Постанова

від 13.11.2019 по справі 2-109/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2-109/12

провадження № 61-21872св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області, у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Кривчун Т. О., Чумак О. В., від 17 січня 2017 року.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними у частині покупців договорів купівлі-продажу квартир, залишення їх у спільній сумісній власності сторін, поділ в натурі спільного майна і стягнення грошової компенсації.

Позовна заява ОСОБА_5 мотивована тим, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 за їх спільні кошти на ім`я батька ОСОБА_3 були придбані квартири, які заявник вважає їх спільною власністю, тому договори у частині покупця слід визнати недійсними.

Також просила поділити спільне рухоме майно, виділивши відповідачу меблеві вироби, побутову техніку та обладнання, що знаходяться у будинку по АДРЕСА_1 , автомобілі та грошові кошти на банківських рахунках, а на її користь стягнути грошову компенсацію у розмірі 1 230 947, 98грн.

У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 , в якому просив визнати квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки СААБ-9-5 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю сторін, виділити це майно в натурі ОСОБА_5 та стягнути на його користь компенсацію 1/2 частки вартості вказаного майна, а також 480 000, 00 грн (еквівалент 60 000 доларів США), переданих ним на утримання доньки, а всього просив стягнути 1 102 125, 00 грн.

Провадження у національних судах, короткий зміст рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2013 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3

Визнано, що спільним сумісним майном подружжя, яке підлягає поділу між сторонами, є:

квартира АДРЕСА_2 , вартістю 828 970, 00 грн;

автомобіль марки Ауді А-8 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 294 082, 10 грн;

автомобіль марки Міцубіши Паджеро , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 153 314, 00 грн;

автомобіль Міцубіши Паджеро , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 180 863, 17 грн;

автомобіль марки Міцубіши Паджеро 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 221 746, 45 грн;

автомобіль марки СААБ-9-5СПГ , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 121 340, 03 грн;

автомобіль марки СААБ-9-5 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 120 000, 00 грн;

грошові кошти на рахунках ОСОБА_3 у ВАТ Банк Біг Енергія у розмірі 12 030, 27 грн.

Поділено спільне майно наступним чином:

виділено у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2 вартістю 828 970, 00 грн та автомобіль марки СААБ-9-5 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 120 000, 00 грн, а всього майна на суму 948 970, 00 грн та припинено право власності ОСОБА_3 на зазначене майно;

виділено у власність ОСОБА_3 автомобіль марки Ауді А-8 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 294 082, 10 грн, автомобіль марки Міцубіши Паджеро 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 153 314, 00 грн, автомобіль марки Міцубіши Паджеро , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 180 863, 17 грн, автомобіль марки Міцубіши Паджеро , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 221 746, 45 грн, автомобіль марки СААБ-9-5СПГ , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 121 340, 03 грн та грошові кошти на рахунках ОСОБА_3 у ВАТ Банк Біг Енергія у розмірі 12 030, 27 грн, а всього майна на суму 983 376, 02 грн, припинено право власності ОСОБА_5 на зазначене майно.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 компенсацію у розмірі 17 203, 01 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсними в частині покупця:

договору від 15 травня 2003 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 ;

договору від 09 лютого 2007 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 ;

договору від 26 лютого 2008 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 ;

про залишення зазначених квартир у спільній сумісній власності сторін, а також про поділ меблевих виробів, побутової техніки та обладнання, що знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 , відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення на його користь 1 102 12, 00 грн, у тому числі коштів, переданих ним на утримання неповнолітньої доньки, відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2013 року у частині вирішення позовних вимог про визнання майна спільною власністю, поділ в натурі спільного майна і стягнення грошової компенсації скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 задоволені частково.

Проведено поділ спільного майна таким чином:

виділено у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2 вартістю 828 970, 00 грн, а всього майна з врахуванням вартості відчуженого автомобіля марки СААБ-9-5 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 120 000, 00 грн, на загальну суму 948 970 грн;

виділено у власність ОСОБА_3 :

автомобіль марки Ауді А-8 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 294 082, 10 грн;

грошові кошти у ВАТ Банк БІГ Енергія на загальну суму 12 040, 27 грн на рахунках НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, меблі, побутову техніку та обладнання, що знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 (відповідно до переліку, який міститься у висновку судово-товарознавчої експертизи № П-146 від 29 травня 2012 року), загальною вартістю 1 217 210, 75 грн, а всього майна, з урахуванням вартості відчужених: автомобіля марки СААБ-9-5СПГ , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 121 340, 03 грн; автомобіля марки Міцубіши Паджеро , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 153 314, 00 грн, автомобіля марки Міцубіши Паджеро , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 180 863, 17 грн, автомобіля марки Міцубіши Паджеро , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 221 746, 45 грн на загальну суму 22 000 586, 77 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за різницю у частках виділеного майна у розмірі 625 808, 38 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року залишено без змін.

У вересні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Апеляційного суду Полтавської області із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року.

На думку заявників, нововиявленою обставиною стало повідомлення Департаменту комунальної власності м. Києва від 12 серпня 2016 року № 062/7/20-8239, згідно з яким ФОП ОСОБА_7 нежитлові приміщення по АДРЕСА_6 у період 2002-2003 років не передавалися, що спростовують показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про продаж спірних меблів позивачці по АДРЕСА_6 .

Також нововиявленою обставиною заявники вважали повідомлення підприємця ОСОБА_9 від 02 вересня 2016 року, згідно з яким магазин ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташований у АДРЕСА_7 , не здійснював продаж та поставку меблів ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 АДРЕСА_8 , з виробниками та реалізаторами зазначених меблевих виробів магазин не співпрацює.

Крім того, як на нововиявлену обставину заявники посилалися на встановлені обставини у рішенні Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 квітня 2016 року у справі № 316/1281/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про витребування майна з незаконного чужого володіння, зокрема те, що спірні меблі придбані у 2002 році покійним ОСОБА_10 та є власністю його дружини ОСОБА_4 .

Виходячи з наведених обставин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суд переглянути у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року, скасувати його та залишити в силі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2013 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року у частині часткового задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та вирішення позовних вимог про визнання майна спільною власністю, поділ в натурі спільного майна і стягнення грошової компенсації скасовано. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2013 року у частині вирішення позовних вимог про визнання майна спільною власністю, поділ в натурі спільного майна і стягнення грошової компенсації - залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявниками надано докази на підтвердження існування обставин у розумінні статті 361 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, з якими закон пов`язує можливість перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2017 року представником ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2017 року та рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким виділити у власність ОСОБА_5 :

квартиру АДРЕСА_2 вартістю 828 970, 00 грн, автомобіль марки СААБ-9-5 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 120 000, 00 грн, а всього майна на загальну суму 948 970 грн.

Виділити у власність ОСОБА_3 автомобіль марки Ауді А-8 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 294 082, 10 грн; грошові кошти у ВАТ Банк БІГ Енергія на загальну суму 12 040, 27 грн на рахунках НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, меблі, побутову техніку та обладнання, що знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 (відповідно до переліку, який міститься у висновку судово-товарознавчої експертизи № П-146 від 29 травня 2012 року), загальною вартістю 1 217 210, 75 грн, а всього майна, з урахуванням вартості відчужених: автомобіля марки СААБ-9-5СПГ , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 121 340, 03 грн; автомобіля марки Міцубіши Паджеро , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 153 314, 00 грн, автомобіля марки Міцубіши Паджеро , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 180 863, 17 грн, автомобіля марки Міцубіши Паджеро , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 221 746, 45 грн на загальну суму 2 200 586, 77 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за різницю у частках виділеного майна у розмірі 625 808, 38 грн, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року справу за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсним договору, поділ майна, стягнення грошової компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2017 року призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі № 2-109/12 (провадження № 61-21872св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

13 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

25 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсним договору, поділ майна, стягнення грошової компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2017 рокупризначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у запереченнях (відзивах) на касаційну скаргу вказують на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.

Виклад фактичних обставин справи, встановлених судами

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 лютого 1998 року по 04 лютого 2009 року.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_12 , 1999 року народження.

ОСОБА_4 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_3

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час шлюбу сторонами було придбано таке майно:

квартира АДРЕСА_2 ;

автомобіль марки Ауді А-8 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

автомобіль марки Мітцубіши Паджеро , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

автомобіль марки Мітцубіши Паджеро , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

автомобіль марки Мітцубіши Паджеро , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

автомобіль марки СААБ-9-5СПГ , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

автомобіль марки СААБ-9-5 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

грошові кошти на рахунках ОСОБА_3 у ВАТ Банк БІГ Енергія на загальну суму 12 030, 27 грн.

Спірне майно, яке на думку позивачки також належить до спільного майна подружжя, було придбано за наступних обставин:

квартира АДРЕСА_3 було придбано ОСОБА_10 15 травня 2003 року на підставі договору купівлі-продажу, який був посвідчений та зареєстрований нотаріусом за № 2188 з подальшою реєстрацією у реєстрі прав власності на нерухоме майно;

квартира АДРЕСА_4 було придбано ОСОБА_10 09 лютого 2007 року на підставі договору купівлі-продажу, який був посвідчений та зареєстрований нотаріусом за № 318, з подальшою реєстрацією в реєстрі прав власності на нерухоме майно;

квартира АДРЕСА_9 було придбано ОСОБА_10 26 лютого 2008 року на підставі договору купівлі-продажу, який був посвідчений та зареєстрований нотаріусом за № 1572 з подальшою реєстрацією в реєстрі прав власності на нерухоме майно;

меблі, побутова техніка та обладнання, що знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 - придбані згідно з поясненнями сторін у період з 2002 по 2005 роки.

Відповідно до власноручно написаної розписки ОСОБА_5 06 січня 2009 року отримала від ОСОБА_3 кошти у розмірі 60 000, 00 доларів США на утримання доньки ОСОБА_13 .

