Постанова

від 12.11.2019 по справі 826/670/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №826/670/16

касаційне провадження №К/9901/25673/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

за участю секретаря Жидецької В.В.,

представника відповідача Шуневич-Христенко В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя - Петрик І.Й., судді: Вівдиченко Т.Р., Твердохліб В.А.) у справі № 826/670/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними дії щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192; від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195; від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286; від 30.09.2015 №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302 та визнати податкові накладні зареєстрованими на дати їх подання, а саме: 01.10.2015, а також зобов`язати внести в Єдиний реєстр податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25.04.2016:

відмовив у задоволенні позову про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195, від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286 та визнання зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195, від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286;

вийшов за межі позовних вимог та: визнав протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195, від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, оформлені квитанціями №1; зобов`язав Державну фіскальну службу України внести в Єдиний реєстр податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195, від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286 датою (операційним днем) та часом, коли такі накладні були подані;

відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.07.2016 скасував судове рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким:

відмовив у задоволенні позову про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних та про визнання зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні;

вийшов за межі позовних вимог: визнав протиправним рішення Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195, від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286; від 30.09.2015 №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, оформлені квитанціями №1; зобов`язав Державну фіскальну службу України внести в Єдиний реєстр податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195, від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286; від 30.09.2015 №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, датою (операційним днем) та часом коли такі накладні були подані;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Державна фіскальна служба України звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 184.1, 184.2 статті 184, пунктів 201.1, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, наголошує на тому, що податкове законодавство надає право реєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних лише особі, яка має статус платника податку на додану вартість.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2015 позивачем надіслано до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні: від 16.09.2015 №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181; від 17.09.2015 №№ 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192; від 18.09.2015 №№ 193, 194, 195; від 21.09.2015 №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208; від 22.09.2015 №№ 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216; від 23.09.2015 №№ 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230; від 24.09.2015 №№ 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240; від 25.09.2015 №№ 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251; від 28.09.2015 №№ 252, 253, 254, 255, 265, 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264; від 29.09.2015 №№ 266, 267, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286; від 30.09.2015 №№ 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302.

Відповідно до Квитанцій №1 відповідачем не прийнято вищезазначені податкові накладні з таких причин - порушення вимог пунктів 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: продавець не був платником ПДВ 01.10.2015, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ: 30.09.2015.

Суд першої інстанції за наслідками вирішення справи дійшов висновку про те, що на дату складення податкових накладних з 16.09.2015 по 29.09.2015 включно позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, тому відповідно до пункту 39 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України мав право на реєстрацію таких податкових накладних у строки, передбачені законодавством, тобто до 15.10.2015.

Суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції, при цьому врахував, що оскільки свідоцтво позивача як платника податку на додану вартість анульоване 30.09.2015, то підстави обмежувати позивача у праві на реєстрацію складених в цей день податкових накладних відсутні. З огляду на зазначене та з метою належного відновлення порушеного права, за захистом якого Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа звернулося з цим позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання протиправними рішень Державної фіскальної служби України, оформлених квитанціями №1, щодо відмови у реєстрації податкових накладних, виписаних у період з 16.09.2015 по 30.09.2015, та зобов`язання внести в Єдиний реєстр податкових накладних відомості щодо реєстрації таких податкових накладних датою (операційним днем) та часом, коли такі накладні були подані.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За загальним правилом податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця (абзац 1 пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов`язань.

Так, згідно з вказаними приписами датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Зміст наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що передумовою для складення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання товарів/послуг платником податку на додану вартість.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Аналізуючи вищезазначені приписи у комплексному взаємозв`язку, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, що складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, породжує у платника податку обов`язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, надіслані в електронній формі з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні підлягають оцінці податковим органом на предмет наявності/відсутності передбачених пунктом 9 Порядку № 1246 причин їх неприйняття. Результат висновків органу доходів і зборів про прийняття/неприйняття податкової накладної відображається у відповідній квитанції, яка надсилається на адресу платника податку.

При цьому повноваження податкового органу щодо реєстрації податкових накладних здійснюються у взаємозв`язку з особою, яка їх склала та надіслала до реєстрації, як платником податку на додану вартість.

Податковим кодексом України, Порядком № 1246 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено компетенції органу доходів і зборів на здійснення реєстрації податкових накладних, надісланих неплатником.

Таким чином, питання складання та реєстрації податкових накладних необхідно розглядати саме у контексті перебування особи, яка їх склала та надіслала до реєстрації, у статусі платника податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у передбачених Кодексом випадках.

Згідно з пунктом 184.5 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Аналіз вищенаведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що анулювання реєстрації платником податку на додану вартість у випадках, передбачених пунктом 184.1 статі 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), позбавляє таку особу права на складення податкових накладних та, відповідно, їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У ситуації, що розглядається, підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа у прийнятті податкових накладних, складених у період з 16.09.2015 по 30.09.2015 та надісланих для реєстрації 01.10.2015, слугував факт анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість 30.09.2015.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа , будучи платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2% плюс ПДВ, звернулося до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою від 27.08.2015 №37935 про зміну ставки єдиного податку (4% з включенням ПДВ до складу єдиного податку) та заявою про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість у порядку, передбаченому підпунктом 298.1.5 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві листом від 31.08.2015 №16141/10/26-50-11-01-10 повідомила позивача про те, що на підставі підпункту в пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа виключене з Реєстру платників податку на додану вартість з 30.09.2015.

Підпункт в пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначає одним з випадків анулювання реєстрації платника податку - здійснення будь-якою особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, реєстрації як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Абзацом 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

З огляду на викладене, враховуючи ініціювання позивачем переходу на сплату іншого виду ставки єдиного податку 27.08.2015, то у період з 16.09.2015 до 30.09.2015 (останній день звітного періоду та день анулювання свідоцтва) Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа перебувало у статусі платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2% плюс ПДВ та не було позбавлене права складати та реєструвати податкові накладні.

Ініціювання особою питання щодо анулювання його платником податку на додану вартість не обмежує його у праві на виписку податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань до закінчення періоду перебування у статусі платника, а також на їх реєстрацію у встановленому законодавством порядку.

Однак, суд касаційної інстанції вважає, що платник податку на додану вартість, який склав податкові накладні, зобов`язаний регулювати свою поведінку у питаннях ініціювання реєстрації таких податкових накладних з урахуванням усіх вимог податкового законодавства, які дають йому право на таку реєстрацію.

Відповідно до підпункту 39 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для податкових накладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року включно, не застосовуються граничні строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлені пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, та встановлюються такі строки реєстрації: податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Таким чином, 15.10.2015 є граничним терміном реєстрації податкових накладних, складених з 16.09.2015 по 30.09.2015, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У розглядуваній ситуації позивач, виписуючи спірні податкові накладні у період з 16.09.2015 по 30.09.2015, був обізнаний у припиненні свого статусу платником податку на додану вартість з 01.10.2015, а тому при вирішені питання щодо їх реєстрації повинен був враховувати не тільки встановлені Податковим кодексом України граничні терміни, а й цю обставину.

Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа не посилалося на неможливість здійснити реєстрацію податкових накладних, виписаних з 16.09.2015 по 30.09.2015, у період перебування позивача у статусі платника податку на додану вартість.

За таких обставин у сукупності, суд касаційної інстанції вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет.Юа було позбавлене права зареєструвати податкові накладні 01.10.2015, не перебуваючи платником податку на додану вартість.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є помилковим та не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 у справі № 826/670/16 скасувати.

Ухвалити у справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк