Постанова

від 11.11.2019 по справі 617/433/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 617/433/17

провадження № 61-25835св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватно-орендне мале підприємство Лиман-СІЧ ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року у складі судді Уханьової І. С. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватно-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ (далі - ПОМП Лиман-СІЧ ) та просив зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5, 4922 га, кадастровий номер 6321655300:03:001:0091, розташовану на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, яка належить йому на праві приватної власності.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 жовтня 2016 року він набув право приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,4922 га, кадастровий номер 6321655300:03:001:0091, що знаходиться на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області. Після укладання вказаного договору йому стало відомо, що у липні 2009 року між колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_2 та ПОМП Лиман-СІЧ був укладений догорів оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років. Зазначений договір оренди землі зареєстрований в Управлінні Держкомзему Вовчанського району Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2012 року за № 6321655340018.

Після смерті ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку у порядку спадкування набув ОСОБА_3 , з яким він уклав договір її купівлі-продажу. З ОСОБА_3 та ПОМП Лиман-СІЧ будь-які договори оренди землі не укладались. Крім того, він також не укладав договір оренди землі з ПОМП Лиман-СІЧ , а відтак спірна земельна ділянка використовується відповідачем безпідставно що порушує його права як власника.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди, розірвання вказаного договору в односторонньому порядку умовами договору не передбачено та можливо лише за спільною домовленістю сторін договору . Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Відтак ПОМП Лиман-СІЧ на законних підставах використовує спірну земельну ділянку.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірної земельної ділянки відсутні відомості про будь-які інші речові права та обтяження (у тому числі, зареєстроване право оренди).

Суди не врахували, що він не укладав з ПОМП Лиман-СІЧ у визначеному законом порядку додаткову угоду до договору оренди землі від 05 липня 2009 року щодо заміни сторони договору та ці зміни не пройшли державну реєстрацію.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16 травня 2018 року справу № 617/433/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

ПОМП Лиман-СІЧ направило заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 05 липня 2009 року ОСОБА_2 та ПОМП Лиман-СІЧ уклали договір оренди, за умовами якої земельна ділянка, розташована на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області площею 5,4922 га передана в оренду ПОМП Лиман-СІЧ строком на 15 років.

Договір оренди землі від 05 липня 2009 року зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області 24 грудня 2012 року за № 6321655340018.

Після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_3 успадкував вищевказану земельну ділянку. Вказана обставина визнана сторонами.

21 жовтня 2016 року між ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,4922 га, розташованої на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, кадастровий номер 6321655300:03:001:0091, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 жовтня 2016 року за реєстровим № 1670. Договір купівлі-продажу земельної ділянки зареєстрований в реєстрі за № 1455.

Після укладення договору купівлі-продажу 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПОМП Лиман-СІЧ із заявою про небажання продовжувати існуючий договір оренди землі з орендарем.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті б частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до положень статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині четвертій статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У пункті 4.1 договору оренди землі від 05 липня 2009 року передбачено, що дія договору припиняється в разі: закінчення строку на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір також припиняється в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 4. 2 договору, його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї сторони внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

Згідно з пунктом 4.3 спірного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Встановивши, що відповідно до умов договору оренди землі від 05 липня 2009 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача не є підставою для зміни умов або розірвання договору, розірвання вказаного договору в односторонньому порядку не передбачено та можливо лише за згодою сторін, яка досягнута не була, ПОМП Лиман-СІЧ на законних підставах використовує спірну земельну ділянку, суди дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні позову.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук