Рішення

від 11.11.2019 по справі 914/1780/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 справа № 914/1780/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 , м. Львів,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія AРКС ,

м. Київ,

про : стягнення в розмірі 80 779,51 грн.

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Корольчук О.В.

Представники учасників справи:

позивач: Перунов В.В. -представник;

відповідач: Деревецький В. В . -представник.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія AРКС про стягнення в розмірі 80 779,51 грн.

Ухвалою суду від 10.09.2019 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №914/1780/19 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Рух справи відображено в ухвалах суду.

На адресу Господарського суду Львівської області 11.11.2019р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі стосовно розрахунку 3% річних від простроченої суми та інфляційного збільшення суми борги.

У судове засідання 11.11.2019 р. представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 11.11.2019 р. представник відповідача з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються наступними доводами.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1036/18 (яке було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції) задоволено позовні вимоги ТзОВ Інтерміськбуд-2 , стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхової компанія АХА Страхування , код ЄДРПОУ 20474912, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 , Код ЄДРПОУ 39865541, страхове відшкодування у розмірі 751 198 грн., а також пеню у розмірі 9840,69 грн. інфляційні збитки у сумі 57369,67 грн. та 3 відсотки річних у сумі 14 447,7 грн.

Відповідачем було сплачено вказані кошти на рахунок ТзОВ Інтерміськбуд-2 24.04.2019 року.

Вищезгаданим рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/1036/18 було стягнуто інфляційні збитки та 3% річних за період з 02.10.2017 року по 23.05.2018 року.

Період, за який Позивач в цьому позові просить стягнути інфляційні збитки та 3% річних. - з 24.05.2018 року по 23.04.2019 року.

Згідно розрахунку позивача інфляційних збитків та 3% річних за період з 24.05.2019 року по день фактичного виконання зобов`язання заборгованість відповідача складає: 60 095, 84 грн. - суми інфляційних збитків, 20 683, 67 грн.- 3% річних.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне.

Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія AРКС інфляційні нарахування у розмірі 60 095 грн. та 3% річних у розмірі 20 683, 67 грн. за період з 24.05.2018 року по 23.04.2019 року у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту Все включено № 39а7зга( надалі-Договір).

Відповідно до п.31.3 Договору, Сторони домовилися, що в разі виникнення між ними судового спору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та/або визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування та/або щодо строків прийняття рішення Страховиком по заявленій Страхувальником події (у випадку, коли позов подано до суду до прийняття Страховиком рішення по заявленою подією) на період з дати надходження позовної заяви до суду до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені чинним законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов`язань.

З урахуванням п. 31.3 Договору страхування за період з дати надходження позову до суду (06.06.2018р.) по дату вступу в законну силу рішення (26.03.2019р.) пеня, інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних за неналежне виконання зобов`язань не підлягають нарахуванню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхової компанія АХА Страхування інфляційних збитків та 3% річних за Договором Добровільного страхування наземного транспорту

13 лютого 2017 року було укладено договір Добровільного страхування наземного транспорту Все включено № 39а7зга між АТ СК АХА Страхування (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 (Страхувальник), яким було застраховано автомобіль MERCEDES-BENZ S65, р/р НОМЕР_1 (далі - Договір).

09 жовтня 2018 року Господарським судом Львівської області було прийнято рішення по справі №914/1036/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування , третя особа: Фізична особа підприємець Бурий Юрій Володимирович про стягнення страхового відшкодування. Даним рішення було задоволено позов Позивача повністю, а саме: стягнуто із АТ СК АХА Страхування на користь ТОВ Інтерміськбуд-2 страхове відшкодування у розмірі 751 198,00 грн., пеню у розмірі 9 840,69 грн., інфляційні збитки у розмірі 57 369,67 грн.,3% річних у розмірі 14 879,89 грн., судовий збір у розмірі 12 499,33 грн,

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 року апеляційну скаргу представника Відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 року - без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 10.06.2019року касаційну скаргу представника Відповідача залишено без задоволення, Постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 року та рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018р. у справі №914/1036/18 залишено без змін.

