Рішення

від 15.11.2019 по справі 420/4262/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4262/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Попова М.М. (за ордером), представника відповідача Чітака Б.В. (за довіреністю), представники третіх осіб - не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Нотаріальна Палата України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» , про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталія Андріївна звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Нотаріальна Палата України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.01.2019 року №14/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині включення до переліку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталію Андріївну;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.05.2019 року №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни» ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. Свою діяльність позивач здійснює на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №2574 від 19.03.1997 року. Позивач вказала, що як і будь-який інший нотаріус, вона є державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п.2 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Позивач зазначила, що наказом Міністерства юстиції України від 03.01.2019 р. №14/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" був затверджений перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталія Андріївна була включена до обох вказаних переліків державних реєстраторів. За результатами моніторингу реєстраційних дій приватного нотаріуса-державного реєстратора Левченко H.A. 07.05.2019 року посадовою особою Міністерства юстиції був складений акт.

21.05.2019 року Міністерством юстиції України був виданий наказ №1820/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни", яким було наказано: провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни; утворити комісію для проведення камеральної перевірки. За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко H.A. 04.06.2019 року комісією була складена довідка. У цій довідці комісією Міністерства юстиції України було запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на З (три) місяці.

Позивач вказала, що 14.06.2019 р. Міністерство юстиції України видало наказ №1813/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко ОСОБА_3 Андріївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яким було наказано: тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко ОСОБА_3 Андріївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; виконання пункту 1 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Позивач зазначила, що будь-яких інших приписів та наказів щодо вжиття до державного реєстратора-приватного нотаріуса Левченко Наталії Андріївни інших заходів, так само, як і встановлення певних умов для відновлення їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказаний наказ не містить.

Позивач вказала, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 03.01.2019 р. №14/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не містить посилання на конкретну підставу (критерій, за яким буде проводитись моніторинг) здійснення контролю реєстраційних дій державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни шляхом проведення моніторингу. Натомість, в оскаржуваному наказі міститься лише посилання на Порядок (без деталізації пункту, абзацу) та на ст.37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позивач зазначила, що реєстраційні дії державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни не підпадають під жоден із критеріїв, які передбачені п.4 Порядку. Відтак, підстави для проведення контролю шляхом моніторингу щодо неї були відсутні, а тому наказ №14/7 від 03.01.2019 року є незаконним.

Позивач вказала, що єдиною можливою підставою проведення камеральної перевірки державного реєстратора є виявлення порушень під час проведення моніторингу та відображення їх в акті за результатами моніторингу.

Позивач зазначила, що акт, складений за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Андріївни Міністерством юстиції України відповідачем не надсилався.

У зв`язку з незаконністю наказу №14/7 від 03.01.2019 року позивач вважала незаконним і наказ №1820/7 від 21.05.2019 року, який є похідним від першого наказу.

Позивач вказала, що єдиним офіційним джерелом відомостей про зареєстровані права на об`єкти нерухомості є відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Формування ДЗК та накопичення у ньому відомостей про земельну ділянку в першу чергу мають іншу мету (ст. 2 Закону України "Про Державний земельний кадастр") і лише можуть дублювати відомості про зареєстровані права, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також позивач зазначила, що гр. ОСОБА_5 їй був наданий примірник договору дарування земельної ділянки від 07.07.2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Панченко О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1043, відповідно до якого гр. ОСОБА_6 подарував, а гр. ОСОБА_5 прийняла у дар, серед іншого, земельну ділянку площею 0,2260 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказала, що факт наявності технічної помилки у відомостях ДЗК підтверджується листом Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.10.2018 р. за вих. № 5358/123-18, з якого вбачається, що згідно наявних Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку станом на 21.12.2012 року право власності на земельну ділянку площею 0,2260 га за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за гр. ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності від 06.10.2003 року серія ОД №026761, реєстраційний номер № 567-04.

Державний реєстратор-приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталія Андріївна перед реєстрацією права власності на підставі заяви №29958940 пересвідчилась у відповідності заявлених прав зареєстрованим. Позивач вказала, що відомості про зареєстровані права містяться виключно у Державному реєстрі речових прав, а не в Державному земельному кадастрі. Відтак, у діях позивача відсутнє порушення, яке вказане у довідці від 04.06.2019 року.

