Рішення

від 21.10.2019 по справі 640/12462/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року № 640/12462/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Терещенко О.С., від відповідача - Кунда А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Коспаш-ЛТД доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Коспаш-ЛТД (далі-позивач/ ТОВ Коспаш-ЛТД ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі - відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2019 №03572615140103, №03562615140103.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Коспаш-ЛТД (код 21506710) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2018, результати якої оформлені актом від 26.02.2019 №126/26-15-14-01-03/21506710 (далі -акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки, перевіркою ТОВ Коспаш-ЛТД встановлено порушення ( в частині спірних рішень):

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2 ст. 1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п. 5, п. 6, п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 454384,00 грн., у тому числі за 2015 на суму 92666,00 грн., за 2016 рік на суму 278171,00 грн., за 2017 рік на суму 83547,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2 ст. 1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 269869,00 грн., в тому числі за жовтень 2016 року на суму 21132,00 грн., за грудень 2016 року на суму 236435,00 грн., червень 2017 року на суму 1823,00 грн., за грудень 2017 року на суму 10479,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки, Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 20.03.2019 №03572615140103, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 452148,00 грн., з яких 361718 грн. нараховано за податковими зобов`язаннями та 90430 грн. - за штрафними санкціями;

- від 20.03.2019 №03562615140103, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 337336,00 грн., з яких 269869 грн. нараховано за податковим зобов`язанням, 67467 грн. - штрафні санкції.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

1. Щодо встановленого порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п. 134.1 ст. 134. Податкового кодексу України, п. 5 П(с) БО 11 Зобов`язання , п. 5,п. 7 П(с) БО 15 Дохід в частині не віднесення до складу інших доходів ТОВ Коспаш-ЛТД безнадійної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, що, в свою чергу, згідно акту перевірки, вплинуло на формування податкового кредиту з ПДВ.

В розумінні пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б)) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпункт 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначає, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають, в тому числі вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості , крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зобов`язання - це заборгованість підприємства, котра виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Тобто, під кредиторською заборгованістю мається на увазі заборгова-ність підприємства перед іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов`язання її погашення в певний строк.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання (далі - П(С)БО 11, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20.

За змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 4, 5 і 6 П(С)БО 11 Зобов`язання , за строком погашення зобов`язання поділяють на: довгострокові (очікуваний строк погашення перевищує 12 місяців або операційний цикл) та поточні (очікуваний строк погашення не перевищує операційного циклу чи 12 місяців).

Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення (недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, котра, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства).

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Аналізуючи зміст п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання можна дійти правового висновку, що під словами не підлягає погашенню слід мати на увазі випадок, коли є впевненість у тому, що заборгованість уже не погашатиметься. Зокрема, така впевненість може бути у такому випадку як сплив строк позовної давності (під яким в ст. 256 Цивільного кодексу України розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) та прийняття рішення не погашати борг після його закінчення.

Тобто, після спливу строку позовної давності боржник може бути впевненим, що кредитор не зможе звернутися до суду з вимогою про погашення заборгованості, а тому погашення такої заборгованості вже не є обов`язком боржника. З огляду на зазначене, боржник може або розрахуватися з кредитором за такими зобов`язаннями, або ж прийняти рішення про їх непогашення.

Відповідно до ст.ст. 257, 260 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, перебіг строку позовної давності розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати чи настання події, із якою пов`язаний його початок. Зокрема така подія може настати в день, коли особа дізналася (або могла дізнатися) про порушення власного права чи про особу, котра його порушила (як то визначено в ч. 1 ст. 261 ЦК України).

При цьому, ч. 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Наведені положення дають підстави також для висновку, що у договірних правовідносинах початок перебігу строку позовної давності також залежить від умов договору, укладеного між боржником і кредитором, щодо строків виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, у разі якщо зобов`язання має визначений строк виконання (у договорі чітко зазначено, до якої дати чи в який строк сторони повинні виконати свої зобов`язання), то перебіг позовної давності розпочинається зі спливом строку виконання (що передбачено в ч. 5 ст. 261 ЦК України, та кореспондується зі ст. 530 цього Кодексу). Тобто, фактично перебіг позовної давності розпочинається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, ст. 264 ЦК України визначено порядок переривання позовної давності. Так, Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 1 і 3 зазначеної статті ЦК України).

Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками встановлено, що у ТОВ Коспаш-ЛТД станом на 01.01.2015 рахується кредиторська заборгованість наступних підприємств:

- ТОВ ЕРА Новації (код 37559844) в сумі 126789,00 грн.,

- ТОВ Бастен (код 34297358) в сумі 29711,00 грн.,

- КП ШЕУ Оболонського району (код 05465258) в сумі 31212,00 грн.,

- КП ШЕУ Солом`янського району (код 31806946) в сумі 31664,00 грн.,

- КП ШЕУ Шевченківського району (код 31868786) в сумі 11287,00 грн.,

- ТОВ Київавтошляхбуд (код 03359018) в сумі 10944,00 грн.,

- ТОВ ТСК Пласт (код 35310573) в сумі 473813,00 гривень.

Як зазначено в акті перевірки, перед складанням річної звітності за 2015 рік ТОВ Коспаш-ЛТД повинно було провести інвентаризацію та визначити заборгованість ТОВ ЕРА Новації (код 375598440, ТОВ Бастен (код 34297358), КП ШЕУ Оболонського району (код 05465258), КП ШЕУ Солом`янського району (код 31806946), КП ШЕУ Шевченківського району (код 31868786), ТОВ Київавтошляхбуд (код 03359018), ТОВ ТСК Пласт (код 35310573) з відповідним відображенням у фінансовій звітності.

Таким чином, на думку контролюючого органу, кредиторська заборгованість ТОВ Коспаш-ЛТД перед ТОВ ЕРА Новації (код 375598440) в сумі 126789,00 грн., ТОВ Бастен (код 34297358) в сумі 29711,00грн., КП ШЕУ Оболонського району (код 05465258) в сумі 31212,00 грн., КП ШЕУ Солом`янського району (код 31806946) в сумі 31664,00 грн., КП ШЕУ Шевченківського району (код 31868786) в сумі 11287,00 грн., ТОВ Київавтошляхбуд (код 03359018) в сумі 10944,00 грн., ТОВ ТСК Пласт (код 35310573) в сумі 473813,00 грн. набула статусу безнадійної в 2015, 2016, 2017 (від дати проведення останніх перерахувань грошових коштів).

Враховуючи наведене, згідно змісту акту перевірки, позивач повинен був віднести безнадійну заборгованість до складу інших операційних доходів .

Згідно розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій) до спірних податкових повідомлень-рішень, грошове зобов`язання позивачу визначено в частині безнадійної заборгованості наступних підприємств, а саме:

ТОВ ЕРА Новації в сумі 126789,00 грн., набула статусу безнадійної в жовтні 2016 року;

КП ШЕУ Оболонського району в сумі 31212,00 грн., набула статусу безнадійної в липні 2017 року;

КП ШЕУ Солом`янського району в сумі 31664,00 грн., набула статусу безнадійної в липні 2017 року;

ТОВ Київавтошляхбуд в сумі 10944,00 грн., набула статусу безнадійної в травні 2017 року.

Заборгованість ТОВ ЕРА Новації (код 37559844) станом на 01.01.2015 та на 30.09.2018 становить 126 789,00 гривень.

На підставі договору №07/09 від 07.09.2012 ТОВ ЕРА Новації були реалізовано на ТОВ Коспаш-ЛТД ремонтно-будівельні роботи 28.09.2012, 30.11.2012 на загальну суму 774 788,52 грн. (в т.ч. ПДВ 129 131,42 грн.).

Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі на суму 648 000,00 грн. (банківська виписка від 10.09.2012, 13.09.2012, 02.11.2012, 19.12.2012, 26.04.2013, 04.10.2013).

За період з 05.10.2013 по 30.09.2018 фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ ЕРА Новації та ТОВ Коспаш-ЛТД відсутні.

В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступними проводками:

Дт pax. 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг Km pax. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 645657,0 грн.

Дт pax. 644 Податковий кредит Km pax. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 129131,00 грн.,

Дт pax. pax.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками Km рах.311 Поточні рахунки в національній валюті на суму 648000,00 гривень.