24 квітня 2019р. АТ "СК "АРКС" було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 751 198, 00 грн.

Щодо правонаступництва Приватного акціонерного товариства Страхової компанія АХА Страхування

Розпорядженнями від 10 січня 2019 року Нацкомфінпослуг погодила компанії FFHL опосередковане володіння 99,98% акцій ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування .

Комісія також надала FFHL Group Ltd (Канада) дозвіл на пряме володіння 99,98% акцій СК АХА Страхування . Антимонопольний комітет України на початку грудня 2018 р. дозволив компанії FFHL Group Ltd придбати акції ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування .

14 лютого 2019 р. СК АХА Страхування оголосила про завершення оформлення угоди з продажу АХА Страхування холдингу Fairfax FHL через дочірню компанію FFHL Group Ltd. Згідно інформації з бази даних НКЦПФР, FFHL Group Ltd придбала 99,98% статутного капіталу СК АХА Страхування . За умовами цього договору страхова компанія мала право користуватись брендом АХА лише протягом шести місяців з моменту підписання договору. ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування на момент звернення позивача до суду перейменовано в Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АRX ( код ЄДРПОУ 20474912).

Згідно витягу з ЄДР ЮО,ФОП та ГФ назва юридичної особи за ідентифікаційним кодом юридичної особи 20474912 зазначена-Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС ( АТ СК АРКС ).

Щодо вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія AРКС інфляційних збитків та 3% річних у період з 24.05.2019 року по 23.04.2019 року

Предметом позову є стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період, що не був предметом позову у справі № 914/1036/18.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1036/18 від 09.2018р. було стягнуто інфляційні збитки та 3% річних за період з 02.10.2017 року по 23.05.2018 року.

24 квітня 2019 року АТ СК АРКС було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 751 198,00грн.

Період, за який Позивач у цьому позові просить стягнути інфляційні збитки та 3% річних. - з 24.05.2018 року по 23.04.2019 року.

Відповідно до п.31.3 Договору, Сторони домовилися, що в разі виникнення між ними судового спору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та/або визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування та/або щодо строків прийняття рішення Страховиком по заявленій Страхувальником події (у випадку, коли позов подано до суду до прийняття Страховиком рішення по заявленою подією) на період з дати надходження позовної заяви до суду до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені чинним законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов`язань.

Згідно розрахунку позивача інфляційних збитків та 3% річних за період з 24.05.2019 року по день фактичного виконання зобов`язання заборгованість відповідача складає: 60 095, 84 грн. - суми інфляційних збитків, 20 683, 67 грн.- 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч.1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо доводів позивача про нікчемність п.31.3 Договору

13 лютого 2017 року було укладено договір Добровільного страхування наземного транспорту Все включено № 39а7зга між АТ СК АХА Страхування (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 (Страхувальник), яким було застраховано автомобіль MERCEDES-BENZ S65, р/р НОМЕР_1 .

Згідно із частиною 1 статті 215 - ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч.1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір Добровільного страхування наземного транспорту Все включено № 39а7зга від 13.02.2017р.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Відповідно до ст. 982 Цивільного кодексу України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно з частинами З, 4 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування повинен містити: - назву документа; - назву та адресу страховика; - прізвище, ім`я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи їх адреси та дати народження; - прізвище, ім`я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; - зазначення предмета договору страхування; - розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; - розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; - перелік страхових випадків; - розміри страхових внесків (платежів премій) і строки їх сплати; - страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); - строк дії договору; - порядок зміни і припинення договору; - умови здійснення страхової виплати; - причини відмови у страховій виплаті; - права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору: - інші умови за згодою сторін; - підписи сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті.