Позивач вважала, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 14.06.2019 р. № 1813/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" був прийнятий за відсутності передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав.

Ухвалою судді від 22.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 14 серпня 2019 року об 11:00 год.

Ухвалою від 14.08.2019 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову. Зупинено дію наказу Міністерства юстиції України (адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) від 14.06.2019 року № 1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Зобов`язано Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008) відновити доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївні (адреса проживання: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через його розблокування - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

У підготовчому засіданні 14.08.2019 року оголошено перерву до 11.09.2019 року до 14:30 год. з метою подання учасниками справи решти заяв по суті справи та додаткових доказів відповідачем.

Протокольною ухвалою від 11.09.2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження у справи на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.09.2019 року до 15:30 год.

Ухвалою від 26.09.2019 року суд поновив відповідачу за його клопотанням строк на подання доказів та приєднав до справи докази надані відповідачем.

Ухвалою від 26.09.2019 року судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 21 жовтня 2019 року о 14 год. 30 хв.

У судовому засіданні 21.10.2019 року оголошено перерву до 07.11.2019 року до 15:30 год.

У судове засідання, призначене на 07 листопада 2019 року о 15:30 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Нотаріальна палата України про причини неявки представника суд не повідомила. ДП «Національні інформаційні системи» подавало неодноразово клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Тому суд ухвалив про розгляд справи за відсутності третіх осіб та на підставі тих доказів, що наявні в матеріалах справи.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. Представник відповідача зазначив, що моніторинг реєстраційних дій є одним із способів здійснення Міністерством юстиції України контролю у сфері державної реєстрації прав.

Представник відповідача вказав, що наказом Мін`юсту від 03.01.2019 №14/7, розміщеним 04.01.2019 року о 10:35 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, затверджено перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до складу якого включено позивача - ОСОБА_2 . Отже, саме наявність наказу Мін`юсту від 03.01.2019 року №14/7 є одним з критеріїв пункту 4 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 року №990, а саме: підпункт 6 пункту 4 Порядку, який є підставою для проведення моніторингу реєстраційних дій осіб, перелік яких затверджений у наказі.

На підставі акту моніторингу було призначено камеральну перевірку.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до довідки за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора -приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни (далі - Довідка) комісією встановлено, що при перевірці реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом Левченко Н.A. у Державному реєстрі прав, виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, 05.09.2018 року у Державному реєстрі прав зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності № 29958940 (далі - заява № 29958940), подану ОСОБА_7 .

До заяви додано наступні документи (електронні копії розміщені у Державному реєстрі прав): договір купівлі-продажу, посвідчений 05.09.2018 року приватним нотаріусом Левченко H.A. за реєстровим №3222; сформовано відомості ДЗК за №4127673.

05.09.2018 року приватним нотаріусом Левченко H.A. за результатом розгляду заяви №29958940 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №42850838 у Державному реєстрі прав відкрито розділ №1636678051237 та зареєстровано право власності №27775430 за ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 05.09.2018 року приватним нотаріусом Левченко H.A. за реєстровим №3222, ОСОБА_5 продає земельну ділянку за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, яка належить їй на підставі державного акта на право власності від 06.10.2003 року серія ОД №026761.

Натомість згідно із відомостями ДЗК ця земельна ділянка належить ОСОБА_6 , право власності якого зареєстровано на цю земельну ділянку на підставі державного акта на право власності від 06.10.2003 серія ОД № 026761.

Таким чином, комісія дійшла висновку, що приватним нотаріусом Левченко H.A. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24, 33 Закону, пункт 10 -1 Порядку № 1127, оскільки за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав реєстраційні дії проведено за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Представник відповідача зазначив, що сама позивачка згодна з висновком комісії Мін`юсту, згадуючи про це у позовній заяві, зазначаючи, що це єдине порушення, яке було виявлене, що свідчить про наявність підстав у комісії для застосування до неї положень частини другої статті 37 -1 Закону.

Стосовно тверджень ОСОБА_8 щодо відсутності підстав у комісії для витребування пояснень у позивачки, представник відповідача зазначив, що пунктом 8 Порядку передбачено, що під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень.

