Рішення

від 06.11.2019 по справі 200/9010/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 р. Справа№200/9010/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Пустовіт Ю.С., представника позивача Шведа А ОСОБА_1 ., представника відповідача Діденко Т.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов`янськ адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Київ буд груп до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 липня 2019 року №0005251415, №005261415, №005271415, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Київ буд груп звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 липня 2019 року №0005251415, №005261415, №005271415.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування податкового кредиту за господарськими відносинами з ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ як такі, що мають ознаки фіктивності, та щодо яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій. Позивач вважає, що вищевказані господарські операції підтверджено необхідними первинними документами. Також позивач зазначив, що під час перевірки посадовим особам ГУ ДФС були надані всі запитувані документи по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Посилаючись на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.05.2019 №991 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КИЇВ БУД ГРУП ; 2) визнати дії посадових осіб Головного управління ДФС у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КИЇВ БУД ГРУП в період з 27.05.2019 по 31.05.2019 протиправними; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02 липня 2019 року №0005251415 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю КИЇВ БУД ГРУП розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 51531 грн.; 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02 липня 2019 року №0005261415 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю КИЇВ БУД ГРУП суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 210056 грн., у тому числі 168045 грн. за основним платежем, 42011 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02 липня 2019 року №0005271415 про застосування товариству з обмеженою відповідальністю КИЇВ БУД ГРУП штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

09 серпня 2019 року представником ГУ ДФС надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що під час перевірки ТОВ Київ буд груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту а пункту 198.1, абзаців 1,2,3 пункту 198.2 та абзаців 1,2 пункту 198.3 статті 198 ПК України, статтей 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999, пункту 1.2 статті 1, пункти 2.1, 2.4, 2.5, 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.1995 року №88, в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість за жовтень 2018 року у сумі -168045 грн. та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за жовтень 2018 року у сумі - 51531 грн. (за результатами взаємовідносин ТОВ КИЇВ БУД ГРУП з ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ в жовтні 2018 року); підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, пункту 73.3 статті 73, пункту 85.2 статті 85 ПК України в зв`язку з тим, що підприємством не надані до перевірки документи з обліку доходів, витрат, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та касові документи.

З урахуванням наведеного представник Головного управління ДФС у Донецькій області вважає позовні вимоги необґрунтованими.

19 вересня 2019 року судом постановлено ухвалу про продовження строків проведення підготовчого провадження ще на тридцять днів.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими. Більш детальні пояснення виклав у відзиві на позов та інших заявах по суті справи, мотивувальна частина яких, аналогічна тим обставинам, що викладені у акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Київ буд груп є юридичною особою, зареєстроване 23.02.2016 р., номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1 074 102 0000 058556, ідентифікаційний код 40292394, місцезнаходження: 87502, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Єдності, буд. 62а.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 42.99 - будівництво інших споруд, н.в.і.у.

У період, за який проводилася перевірка, зареєстрований платником податку на додану вартість.

З 27 травня 2019 року по 31 травня 2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Донецькій області була проведена документальної позапланова виїзна перевірка ТОВ Київ буд груп з питань перевірки достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом -постачальником: ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ за жовтень 2018 року, неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КИЇВ БУД ГРУП з питань перевірки достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами -постачальниками ТОВ АСТРЕЙД АГРО за грудень 2017 року, червень-серпень, листопад 2018 року, ТОВ ТВК КРАЙТ , ПП НЕКСТ , TOB AB метал груп за листопад 2017 року, ТОВ УКРБУД АРХІТЕКТУРА за грудень 2017 року, ТОВ ТОРГКОМПАНІ ПЛЮС за жовтень 2017 року, ТОВ АЗОВХІМСПЕКТР (код ЄДРПОУ 32164266) за вересень, листопад 2018 року, TOB ТМС 2012 за вересень, жовтень 2018 року, ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП за червень, серпень 2018 року, ТОВ ЕЛІТ БУД АЛЬЯНС за липень, серпень 2018 року, TOB ТРАТІС БУД ПРОЕКТ за листопад 2018 року.

За результатами перевірки 07 червня 2019 року був складений акт №591/05-99-14-15/40292394, згідно якого встановлено, порушення ТОВ Київ буд груп : 1) пункти 44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44. п.85.2 ст.85, п.п.198,1, п.п.198.2, пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.5, п.2.13 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 зі змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 07.06.2010 № 372, від 08.11.2010 №1327, встановлено завищення податкового кредиту ТОВ КИЇВ БУД ГРУП всього усього у сумі 219 576 грн. у.т.ч. за жовтень 2018 на суму 219 576 грн. по взаємовідносинам з ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ ; 2) пункти 16,1.5, п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст.16. п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) до перевірки не надано регістри бухгалтерського обліку, що пов`язані з предметом перевірки, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів, та не надано первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ АСТРЕЙД АГРО за грудень 2017 року, червень - серпень, листопад 2018 року, ТОВ ТВК КРАЙТ , ПП НЕКСТ , TOB AB метал груп за листопад 2017 року, ТОВ УКРБУД АРХІТЕКТУРА за грудень 2017 року, ТОВ ТОРГКОМПАНІ ПЛЮС за жовтень 2017 року, ТОВ АЗОВХІМСПЕКТР за вересень, листопад 2018 року, ТОВ ТМС 2012 за вересень, жовтень 2018 року, ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" за червень, серпень 2018 року, ТОВ ЕЛІТ БУД АЛЬЯНС за липень, серпень 2018 року, ТОВ ГРАТІС БУД ПРОЕКТ за листопад 2018 року, що унеможливлює підтвердження отримання та оприбуткування ТМЦ, отримання послуг, та їх відображення у бухгалтерському обліку.