ОСОБА_5 до розподілу як спільне майно подружжя заявлено наступні меблеві вироби, побутова техніка та обладнання:

бібліотека (полиці, арки, стіл та 12 стільців);

вісім кондиціонерів Самсунг ;

три кришталеві люстри та п`ять настінних бра;

два крісла;

диван з подушками;

ексклюзивний стіл і килим ручної роботи;

камін;

вбудована кухня;

вбудована посудомийна машина AEG ;

вбудована духова шафа Арістон ;

вбудований холодильник Арістон ;

кофемашина Сеіко ;

витяжка ELICA ;

стіл кухонний скло з металом;

стільці кухонні 6 шт.;

телевізор Самсунг ;

телевізор Філіпс ;

автоматич6ний газовий котел BUDERUS , набір меблів в коридор (1 шафа, 3 підвісні тумби);

диван шкіряний з подушками;

спальня (шафа, ліжко з тумбами);

набір меблів у гостьову кімнату ( шафа платтяна, шафа з полицями, письмовий стіл);

набір меблів в кімнату відпочинку (диван, крісла);

полиці ступінчаті;

спальня (шаф платтяна, ліжко двоспальне, два комоди, столик, дві тумби);

комплект меблів у ванну кімнату (тумба, шафа підвісна, два дзеркала); вбудована душова кабіна з гідромасажем;

ванна двомісна з гідромасажем;

домашній кінотеатр;

система водопідготовки,

пральна машина, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №П-146 від 29 травня 2012 року, наданого експертом Кременчуцького відділення Полтавської ТПП Колодочкою О. М. без огляду майна, дослідження проведено порівняльним та витратними підходами, ринкова вартість зазначеного майна становить 1 217 210, 75грн.

ОСОБА_5 посилалася на докази придбання спірного майна як спільного майна подружжя, які суд апеляційної інстанції визнав належними та достатніми, а саме на: довідки ФОП ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 про придбання нею меблевих виробів (т. 1, а.с. 142, 144, 145), письмову заяву ОСОБА_8 про те, що нею протягом 2002-2003 років виконувалися роботи по дизайну приміщень в ході внутрішніх оздоблювальних робіт житлового будинку АДРЕСА_1 за дорученням ОСОБА_7 , придбання меблевих виробів та предметів інтер`єру у магазині ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому у ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2, а.с.120 ), показання свідка ОСОБА_7 про те, що всі меблі практично були італійськими та були придбані у м. Києві.

Відповідно до листа Департаменту комунальної власності м. Києва від 12 серпня 2016 року № 062/7/20-8239 у період 2002-2013 років не ухвалювалися рішення про надання дозволів на укладення договорів оренди з ФОП ОСОБА_7 на нежитлові приміщення по АДРЕСА_6 , а також не укладалися договори оренди з ФОП ОСОБА_7 на зазначені приміщення.

Згідно з повідомленням ФОП ОСОБА_9 від 02 вересня 2016 року громадянкою ОСОБА_5 у 2002-2005 роках у магазині ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованому за адресою: АДРЕСА_7 , не придбавалися та ними не здійснювалася поставка вказаних меблів за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_10 . З виробниками та реалізаторами вказаних меблевих виробів їх магазин не співпрацює.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року у зв`язку із нововиявленими обставинами , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилалися на:

- повідомлення Департаменту комунальної власності м. Києва від 12 серпня 2016 року № 062/7/20-8239, згідно з яким ФОП ОСОБА_7 нежитлові приміщення по АДРЕСА_6 у період 2002-2003 років не передавалися, що спростовують показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про продаж спірних меблів позивачці по АДРЕСА_6 ;

- повідомлення підприємця ОСОБА_9 від 02 вересня 2016 року, згідно з яким магазин ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташований у АДРЕСА_7 , не здійснював продаж та поставку меблів ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 АДРЕСА_8 , з виробниками та реалізаторами зазначених меблевих виробів магазин не співпрацює;

- обставини, встановлені у рішенні Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 квітня 2016 року у справі № 316/1281/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про витребування майна з незаконного чужого володіння, зокрема те, що спірні меблі придбані у 2002 році покійним ОСОБА_10 та є власністю його дружини ОСОБА_4 .

Згідно із статтею 361 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України) підставами перегляду рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи,відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 362, 364 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи .

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються ново виявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення у апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та скасовуючи судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд не встановив достатніх підстав для визнання нововиявленими тих обставин, на які посилалися заявники.

За своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року у справі № 815/756/14, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15, від 21 жовтня 2019 року у справі № 1316/954/2012, від 15 серпня 2019 року у справі № 815/894/13-а.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду за наслідками задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами постановлене з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27-34, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Отже, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, а справу - передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанції не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об`єктивно дослідити вказані в даній постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка подана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2017 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький А. А. Калараш В. В. Сердюк І. М. Фаловська