Постанова

від 14.11.2019 по справі 804/3477/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

м. Київ

справа №804/3477/17

адміністративне провадження №К/9901/34958/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 (суддя Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (колегія у складі суддів Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю)

у справі №804/3477/17

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Тувстухи Юрія Миколайовича,

треті особи - Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро ,

про скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 31.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області індексний номер 28957698 від 27.03.2016 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.03.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 та ОСОБА_1 , на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) внесено запис про реєстрацію іншого речового права № 13889195.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року , залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. 26.10.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга представника Позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року. У касаційній скарзі скаржник із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 було відкрито провадження у справі. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України 06.03.2018 справу було передано до Верховного Суду. Відзив від Відповідача не надходив.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ДП №061458, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 28.11.2002 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:02:003:0019 площею 4,87 га, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с.10).

6. 28.07.2004 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,87 га, кадастровий номер 1223286000:02:003:0019, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 04:04:126:00339.

7. 04.05.2009 ОСОБА_1 уклав з позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою продовжений термін дії основного договору до 31.12.2021. Додаткова угода пройшла державну реєстрацію у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 04-09-126-01803.

8. 10.03.2012 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:02:003:0019.

8.03.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області Товстухою Юрієм Миколайовичем проведено державну реєстрацію зазначеного договору, про що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 13889195.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що державним реєстратором Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області здійснено державну реєстрацію права оренди за договором оренди землі укладеними позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , з порушенням вимог законодавства, оскільки не було скасовано державну реєстрацію договору оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро .

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" (дата державної реєстрації угоди - 13.06.2012) діяли законодавчі норми, згідно яких органом, повноваженим на вчинення таких дій, був не орган Держгеокадастру, а територіальний орган земельних ресурсів - у спірному випадку Держкомзем у Новомосковському районі Дніпропетровської області.

11. Оскільки судам не було надано доказів, які б свідчили про наявність чинного договору оренди земельної ділянки, на момент прийняття державним реєстратором оскарженого рішення, то суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про невстановлення у цій справі обставин, враховуючи підстави заявленого позову, які б свідчили про неправомірність рішення державного реєстратора про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.03.2012, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000".

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі Позивач зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

13. Скаржник не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції щодо доведеності факту розірвання договору оренди земельної ділянки, який укладено з ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро".

14. Вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на надані позивачем докази, які свідчать про відсутність у відділі Держгеокадастру інформації про розірвання вказаного договору.

15. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а судами таких обставин не встановлено, а саме не встановлено того чи вживав державний реєстратор заходів щодо встановлення можливих суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на земельну ділянку.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, Суд дійшов таких висновків.

17. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

18. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

19. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

20. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

22. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред`явлення позову.

23. Позивач покликається на протиправність рішення державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області індексний номер 28957698 від 27.03.2016 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.03.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 та ОСОБА_1 , на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) внесено запис про реєстрацію іншого речового права № 13889195.

24. Отже, позивач, оскаржуючи реєстраційні дії щодо договору оренди землі, фактично не погоджується із правомірністю його укладення, та реалізовує намір на його розірвання.

25. Крім того, Суд звертає увагу, що після укладення договору оренди землі у третьої особи виникло речове право, а саме право оренди земельної ділянки.

26. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

27. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

28. Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

29. Також Суд вважає за доцільне звернути увагу, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент реєстрації зазначеного договору) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

30. Отже, Суд дійшов висновку, що звертаючись з цим позовом, Позивач шляхом визнання протиправними дій відповідача, фактично має намір в судовому порядку визнати недійсним договір оренди, укладений з Третьою особою.

31. Аналіз зазначених обставин справи дає підстави Суду вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, а стосується захисту його приватних інтересів, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

32. Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

33. Така ж позиція вже була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № № 821/409/17.

34. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства

35. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

36. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі №804/3477/17 скасувати.

Провадження у справі № 804/3477/17 закрити.

Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб