Постанова

від 14.11.2019 по справі 1.380.2019.002186

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9342/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 1.380.2019.002186 (головуючий суддя - Клименко О.М., м. Львів, повний текст судового рішення складено 09 серпня 2019 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000344813 від 21.01.2019 та №0000334813 від 21.01.2019.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що господарські відносини позивача з його контрагентами - ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" були реальними, товарними, позивачем отримано фінансовий результат за вказаними операціями, що відповідає меті підприємницької діяльності. Вказане підтверджується необхідною первинною документацією, яка була представлена як до перевірки, так і представлена до матеріалів справи. Проведеною перевіркою не встановлено жодних зауважень чи претензій до правильності оформлення та/або реєстрації податкових накладних. Вказане свідчить про достатність коштів ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест- Трейд" на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ для реєстрації накладних у відповідному розмірі.

Крім цього, Податковим кодексом України з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета).

Висновки акта перевірки побудовані на згадуванні назв підприємств - контрагентів ТОВ "Укрінвест-Трейд" та ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" даних клопотань слідчих, які скеровувались до судів в ході різних кримінальних проваджень щодо надання тимчасового доступу до документів. При цьому, в ухвалах суду, які містять виклад клопотань слідчих немає жодних відомостей щодо фіктивності та нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд". Позивач стверджує, що висновки відповідача при перевірці не можуть ґрунтуватись на даних клопотань слідчих, оскільки доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. В розумінні кримінального процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, є, зокрема, відповідні судові рішення, що набрали законної сили. Але про наявність таких рішень в акті не згадується.

Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також зазначив, що посилання відповідача на інформацію про відносини між контрагентами позивача ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" та їх постачальниками, яка спростовує можливості надання ними товарів, реалізованих на адресу контрагентів позивача, не може братись до уваги, оскільки позивач придбав товар у добросовісних постачальників, а проблеми у контрагентів останнього або навіть визнання їх фіктивними не позбавляє позивача права на податковий кредит з ПДВ та права на витрати, що зменшують об`єкт оподаткування податком на прибуток.

Щодо відсутності інформації про власні або орендовані фонди, трудові ресурси, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, позивач звернув увагу суду на те, що відображення даної інформації в акті перевірки та відзиві на позов має виключно констатуючий характер без наведення будь-яких належних доказів на її підтвердження. Втім, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами та не може ґрунтуватися на висновках контролюючого органу, що мають характер припущень.

За наслідками господарських операцій по придбанню товарів у ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" та подальшою його реалізацією позивач отримав прибуток, що відповідає меті його підприємницької діяльності, закріпленої статутом - отримання прибутку та досягнення позитивного соціально-економічного ефекту. Вищенаведене спростовує позицію фіскального органу щодо "нереальності" вказаних господарських операцій та "відсутності ділової мети при їх здійсненні".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0000344813 від 21.01.2019 року та №0000334813 від 21.01.2019 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту встановлено розбіжності між даними задекларованими ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" та даним постачальником ТОВ "ПК "Заграва". Відхилення у сумі "+" 166 500,00 грн. за грудень 2017 року, по контрагенту ТОВ "ПК "Заграва" виникло у зв`язку з тим, що Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подану звітність ТОВ "ПК "Заграва" з податку на додану вартість (Декларації з податку на додану вартість) за грудень 2017 року прийнято "до відома".

Під час перевірки позивачем не надано жодних документів, які посвідчують виробника насіння соняшника (сертифікатів, посвідчень про якість зерна). Ні у договорі поставки № 12 від 29.11.2017, ні у специфікаціях до нього, ні у жодних інших документах такого не вказано. Тобто, відсутні документи, які підтверджують походження товару. У накладних не зазначено довіреностей на отримання товару і таких довіреностей на отримання товару не надано.

Перевіркою виявлено, що ні позивач, ні його контрагент не зареєстровані у Реєстрі як зернові склади із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно, а згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна прийняті на зберігання інформація стосовно позивача та його контрагента - відсутня.

Крім цього, зазначено, що товарно-транспортні накладні складено формально, оскільки насіння соняшника зберігалося згідно із договором відповідального зберігання товару №12/29/11 від 29.11.2017 ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул.Польова, 1-в, яка співпадає з розташуванням виробничих приміщень ТОВ "НОВО-ОІЛ", з яким укладено договір про виготовлення з давальницької сировини № 0102/18-1 від 01.02.2018 та співпадає з пунктом розвантаження. Таким чином, транспортування не відбулося, а факт формального оформлення товарно-транспортних накладних підтверджує те, що операція не мала місця. У випадку відсутності бухгалтерської та первинної транспортної документації, що підтверджує отримання товару автомобільним транспортом - у даному випадку товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав для віднесення до податкового кредиту.

Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС направлено запит в Головне управління Національної поліції у Львівській області від 22.06.2018 № 27295/10/28-10-48-14 щодо фіксації номерних знаків транспортних засобів, вказаних у запиті, згідно обліків автоматизованої системи фіксації та розпізнавання номерних знаків "Відеоконтроль Рубіж". Отримано відповідь від Головного управління Національної поліції у Львівській області: "Згідно обліків автоматизованої системи фіксації та розпізнання номерних знаків "Відеоконтроль-Рубіж" результат пошуку основної кількості автотранспортних засобів нічого не знайдено".

Щодо господарських операцій із ТОВ "Укрінвест-Трейд " (ЄДРПОУ 40338302) за лютий 2018року, відповідач зазначив, що ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" (Покупець) укладено договір поставки № КП-18/02-05 від 05.02.2018 з ТОВ "Укрінвест-Трейд". До перевірки ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" представлено наступні видаткові накладні, на загальну суму 24 030 079,20грн., в тому числі ПДВ 4005013,20 грн., проте в даних накладних не зазначено довіреностей на отримання товару. Крім цього, не представлено довіреностей на отримання товару. Сертифікатів походження до перевірки не представлено.

Також зазначив, що ні позивач, ні його контрагент не зареєстровані у Реєстрі як зернові склади із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно, а згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна прийняті на зберігання інформація стосовно позивача та його контрагента - відсутня.

До перевірки позивачем надано договір відповідального зберігання товару від 10.01.2018 року №ВЗ-10/01/18, укладений між ТОВ "Агросинергія" (Зберігач) та ТОВ "Укрінвест-Трейд" (Поклажедавець).

Проведеним аналізом представлених до перевірки товарно-транспортних накладних (ТТН), актів приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання № ВЗ -10/01/18 від 10.01.2018 р. та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Фв0000133 від 28.02.2018 встановлена суттєва невідповідність по датах та кількості перевезеного насіння соняшника та переданого насіння соняшника, отже, це підтверджує, що транспортування та зберігання не відбулося, даний факт формально оформлених ТТН та актів приймання передачі майна (робіт, послуг) підтверджує, що операція не відбулася.

Відповідачем також отримано відповідь від Головного управління Національної поліції у Львівській області: "Згідно інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно - телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" результат пошуку основної кількості автотранспортних засобів нічого не знайдено".

Формуючи висновки за результатами перевірки проведено аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, а також отриманої податкової інформації від інших територіальних органів ДФС, яка у сукупності свідчить про те, що контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Вказане свідчить про те, що господарські операції з вказаними контрагентами-постачальниками не мали реального характеру. Наявність у позивача документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту у зв`язку з тим, що відомості, які містяться у таких податкових накладних є недостовірними.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби просить залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 1.380.2019.002186 залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просила відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Встановлено, що ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" зареєстроване як юридична особа в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.03.2004, ідентифікаційний код юридичної особи: 31978272; види діяльності: Код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; Код КВЕД 11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; Код КВЕД 11.05 Виробництво пива (основний); Код КВЕД 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; взято на податковий облік 25.04.2002 за № 9814, перебуває на податковому обліку в Львівському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у період з 19.11.2018 по 07.12.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" з питань господарських відносин з ТОВ "ПК "Заграва" за грудень 2017 року, яка включена до складу податкового кредиту за липень 2018 року та ТОВ "Укрінвест-Трейд" за лютий 2018 року (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності відповідних податкових періодів за 2017 рік - 9 місяців 2018 року, які є підставою для відображення у декларації з податку на прибуток за відповідні податкові періоди).

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом було складено акт №195/28-10-48-14/31978272 від 29.12.2018, встановлено порушення ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!":п. 5-7, п. 10-12, п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 №246, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за № 751/4044 із змінами та доповненнями, п.135.1, ст.135 пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2018 року на суму 1 401 134,00 грн.; п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4 171 513,20 грн. в т.ч. в лютому 2018 року суму ПДВ 4 005 013,20 грн. та в липні 2018 року суму ПДВ 166 500,00 грн.

На підставі акту перевірки №195/28-10-48-14/31978272 від 29.12.2018 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000344813 від 21.01.2019, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість 4171513,20 грн. та штрафними санкціями 2085756,60 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000334813 від 21.01.2019, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток 1401134,00 грн. та штрафними санкціями 700567,00 грн.

08.02.2019 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою №5188/6 на податкові повідомлення-рішення №0000344813 від 21.01.2019 та №0000334813 від 21.01.2019.

Рішенням про результати розгляду скарги від 05.04.2019 ДФС України оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями №0000344813 від 21.01.2019 та №0000334813 від 21.01.2019, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Податкові накладні ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" по взаємовідносинах із позивачем були оформлені згідно з усіма вимогами, наведеними у ст. 201 ПК та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах встановлених законодавством строків. Проведеною перевіркою не встановлено жодних зауважень чи претензій до правильності оформлення та/або реєстрації вказаних накладних. Вказане свідчить про достатність коштів ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ для реєстрації накладних у відповідному розмірі. Таким чином, на підставі проведених господарських операцій та належним чином складених та оформлених первинних документів позивачем було правомірно визначено фінансовий результат до оподаткування відповідно до чинних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Відтак, не відбулося заниження суми податку на прибуток підприємств, що спростовує висновки, викладені в акті перевірки. Враховуючи вищенаведене, віднесення сум податку на додану вартість, що були включені позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були зареєстровані ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" є правомірним. Також зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1, 201.6 та 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначається: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна надається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи вищезазначені норми колегія суддів констатує, що право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ (далі Закон України № 996-ХІ) передбачено, що первинний документ це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковий кредит та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток повинні бути фактично підтвердженими належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Зокрема, на необґрунтованість податкової вигоди (тобто безпідставне зменшення сум податкових зобов`язань до сплати в бюджет, отримання бюджетного відшкодування тощо) можуть також вказувати, підтверджені належними доказами доводи податкового органу, щодо відсутності первинних документів; обліку з метою оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані із фактом виникнення податкової вигоди якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність основних засобів та виробничих потужностей для досягнення результатів позитивної підприємницької, економічної діяльності; неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності.

При цьому, дослідження реальності господарської діяльності повинно здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Разом з тим, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Продовольча компанія "Заграва", слід вказати наступне.

29.11.2017 ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" (постачальник) та ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" (покупець) уклали договір поставки № 12, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - насіння соняшнику, загальна кількість, ціна та загальна вартість якого визначені в додатках до цього договору, або накладних, які після підписання сторонами є невід`ємними частинами даного договору (підпункт 1.1 Договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання та скріплення печатками або штампом, уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару та є моментом здійснення поставки (підпункт 1.3 Договору).

Асортимент товару - насіння соняшнику. Кількість товару визначається додатками до даного договору та/або накладними, які після підписання сторонами є невід`ємними частинами даного договору. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами та іншими документами, які необхідні для товару даного виду згідно чинного законодавства України. Всі необхідні документи, що підтверджують якість та відповідність товару постачальник зобов`язаний передати покупцю в момент передачі партії товару (п. 2 Договору).

Ціна товару визначається додатками до даного договору та/або накладними, які після підписання сторонами є його невід`ємними частинами даного Договору. Загальна вартість даного Договору становить сукупність вартості усіх поставлених постачальником покупцю партій товарів.

Загальна вартість даного договору становить сукупність вартості усіх поставлених постачальником покупцю партій товару.

Датою оплати кожної партії товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (підпункти 3.1, 3.3, 3.5 Договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі усного або письмового замовлення покупця на умовах ЕХW (склад постачальника) у відповідності до правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС (у редакції 2010). Товар передається постачальником покупцеві за адресою визначеною сторонами у додатках до даного договору. Замовлення передається через уповноваженого представника постачальника, факсом або електронною поштою або усно по телефону. Замовлення здійснене покупцем означає, що останній згоден з умовами поставки та оплати, передбаченим даним договором. Товар, що поставляється повинен бути упакований звичайним для нього способом, який забезпечує схоронність товару за умов зберігання та транспортування (п. 4 Договору).

Приймання кожної партії товару здійснюється уповноваженим представником Покупця у відповідності: по кількості - зданими видаткових накладних; по якості - за маркуванням товару по етикетці, якісним посвідченням (сертифікатом відповідності). Якщо вимога оцінки відповідності визначена законом або за іншими вимогами, визначеними нормативними актами. Місце приймання товару: склад постачальника. Покупець при прийнятті товару зобов`язаний перевірити відповідність кількості і асортименту товару вказаному в накладній та поставити відбиток печатки або штампу з підписом уповноваженої особи за отримання товару. У будь-якому випадку визначальними є кількість товару прийнята в момент здійснення поставки. За прийняття товару не уповноваженою на те особою відповідальність несе покупець. Сторони домовились, що після приймання товару, такий може і надалі знаходитись на складі постачальника до моменту вивозу такого товару покупцем впродовж 90 днів з моменту підписання накладних. Вартість зберігання вказується у відповідному договорі відповідального зберігання, який підписується сторонами (п. 5 Договору).

Підтвердженням реальності операцій за цим договором є наявні у матеріалах справи копії: актів приймання-передачі товару № 1 та № 2 від 20.12.2017, № 3 від 21.12.2017, № 5 від 22.12.2017, № 6 та №7 від 23.12.2017, № 8, №9, №10, №11 від 25.12.2017, № 12, №13 та №14 від 26.12.2017, № 15 та № 16 від 27.12.2017, № 17, № 18 та № 19 від 28.12.2017, № 20, № 21, № 22, № 23, №24, № 25 від 29.12.2017, № 26 та № 27 від 30.12.2017; видаткових накладних від 20.12.2017 № 210 та № 219, від 21.12.2017 № 206, від 22.12.2017 № 220 та №221, від 23.12.2017 № 214 та № 215, від 25.12.2017 № 211, № 216 та №217, від 26.12.2017 № 223, №218, № 232 та №228, від 27.12.2017 № 227 та №230, від 28.12.2017 № 229, №208 та №207, від 29.12.2017 № 209, № 222, № 212, № 213, № 225 та №231, від 30.12.2017 року №226 та № 224; податкової накладної: від 23.12.2017 року №40;

Розрахунок за поставлений товар здійснено безготівковим переказом коштів на банківський рахунок постачальника згідно платіжних доручень № 9070 від 17.01.2018 та №13908 від 23.06.2018. Прийнятий товар придбавався для подальшої переробки в олію, і перед підготовкою до передачі насіння в переробку, його було передано на зберігання в місці отримання.

29.11.2017 між ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" (зберігач) та позивачем (поклажодавець) укладено договір № 12/29/11 відповідального зберігання товару, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору товар, що визначається у акті приймання-передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору. Місце зберігання майна: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Знаменівка, вул.Польова І.В. Приймання товару на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору. Перелік товару, який передається на відповідальне зберігання згідно з цим договором, його кількість, вартість та комплексність визначаються сторонами у актах приймання-передачі (п. 1 Договору).

За результатами укладення цього договору сторонами на його виконання складено акт прийому-передачі на відповідальне зберігання №4 від 23 грудня 2017 року про прийом на відповідальне зберігання насіння соняшника в кількості 160 т на суму 729000,00 грн.

01.02.2018 між ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" (замовник) та ТОВ "НОВО-ОІЛ" (виконавець) уклали договір № 0102/18-1, за умовами якого предметом цього договору є проведення виконавцем робіт з приймання і переробки сировини, що поставляється замовником, в готову продукцію з подальшим відвантаженням готової продукції замовника. При цьому: сировина, партія сировини, давальницька сировина та/або насіння - насіння соняшника, що поставляється замовником виконавцю для його подальшої переробки на готову продукцію; переробка сировини в готову продукцію; переробка сировини - виконання виконавцем комплексу робіт з приймання і переробки сировини в готову продукцію, а також її відвантаження на умовах договору; продукція, партія продукції, кінцева продукція та/або готова продукція - олія соняшникова нерафінована, шрот соняшниковий. Відвантаження, зберігання, навантаження насіння та/або кінцевої продукції здійснює виконавець, якщо із замовником окремо не домовлено про інше (п. 1 Договору).

Сторони погоджуються з наступними фіксованими параметрами виробництва (виходу) продукції: олія соняшникова нерафінована - 40%; шрот соняшниковий - 40%. Кінцева продукція упаковується відповідно до вказівок замовника таким чином: шрот соняшниковий - насипом; олія соняшникова нерафінована - наливом в автоцистерни. Якість олії соняшникової пресованої нерафінованої повинна відповідати ДСТУ 4492:2005, технічним умовам для виробництва даного виду продукції.

Якість шроту соняшникового - повинна відповідати ДСТУ 4638:2006 і технічним умовам для виробництва даного виду продукції. Відходи третьої категорії утилізуються виконавцем за його рахунок (п. 2 Договору).

Договірна вартість переробки однієї тони сировини, визначеній в заліковій вазі становить: 250,00 грн. без ПДВ. Оплата за переробку сировини проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця у наступному порядку: за фактично виконаний обсяг переробки сировини за актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), отримання замовником від виконавця податкової накладної та реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник окремо, щомісяця сплачує виконавцю вартість понесених витрат по доробці сировини до залікової ваги, а саме, за сушіння та очистку у розмірах, визначених додатковою угодою до договору. Замовник зобов`язаний сплатити виконавцю вартість витрат по доробці сировини протягом трьох банківських днів з дня отримання від виконавця відповідного рахунку, акту доробки сировини за формою № 34 (акт на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав), підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), отримання замовником від виконавця податкової накладної та реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі зміни вартості наводу, електроенергію та підвищення мінімальної заробітної плати виконавець залишає за собою право переглянути вартість переробки та узгодити це із замовником (п. 3 Договору)

Замовник протягом 5-ти робочих днів з дати отримання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму послуг з переробки сировини зобов`язаний його підписати та надати виконавцю або надати мотивовану відмову від його підписання (п. 4 Договору).

Поставка сировини здійснюється партіями насипом автомобільним транспортом на виробничі приміщення ТОВ "НОВО-ОІЛ", розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1-В

Датою поставки сировини (її партії) виконавцю вважається дата складання виконавцем актів на приймання до переробки сировини.

Підтвердженням операцій за вказаним договором є наявні у матеріалах справи копії: видаткових накладних (у переробку): № 01 від 01.02.2018 на суму 2918667,73 грн.; № 5 від 05.05.2018 на суму 2881542,71 грн.; № 7 від 07.02.2018 на суму 2899051,05 грн.; № 09 від 09.02.2018 на суму 2848359,37 грн.; № 12 від 12.02.2018 на суму 2895567,72 грн.; № 14 від 14.02.2018 на суму 2902259,39 грн.; № 16 від 16.02.2018 на суму 2881634,38 грн.; № 19 від 19.02.2018 на суму 2894467,72 грн.; № 21 від 21.02.2018 на суму 2881359,38 грн.; № 23 від 23.02.2018 на суму 2413767,54 грн. та акти приймання передачі давальницької сировини для переробки: від 01.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 318,40 т; від 05.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 314,35 т; від 07.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 316,26 т; від 09.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 310,73 т; від 14.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 316,61 т.; від 16.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 314,36 т; від 19.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 315,76 т; від 21.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 314,33 т; від 23.02.2018 про передачу насіння соняшника у кількості 263,32 т.

18.02.2018 та 28.02.2018 року між сторонами підписано акти приймання-передачі готової продукції, відповідно до яких виконавець на виконання договору на переробку давальницької сировини № 0102/18-1 від 01.02.2018 року передав замовнику: олію соняшникову нерафіновану у кількості 265,240 т та у кількості 974,760 т відповідно; шрот соняшниковий у кількості 272,565 т та 979,295 т відповідно. У таких вказано кількість використаної давальницької сировини (675,00 т та 2425,00 т). Готова продукція оглянута замовником особисто до підписання цього акту, відповідає показникам кількості та якості, що дозволяє замовнику використовувати її за призначенням. Замовник претензій до виконавця по кількості та якості готової продукції не має.

У матеріалах справи наявний експлуатаційний дозвіл для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 12.12.2011 № 51280/06/07 для цеху виробництва рослинної олії ТОВ "Ново-Оіл".

15.12.2017 між позивачем (комітент) та ТОВ "ГРЕИНЛАЙН" (комісіонер) укладено договір № 151217-ППБ/Г комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції, відповідно до якого комітент доручає, а комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції Шрот соняшниковий у кількості 500,00т (+/-10%) та Макуха соняшникова у кількості 700т (+/-10%) (далі - продукція) за межами України. Згідно з п. 4 Договору передача продукції на комісію здійснюється протягом місяця після підписання специфікації , якою визначається асортимент і кількість продукції, за актом прийому-передачі в будь-якому місці на території України, визначеному у Специфікації.

Після виконання доручення з продажу партії продукції комісіонер надає комітенту звіт протягом місяця: у строк до 15 числа поточного місяця та до третього числа місяця наступного за поточним. Звіт по строку надання до 15 числа поточного місяця має містити інформацію щодо оформлення митної декларації та її копій.

05.02.2018 між сторонами складено Специфікацію № 1 до вказаного договору, згідно з якою, у відповідності до умов договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції № 151217-ППБ/Г від 15.12.2017 року. Згідно з додатковою угодою до договору від 05.02.2019, сторони погодили підпункт 1.1 Договору, викласти у наступній редакції: "Комітент доручає, а комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції шрот соняшниковий в кількості 1200,00т (+/-10%), та олія соняшникова нерафінована першого ґатунку у кількості 270,00 т (+/-10%) (далі - продукція) за межами України". Інші умови Договору залишаються без змін.

22.03.2018 між сторонами складено акт про те, що під час реалізації на експорт олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку згідно контракту Комісіонера № GR2018/02-16 від 16.02.2018, з покупцем "biz-world.cz, spol. s r.o". укладеного на виконання договору комісії № 151217-ППБ/Г від 15.12.2017, були понесені технологічні витрати.

За умовами контракту № GR2018/02-16 від 16.02.2018, технологічні втрати олії у кількості 0,267 т покупцем не компенсуються та підлягають списанню відповідно до норм діючого законодавства. Загальна сума списання за цим актом складає 5171,79 грн. без ПДВ.

Документами, що підтверджують реальність операцій за відповідним договором є наявні у матеріалах справи копії: контракт № GR2018/0214 від 14.02.2018, контракт №GR2018/02-16 від 16.02.2018, з додатковою угодою від 16.02.2018 та Специфікацією № 1 до такого від 16.02.2018 товарно-транспортні накладні; акти прийому передачі сільськогосподарської продукції на комісію; № GR2018/02-16 від 16.02.2018; вантажні митні декларації, форми МД-2.

Комісіонером на виконання договору комісії № 151217-ППБ/Г від 15.12.2017 надано звіти: № 1 від 31.03.2018; № 1-1 від 30.04.2018; № 2 від 31.03.2018; № 2-1 від 30.04.2018; №2-2 від 31.05.2018.

Відносно господарських взаємовідносин із ТОВ "Укрінвест-Трейд", необхідно зазначити наступне.

05.02.2018 ТОВ ТВК "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" було укладено договір поставки № КП-18/02-05 з ТОВ "Укрінвест-Трейд".

Відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором Під Товаром у цьому Договорі розуміється: насіння соняшнику, українського походження (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. даного Договору сторони домовилися, що ціна цього Договору складає суму усіх партій товару, що були поставлені Постачальником та прийняті Покупцем за видатковими накладними протягом дії цього Договору.

Відповідно до додатків № 1 від 27.02.2018 року та № 2 від 18.03.2018 до Договору поставки № КП-18/02-05 від 05.02.2018 Постачальник зобов`язувався поставити насіння в місці поставки за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26 В.

Підтвердженням операцій за цим договором є наявні у матеріалах справи копії: видаткової накладної № 113 від 27.02.2018 та акту № 1 прийому-передачі товару від 27.02.2018 вагою 802,469 загальна вартість - 9027776,26 грн, видаткової накладної № 108 від 28.02.2018 та акту № 2 прийому - передачі товару від 28.02.2018 вагою 1336.389 загальна вартість - 15002302,92 грн; податкових накладних № 58 від 28.02.2018, № 63 від 27.02.2018.

Розрахунок за поставлений товар здійснено безготівковим переказом коштів на банківський рахунок постачальника згідно платіжних доручень: № 17205 від 19.10.2018, №17039, № 17038 та № 17033 від 12.10.2018, № 16970 від 11.10.2018, № 16477 від 17.09.2018, № 16345 від 11.09.2018, № 11979 від 05.05.2018, № 11935 від 03.05.2018, № 11702 від 25.04.2018, № 11655 від 23.04.2018, № 33543 від 19.04.2018, № 44 та № 11532 від 18.04.2018, № 10965 від 28.03.2018.

З метою переробки в готову продукцію позивачем було передано придбане зерно ТОВ "Чугуївський маслозавод" відповідно до Договору № 3003/18 на переробку сировини від 06.03.2018.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що предметом цього Договору є проведення Виконавцем робіт з субпереробки сировини, що поставляється Замовником, в продукцію.

Загальна кількість (залікова вага) Сировини, що поставляється для переробки згідно умов цього Договору, складає 6585 тонн, з урахуванням можливого збільшення обсягу переробки згідно п.2.2. цього Договору (п.2.1. Договору).

Позивачем було передано насіння соняшника до переробки Актами приймання - передачі давальницької сировини у переробку № 224 від 16.03.2018, № 225 від 17.03.2018, №226 від 21.03.2018, № 227 від 22.03.2018, № 228 від 23.03.2018, № 229 від 27.03.2018, №230 від 28.03.2018, № 231 від 29.03.2018, № 232 від 31.03.2018, за результатом якої отримано олію соняшнику нерафіновану та шрот соняшниковий згідно Акту надання послуг (робіт) №ЧмМр0000002 від 31.03.2018.

