Рішення

від 18.11.2019 по справі 910/11626/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2019Справа № 910/11626/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Едем" до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 120 428,11 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2019 року приватне акціонерне товариство "Едем" (далі - ПрАТ "Едем") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на неналежне виконання приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (далі - ПрАТ "Телесистеми України") своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором суборенди нерухомого майна від 29 грудня 2017 року № 29-1217А, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість на загальну суму 97 780,98 грн., з яких: 81 000,00 грн. - заборгованість з орендної плати, 16 780,98 грн. - заборгованість з компенсації вартості спожитої електроенергії. Оскільки відповідач взяті на себе за вказаним договором зобов`язання з погашення цієї заборгованості не виконав, позивач, посилаючись на статті 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 759, 762, 774 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 231, 283, 285 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з ПрАТ "Телесистеми України" вищезазначену суму боргу, а також 14 735,54 грн. пені, 5 646,32 грн. інфляційних втрат та 2 265,27 грн. трьох процентів річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

16 вересня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2019 року вищенаведену позовну заяву ПрАТ "Едем" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11626/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

17 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява ПрАТ "Едем" від 15 жовтня 2019 року, в якій останнє збільшило розмір позовних вимог та просило суд стягнути з ПрАТ "Телесистеми України" 109 995,78 грн. основного боргу, 14 735,54 грн. пені, три проценти річних у розмірі 2 265,27 грн. та 5 646,32 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків. Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року вказану заяву було повернуто заявнику на підставі частини 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Слід також зазначити, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 17 вересня 2019 року відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте ПрАТ "Телесистеми України" у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 17 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/11626/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02154, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок 7.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2019 року була отримана уповноваженим представником відповідача 19 вересня 2019 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що ПрАТ "Телесистеми України" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2017 року між ПрАТ "Едем" та ПрАТ "Телесистеми України" було укладено договір суборенди нерухомого майна № 29-1217А, за умовами якого позивач передав відповідачу, а останній, у свою чергу, - прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: ділянку димової труби (труби димоходу) цеху, розташованої на території орендаря за адресою: місто Дніпро, вулиця Янтарна, будинок 51 (в тому числі місце для розташування супутнього обладнання стільникового зв`язку) загальною площею 10,00 м 2 .

Зазначений договір підписаний уповноваженим представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.3 договору орендоване майно перебуває у орендаря на підставі договору оренди від 1 листопада 2016 року № 01-1116А. Власником об`єкту оренди є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 лютого 2017 року № 81418601.

Майно передається в оренду з метою розміщення та експлуатації телекомунікаційного та супутнього обладнання (пункт 1.2 договору оренди).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що передача орендарем орендованого майна суборендарю в користування здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується належно уповноваженими представниками сторін

Орендоване майно, передане в користування суборендарю, повертається орендарю не пізніше 30 днів після закінчення терміну дії договору (або у випадку його дострокового розірвання) за актом приймання-передачі (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 цієї угоди орендна плата перераховується суборендарем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунки надсилаються суборендарю не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на рахунок орендаря.

Відповідно до пункту 4.2 наведеного правочину орендна плата за місяць становить 4 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Компенсацію вартості спожитої електроенергії суборендар оплачує окремо в термін, зазначений в пункті 4.1 цього договору відповідно до розрахунків орендаря (пункт 4.3 договору).

За умовами пунктів 7.1, 7.2 даного договору останній вступає в силу з 1 січня 2018 року та діє до 31 грудня 2018 року включно.