Положеннями статті 20 Закону України Про страхування передбачено обов`язки Страховика, зокрема: Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення

страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Аналогічні положення зазначені в п. 8.1.3 Правил 003 Добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (надалі-Правила) розроблені відповідно до Закону України Про страхування № 85/96-ВР від 07.03.96 р. із змінами та доповненнями, та інших законодавчих і підзаконних актів України , у відповідності до яких було укладено Договір страхування, а саме: При настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами Договору страхування або законом.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що перед підписанням Договору позивач був ознайомлений з умовами Договору, що підтверджується підписом в Договорі. Під час укладення Договору страхування, Сторонами, за взаємною згодою, було погоджено умови Договору, Позивач мав можливість вивчити зміст Договору, зокрема об`єм відповідальності страховика та у випадку непогодження з деяким пунктами висловити свою думку з цього приводу чи в подальшому ініціювати внесення змін до Договору, та передбачити негативні наслідки в частині не нарахування штрафних санкцій на час розгляду справи судом.

Щодо вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія AРКС інфляційних збитків та 3% річних у період з 24.05.2018 року по 23.04.2019 року

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до абз.1-3 п.7 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17.12.2013р.саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Згідно зі ст. 2. Закону України Про індексацію грошових доходів населення передбачено, що Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

У випадку прострочення або невиплати страхового відшкодування, яке є договірним грошовим зобов`язанням, до страховика застосовується відповідальність згідно ст. 625 ЦК України (ВСУ у справі № 6-1003цс 16 від 21 грудня 2016р.)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 зробила правовий висновок, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до п.31.3 Договору, Сторони домовилися, що в разі виникнення між ними судового спору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та/або визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування та/або щодо строків прийняття рішення Страховиком по заявленій Страхувальником події (у випадку, коли позов подано до суду до прийняття Страховиком рішення по заявленою подією) на період з дати надходження позовної заяви до суду до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені чинним законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов`язань.

Пунктом 31.3Договору сторони під час укладення Договору, керуючись правом наданим ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України , погодили інший період нарахування індексу інфляції та 3% річних.

Однак, конструкція змісту с. 625 ЦК України якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом стосується тільки 3% річних та не стосується нарахування індексу інфляції.

Тобто можливість виключення індексу інфляції взагалі не передбачена. Відмова від такого права за договором є нікчемною, навіть у випадках встановлення обмеження нарахування індексу інфляції договором. Індекс інфляції в такому випадку вирівнює борг до суми, яку розраховував отримати кредитор станом на дату погашення заборгованості.

3% річних в свою чергу є платою/санкцією за користування безпідставно утримуваними боржником грошовими коштами.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 60 095, 84 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розрахунку 3% річних, то варто зазначити що з урахуванням п. 31.3 Договору нарахування 3% річних за період з 24.05.2018р. по 23.04.3019р. має бути здійснено з виключенням періоду з дати надходження позовної заяви до Господарського суду Львівської області (06.06.2018р.) до набрання рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018р. законної сили (дата винесення постанови Західного Апеляційного Господарського суду, якою рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення-26.03.2019р.).

Судом здійснено розрахунок 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 751198 24.05.2018 - 05.06.2018 13 3 % 802.65 Таким чином, сума процентів за договором у період з 24.05.2018р. по 05.06.2018р. складає 802.65 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 751198.0 27.03.2019 - 23.04.2019 28 3 % 1728.78 Таким чином, сума процентів за договором у період з 27.03.2019р. по 05.06.2018р. складає 1728.78 грн.

Загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 2 531,43 грн.

Як встановлено ст. ст. 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з п. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 60 095,84 , а вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 2 531,43 грн., згідно розрахунку, проведеному судом.

Згідно з п. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України , покладаються судом на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія AРКС ( 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 ( 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, ідентифікаційний код 39865541) 60 095,84 грн інфляційних втрат, 2 531,43 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія AРКС ( 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерміськбуд-2 ( 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, ідентифікаційний код 39865541) 1 489,33 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 15.11.2019р.

Суддя Синчук М.М.