Отриману готову продукцію було передано на комісію ТОВ "Сінетеза Україна" на підставі укладеного позивачем Договору комісії № К-1 від 12.03.2018, за умовами якого Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента здійснювати від свого імені та за рахунок Комітента за обумовлену цим Договором винагороду дії, передбачені п.1.1.1, п.1.1.2, п.1.1.3, п.1.1.4 цього Договору, зокрема, реалізацію нерезидентам України продукції, що належить Комітенту, укладає експортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару, збереження та транспортування товару, укладає необхідні договори митного оформлення та виконує усі необхідні митні платежі.

До даного Договору укладено Додаткові Угоди №6858 від 16.07.2018, №104839 від 23.05.2018, №012144 від 29.06.2018, №006621 від 09.07.2018.

Прийняття товару відповідно до Договору комісії № К-1 від 12.03.2018 підтверджено актами приймання - передачі товару від 14.05.2018, від 03.04.2018, від 04.06.2018.

В подальшому, Комісіонером на виконання договору комісії № К-1 від 12.03.2018 було експортовано на підставі на укладених зовнішньоекономічних контрактів № WO-571 від 06.04.2018, № SFO 030518/2 від 03.05.2018, № SFM0106 від 01.06.2018, № SFM0106 01.06.2018 з компанією Sunoil Trade Ltd (Латвія).

Продаж товару на експорт відображено у звітах Комісіонера про перевезення товару згідно Договору комісії № К-1 від 12.03.2018: від 09.07.2018, від 16.07.2018, від 29.06.2018, від 23.05.2018, від 16.07.2018, від 09.07.2018, від 29.06.2018, від 23.05.2018 та актах надання послуг №502 від 09.07.2018, №360 від 23.05.2018, №420 від 29.06.2018, №503 від 16.07.2018.

Підтвердженням вчинення наведених вище господарських операцій є наявні у матеріалах справи копії: специфікації до Договору про виготовлення продукції з давальницької сировини №0102/18-1 від 01.02.2018; актів приймання давальницької сировини для переробки з даними вхідного контролю якості переданого товару від 01.02.2018, 05.02.2018, 07.02.2018, 09.02.2018, 14.02.2018, 16.02.2018, 19.02.2018, 21.02.2018, 23.02.2018; повідомлення про перевірку якості сировини №05/05-18 від 02.04.2018; товарно-транспортних накладних; якісних посвідчень на олію соняшникову нерафіновану не виморожену 1 ґатунку наливом; наказу про прийняття на роботу на посаду фінансового директора №115-к від 03.12.2012; дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № 018038 від 29.11.2012; довіреностей №1 від 29.12.2018 та №1 від 01.01.2018.

В матеріалах справи також присутні податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток з додатками та квитанціями про прийняття таких контролюючим органом.

Щодо покликань апелянта на відсутність належно складених документів про зберігання зерна, що на думку відповідача є порушенням п.1.10. Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 № 661, колегія суддів зазначає, що вказаний вище наказ скасовано Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 166-р від 10.03.2017, як такий, що встановлює регуляторні бар`єри, відтак на момент придбання насіння соняшника та передання його на зберігання, зазначений нормативний акт втратив чинність.

Відносно покликань контролюючого органу на ненадання позивачем документів про походження зерна, слід вказати, що договором з ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" не обумовлювалась поставка насіння соняшника конкретного сільськогосподарського виробника, а лише кількість та якість. Постачальник був вправі здійснювати закупівлю такого зерна для подальшого продажу позивачеві на свій розсуд, в будь яких господарствах чи у населення.

Щодо документів, які підтверджують якість товарів, сертифікатів, посвідчень про якість зерна, тощо, за своїм змістом вони не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам і не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факти здійснення господарських операцій.

При цьому, вимога податкового органу про надання товариством документів, які не передбачені законодавством є неправомірною. Контролюючий орган повинен діяти виключно в межах повноважень, визначених законодавством, при цьому, вимагаючи незрозумілі документи, відповідач не вказав жодного нормативного документу, який би передбачав отримання чи складання документу на підтвердження вирощування придбаного зерна.

Також слід вказати, що відповідно до правового висновку Верховного Суду щодо значення товарно-транспортних накладних при оподаткуванні господарських операцій з поставки товару, який викладений у постанові від 12.06.2018 у справі № К/9901/4022/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74616885), наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є визначальною при оподаткуванні господарських операцій за договором поставки та є обов`язковою при оподаткуванні господарських операцій саме за договорами перевезення.