Вищевказаним пунктом передбачено право Мін`юсту, а не обов`язок вимагати надання пояснень.

Представник відповідача вказав, що закон про державну реєстрацію розмежовує порушення державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень законодавства, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, та порушення порядку державної реєстрації прав, а також відповідальність державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав за виявлені порушення.

Відтак, до позивача було застосовано вид відповідальності, передбачений за порушення порядку державної реєстрації прав, а саме: тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав.

Міру покарання позивача було встановлено пропорційно до виявлених порушень, оскільки застосовано найменш сувору міру покарання з тих, що передбачені Законом.

Представник відповідача зазначив, що прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, оформленого у вигляді наказу, є саме дискреційним повноваженням Мін`юсту.

Представник відповідача вважав, що оскаржувані позивачем накази прийнято у межах повноважень Міністерства юстиції України, у відповідності до норм чинного законодавства та є вмотивованими, обгрунтованими і законними.

02.08.2019 року від третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшли письмові пояснення щодо позову (а.с. 60-63), в яких третя особа зазначила, що основною метою діяльності ДП «Національні інформаційні системи» є технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Міністерства юстиції України, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах Єдиних та Державних реєстрів.

Третя особа вказала, що відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України №1059/5 від 25.06.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2015 року за №754/27199, ДП Національні інформаційні системи визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Третя особа зазначила, що ДП Національні інформаційні системи при здійсненні тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко H.A. керувалось чинним законодавством України та відповідним рішенням Міністерства юстиції України, а саме: наказом Міністерства юстиції України №1813/5 від 14.06.2019 року Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Третя особа вказала, що Державне підприємство Національні інформаційні системи не оспорює законність або незаконність наказу Міністерства юстиції України №1813/5 від 14.06.2019 року.

Підприємство по відношенню до сторін спору має опосередковане відношення. Державне підприємство Національні інформаційні системи не приймає владних управлінських рішень, щодо блокування або розблокування доступу державних реєстраторів до відповідного Єдиного та Державного реєстру, а здійснює виключно механічну функцію на підставі відповідного рішення уповноваженого органу.

13.08.2019 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Нотаріальна Палата України подала письмові пояснення (а.с. 71-75, т. 1), в яких зазначила, що підтримує позовні вимоги позивача.

Третя особа вказала, що за результатами звернення позивача Експертно-правовою комісією при Нотаріальній Палаті України був підготований Експертний висновок (від 07 серпня 2019 р.) щодо обставин даної справи, який відображає позицію Нотаріальної Палати України у цьому питанні, і який Нотаріальна Палата України просить взяти до уваги при вирішені спору.

Третя особа зазначила, що вказівка на виявлені в ході камеральної перевірки порушення, не є достатнім вмотивуванням прийняття рішення (наказу). Виявлені порушення є лише підставою для прийняття рішення, однак при цьому, саме рішення повинно бути вмотивованим.

Третя особа вказала, що рішення Мін`юсту має містити обгрунтування, а саме: як підстави його прийняття (наявність виявлених порушень), так і вмотивування застосування конкретних санкцій (зокрема, підстав анулювання або блокування доступу до реєстрів, строку блокування (чому саме на такий строк) чи застосування інших санкцій).

Третя особа зазначила, що тимчасове блокування доступу до державних реєстрів фактично робить неможливим здійснення нотаріусом своєї професійної діяльність протягом дії санкції, чим порушуються не тільки права нотаріуса, але й осіб, які звертаються до неї за вчиненням нотаріальних дій.

Блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є обмеженням права нотаріуса на здійснення професійної діяльності.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_2 , є приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, яка здійснює приватну нотаріальну діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №2574 від 19.03.1997 року, виданого Міністерством юстиції України (а.с. 17, т. 1).

03.01.2019 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №14/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , яким наказано: затвердити перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що додається; затвердити перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що додається; провести моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з дати набрання чинності цим наказом у термін до 08 травня 2019 року. В обох доданих до наказу Переліках наявне прізвище позивача (а.с. 20-24, т. 1).

За результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни, головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату складено Акт від 07.05.2019 року, відповідно до якого встановлено порушення приватним нотаріусом Левченко Н.А. вимог ст.ст. 3, 10, 18, 24, 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , пункту 10 1 Порядку №1127, оскільки за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, реєстраційні дії проведено за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с. 181-184, т. 1).

21 травня 2019 року відповідно до ст.37 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 року №990, та на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни від 07.05.2019 року, заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації прийнято наказ №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни» , яким наказано, зокрема, провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни з дати реєстрації цього наказу (а.с. 185, т. 1).

За результатами проведення камеральної перевірки Комісією складено довідку від 04.06.2019 року (а.с. 188-191, т. 1), у якій зазначено, що в ході камеральної перевірки встановлено, що 05.09.2018 року у Державному реєстрі прав зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності №29958940 (далі - заява №29958940), подану ОСОБА_7 . Разом із заявою №29958940 для державної реєстрації прав заявником подано такі документи (електронні копії розміщені у Державному реєстрі прав): договір купівлі-продажу, посвідчений 05.09.2018 року приватним нотаріусом Левченко H.A. за реєстровим №3222; сформовано відомості ДЗК за №4127673.

05.09.2018 року приватним нотаріусом Левченко H.A. за результатом розгляду заяви №29958940 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №42850838 у Державному реєстрі прав відкрито розділ №1636678051237 та зареєстровано право власності №27775430 за ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 05.09.2018 року приватним нотаріусом Левченко H.A. за реєстровим №3222, ОСОБА_5 продає земельну ділянку за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, яка належить їй на підставі держаного акта на право власності від 06.10.2003 року серії ОД №026761, натомість згідно з відомостями ДЗК ця земельна ділянка належить ОСОБА_6 , право власності якого зареєстровано на цю земельну ділянку на підставі держаного акта на право власності від 06.10.2003 року серії ОД №026761. Вказано, що приватним нотаріусом Левченко H.A. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24, 33 Закону, пункту 10 1 Порядку №1127, оскільки за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав реєстраційні дії проведено за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

У довідці Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

14 червня 2019 року відповідно до ст.37 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 року №990, заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації прийнято наказ №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» , яким наказано: тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; виконання пункту 1 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (а.с. 192, т. 1).

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси входять до системи органів та посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальній дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Крім того, на нотаріусів (як державних, так і приватних) законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення Мін`юстом відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державна реєстрація) визначає Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок №990).

Відповідно до п.1 Порядку №990, моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Згідно пунктів 4-7 Порядку №990, моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті (п.4 Порядку №990).

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації.

У разі виявлення за результатами моніторингу реєстраційних дій фактів неподання юридичною особою державному реєстратору визначеної Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи посадова особа Мін`юсту в обов`язковому порядку зазначає про такі факти в акті моніторингу реєстраційних дій та складає відповідно до законодавства протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 166 -11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.5 Порядку №990).

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті (п.6 Порядку №990).

Копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації (п.7 Порядку №990).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №990, результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (п.9 Порядку №990).

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу (п.10 Порядку №990).

Згідно ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.

Дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав на своє ім`я, на ім`я свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), суб`єкта господарювання, засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація прав проводиться іншим державним реєстратором.

Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9 -1 ) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Державний реєстратор має свою печатку, крім нотаріуса, який має печатку, визначену Законом України "Про нотаріат".

Зразок та опис печатки державного реєстратора встановлює Міністерство юстиції України.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти.

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.

Заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов`язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до оформлення заяв, а також вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, їх форми затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі: 1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам); 2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); 3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру; 4) зміни найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство.

Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: 1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав; 3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону; 4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно; 5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава; 6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину; 7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями Державного земельного кадастру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Для посадових осіб органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав відповідно до частини третьої статті 32 цього Закону.

Згідно п.10 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок №1127), під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.

Під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, утворений у результаті нового будівництва чи реконструкції, на об`єкт незавершеного будівництва автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів) про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, або у разі проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва - про документ, що відповідно до вимог законодавства дає право на проведення будівельних робіт.

Відомості, отримані відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, обов`язково зберігаються в електронній формі в Державному реєстрі прав та додаються до відповідної заяви для подальшого використання державним реєстратором.

Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990.

З наведеного судом вище пункту №4 Порядку №990 вбачається, що моніторинг реєстраційних дій проводиться за шістьма критеріями, визначеними в абзаці першому цього пункту.

Шостим критерієм є: державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом.

Абзац другий пункту 4 Порядку №990 визначає, що періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або об`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом.

Таким чином, відповідач, включивши позивача до переліку державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг, та затвердивши цей перелік наказом №14/7 від 03.01.2019 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені пунктом 4 Порядку №990.

Тому підстав для скасування цього наказу суд не вбачає.

Як вбачається з пунктів 5, 6 Порядку №990, за результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Отже, оскільки актом від 07.05.2019 року за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни було встановлено певні порушення, що підлягали перевірці, відповідачем обгрунтовано було видано наказ від 21.05.2019 року №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни» .

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Міністерством юстиції України було законно видано накази від 03.01.2019 року №14/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині включення до переліку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталію Андріївну та від 21.05.2019 року №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни» у відповідності до Порядку №990.

Суд вважає, що зазначені накази відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України щодо рішень суб`єктів владних повноважень.

Тому у задоволенні позовних вимог приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.01.2019 року №14/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині включення до переліку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко ОСОБА_10 Андріївну; та визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2019 року №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни» - належить відмовити.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу №1813/5 від 14.06.2019 року, суд виходить з наступного.

Із Акту від 07.05.2019 року за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни вбачається, що під час проведення моніторингу реєстраційних дій, посадовою особою відповідача були виявлені порушення позивачем вимог ст.ст. 3, 10, 18, 24, 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , пункту 10-1 Порядку №1127, оскільки за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, реєстраційні дії проведено за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналізуючи положення Порядку №990, суд дійшов висновку, що метою проведення камеральної перевірки державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації є встановлення наявності/відсутності порушень, виявлених за результатами моніторингу реєстраційних дій. При цьому, під час проведення камеральної перевірки у відповідного контролюючого суб`єкта більш розширені повноваження, а саме: виникає право ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів, витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах, а також вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень.

З вказаного слідує, що проведення камеральної перевірки спрямовано, передусім, на всебічне дослідження порушень порядку державної реєстрації, які виявлені під час проведення моніторингу, з наданням з цією метою Комісії розширених повноважень.

Однак, як вбачається зі змісту довідки за результатами проведення камеральної перевірки від 04.06.2019 року, у вказаній довідці лише продубльовано висновки акту за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни від 07.05.2019 року, яким зафіксовано порушення приватним нотаріусом Левченко Л.А. вимог ст.ст. 3, 10, 18, 24, 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , пункту 10-1 Порядку №1127, оскільки за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, реєстраційні дії проведено за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень.

Комісія, яка проводила камеральну перевірку, не скористалася наданими їй Порядком №990 правами, зокрема, не витребовувала у позивача жодних документів на паперових носіях, які б підтвердили вчинені порушення, не відбирала жодних пояснень у позивача, натомість рекомендувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав строком на три місяці.

Під час проведення перевірки будь-яких заходів, які б були спрямовані на перевірку виявлених порушень не проводилося.

Також, при проведенні камеральної перевірки, не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення як, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Верховний Суд у постановах від 10.07.2019 року по справі №820/2849/17, від 08 серпня 2019 року по справі №813/2632/18, висловив правову позицію, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов`язав контролюючий орган мотивувати таке рішення. Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.

Так, у наказі Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» відсутні будь-які мотиви, за яких державному реєстратору тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме на три місяці, і за які порушення застосовано саме цей вид стягнення.

Стаття 37-1 Закону №1952-ІV не визначає мінімальних та максимальних строків застосування заходу стягнення у вигляді блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Суд вважає, що в даному випадку у суб`єкта владних повноважень наявне законодавчо закріплене право адміністративного розсуду щодо встановлення строку блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Проте, як захід стягнення, його накладення повинно відповідати загальним принципам: обґрунтованості, законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Тому, на думку суду, визначаючи вид стягнення та встановлюючи строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав відповідачу в наказі №1813/5 від 14.06.2019 року слід було зазначити: підстави прийняття такого рішення; належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу; обґрунтування строків його застосування.

