Рішення

від 06.11.2019 по справі 902/540/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2019 р. Cправа №902/540/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Інновіннпром", м.Вінниця

до фізичної особи-підприємця Табачнюка Олександра Олександровича, м.Вінниця про повернення 16582,50 грн за ненадані послуги по договору

учасники процесу:

представник позивача: Паламарчук О.А., діє на підставі ордера серії КВ № 784707 від 13.09.2019.

В С Т А Н О В И В :

08.07.2019 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Інновіннпром" про стягнення з фізичної особи-підприємця Табачнюка Олександра Олександровича здійсненої позивачем попередньої оплати в розмірі 16582,50 грн за договором про надання послуг №0511218 від 05.11.2018 в зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе за даним правочином зобов`язань.

За вказаним позовом ухвалою суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі №902/540/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 16.09.2019.

За результатами судового засідання, 16.09.2019, судом постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16.10.2019.

16.10.2019 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 05.11.2019.

На визначену судом дату (05.11.2019) з`явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№012372 від 04.11.2019).

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового засідання, 05.11.2019, після закінчення судових дебатів, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення - 06.11.2019.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення (06.11.2019) представники сторін не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.11.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Інновіннпром" (далі по тексту також - замовник, позивач) та фізичною особою-підприємцем Табачнюком Олександром Олександровичем (далі по тексту також - виконавець, відповідач) укладено Договір №05112018 про надання послуг з організації харчування (далі по тексту також - Договір).

Згідно предмету Договору виконавець зобов`язується протягом строку дії Договору надавати послуги з організації харчування (обіду) за принципом "шведського столу" працівникам замовника в кількості, за якістю та цінами, встановленими Договором та додатками до нього, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити ці послуги (п. 1.1 Договору).

Розрахунки здійснюються шляхом оплати замовником наданих послуг в наступному порядку: часткове авансування на підставі наданого виконавцем рахунку; остаточний розрахунок в кінці поточного місця за фактом наданих послуг, на підставі підписаних накладних (пп. 4.1.1, 4.1.2 п.4.1 Договору).

Відповідно до п.4.2 Договору замовник оплачує виконані послуги протягом 2 календарних днів з дати отримання документів , визначених п.4.1 Договору.

Положеннями п.4.3 Договору сторони узгодили, що у разі незгоди прийняти та оплатити послуги, вказаної у документах, встановлених п.4.1 Договору, замовник протягом 2 днів з дня їх отримання надає виконавцю свої аргументовані пояснення про причини відмови.

Кількість, асортимент та вартість наданої їжі зазначається в накладній (п.5.3 Договору).

На виконання умов Договору відповідачем в листопаді місяці 2018 року було надано позивачу обумовлені послуги на загальну суму 17380,00 грн, про що свідчить обопільно підписаний сторонами Акт здачі-прийняття наданих послуг №1 від 30.11.2018.

В свою чергу, вказані послуги в сумі 17380,00 грн були оплачені позивачем відповідно до виставлених відповідачем рахунків: №01/0511218 від 05.11.2018 на суму 8250,00 грн, №02/11611218 від 16.11.2018 на суму 9130,00 грн. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1921 від 06.11.2018 та №2023 від 20.11.2018.

В подальшому позивач, на підставі рахунків відповідача №03/3011218 від 30.11.2018 та №4/1312218 від 13.12.2018 перерахував останньому кошти згідно платіжних доручень №2109 від 04.12.2018 та №2187 від 14.12.2018 на загальну суму 16582,50 грн.

Разом з тим, відповідач отримавши вказаний авансовий платіж умови Договору в частині надання послуг позивачу в грудні місяці не виконав, та як і не повернув означені кошти.

Вказані підстави зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини справи суд зважає на наступні законодавчі норми.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору про надання послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 177 Цивільного кодексу України послуга є самостійним об`єктом цивільних прав.

Визнання послуги об`єктом цивільних прав (цивільних правовідносин) зумовлює наявність договірних зобов`язань, предметом виконання яких є здійснення виконавцем певної дії, обумовленої договором, нематеріальний результат якої споживається замовником у процесі її надання.

Як зазначалось раніше: судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунки №03/3011218 від 30.11.2018 та №4/1312218 від 13.12.2018 на загальну суму 16582,00 грн, які оплачено позивачем згідно з платіжними дорученнями №2109 від 04.12.2018 та №2187 від 14.12.2018.

Разом з тим, докази, в підтвердження факту надання позивачу оплачених ним згідно вказаних рахунків послуг, в матеріалах справи відсутні.

При цьому варто зазначити, що під час підготовчого провадження суд з`ясував, що заявлені позивачем в даній справі до стягнення кошти (16582,50 грн) також були предметом судового дослідження у справі №902/274/19.