Суми податкового кредиту з ПДВ, по податковим накладним виписаних ТОВ ЕРА Новації в розмірі 69 220,13 грн., були включені ТОВ Коспаш-ЛТД до складу податкового кредиту відповідного звітного місяця, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) до декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року поданою до ДПІ за № 9065307042 від 22.10.2012 (рядок 19, і.п.н. 375598426505), сума ПДВ 69 220,13 грн.)

Сума податкового кредиту у кредиторській заборгованості перед ТОВ ЕРА Новації в сумі 126 789,00 грн. становить 21 132,00 грн.

Між ТОВ Коспаш-ЛТД (Генпідрядник) та КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КИЇВПАСТРАНС" (код 31725604, Субпідрядник) укладено Договір №8/09-11 від 29.08.2011 на будівництво та реконструкцію першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та під`їздами до платформ у м. Києві.

На протязі 2015 року ТОВ Коспаш - ЛТД було перераховано на користь КП "КИЇВПАСТРАНС" грошові кошти в сумі 406 661,01 гривень.

Станом на 31.12.2015 року згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками заборгованість ТОВ Коспаш-ЛТД перед КП "КИЇВПАСТРАНС" по договору №8/09-11 29.08.2011 року відсутня.

ТОВ Коспаш - ЛТД згідно умов п. 4.3.1 договору №8/09-11 29.08.2011 залучало до виконання робіт субпідрядні організації: КП Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автомобільних шляхів та споруд на них у Оболонському району м. Києва ; КП Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автомобільних шляхів та споруд на них у Солом`янському району м. Києва ; КП Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автомобільних шляхів та споруд на них у Шевченківському району м. Києва ; КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва Київавтошляхміст .

Між ТОВ Коспаш-ЛТД (Генпідрядник) та КП Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автомобільних шляхів та споруд на них у Оболонському району м. Києва (код 05465258, Субпідрядник) укладено Договір №1-08/09-11 від 30.08.2011 на будівництво та реконструкцію першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та під`їздами до платформ у м.Києві, про наступне: Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання в межах виділених капіталовкаладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил в обумовлений договором строк виконати роботи, надалі - Роботи , на об`єкті: будівництво та реконструкцію першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та під`їздами до платформ у м.Києві (Підходи та під`їзди до станції міської електрички Пост-Волинський . Замовником якого є: Комунальне підприємство Київпастранс .

Заборгованість КП ШЕУ Оболонського району (код 05465258) станом на 01.01.2015 та на 30.09.2018 становить 31212,00 гривень.

На підставі договору №1-08/09-11 від 30.08.2011 КП ШЕУ Оболонського району було реалізовано на ТОВ Коспаш-ЛТД ремонтно-будівельні роботи 29.11.2011 на загальну суму

312199,00 грн. (в т.ч. ПДВ 52033,00 грн.).

Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі на суму 280894,00 грн. (банківська виписка від 07.06.2012, 08.06.2012,11.10.2012,28.07.2014).

За період з 29.07.2014 по 30.09.2018 фінансово-господарські взаємовідносини між КП ШЕУ Оболонського району та ТОВ Коспаш-ЛТД відсутні.

В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступними проводками:

Дт pax. 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг Km pax. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 260164,00 грн.,

Дт pax. 644 Податковий кредит Km pax. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 52035,00 грн.,

Дт pax. рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками Km рах.311 Поточні рахунки в національній валюті на суму 280984,00 гривень.

Суми податкового кредиту з ПДВ, по податковим накладним виписаних КП ШЕУ Оболонського району в розмірі 52032,71 грн., були включені ТОВ Коспаш-ЛТД до складу податкового кредиту відповідного звітного місяця, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) до декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року поданою до ДПІ за № 254652 від 20.12.2011 (рядок 19, і.п.н. 54652526540, сума ПДВ 52032,71 грн.)

Сума податкового кредиту у кредиторській заборгованості перед КП ШЕУ Оболонського району в сумі 31212,00 грн. становить 5202,00 грн.

Між ТОВ Коспаш-ЛТД (Генпідрядник) та КП Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автомобільних шляхів та споруд на них у Солом`янському району м. Києва (код 31806946, Субпідрядник) укладено Договір №38 від 01.09.2011 на будівництво та реконструкцію першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та підїздами до платформ у м.Києві.

Заборгованість КП ШЕУ Солом`янського району (код 31806946) станом на 01.01.2015 та на 30.09.2018 становить 31664,00 гривень.

На підставі договору №38 від 01.09.2011 КП ШЕУ Солом`янського району було реалізовано на ТОВ Коспаш-ЛТД ремонтно-будівельні роботи 29.11.2011 на загальну суму 316639,00 грн. (в т.ч. ПДВ 52773,00 грн.).

Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі на суму 284975,00 грн. (банківська виписка від 06.06.2012, 08.06.2012, 11.10.2012, 29.07.2014).

За період з 30.07.2014 по 30.09.2018 фінансово-господарські взаємовідносини між КП ШЕУ Солом`янського району та ТОВ Коспаш-ЛТД відсутні.

В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступними проводками: Дт pax. 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг Km pax. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 263866,00 грн.,

Дт pax. 644 Податковий кредит Km pax. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 52773,00 грн.,

Дт pax. рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками Km рах.311 Поточні рахунки в національній валюті на суму 284975,00 гривень.

Суми податкового кредиту з ПДВ, по податковим накладним виписаних КП ШЕУ Солом`янського району в розмірі 52773,17 грн., були включені ТОВ Коспаш-ЛТД до складу податкового кредиту відповідного звітного місяця, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) до декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року поданою до ДПІ за №254652 від 20.12.2011 (рядок 32, і.п.н. 318069426587, сума ПДВ 52773,17 грн.)

Сума податкового кредиту у кредиторській заборгованості перед КП ШЕУ Солом`янського району в сумі 31664,00 грн. становить 5277,00 грн.

Між ТОВ Коспаш-ЛТД (Генпідрядник) та КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва Київавтошляхміст (код 03359018, Субпідрядник) укладено Договір №1-08/09-11 від 30.08.2011 на будівництво та реконструкцію першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами та під`їздами до платформ у м.Києві.

Заборгованість ТОВ Київавтошляхбуд (код 03359018) станом на 01.01.2015 та на 30.09.2018 становить 10944,00 гривень.

На підставі договору №4-08/09-11 від 30.08.2011 ТОВ Київавтошляхбуд було реалізовано на ТОВ Коспаш-ЛТД ремонтно-будівельні роботи 30.11.2011 на загальну суму 112132,00 грн. (в т.ч. ПДВ 18689,00 грн.).

Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі на суму 101188,00 грн. (банківська виписка від 29.11.2011, 08.06.2012, 11.10.2012, 13.12.2013, 17.01.2014, 06.05.2014).

За період з 07.05.2014 по 30.09.2018 фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ Київавтошляхбуд та ТОВ Коспаш-ЛТД відсутні.

В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені наступними проводками:

Дт pax. 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг Km рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 93444,00 грн.,

Дт рах.644 Податковий кредит Km рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 18689,00 грн.,

Дт pax. рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками Km рах.311 Поточні рахунки в національній валюті на суму 101188,00 гривень.

Суми податкового кредиту з ПДВ, по податковим накладним виписаних ТОВ Київавтошляхбуд в розмірі 18688,73 грн., були включені ТОВ Коспаш-ЛТД до складу податкового кредиту відповідного звітного місяця, що підтверджується Розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) до декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року поданою до ДПІ за №254652 від 20.12.2011 (рядок 11, і.п.н. 33590126555, сума ПДВ 18688,73 грн.)

Сума податкового кредиту у кредиторській заборгованості перед ТОВ Київавтошляхбуд в сумі 10944,00 грн. становить 1832,00 грн.

Як вже зазначалось, згідно змісту акту перевірки, позивач повинен був віднести безнадійну заборгованість до складу інших операційних доходів .

Суд, вбачає такі доводи контролюючого органу необґрунтованими, з огляду на відсутність ознак безнадійної кредиторської заборгованості.