Товарно-транспортні накладні є доказом фактів перевезення (переміщення) товару, натомість факти передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього мають підтверджуватися видатковими накладними.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема товарно-транспортними накладними, позивач отримав саме стільки насіння соняшника, як і зазначено у актах прийому-передачі.

Крім цього, також заслуговують на уваги доводи позивача про те, що оскільки податкова перевірка проводилась щодо господарських відносин Товариства з ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд", то відповідно Товариством надано виключно первинні документи, які складались за участю Товариства.

Відносно відсутності інформації про власні або орендовані фонди, трудові ресурси, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, слід вказати, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами та не може ґрунтуватися на висновках контролюючого органу, що мають характер припущень.

Поряд з цим, в акті перевірки від 29.12.2018 року не вказується на наявність будь-яких недоліків у первинній документації Товариства щодо його правовідносин з ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд", натомість податковий орган ставить під сумнів реальність господарської діяльності посилаючись лише податкову інформацію щодо контрагентів останніх, яка не підтверджена жодними доказами, а лише цитуванням клопотань слідчих, які вказували на припущення щодо фіктивності деяких юридичних осіб, які мали господарські відносини з контрагентом позивача - ТОВ "ПК "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що використані апелянтом інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, тому вони не можуть розглядатись, як належні докази у справі, крім того чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Відносно висновків Акта перевірки від 29.12.2018 року, які побудовані на згадуванні назв підприємств - контрагентів ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" даних клопотань слідчих, які скеровувались до судів в ході різних кримінальних проваджень щодо надання тимчасового доступу до документів, необхідно вказати наступне.

В ухвалах суду, які містять виклад клопотань слідчих немає жодних відомостей щодо фіктивності та нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд".

Таким чином, висновки апелянта при перевірці не можуть ґрунтуватись на даних таких клопотань слідчих, оскільки, згідно з статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Також, відповідно до правових норм кримінального процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, є, зокрема, відповідні судові рішення, що набрали законної сили, однак про наявність таких в Акті не згадується. Контролюючим органом вироків суду відносно названого контрагента позивача, які набрали законної сили, не надано.

Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, відтак питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Аналогічна позиція позиція висловлена Верховним судом в його постанові від 09.03.2019 у справі №808/3412/16.

Крім того, при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише даними Єдиного державного реєстру податкових накладних, що є невірним, оскільки відповідач виключив можливість контрагентів придбавати послуги та товари в суб`єктів господарювання, які не є платниками податку на додану вартість та які обрали інші системи оподаткування, наприклад спрощену.

Вказані обставини у своїй сукупності констатують, що якщо у контролюючого органу є претензії до відповідних контрагентів, він має право на проведення перевірок стосовно дотримання ними вимог податкового законодавства та застосування відповідних заходів впливу, а відповідальність за можливі порушення таких осіб повинні нести вони - самі, а не позивач.

Також, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, від 27 березня 2018 року №816/809/17.

Слід звернути увагу, що ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи підприємств не були визнані у судовому порядку недійсними, правовідносини відбувалися на підставі укладених договорів про поставку товарів, належне виконання яких підтверджується актами прийому передачі видатковими та податковими накладними, а сплата коштів - відповідними платіжними дорученнями. Отримання вказаних товарів також підтверджується їх використанням у подальшій господарській діяльності Товариства, експортом товару за кордон.

За наслідками господарських операцій по придбанню товарів у ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-трейд" та подальшою його реалізацією позивач отримав прибуток, що відповідає меті його підприємницької діяльності, закріпленої статутом - отримання прибутку та досягнення позитивного соціально-економічного ефекту.

Відтак, свідчить про наявність ділової мети при їх здійсненні, оскільки рух активів по операціях позивача з ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" спричинив реальні зміни майнового стану позивача.

Також, митне оформлення продажу товару нерезидентам, здійснене структурним підрозділом Державної фіскальної служби України, підтверджує фактичну наявність товару, його відвантаження та достатність документів, які підтверджують інформацію про товар, його походження та ін.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, під час розгляду справи апеляційним судом зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Позивач не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагентів, а тим більше за дії контрагентів контрагента, з якими позивач взагалі не перебував у жодних відносинах.

Крім того, податкові накладні ТОВ "Продовольча компанія "Заграва" та ТОВ "Укрінвест-Трейд" по взаємовідносинах із позивачем були оформлені у відповідності до норм ПК України та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах встановлених законодавством строків.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом належними та допустимими доказами не спростовано факту здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами, відтак оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000344813 від 21.01.2019 та №0000334813 від 21.01.2019 є протиправними та підлягають безумовному скасуванню.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 1.380.2019.002186 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 року