Постанова

від 19.11.2019 по справі 338/334/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 338/334/19

Провадження № 22-ц/4808/1375/19

Головуючий у 1 інстанції Рибка Л. Я.

Суддя-доповідач Горейко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Василишин Л.В., Матківського Р.Й.

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області Пронь Оксани Дмитрівни, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень відповідачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду, ухвалене у складі судді Рибки Л.Я. 22 серпня 2019 року в с-щі Богородчани,

в с т а н о в и в:

18.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської РДА Івано-Франківської області Пронь О.Д., Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року Про реєстрацію упорядкованих земельних ділянок в комунальну власність , визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Пронь О .Д . про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43990769 від 12.11.2018 року, №43994748 від 12.11.2018 року, №44213224 від 23.11.2018 року та №44030077 від 14.11.2018 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.12.2017 року він здійснив державну реєстрацію земельних ділянок з присвоєнням їм кадастрових номерів загальною площею 0,4703 га з метою подальшої реєстрації права власності на ці земельні ділянки. З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданих на запити його представника, він дізнався що на підставі рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року за Глибівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2620480901:01:001:0147, 2620480901:01:004:0167, 2620480901:01:004:0169 та 2620480901:01:003:0088. Вважає рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст. 78, 79 ЗК України; спірні земельні ділянки рішенням Глибівської сільської ради від 24.12.1997 року передні у приватну власність його матері ОСОБА_4 , спадкоємцем якої він є; право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки не припинялось; реєстрація земельних ділянок у комунальну власність здійснена без формування земельних ділянок згідно вимог ч. 2 ст. 79-1 ЗК України, без наявності проекту землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту та за відсутності рішення сільської ради, як підстави розробки проекту землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту.

З незаконності рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року випливає і незаконність рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Пронь О.Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43990769 від 12.11.2018 року, №43994748 від 12.11.2018 року, №44213224 від 23.11.2018 року та №44030077 від 14.11.2018 року. Крім того, при прийнятті оскаржуваних рішень державний реєстратор не користувалась відомостями Державного земельного кадастру, не встановила, за чиєю заявою було здійснено державну реєстрацію земельних ділянок та хто був замовником технічної документації із землеустрою, чи відповідають відомості, що містяться в Державному земельному кадастрі, відомостям про власників, користувачів, які зазначені Глибівською сільською радою у заявах про державну реєстрацію речових прав, що призвело до прийняття незаконних рішень.

Посилаючись на наведене, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Богородчанського районного суду від 22 серпня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області Пронь Оксани Дмитрівни, Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області №223-20/2017 від 26 жовтня 2018 року Про реєстрацію упорядкованих земельних ділянок в комунальну власність , визнання незаконними і скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області Пронь Оксани Дмитрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43994748 від 12 листопада 2018 року, №43990769 від 12 листопада 2018 року, №44030077 від 14 листопада 2018 року, №44213224 від 23 листопада 2018 року відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є позивач, за життя не набула у встановленому законом порядку права власності на спірні земельні ділянки, а тому посилання позивача на вказані обставини, як на підставу для скасування рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року, є безпідставними. Дані земельні ділянки відповідно до закону є землями комунальної власності Глибівської сільської ради, а тому доводи позивача щодо незаконності рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року Про реєстрацію упорядкованих земельних ділянок в комунальну власність в ході судового розгляду не знайшли підтвердження та спростовуються доказами, дослідженими судом.

Державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки за Глибівською сільською радою проведена державним реєстратором Пронь О.Д. у відповідності та в межах діючого законодавства, з дотриманням норм, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2015 року №1127, а тому рішення державного реєстратора є законними.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, неналежну оцінку доказів, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що суд безпідставно посилається на рішення Глибівської сільської ради №78-8/2011 від 15.09.2011 року Про занесення земель померлих громадян в землі запасу , як на підставу для відмови в позові, оскільки на його запит від 27.12.2016 року архівний відділ Богородчанської РДА надав лише засвідчену копію вищевказаного рішення Глибівської сільської ради від 15.09.2011 року і при цьому повідомив, що список громадян до даного рішення в архівний відділ на зберігання не поступав, а саме рішення без списку громадян до нього, не містить даних про осіб, яких воно стосується.

Під час розгляду справи він заявляв клопотання про витребування у Глибівської сільської ради оригіналу вищевказаного рішення сільської ради від 15.09.2011 року, яке в додатку мало б містити список померлих громадян, який на зберігання в архівний відділ не поступав, однак суд відмовив в задоволенні його клопотання, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 95 ЦПК України.

Апелянт вважає, що надана суду Глибівською сільською радою ксерокопія списку померлих громадян є підробленою та містить ім`я ОСОБА_6 , тоді як ім`я його матері ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.10.2007 року, повторним свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , виданим 17.03.1981 року, та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , виданим 02.02.1967 року, які містяться в матеріалах справи. Тому в підробленій Глибівською сільською радою ксерокопії списку померлих громадян мова йде про зовсім іншу особу.

Також апелянт зазначає, що рішенням Глибівської сільської ради від 24.12.1997 року, прийнятим відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок , земельні ділянки загальною площею 0,4703 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також для ведення підсобного господарства, в тому числі спірні земельні ділянки, були передані у приватну власність його матері ОСОБА_4 , а тому в силу абзацу 2 пункту 1 розділу Х ЗК України вказане рішення Глибівської сільської ради від 24.12.1997 року є підставою для реєстрації за ним, як спадкоємцем, права власності на земельні ділянки відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року суперечить положенням абзацу 2 пункту 1 розділу Х ЗК України, пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності і порушує його цивільні права та інтереси, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні його вимоги про визнання незаконним та скасування цього рішення Глибівської сільської ради.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду про те, що державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки проведена державним реєстратором Пронь О.Д. у відповідності та в межах діючого законодавства. Вважає, що державний реєстратор допустила порушення вимог ч.ч. 1, 3, 4, 10 ст. 79-1 ЗК України, п. 4 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 33 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ч. 2 ст. 38 Закону України Про Державний земельний кадастр , підпункту 4-1 п. 163 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, та п. 10-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127. Суд його доводи та аргументи щодо наведених порушень всупереч вимог п.п. 2, 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України до уваги не взяв, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Глибівська сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , однак в порушення ч. 4 ст. 360 ЦПК України до даного відзиву не додала докази надсилання (надання) копій відзиву іншим учасникам справи.

Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено надання судом строку на усунення недоліків відзиву, а тому, оскільки відзив не відповідає вимогам ч. 4 ст. 360 ЦПК України, він не береться судом до уваги.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Пронь О.Д. правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

В засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.10.2018 року Глибівською сільською радою було прийнято рішення №223-20/2017 Про реєстрацію упорядкованих земельних ділянок в комунальну власність , згідно якого сільська рада вирішила зареєструвати в комунальну власність впорядковані земельні ділянки: кадастровий номер 2620480901:01:001:0147, тип власності: не визначено, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, площа: 0,1965 га, АДРЕСА_2; кадастровий номер 2620480901:01:004:0167, тип власності: не визначено, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа 0,0847 га, адреса: АДРЕСА_1; кадастровий номер 2620480901:01:004:0169, тип власності: не визначено, цільове призначення:01.03 для ведення особистого селянського господарства, площа 0,1017 га, адреса: АДРЕСА_3; кадастровий номер 2620480901:01:003:0088, тип власності: не визначено, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, площа 0,0516 га, адреса: АДРЕСА_4 (а.с. 29).

На виконання зазначеного рішення сільський голова с. Глибівка ОСОБА_9 звернулася із заявами про державну реєстрацію права власності на вищевказані земельні ділянки загальною площею 0,43 га (а.с. 81, 94, 107, 120).

12.11.2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Богородчанської РДА Пронь О.Д. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43994748 та №43990769 про державну реєстрацію за Глибівською сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2620480901:01:003:0088 та 2620480901:01:001:0147 (а.с. 91, 104), 14.11.2018 року прийняте рішення №44030077 про державну реєстрацію за Глибівською сільською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2620480901:01:004:0169 (а.с. 117), 23.11.2018 року прийняте рішення №44213224 про державну реєстрацію за Глибівською сільською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2620480901:01:004:0167 (а.с. 130).

ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вищевказані земельні ділянки були передані у приватну власність його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на ці земельні ділянки не припинялось, вважав рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року Про реєстрацію упорядкованих земельних ділянок в комунальну власність незаконним та таким, що порушує його права, як спадкоємця після смерті матері.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15.09.2011 року Глибівською сільською радою прийнято рішення №78-8/2011 Про занесення земель померлих громадян в землі запасу , яким землі померлих громадян в межах населеного пункту загальною площею 4,32 га, в тому числі земельні ділянки, які перебували в користуванні ОСОБА_4 загальною площею 0,43 га, перенесено в землі запасу сільської ради (а.с. 138, 138 зв.).

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним та скасування вищевказаного рішення сільської ради в частині вилучення земельних ділянок площею 0,43 га, якими за життя користувалась його матір, та переведення їх в землі запасу.

Рішенням Богородчанського районного суду від 01.03.2017 року у справі №338/7/17, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки мати позивача ОСОБА_4 за життя не оформила у встановленому законом порядку право власності на земельні ділянки загальною площею 0,43 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, державних актів на право приватної власності на землю не отримувала, то вони не є об`єктом спадкування і не увійшли до спадкової маси (а.с. 139-140, 141-143).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.08.2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Богородчанського районного суду від 01.03.2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 року.

Отже, рішення Богородчанського районного суду від 01.03.2017 року набрало законної сили 30.05.2017 року.

Пізніше ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення і ухвалою Богородчанського районного суду від 02.04.2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.05.2018 року, у задоволенні його заяви відмовлено (а.с. 144, 145-146).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Богородчанського районного суду від 01.03.2017 року встановлено, що ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , за життя не набула у встановленому законом порядку права власності на земельні ділянки загальною площею 0,43 га, у зв`язку з чим вони не увійшли до спадкової маси, а тому Глибівська сільська рада, встановивши, що вказані земельні ділянки вільні, ніким не використовуються, правомірно перевела їх в землі запасу сільської ради. Адже в силу дії ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що вказані земельні ділянки є землями комунальної власності Глибівської сільської ради, а тому доводи позивача щодо незаконності рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року Про реєстрацію упорядкованих земельних ділянок в комунальну власність є безпідставними.