Так, згідно умов договорів, укладених з КП Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автомобільних шляхів та споруд на них у Оболонському району м. Києва ; КП Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автомобільних шляхів та споруд на них у Солом`янському району м. Києва ; КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва Київавтошляхміст встановлено наступне.

Згідно п.п. 5.2, 5.3, 5.4 договору генпідрядник здійснює платежі в розмірі 90% вартості виконаних робіт протягом 10 календарних днів після оплати цих робіт замовником, на підставі підписаних повноважними представниками сторін: акта виконаних робіт (форма КБ-2в) з наданням відповідної виконавчої документації (акти на встановлене та змонтоване обладнання відповідно до вимог ДБН); довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Накопичені за період будівництва 10% відкладених платежів (зараховується як гарантія виконання доручених обсягів робіт у відповідності з БНіП та ТУ та резерв на проведення перевірок контролюючими органами обсягів виконаних робіт) сплачується через рік після закінчення робіт і підписання акта введення об`єкта в експлуатацію та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами. Генпідрядник при розрахунках з субпідрядником утримує з вартості виконаних робіт за надані послуги ген підряду кошти в розмірі 2,4 % від суми договірної ціни з (ПДВ).

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору субпідрядник до 25 числа звітного місяця складає та передає уповноваженому представнику генпідрядника акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Генпідрядник перевіряє акт виконаних робіт та передає не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, завірений примірник акта субпідряднику в частині фактично виконаних робіт та правильності застосованих розцінок та розрахунків. Генпідрядник передає акти виконаних робіт замовнику, який в свою чергу здійснює перевірку актів виконаних робіт в спеціалізованій державній організації "Київська міська Української інвестиційної експертизи (служба "Київдержекспертиза").

Отже, 10% відкладених платежів є гарантією виконання позивачем усіх обсягів робіт та виконання цих робіт належної якості.

Як зазначає позивач, акт введення об`єкту в експлуатацію не підписувався, що відповідачем не спростовано.

Беручи до уваги, що 10% відкладених платежів сплачуються через рік після підписання акта введення об`єкта в експлуатацію та зважаючи на те, що об`єкт в експлуатацію не введений, строк виконання зобов`язання щодо оплати 10% відкладених платежів не настав.

Вказаний висновок зазначений в постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 №910/15465/14 за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" до товариства з обмеженою відповідальністю "Коспаш - ЛТД".

Отже, з наведеного в сукупності вбачається, що на час проведення перевірки, строки проведення розрахунків по вищезазначеним договорам з контрагентами не сплинули, що виключає можливість ставити питання про віднесення даних кредиторської заборгованості до інших видів доходів як безнадійну заборгованість.

В частині контрагента ТОВ Ера Новації , вбачається, що згідно умов Договору субпідряду від 07.09.2012 №07/09 кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється підрядником не пізніше 5-ти банківських днів після підписання сторонами відповідних актів прийняття виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, при наявності фінансування даного об`єкту.

Як зазначена в акті перевірки, на підставі договору №07/09 від 07.09.2012 ТОВ ЕРА Новації були реалізовано на ТОВ Коспаш-ЛТД ремонтно-будівельні роботи 28.09.2012, 30.11.2012 на загальну суму 774 788,52 грн.

Враховуючи зміст умов вказаного договору, початок перебігу строку позовної давності за таким договором слід визначати відповідними днями, наступними за граничними днями виконання підрядником своїх зобов`язань по оплаті наданих послуг, що в даному випадку - початок грудня 2012 року.

Як наслідок строки позовної давності (3 роки) для стягнення суми заборгованості відповідно до наведених вище норм права закінчились в грудні 2015 року. Відповідно до п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання позивач мав віднести вказану суму кредиторської заборгованості до складу доходу, що враховується при обчисленні податку на прибуток, у відповідному звітному періоді 2015 року.

Між тим, в силу припису абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, контролюючим органом фактично було встановлено порушення позивачем вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, яке вчинене ним у 2015 році, а тому в даному випадку строк давності для притягнення платника до відповідальності, встановлений ст. 102 ПК України, на момент проведення ГУ ДФС у м. Києві перевірки вже сплинув.

2. Щодо взаємовідносин ТОВ Коспаш-ЛТД з контрагентом ТОВ Стейнед .