Так, 08.04.2019, в порядку наказного провадження суд видав наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Табачнюк Олександра Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВІННПРОМ" заборгованості за Договором №05112018 від 05.11.2018 про надання послуг з організації харчування в сумі - 16 582, 50 грн та 192,10 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Разом з тим, ухвалою суду від 07.05.2019 була задоволена заява ФОП Табачнюка Олександра Олександровича, в зв`язку з чим судовий наказ був скасований.

Як слідує із змісту ухвали суду від 07.05.2019, ФОП Табачнюк Олександр Олександрович, обґрунтовуючи заяву про скасування судового наказу зазначив: "......вимоги ТОВ "ІННОВІННПРОМ" не доведено належними та допустимими доказами та не можуть бути задоволені, оскільки ФОП Табачнюк О .О. виконав прийняті за Договором зобов`язання, про що складено та направлено Акт здачі-прийняття наданих послуг від 19.12.2018, який у встановлені Договором строки ТОВ "ІННОВІННПРОМ" не підписано, а тому у зв`язку з відсутністю вмотивованої відмови від прийняття послуг наданих ФОП Табачнюк О.О., ТОВ "ІННОВІННПРОМ" не звільняється від обов`язку оплатити надані послуги".

Враховуючи означені обставини, суд ухвалою від 16.09.2019 постановив зобов`язати позивача надати суду: письмові пояснення стосовно того, чи мало місце отримання від відповідача Акта здачі-прийняття наданих послуг від 19.12.2018; журнал вхідної кореспонденції позивача за період з грудня 2018 (для огляду в судовому засіданні). Окрім того, зобов`язано відповідача надати суду Акт здачі-прийняття наданих послуг від 19.12.2018 та докази його направлення позивачу.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем, 10.10.2019, до суду надано пояснення наступного змісту: "...... Жодних документів крім наданих суду та долучених до матеріалів справи та Актів здачі-прийняття наданих послуг за грудень місяць 2018 ТОВ "Інновіннпром" від відповідача не отримувало. Усі наявні докази (документи), що підтверджують заявлені позовні вимоги позивача надано суду....".

Журнал вхідної кореспонденції товариства з обмеженою відповідальністю "Інновіннпром", що оглянутий судом в судовому засіданні, не містить записів про отримання від фізичної особи-підприємця Табачнюка Олександра Олександровича Актів здачі-прийняття наданих послуг за грудень місяць 2018 року.

Разом з тим, відповідач викладені в ухвалі суду від 16.09.2019 вимоги в частині надання суду доказів не виконав, пояснення про причини невиконання вимог ухвали суду також не надано. Водночас суд враховує, що ухвала суду від 16.09.2019 отримана відповідачем 27.09.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.95).

При цьому варто зазначити, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ч.9 ст.81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не надав попередньо оплачені позивачем послуги, які обумовлені умовами Договору.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, в матеріалах справи наявна претензія №18/02/2019 від 18.02.2019, яка адресована ФОП Табачнюку О.О. про повернення коштів в сумі 16582,50 грн, які були сплачені ТОВ "Інновіннпром" в рахунок попередньої оплати за послуги обумовлені Договором від 06.11.2018. Одночасно адресант зазначає вимогу здійснити оплату протягом 7 календарних днів з дати виставлення даної вимоги, тобто не пізніше 25.02.2019.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ГК України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 названого Кодексу суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами частини 1 статті 173 ГК України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки судом встановлено, що відповідач не надав послуги на заявлену до стягнення суму попередньої оплати, у позивача існує право вимагати її повернення.

При цьому варто зазначити, що оскільки Главою 63 Цивільного кодексу України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати у випадку невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Згідно ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Так, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, підсумовуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16582,50 грн є обґрунтованими та правомірними, у зв`язку із чим підлягають повному задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що в судовому засіданні, 05.11.2019, представником позивача до закінчення судових дебатів заявлено клопотання про розгляд вказаного питання в судовому засіданні після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Приписами ч.1 ст.221 ГПК України визначено: "Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог."

З огляду на клопотання представника позивача, питання щодо розподілу судових витрат у справі №902/540/19, буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 221, ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Табачнюка Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інновіннпром" (вул.Київська, буд.14, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 38189862) 16582,50 грн - заборгованості та 1921,00 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу судових витрат на 28 листопада 2019 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх).

5. Додатково сторони про дату та час судового засіданні повідомити шляхом оформлення відповідних телефонограм.

6. Копію рішення направити згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України). Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18 листопада 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Київська, буд.14, м.Вінниця, 21100);

3,4 - відповідачу (АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1)