Рішення

від 15.11.2019 по справі 520/8234/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2019 р. № 520/8234/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство Соснове» про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство Соснове» (далі по тексту - третя особа, ОК «СТ Соснове» , в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківської області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство Соснове» земельної ділянки площею 0,1200 га, земельна ділянка № 23, яка розташована за межами населених пунктів на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, від 13.03.2019 та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство Соснове» земельної ділянки площею 0,1200 га, земельна ділянка № 23, яка розташована за межами населених пунктів на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04 лютого 2019 року вчергове звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 0,1200 га, розташованої за межами населених пунктів Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, для ведення індивідуального садівництва. До заяви були додані: копія паспорта та ідентифікаційного коду; графічний матеріал, на якому зазначено місце розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність; копія статуту Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Соснове ; копія свідоцтва про державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Соснове ; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.06.2017; довідка обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Соснове ; схема генерального плану Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Соснове ; копія рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради народних депутатів від 26.04.1988 № 59/38; копія рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради народних депутатів від 26.02.1991 № 44/67.

Листом від 13.03.2019 № К-1519/0-1559/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовило ОСОБА_1 у надання відповідного дозволу, мотивуючи це відсутністю акту на право постійного користування земельною Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Соснове як користувача земельної ділянки, земельна ділянка у якого вилучається.

22 квітня 2019 року до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було подано скаргу на відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом від 16.05.2019 № 29-28-0.13-4341/2-19 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру усунулася від розгляду по суті скарги та надала доручення Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області розібратися у ситуації, що склалася, та вжити відповідних заходів реагування.

Вважає відмову ГУ Держгеокадастру у Харківській області протиправною, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником зазначено, що pа результатами розгляду вищезазначеної заяви Головним управлінням було надано відповідь № К-1519/0-1559/0/95-19 від 13.03.2019 р., якою останньому повідомлялось про те, що відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Згідно зі статтею 23 Земельного кодексу України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Додатково зазначалося, що Головним управлінням детально перевірено заяву ОСОБА_1 та встановлено, що у матеріалах, доданих до заяви, відсутній акт на право постійного користування земельною ділянкою СТ Соснове , проте замість нього надані рішення виконавчого комітету Чугуївської районної ради народних депутатів від 26.04.1988 № 59/38, від 26.02.1991 № 44/67.

Враховуючи вищевикладене, право постійного користування земельною ділянкою СТ Соснове не було підтверджено належним правовстановлюючим документом.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням було правомірно відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

Представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у за відсутності повноважного представника.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Беручи до уваги, заяву представника відповідача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 0,1200 га, розташованої за межами населених пунктів Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, для ведення індивідуального садівництва, разом з відповідними документами (а.с.15-32).

Листом від 13.03.2019 № К-1519/0-1559/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовило ОСОБА_1 . у надання відповідного дозволу, мотивуючи це відсутністю акту на право постійного користування земельною Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Соснове як користувача земельної ділянки, земельна ділянка у якого вилучається (а.с.33).

Позивачем, 22 квітня 2019 року, до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було подано скаргу на відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.34-35).

Листом від 16.05.2019 № 29-28-0.13-4341/2-19 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила позивача про надання доручення Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області розібратися у ситуації, що склалася, та вжити відповідних заходів реагування та у разі надходження від ОСОБА_1 або уповноваженої ним особи клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва на території ОК СТ Соснове Чугуївського району Харківської області розглянути його відповідно до вимог законодавства (а.с.36).

Не погодившись з відмовою ГУ Держгеокадастру у Харківській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розв`язуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписи ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України визначають, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки громадянину у власність, зокрема, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями ст. 118 Земельного кодексу України.

Так, згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 (далі - Положення №15) передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Приписи пп. 31 п. 4 Положення №15 визначають, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Із наведених вище норм Земельного Кодексу України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 21 серпня 2018 року у справі №820/2303/17.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області про визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківської області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство Соснове» земельної ділянки площею 0,1200 га, земельна ділянка № 23, яка розташована за межами населених пунктів на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, від 13.03.2019, однак отримав відмову.

Зі змісту відповіді на заяву позивача вбачається, що підставами для відмови стало не подання ним документів, не передбачених законодавством, а саме акт на право постійного користування земельною ділянкою СТ Соснове .

Проте, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відмовляючи позивачу в наданні дозволу, відповідач прийняв рішення без обґрунтування підстав такої відмови, передбачених ст.118 Земельного Кодексу України, оскільки вказані норми статті 118 Земельного кодексу України не містить такої підстави для відмови органом у наданні відповідного дозволу як то відсутність акту на право постійного користування земельною ділянкою СТ Соснове .

Відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, тобто у відповідача у даному випадку відсутня дискреція.

Оскільки процес надання позивачу формальної відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство Соснове» земельної ділянки площею 0,1200 га, земельна ділянка № 23, яка розташована за межами населених пунктів на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, і це зобов`язання повністю узгоджується з правовою позицією постанові Верховного суду від 06.03.2019 року по справі № 1640/2594/18.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу то суд відзначає, що на їх підтвердження до суду надано копії: договору про надання правничої допомоги від 02.04.2019 року № 19/8, додатку до нього від 29.05.2019 р., акту від 14.11.2019 р., квитанції № 0.0.1521926618.1, поштового чеку та накладної від 18.10.2019 року, які підтверджують понесення позивачем вказаних витрату сумі 3053, 20 грн.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство Соснове» про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство Соснове» земельної ділянки площею 0,1200 га, земельна ділянка № 23, яка розташована за межами населених пунктів на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, що викладена у листі № К-1519/0-1559/0/95-19 від 13.03.2019 р. Про розгляд заяви .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківської області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство Соснове» земельної ділянки площею 0,1200 га, земельна ділянка № 23, яка розташована за межами населених пунктів на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму сплачених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3053, 20 грн. (три тисячі п`ятдесят три гривні 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15 листопада 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.