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1., 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та відзиву відповідача, висновки щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю Коспаш- ЛТД приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом та ТОВ "СТЕЙНЕД".

Згідно висновків контролюючого органу, перевіркою не підтверджено реальність ТОВ Коспаш-ЛТД господарських операцій з придбання робіт (послуг) на загальну суму 1418608,00 у ТОВ СТЕЙНЕД . Таким чином, ТОВ Коспаш-ЛТД протягом 2016 було фактично безоплатно одержано з невідомого джерела будівельно-ремонтні роботи, оскільки їх придбання у суб`єктів господарювання ТОВ СТЕЙНЕД не доведено.

Враховуючи вищевикладене, в порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1. ст.134 Податкового кодексу України, п.5 П(с)БО 11 Зобов`язання , п.5, п.7 П(с)БО 15 Дохід , п.1 ст.9 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV, п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, до складу інших операційних доходів ТОВ Коспаш-ЛТД не було віднесено безоплатно отримані роботи на загальну суму 1 418 608,00 грн., в пич. за 2016 на суму 1 418 608,00 гривень, та в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, ТОВ КОСПАШ-ЛТД завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "СТЕЙНЕД" на загальну суму 236 435,00 грн., в тому числі за грудень 2016 на суму 236 435,00 гривень.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено вказані висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом з урахуванням умов спірних правовідносин.

Взаємовідносини між ТОВ Коспаш-ЛТД (генпідрядник) з ТОВ Стейнед (субпідрядник) здійснювались на підставі договорів поставки:

- договір від 04.11.2016 №4-11/16, відповідно до умов якого підрядник доручає виконати ремонтно-будівельні роботи в Клінічній лікарні №2 м. Києва, субпідрядник зобов`язується за власний ризик виконати у відповідності до умов даного Договору роботи. Підрядник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити згідно акта виконаних робіт. Згідно Договору субпідрядник повинен виконати ремонт відповідно до вимог ДБН 2000. Предметом субпідряду (результатом виконаних робіт за даним Договором) є проведення якісного ремонту. Вартість робіт визначається згідно кошторису, складає 259002,32 грн., в тому числі ПДВ - 43167,05 грн.;

- договір від 11.10.2016 №11-10/16, відповідно до умов якого підрядник доручає виконати ремонтно-будівельні роботи в парку Нивки м. Києва, субпідрядник зобов`язується за власний ризик виконати у відповідності до умов даного Договору роботи. Підрядник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити згідно акта виконаних робіт. Згідно Договору субпідрядник повинен виконати ремонт відповідно до вимог ДБН 2000. Предметом субпідряду (результатом виконаних робіт за даним Договором) є проведення якісного ремонту. Вартість робіт визначається згідно кошторису, складає 290462,95 грн., в тому числі ПДВ - 48410,49 грн.;

- договір від 21.09.2016 №21-09/16, відповідно до умов якого підрядник доручає виконати ремонтно-будівельні роботи, капітальний ремонт скверу за адресою бульвар І. Шамо. Субпідрядник зобов`язується за власний ризик виконати у відповідності до умов даного Договору роботи. Підрядник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити згідно акта виконаних робіт. Згідно Договору субпідрядник повинен виконати ремонт відповідно до вимог ДБН 2000. Предметом субпідряду (результатом виконаних робіт за даним Договором) є проведення якісного ремонту. Вартість робіт визначається згідно кошторису, складає 265141,08 грн., в тому числі ПДВ - 53028,22 грн.;

- договір від 04.11.2016 №4-11/16, відповідно до умов якого підрядник доручає виконати ремонтно-будівельні роботи по влаштуванню ФЕМ на бульварі Марії Приймаченко м. Києва. Субпідрядник зобов`язується за власний ризик виконати у відповідності до умов даного Договору роботи. Підрядник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити згідно акта виконаних робіт. Згідно Договору субпідрядник повинен виконати ремонт відповідно до вимог ДБН 2000. Предметом субпідряду (результатом виконаних робіт за даним Договором) є проведення якісного ремонту. Вартість робіт визначається згідно кошторису, складає 550973,32 грн., в тому числі ПДВ - 91828,87 грн.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, позивачем до матеріалів справи надані копії: довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, локальних кошторисів на будівельні роботи, договірної ціни, податкових накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, картки рахунку 631 в частині контрагента ТОВ Стейнед , платіжних доручень.