Додатковою угодою від 10 грудня 2018 року № 1 до договору сторони погодили пролонгацію даного правочину до 31 грудня 2019 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2017 року на виконання умов договору між позивачем та відповідачем було підписано відповідний акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Факт належного виконання орендарем своїх зобов`язань за спірним договором підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних підписаних уповноваженими представниками сторін актів надання послуг від 31 січня 2018 року № 76, від 28 лютого 2018 року № 295, від 31 березня 2018 року № 430, від 30 квітня 2018 року № 711, від 31 травня 2018 року № 897, від 30 червня 2018 року № 1102, від 31 липня 2018 року № 1276, від 31 серпня 2018 року № 1607, від 30 вересня 2018 року № 1833, від 31 жовтня 2018 року № 1979, від 30 листопада 2018 року № 2263, від 31 грудня 2018 року № 2420, від 31 січня 2019 року № 57, від 28 лютого 2019 року № 246, від 31 березня 2019 року № 57, від 30 квітня 2019 року № 322, від 31 травня 2019 року № 408 та від 30 червня 2019 року № 503, а також відсутністю з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов вказаних угод.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Телесистеми України" своїх зобов`язань за вищевказаним договором протягом січня 2018 року - червня 2019 року включно належним чином не виконало, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 97 780,98 грн., з яких: 81 000,00 грн. - заборгованість з орендної плати, 16 780,98 грн. - заборгованість з компенсації вартості спожитої електроенергії у вказаний період.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (частина 3 статті 774 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що вищевказана сума заборгованості, яка складає 97 780,98 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і ПрАТ "Телесистеми України" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимоги ПрАТ "Едем" про стягнення з відповідача вказаної суми, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди, позивач просив суд стягнути з ПрАТ "Телесистеми України" 14 735,54 грн. пені, нарахованої у період з 11 лютого 2018 року по 12 серпня 2019 року відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку за актами надання послуг від 31 січня 2018 року № 76, від 28 лютого 2018 року № 295, від 31 березня 2018 року № 430, від 30 квітня 2018 року № 711, від 31 травня 2018 року № 897, від 30 червня 2018 року № 1102, від 31 липня 2018 року № 1276, від 31 серпня 2018 року № 1607, від 30 вересня 2018 року № 1833, від 31 жовтня 2018 року № 1979, від 30 листопада 2018 року № 2263, від 31 грудня 2018 року № 2420, від 31 січня 2019 року № 57, від 28 лютого 2019 року № 246, від 31 березня 2019 року № 57, від 30 квітня 2019 року № 322, від 31 травня 2019 року № 408 та від 30 червня 2019 року № 503.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, компенсації вартості спожитої електроенергії (якщо така сплачується) суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом здійснено перерахунок пені, та встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 14 614,62 грн. пені, з яких: 761,92 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 31 січня 2018 року № 76 у період з 11 лютого 2018 року по 11 серпня 2018 року; 1 018,46 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 5 848,64 грн. за актом від 28 лютого 2018 року № 295 у період з 11 березня 2018 року по 11 вересня 2018 року; 786,81 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 31 березня 2018 року № 430 у період з 11 квітня 2018 року по 11 жовтня 2018 року; 798,65 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 30 квітня 2018 року № 711 у період з 11 травня 2018 року по 11 листопада 2018 року; 1 218,83 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 6 840,00 грн. за актом від 31 травня 2018 року № 897 у період з 11 червня 2018 року по 11 грудня 2018 року; 813,69 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 30 червня 2018 року № 1102 у період з 11 липня 2018 року по 11 січня 2019 року; 1 258,43 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 6 924,85 грн. за актом від 31 липня 2018 року № 1276 у період з 11 серпня 2018 року по 11 лютого 2019 року; 807,78 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 31 серпня 2018 року № 1607 у період з 11 вересня 2018 року по 11 березня 2019 року; 812,22 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,004 грн. за актом від 30 вересня 2018 року № 1833 у період з 11 жовтня 2018 року по 11 квітня 2019 року; 1 176,22 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 6 568,56 грн. за актом від 31 жовтня 2018 року № 1979 у період з 11 листопада 2018 року по 11 травня 2019 року; 806,42 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 30 листопада 2018 року № 2263 у період з 11 грудня 2018 року по 11 червня 2019 року; 1 084,48 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 6 113,30 грн. за актом від 31 грудня 2018 року № 2420 у період з 11 січня 2019 року по 11 липня 2019 року; 791,51 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 31 січня 2019 року № 57 у період з 11 лютого 2019 року по 11 серпня 2019 року; 671,42 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 28 лютого 2019 року № 246 у період з 11 березня 2019 року по 12 серпня 2019 року; 763,91 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 6 439,46 грн. за актом від 31 березня 2019 року № 57 у період з 11 квітня 2019 року по 12 серпня 2019 року; 402,53 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 4 500,00 грн. за актом від 30 квітня 2019 року № 322 у період з 11 травня 2019 року по 12 серпня 2019 року; 428,71 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 7 177,93 грн. за актом від 31 травня 2019 року № 408 у період з 11 червня 2019 року по 12 серпня 2019 року; 212,63 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в сумі 6 868,24 грн. за актом від 30 червня 2019 року № 503 у період з 11 липня 2019 року по 12 серпня 2019 року.

Водночас у задоволенні вимог позивача про стягнення з ПрАТ "Телесистеми України" 120,92 грн. пені слід відмовити.

Також позивач просив стягнути з відповідача 5 646,32 грн. інфляційних втрат та 2 265,27 грн. трьох процентів річних, нарахованих відповідно до поданого ПрАТ "Едем" розрахунку.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений ПрАТ "Едем" до стягнення з відповідача розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, позовна вимога про стягнення з ПрАТ "Телесистеми України" вказаної суми цих компенсаційних виплат підлягає задоволенню.

Водночас при досліджені матеріалів справи судом було встановлено, що при здійсненні позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат ПрАТ "Едем" було зазначено, що інфляційні втрати на суму основного боргу, складають 5 646,32 грн., тоді як обґрунтованою, арифметично вірною сумою цих компенсаційних виплат є 5 128,17 грн.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 5 128,17 грн. Водночас у задоволенні вимог ПрАТ "Едем" до ПрАТ "Телесистеми України" про стягнення 518,07 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов ПрАТ "Едем" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок 7; ідентифікаційний номер 22599262) на користь приватного акціонерного товариства "Едем" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вулиця Дачна, будинок 24; ідентифікаційний номер 25517922) 97 780 (дев`яносто сім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 98 коп. основного боргу, 14 614 (чотирнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 62 коп. пені, 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн. 27 коп. трьох процентів річних, 5 128 (п`ять тисяч сто двадцять вісім) грн. 17 коп. інфляційних втрат, а також 1 910 (одну тисячу дев`ятсот десять) грн. 81 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимог приватного акціонерного товариства "Едем" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України 518,07 грн. інфляційних втрат та 120,92 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18 листопада 2019 року

Суддя Є.В. Павленко