Рішення

від 18.11.2019 по справі 547/1242/18

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/1242/18

Провадження №2/547/210/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Совєтової І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про визнання за нею в порядку спадкування права власності на земельну ділянку. Позовна вимога обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер гр-н ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га, розташована на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №010775. Баба позивача по справі - ОСОБА_3 , будучи дружиною спадкодавця, 29.11.2004 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, однак за життя не зареєструвала своє право власності на успадковану земельну ділянку у встановленому законом порядку. Після смерті ОСОБА_3 , спадщину, що відкрилась внаслідок її смерті, прийняв син останньої - батько позивача по справі ОСОБА_4 , звернувшись з відповідною письмовою заявою до Першої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області. В подальшому батько позивача помер, не оформивши вказану спадщину. За вказаних обставин державним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га, розташовану на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області, з підстав неможливості проведення державної реєстрації права власності на неї за спадкоємцем ОСОБА_2 - померлою бабою позивача ОСОБА_3 , а тому позивач змушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, від якого залежить реалізація її прав, як спадкоємця за законом.

В підготовче судове засідання позивач та її представник не з'явились. Згідно письмової заяви представника позивача, останній прохав суд розглянути справу без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.185).

В підготовче судове засідання представник відповідача Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області не з'явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про визнання позову та відсутність заперечень проти його задоволення (а.с.186).

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмові заяви сторін, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого засідання за їх відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення.

Дослідивши письмові докази у справі судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 ), виданого Веселоподільською сільською радою Семенівського району Полтавській області, гр-н ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Паніванівка Семенівського району Полтавської області у віці 80 років (а.с.8, 170 зворот).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ПЛ №010775 гр-ну ОСОБА_2 за життя належала земельна ділянка площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області (а.с.173 зворот).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу (серія НОМЕР_2 ), виданого Веселоподільською сільською радою Семенівського району Полтавської області, дружиною ОСОБА_2 була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.172).

Згідно довідки №1298, виданої 10.12.2018 року виконавчим комітетом Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.11.2004 року державним нотаріусом Семенівської державної нотаріально контори Трембач Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1796, спадкове майно, яке після смерті ОСОБА_2 успадкувала його дружина ОСОБА_3 , складається із земельної ділянки площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області (а.с.10).

За життя ОСОБА_3 був складений заповіт від 07.11.2011 року, за яким вона заповідала належні їй земельні ділянки своєму сину ОСОБА_4 (а.с.132).

Факт перебування ОСОБА_4 у родинних відносинах з ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про його народження (серія НОМЕР_3 ), в якому міститься запис про матір ОСОБА_5 (а.с.14, 133); витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00017487370 від 27.12.2016 року, з якого вбачається проведення 11.04.1953 року реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , внаслідок чого прізвище дружини змінилось на ОСОБА_1 (а.с.135).

ІНФОРМАЦІЯ_4 гр-нка ОСОБА_3 померла у віці 87 років в м.Слов'янськ Донецької області (а.с.11).

19.12.2016 року син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся із заявою про прийняття спадщини до Першої слов'янської державної нотаріальної контори (а.с.124) та отримав 08.11.2017 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме: земельну ділянку площею 2,4649 га, що належала його матері ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серія ІІ-ПЛ №010774 (а.с.157).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер у віці 63 років в м.Слов'янськ Донецької області (а.с.63).

Позивач по справі є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується записом в свідоцтві про її народження (серія І НОМЕР_5 ), де батьком останньої зазначений: ОСОБА_4 (а.с.70).

Позивач по справі прийняла спадщину після смерті свого батька, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 16.11.2018 року державним нотаріусом Першої слов'янської державної нотаріальної контори Алперіною О.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за №2-1438, згідно якого до складу успадкованого позивачем майна входить земельна ділянка площею 2,4649 га, що належала її батькові на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 08.11.2017 року (а.с.117).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Першої слов'янської державної нотаріальної контори Алперіної О.Ю. від 29.11.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,46 га, кадастровий номер 5324581200:00:001:0407, розташовану на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області (а.с.122).

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.206 ЦПК України.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву відповідача, суд приходить до висновку про те, що визнання представником відповідача Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України.

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За змістом ч.ч.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами цього Кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_2 помер до набрання чинності ЦК України 01.01.2004 року, до правовідносин щодо спадкування земельної ділянки слід застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, дружина померлого.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

З огляду на викладене, судом на підставі безпосередньо досліджених доказів, встановлено, що баба позивача по справі ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_2 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Семенівської державної нотаріальної контори та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.10, 170-171).

Після смерті ОСОБА_3 25.07.2016 року належне їй майно успадкував її син ОСОБА_4 , а після смерті останнього право на спадкування належного йому майна відповідно до положень ст.1261 ЦК України отримала позивач по справі ОСОБА_1 , як його дочка та спадкоємець першої черги за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1 ст.1225 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За змістом п.п.4.14, 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

На підставі викладеного, з урахуванням відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , який в свою чергу був спадкоємцем майна ОСОБА_3 , до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, успадковану її бабою ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_2 , здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право позивача на реалізацію своїх спадкових прав підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз`яснень п.п.10, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п.3.1, 3.5 викладених в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 не отримала державного акту на право власності на земельну ділянку, успадковану після смерті чоловіка, а з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-VI та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, посвідчення права власності на земельну ділянку почало здійснюватися відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без оформлення державних актів.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ; враховуючи, що баба позивача по справі ОСОБА_3 за життя отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який був власником земельної ділянки площею 2,46 га, однак не отримала державного акту на право власності на вказану земельну ділянку; право власності спадкодавця на земельну ділянку площею 2,46 га не було припинено з підстав, передбачених ст.346 ЦК України; спадщина у виді належної спадкодавцеві земельної ділянки площею 2,46 га не визнавалась відумерлою, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею в порядку спадкування права власності на земельну ділянку.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення нею спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб.

Щодо стягнення з відповідача по справі Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області на користь позивача судових витрат у вигляді сплаченого нею судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем в поданій до суду позовній заяві не зазначено про стягнення з відповідача на її користь судових витрат у виді сплаченого нею судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, що становить 761 грн. 11 коп..

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІ-ПЛ №010775), зареєстрованого 04 червня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №464.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору в сумі 761 грн. 11 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Семенівська селищна рада Семенівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Незалежності, буд.№44А смт.Семенівка Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38200, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22538295.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Головуючий С.Ю.Атаманова