На обґрунтування ділової доцільності відповідних взаємовідносин, позивачем надані до матеріалів справи копії договорів з відповідною первинною документацію, що підтверджує використання придбаних робіт/послуг в господарській діяльності позивача, а саме:

- договір від 01.11.2016 №1/01112016, відповідно до якого ТОВ Свін Транс (генпідрядник) доручив позивачу (субпідрядник) виконати капітальний ремонт скверу на бульварі Марії Приймаченко у Печерському районі м. Києва;

- договір від 20.09.2016 №4, укладений між позивачем (підрядник) та Київською міською клінічною лікарнею №2 (замовник), згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи, а саме: капітальний ремонт приміщень харчоблоку в опіковому корпусі за адресою вул. Краківська, 13, на об`єкті підряду;

- договір від 20.09.2016 №2/20092016, укладений між ТОВ Сівін Транс (генпідрядник) та ТОВ Коспаш-ЛТД (субпідрядник) щодо виконання капітального ремонту скверу на бульварі І. Шамо у Дніпровському районі м. Києва;

- договір від 15.11.2016 №1/15112016, укладений між ТОВ Сівін Транс (генпідрядник) та ТОВ Коспаш-ЛТД (субпідрядник) щодо виконання капітального ремонту парка Нивки західна частина.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи , судом встановлено, що вказані документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

Натомість, висновки контролюючого органу ґрунтуються на аналізі інформації з баз даних ДФС, згідно яких у контрагента позивача відсутня достатня кількість трудових ресурсів, основних засобів, активів для фактичного виконання робіт, невідповідність документально відображеної номенклатури робіт, поставлених на користь позивача, номенклатурі робіт, послуг отриманих його постачальниками, відсутність в ланцюгу постачання робіт.

З приводу вищевикладеного, суд зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 у справі №К/800/36098/13.

У відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

При цьому, сам по собі факт недекларування контрагентом позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, на думку суду, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність трудових ресурсів, на які посилається відповідач, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

При цьому, аргументи відповідача ґрунтуються на інформації з АІС Податковий блок , однак, така інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання господарських операцій з позивачем нереальними (безтоварними).

Посилання відповідача на фіктивність господарських відносин між позивачем та його контрагентом носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів, які б засвідчили конкретні обставини ведення фіктивної діяльності таким контрагентом, а тому не можуть спростовувати фактичне здійснення операцій таким суб`єктом господарювання.

Отже, з наведеного вище вбачається, що податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Безпідставними є доводи податкового органу про відсутність у контрагентів позивача управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, з огляду на те, що жодного доказу суду на підтвердження цієї інформації відповідачем не надано, як і не доведено неможливості контрагентів укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання зобов`язань перед товариством (позивачем у справі).

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо закінчення досудового розслідування та наявності вироку суду у кримінальній справі за кримінальними провадженнями відносно позивача, його контрагентів чи їх посадових осіб.

Факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом в акті перевірки фактично не заперечується отримання позивачем робіт (послуг) від контрагентів, що в свою чергу підтверджує факт проведення господарських операцій, проте відповідач вважає, що такі були отримані позивачем безоплатно від невстановлених осіб, а отже повинні бути віднесені до доходів на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України. Проте такий висновок є безпідставним з огляду на те, що договорами передбачено оплату за виконані роботи (послуги), а матеріали справи містять відповідні платіжні доручення на користь контрагентів на оплату за проведені роботи (послуги). Вказане спростовує твердження контролюючого органу про безоплатність отриманих робіт (послуг).

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає, що в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентом націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств.

При цьому, згідно п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Суд враховує, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкових повідомлень-рішень від 20.03.2019 №03572615140103, №03562615140103 протиправними та такими, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коспаш-ЛТД" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20 березня 2109 року №№03572615140103 та 03562615140103.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 18.11.2019.

Суддя С.К. Каракашьян