Апеляційний суд погоджується і з висновком суду про те, що державна реєстрація прав на нерухоме майно проведена державним реєстратором Пронь О.Д. у відповідності та в межах діючого законодавства.

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами реєстраційних справ на земельні ділянки з кадастровими номерами 2620480901:01:003:0088, 2620480901:01:001:0147, 2620480901:01:004:0169 та 2620480901:01:004:0167 (а.с. 79-131), що сільським головою с. Глибівка було надано державному реєстратору всі необхідні для державної реєстрації права власності на земельні ділянки документи.

Зокрема в кожній з цих реєстраційних справ міститься заява сільського голови с. Глибівка ОСОБА_9 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), картка прийому заяви, в якій зазначено перелік поданих із заявою документів, витяг з бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, сформований державним реєстратором Пронь О.Д. , копія рішення Глибівської сільської ради від 12.11.2015 року, якою підтверджено повноваження сільської голови ОСОБА_9 , копія рішення Глибівської сільської ради №78-8/2011 від 15.09.2011 року Про занесення земель померлих громадян в землі запасу та копія списку померлих громадян, в яких вилучено земельні ділянки, копія постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.05.2018 року у справі №338/7/17, копія рішення Глибівської сільської ради №223-20/2017 від 26.10.2018 року Про реєстрацію упорядкованих земельних ділянок в комунальну власність , загальні відомості про земельні ділянки з реєстру Держгеокадастру, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (документи сформовано Пронь О.Д. ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і сформований витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки за Глибівською сільською радою.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Оскільки сільським головою с. Глибівка були надані всі необхідні для державної реєстрації права власності документи, то підстав для відмови у державній реєстрації права власності, передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державного реєстратора Пронь О .Д . не було.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно зіслався на рішення Глибівської сільської ради №78-8/2011 від 15.09.2011 року Про занесення земель померлих громадян в землі запасу , як на підставу для відмови в позові, оскільки на його звернення архівний відділ Богородчанської РДА надав лише засвідчену копію вищевказаного рішення Глибівської сільської ради і при цьому повідомив, що список громадян до даного рішення в архівний відділ на зберігання не поступав; під час розгляду справи суд відмовив у задоволенні його клопотання про витребування у Глибівської сільської ради оригіналу вказаного рішення разом з додатком; надана суду ксерокопія списку померлих громадян є підробленою та містить ім`я ОСОБА_6 , тоді як ім`я його матері ОСОБА_6 , а тому мова йде про зовсім іншу особу, не приймаються до уваги з огляду на наступне.

В матеріалах справи на аркушах 138, 138 зв. міститься належним чином засвідчена копія рішення Глибівської сільської ради №78-8/2011 від 15.09.2011 року Про занесення земель померлих громадян в землі запасу та список померлих громадян, в яких вилучено земельні ділянки, які були в користуванні, що є додатком №1 до цього рішення, а тому не було необхідності витребовувати оригінал вищевказаного рішення. Більше того, законність цього рішення Глибівської сільської ради та додатку до нього була предметом розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування вказаного рішення сільської ради і рішенням Богородчанського районного суду від 01.03.2017 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Твердження апелянта про те, що рішенням Глибівської сільської ради від 24.12.1997 року, прийнятим відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок , земельні ділянки загальною площею 0,4703 га, в тому числі спірні земельні ділянки, були передані у приватну власність його матері ОСОБА_4 , а тому в силу абзацу 2 пункту 1 розділу Х ЗК України вказане рішення Глибівської сільської ради від 24.12.1997 року є підставою для реєстрації за ним, як спадкоємцем, права власності на земельні ділянки, спростовуються рішенням Богородчанського районного суду від 01.03.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 року, якими встановлено, що ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , за життя не набула у встановленому законом порядку права власності на земельні ділянки загальною площею 0,43 га, у зв`язку з чим вони не увійшли до спадкової маси.

Не приймаються до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що державний реєстратор допустила порушення вимог ч. ч. 1, 3, 4, 10 ст. 79-1 ЗК України, п. 4 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 33 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ч. 2 ст. 38 Закону України Про Державний земельний кадастр , підпункту 4-1 п. 163 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, та п. 10-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснена ОСОБА_1 у відділі у Богородчанському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області самостійно, без відповідного рішення та дозволу сільської ради; з моменту присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів вони вважалися сформованими; згідно рішення Глибівської сільської ради №78-8/2011 від 15.09.2011 року Про занесення земель померлих громадян в землі запасу землі перебували в користуванні Глибівської сільської ради. Тому дії державного реєстратора Пронь О .Д . під час державної реєстрації права власності відповідали вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 375 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду від 22 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: Л.В. Василишин

Р.Й. Матківський

Повний текст постанови складено 19 листопада 2019 року