Ухвала

від 12.11.2019 по справі 922/2874/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"12" листопада 2019 р.м.ХарківСправа № 922/2874/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Редько А.В.

розглянувши справу

за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Чумак М.М." (62252, Харківська область, Золочівський район, с. Феськи, вул. 60 років СРСР, 1, код ЄДРПОУ 21239917) до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Золочівська селищна об`єднана територіальна громада в особі Золочівської селищної ради (62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Центральна, 13-А, код ЄДРПОУ 25175462) про визнання права постійного користування земельною ділянкою за участю учасників справи:

позивач - Кужелєва С.В. ;

відповідач - Крайник К.О. ;

третя особа - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Селянське (Фермерське) господарство "Чумак М.М." звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448, яка була надана в користування на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-13-00-015069 на підставі рішення Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області № 293-3 від 18.09.1990.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Державного акту № ХР-13-00-015069 ОСОБА_3 отримав в постійне користування земельну ділянку, в подальшому створив та зареєстрував підприємство позивача - Селянське (фермерське) господарство "Чумак М.М." до якого і перейшло право користування спірною земельною ділянкою саме з моменту його реєстрації як юридичної особи. У 2008 році ОСОБА_3 помер. Оскільки право постійного користування перейшло до Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М.", останній здійснював користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_3 та сплачував земельний податок, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання за С(Ф)Г " ОСОБА_3 " права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 23.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Золочівську селищну об`єднану територіальну громаду в особі Золочівської селищної ради, почато у справі підготовче провадження.

11.10.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, у зв`язку з чим просить суд в його задоволенні відмовити. Крім того, як зазначає відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не є належним відповідачем у справі, оскільки не є органом, компетентним розпоряджатися спірною земельною ділянкою, а питання про визнання права постійного користування земельною ділянкою вже розглядалось судом за участі тих самих сторін у справі № 922/1351/18, а підстава позову, на яку посилається позивач, існувала на час розгляду справи № 922/1351/18 та винесення рішення.

Не погоджуючись із позицією відповідача, позивач надав суду письмові заперечення, в яких виклав свою правову позицію щодо зв`язку обов`язків та відповідальності Селянського (фермерського) господарства як землекористувача з відповідним правом, права використання земельної ділянки, захисту права на землю та не визнання відповідачем цих прав.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що підставою позову у справі № 922/2874/19 є факт переходу прав землекористувача від громадянина, на ім`я якого видавався Державний акт, до Селянського (фермерського) господарства. При цьому, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах по справам № 6-20100св09, № 6-20859св07, № 6-13576св07, № 6-14879св07 та 6-20275св07.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради у призначене судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Оскільки неявка представника третьої особи в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності її представника.

Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

За приписами п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у справі, що розглядається, є визнання права постійного користування земельною ділянкою 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448, яка була надана в користування на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-13-00-015069 на підставі рішення Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області № 293-3 від 18.09.1990, а підставою позову є наступні обставини: отримання ОСОБА_3 на підставі Державного акту № ХР-13-00-015069 в постійне користування земельної ділянки 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448, створення та реєстрація підприємства позивача - Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М.", факт користування останнім спірною земельною ділянкою та переходу права постійного користування на зазначену земельну ділянку до позивача, факт невизнання відповідачем права позивача на спірну земельну ділянку.

Із матеріалів справи судом вбачається, що позивач вже звертався з тотожним позовом до того ж самого відповідача. Так, у справі № 922/1351/18 господарським судом Харківської області було прийнято рішення за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Чумак М.М." до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-13-00-015069. При цьому суд звертає увагу, що суд у справі № 922/1351/18 встановив факт належності позивачу права постійного користування на земельну ділянку, що є предметом позову у даній справі, однак в задоволенні позову Селянському (Фермерському) господарству "Чумак М.М." було відмовлено з підстав відсутності доказів порушення прав позивача.

Зокрема, в зазначеному вище рішенні суду від 03.07.2019 у справі № 922/1351/18, суд дійшов висновку, що після одержання Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства та проведення державної реєстрації такого господарства як юридичної особи, обов`язки користувача цієї земельної ділянки виконує Селянське (фермерське) господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Судом також зроблено висновок, що після державної реєстрації Селянського (фермерського) господарства у правовідносинах користування земельною ділянкою, наданою на підставі Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" відбувається фактична заміна землекористувача.

Судом вбачається, що рішення у справі № 922/1351/18 прийнято судом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Так, у справі № 922/1351/18 предметом позову, як і у справі, що розглядається, була вимога позивача про визнання права постійного користування земельною ділянкою 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448, що була надана в користування на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-13-00-015069 на підставі рішення Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області № 293-3 від 18.09.1990, а підставою позову були наступні обставини: отримання ОСОБА_3 на підставі Державного акту № ХР-13-00-015069 в постійне користування земельної ділянки 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448, створення та реєстрація підприємства позивача - Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М.", факт користування останнім спірною земельною ділянкою та переходу права постійного користування на зазначену земельну ділянку до позивача, факт невизнання відповідачем права позивача на спірну земельну ділянку.

Заперечення позивача стосовно нетотожності спорів у справі № 922/1351/18 та у справі, що розглядається, суд вважає помилковими виходячи із наступного. Позивач посилається на те, що підставою позову у справі № 922/1351/18, що, на його думку, відрізняє підставу позову у даній справі, було посилання позивача на клопотання відповідача з проханням надання певних документів на спірну земельну ділянку, чим позивач підтверджував факт невизнання відповідачем права позивача на спірну земельну ділянку. У справі, що розглядається, позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на факт невизнання відповідачем його права на ту ж саму земельну ділянку, що підтверджується іншим доказом, а саме - фактом звернення відповідача до суду з позовом про визнання відсутнім права позивача на спірну земельну ділянку (справа № 922/2804/18).

З цього приводу суд вважає зазначити, що позивач помилково ототожнює докази, що підтверджують певні обставини, із самими обставинами, які, в свою чергу, відносяться до підстав позову. Так, саме факт невизнання права позивача на спірну земельну ділянку є тією обставиною, що входить до підстав позову, як у справі № 922/1351/18, так і у справі, що розглядається, а клопотання, на яке позивач посилається як на підставу позову у справі № 922/1351/18, було тим доказом, на підтвердження обставини невизнання відповідачем наявного в позивача права.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що після прийняття судом рішення у справі № 922/1351/18, було прийнято також рішення у справі № 922/2804/18 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача - Золочівська селищна рада до Селянського (Фермерського) господарства "Чумак М.М." про визнання відсутнім у позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою, яким в задоволенні позову Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області було відмовлено. У справі № 922/2804/18 суд, відмовляючи у позові, також встановив факт наявності в Селянського (Фермерського) господарства "Чумак М.М." права постійного користування на спірну земельну ділянку, дійшовши висновку, що після одержання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для ведення СФГ та проведення державної реєстрації такого господарства як юридичної особи обов`язки користувача цієї земельної ділянки виконує СФГ, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації СФГ у правовідносинах користування земельною ділянкою, наданою на підставі Закону про СФГ, відбувається фактична заміна землекористувача.

Таким чином, судом двічі (у справі № 922/1351/18 та у справі № 922/2804/18) був встановлений факт наявності в позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою, що є предметом позову у даній справі, між тим ж сторонами та, як вбачається, і того ж предмету спору та тих самих підстав.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі № 922/1351/18 та від 23.07.2019 у справі № 922/2804/18 набрали законної сили.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що провадження у справі № 922/2874/19 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст.175, 231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 922/2874/19.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.19.

Суддя Т.А. Лавренюк