірна земельна ділянка вільна від забудови та об`єкти нерухомого майна на ній відсутні.

Щодо позовної вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності ТзОВ «Буд трейд солюшн» на земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0,35 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399428646101, номер запису про право власності: 23272850, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній до 1 січня 2013 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; а у редакції, чинній з 1 січня 2013 року, - право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В частині 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним № 1399428646101 - земельна ділянка за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0, 35 га по АДРЕСА_3 , до Державного реєстру прав на нерухоме майно 06.11.2017 було внесено інформацію про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку. Та в подальшому, 09.11.2017 щодо вказаного майна було внесено запис № 23272850 про реєстрацію переходу права приватної власності на вищевказану земельну ділянку до ТзОВ "Буд трейд солюшн".

Оскільки за результатом розгляду даної справи суд встановив, що земельна ділянка за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0, 35 га, на АДРЕСА_3 вибула із власності Львівської міської ради за відсутності на те правових підстав та в результаті укладення подальших правочинів опинилася у незаконному володінні відповідача, у зв`язку із цим суд вважає за необхідне скасувати запис у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за відповідачем права власності на земельну ділянку площею 0, 35 га, на АДРЕСА_8 Дж АДРЕСА_6 . Львові (кадастровий № 4610137500:09:002:0114) від 09.11.2017 № 23272850.

Враховуючи зазначені обставини та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позов Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2, пред`явлений в інтересах держави в особі Львівської міської ради, є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Відшкодування витрат прокуратури, пов`язаних зі сплатою судового збору на суму 61 912, 67 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Буд трейд солюшн (79058, м. Львів, просп. Чорновола, буд. 63, код ЄДРПОУ 41715000) на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0, 35 га, що знаходиться на вул. Дж. Леннона АДРЕСА_2 м. Львові, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399428646101, номер запису про право власності: 23272850.

3. Скасувати запис у Державному реєстрі речових право на нерухоме майно від 09.11.2017 про проведену державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Буд трейд солюшн (79058, м. Львів, просп. Чорновола, буд. 63, код ЄДРПОУ 41715000) на земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:09:002:0114, площею 0, 35 га, що знаходиться на АДРЕСА_3 . Леннона АДРЕСА_2 м. Львові, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399428646101, номер запису про право власності: 23272850.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд трейд солюшн (79058, м. Львів, просп. Чорновола, буд. 63, код ЄДРПОУ 41715000) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, просп. Шевченка, буд. 17/19, код ЄДРПОУ 02910031, рахунок № НОМЕР_5 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір у розмірі 61 912, 67 грн.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 15.11.2019.

Суддя Манюк П.Т.