У постанові від 31.05.2019 року по справі №816/2150/19 Верховний Суд зазначив, що Міністерство юстиції України, відповідно до принципу обґрунтованості рішення, при прийнятті рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, має навести мотиви, з яких воно виходило, обираючи саме такий строк.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (прийняття). Вмотивованість - це така правова властивість рішення, яка встановлює систему правових, фактичних, етичних мотивів, які лежать в обґрунтуванні цих рішень. У фактичних, правових, логічних мотивах, які наводяться у рішеннях, відображається особисте осмислення сукупності доказів, їх оцінка, достовірність та достатність для прийняття рішення, особисте розуміння застосування норм процесуального та матеріального права. Визначеність та точність мотивів рішення надає можливість аргументовано оскаржувати його у судових інстанціях.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2019 року приватним нотаріусом Левченко H.A. було посвідчено договір купівлі-продажу за реєстровим №3222, відповідно до якого гр. ОСОБА_5 продає земельну ділянку площею 0,2260 га за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі державного акта на право власності від 06.10.2003 року серії ОД №026761, а гр. ОСОБА_11 приймає у власність (купує) цю земельну ділянку (а.с. 34-35, т. 1).

Разом із заявою №29958940 для державної реєстрації права заявником подано такі документи: договір купівлі-продажу, посвідчений 05.09.2018 року приватним нотаріусом Левченко H.A. за реєстровим № 3222; сформовано відомості з ДЗК за № 4127673.

Однак, згідно з відомостями із Державного земельного кадастру, ця земельна ділянка за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029 належить ОСОБА_6 .

Тобто, це власне і стало підставою для висновку комісії Мін`юсту, яка проводила камеральну перевірку, про порушення з боку приватного нотаріуса Левченко H.A. у вигляді у проведення реєстраційної дії за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр", державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст.7 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Із наведених положень закону вбачається, що Державний земельний кадастр - це в першу чергу геоінформаційна система відомостей про землі з набором ряду даних про кожну земельну ділянку, які передбачені ст.15 цього Закону.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (частина2 ст.15 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі -державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

За таких обставин, єдиним офіційним джерелом відомостей про зареєстровані права на об`єкти нерухомості є відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Формування Державного земельного кадастру та накопичення у ньому відомостей про земельну ділянку в першу чергу мають іншу мету (ст.2 Закону України "Про державний земельний кадастр") і лише можуть дублювати відомості про зареєстровані права, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд бере до уваги доводи позивача, що гр. ОСОБА_5 позивачу був наданий примірник договору дарування земельної ділянки від 07.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Панченко О.О. та зареєстровано в реєстрі за №1043, відповідно до якого гр. ОСОБА_6 подарував, а гр. ОСОБА_5 прийняла у дар, серед іншого, земельну ділянку площею 0,2260 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, саме ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору була власником земельної ділянки, яку вона 05.09.2018 року продала ОСОБА_11 , що свідчить про наявність помилки в ДЗК.

Більше того, факт наявності технічної помилки у відомостях ДЗК підтверджується листом Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.10.2018 р. за вих. №5358/123-18, з якого вбачається, що згідно наявних Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку станом на 21.12.2012 року право власності на земельну ділянку площею 0,2260 га за кадастровим номером 5123781300:03:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за гр. ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності від 06.10.2003 року серії ОД №026761, реєстраційний номер № 567-04 (а.с. 42, т. 1).

Таким чином, державний реєстратор-приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталія Андріївна перед реєстрацією права власності на підставі заяви № 29958940 пересвідчилась у відповідності заявлених прав зареєстрованим.

Відтак, суд бере до уваги доводи позивача, що в її діях відсутнє порушення, яке вказане у довідці від 04.06.2019 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року №390/03-06, з 26.09.2018 року до 28.09.2018 року була проведена комплексна перевірка організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (а.с. 147, т. 1).

Результати вказаної перевірки були оформлені довідкою, датованою 05.10.2018 року (а.с. 150-164, т. 1). З цісї довідки вбачається, що комісією Головного територіального управління юстиції в Одеській області у діяльності позивача були виявлені декілька порушень порядку вчинення нотаріальних дій, серед яких, наявність технічної помилки у відомостях ДЗК щодо цієї ж земельної ділянки, яку ОСОБА_5 передала ОСОБА_11 .

Вказане порушення з боку нотаріуса Левченко H ОСОБА_12 . було кваліфіковано Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області, яке є регіональним структурним підрозділом Міністерства юстиції України, як порушення та/або помилка порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

За вказане порушення/помилку порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наказом Головного територіального управління юстиції в Одеській області №484/03-05 від 09.10.2018 року нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Левченко H ОСОБА_13 було тимчасово зупинено з 30.10.2018 р. до закінчений строку проходження нею підвищення кваліфікації, але не більше 2 тижнів (а.с. 165, т. 1).

На виконання вказаного наказу позивач пройшла семінар з підвищення кваліфікації та успішно склала залік в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом від 09.11.2018 року №434 (а.с. 166, т. 1).

Згідно наказу ГТУ юстиції в Одеській області від 12.11.2018 року №577/03-05 нотаріальну діяльність позивача було поновлено з 13.11.2018 року (а.с. 167, т. 1).

Тобто, за те саме порушення, яке було виявлено відповідачем під час камеральної перевірки, позивач вже понесла покарання у вигляді зупинення нотаріальної діяльності з 30.10.2018 року до 12.11.2018 року включно.

Таким чином, оскаржуваним наказом Мін`юсту позивач була вдруге притягнута до відповідальності за одне й те саме порушення, що суперечить ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Окрім вищенаведеного, суд зазначає наступне.

Міністерством юстиції України від 24 жовтня 2018 року за №860 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності до п.1 цього Порядку, ним визначається процедура організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори) відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» .

Згідно до п.2 цього ж Порядку визначення професійної компетентності в обов`язковому порядку здійснюється щодо фізичних осіб, які мають намір здійснювати функції державних реєстраторів, під час призначення їх на відповідні посади/укладення трудових договорів із суб`єктами державної реєстрації, а також щодо державних реєстраторів, стосовно яких Мін`юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру.

Відповідно до п.3 Порядку організація визначення професійної компетентності осіб здійснюється Мін`юстом шляхом автоматизованого анонімного тестування, що проводиться один раз на місяць. У разі потреби за рішенням Мін`юсту автоматизоване анонімне тестування може проводитися більше ніж один раз на місяць.

Враховуючи дану обставину, а також протиправні дії відповідача, позивач вимушена підтверджувати професійну компетентність у відповідній сфері державної реєстрації шляхом автоматизованого анонімного тестування.

Блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є фактично блокуванням професійної діяльності позивача, як нотаріуса, адже законом передбачено одночасне здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно тим же нотаріусом, який посвідчив правочин щодо його відчуження, або видав свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, тобто для вчинення таких нотаріальних дій необхідна сукупність повноважень «державний реєстратор-приватний нотаріус» .

Крім того, через тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач не має можливості зареєструвати речові права спадкоємців, а значить - і видати свідоцтва про право на спадщину, чим також порушуються їх конституційні права щодо розпорядження належним їм нерухомим майном.

Тимчасове блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на такий тривалий час є, несправедливо жорстким.

Таким чином, внаслідок наказу про блокування доступу нотаріуса до Державного реєстру прав порушуються не лише його права на здійснення незалежної професійної діяльності, права на працю, але і прямо порушуються конституційні права громадян щодо оформлення їх спадкових прав та розпорядження спадковим нерухомим майном.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Міністерство юстиції України протиправно прийняло наказ від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» .

Таким чином позовна вимога ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни підлягають судові витрати у розмірі 1344,70 грн. (768,40 грн. (судовий збір за одну позовну вимогу) + 576,30 грн. (судовий збір за заяву про забезпечення позову)).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.3 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1813/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» .

У задоволенні позовних вимог приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко ОСОБА_3 Андріївни до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Нотаріальна Палата України (адреса: вул. Горького, 7А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38684025), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008), про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.01.2019 року №14/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині включення до переліку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталію Андріївну; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2019 року №1820/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни» - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левченко Наталії Андріївни (адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1344,70 грн (одна тисяча триста сорок чотири гривні сімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів

.