02 липня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 07 червня 2019 року №591/05-99-14-15/40292394 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0005251415, №005261415, №005271415.

Позивач оскаржує вищевказані рішення, як такі, що прийняті не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.

Під час розгляду справи, судом встановлені наступні обставини.

17 серпня 2018 року між ТОВ КИЇВ БУД ГРУП (замовник) та ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ (Підрядник) укладено договір підряду №17/08-18, за яким ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ зобов`язалось виконати для замовника в строк до 31.12.2018 будівельно-монтажні роботи на об`єктах відповідно до кошторисної документації (а.с. 49-51).

Про виконання вказаного договору свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року, а саме: №1/1797/суб.1, №2/суб, №3/суб, №8/суб, №9/суб, №10/суб, №5/09-2018/суб, №316/суб, №6/10-2018суб, №7/10-2018суб, №295/суб, №17/суб, №3/08-2018суб (а.с. 52-91).

Часткова сплата з боку позивача за виконані роботи підтверджується виписками із банківських установ Маріупольська філія АТ ПриватБанк та АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві за період з 01.10.2017 року по 31.11.2018 року (т.2 а.с. 93-125), платіжними дорученнями: №592 від 09.11.2018 року, №102 від 22.11.2018 року, №601 від 23.11.2018 року, №606 від 27.11.2018 року, №627 від 11.12.2018 року ( т.3 а.с.52-56) та відображена у бухгалтерському обліку в журналах-ордерах та відомостях за рахунком Розрахунки з постачальниками та підрядниками та субрахунком 631 Розрахунки вітчизняними постачальниками за жовтень 2018 року.

Також за вказаними господарськими операціями позивачу контрагентами були видані податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 ЦК України).

Згідно з частина 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За пунктом 198.3 цієї ж статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання умов договорів підряду між позивачем - ТОВ Київ буд груп та його контрагентами, до суду були надані договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, які враховуються для визначення суми податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, відповідають вимогам Закону №996-ХІV, а від так, є належними та допустимими доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ у перевіряємий період, а також те, що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Податковий орган, стверджуючи про відсутність у позивача реальних господарських операцій, не заперечує того факту, що внаслідок цих операцій змінився майновий стан позивача.

Щодо наявності кримінальних проваджень відносно посадових осіб ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП , суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб вказаного товариства відсутня. Сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04 квітня 2018 року у справі №808/2519/15.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним податкового обліку.

Вищевказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного суду, що викладені у постановах від 26 червня 2018 року у справі №826/548/17, від 12 червня 2018 року у справі № 822/2198/17, від 05 червня 2018 року у справі №2а-1570/6063/12, від 21 серпня 2018 року у справі № 826/17880/15.

Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами для визначення податкового кредиту мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Вищевказана правова позиція відповідає численним висновкам Верховного суду, в тому числі у рішенні від 06.03.2018 року по справі №826/15950/15, які суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Суд також вважає необхідним зазначити, що Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:

70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .

Відповідна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року № 21-4953а15 у справі за позовом приватного акціонерного товариства МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступник - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позивачем були надані належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори, відповідач, навпаки, не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства України щодо не підтвердження здійснення господарських операцій, у зв`язку з наданням послуг за договором, укладеним з ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ .

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 року в справі К/9991/8144/12 (справа №2а/0570/17166/2011).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2019 року №0005251415, №005261415 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті в супереч вимогам Конституції та законів України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Щодо позовних вимог про скасування наказу про проведення перевірки суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю Київ буд груп із письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження від 12.03.2019 року, в якому пропонував надати пояснення та їх документальне підтвердження для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів господарських операцій по відносинам із ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ та ПАТ МК ІМ. ІЛЛІЧА .

У відповідь на зазначений запит позивач листом від 13.05.2019 року направив копії відповідних документів.

Після отримання вказаного листа відповідачем винесено спірний наказ від 27.05.2019 року № 991 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Київ буд груп на підставі пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КИЇВ БУД ГРУП" з 27 травня 2019 року тривалістю п`ять робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.06.2018 року по 30.11.2018 року з метою перевірки достовірності формування та віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ "АСТРЕЙД АГРО" за грудень 2017 року, червень - серпень, листопад 2018 року, TOB "ТВК КРАЙТ", ПП "НЕКСТ", TOB "AB метал груп" за листопад 2017 року, ТОВ "УКРБУД АРХІТЕКТУРА" за грудень 2017 року, ТОВ "ТОРГКОМПАНІ ПЛЮС" за жовтень 2017 року, ТОВ "АЗОВХІМСПЕКТР" за вересень, листопад 2018 року, TOB "ТМС 2012" за вересень, жовтень 2018 року, ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" за червень, серпень 2018 року, ТОВ "ЕЛІТ БУД АЛЬЯНС" за липень, серпень 2018 року, ТОВ "ГРАТІС БУД ПРОЕКТ" за листопад 2018 року, ТОВ "СІТІ БУД ПРОЕКТ" за жовтень 2018 року.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.(підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За правилами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що на запит, направлений податковим органом на адресу товариства, позивачем направлено відповідь від 13.05.2019 року №209, яка містить перелік наданих документів, проте відповідних пояснень щодо реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів господарських операцій по відносинам із ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ та ПАТ МК ІМ. ІЛЛІЧА не надано.

Відтак, у податкового органу виникло право на призначення перевірки з підстав, передбачених пунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 Податкового кодексу України).

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено , що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (пункт 81.2 статті 82 Податкового кодексу України).

Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків. А за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийнято податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

У справі, що розглядається, слід врахувати те, що перевірка позивача на підставі спірного наказу проведена у період з 27.05.2019 року по 31.05.2019 року, в той час, як позивач до суду звернувся з позовом про оскарження такого наказу у жовтні 2019 року, тобто коли дії податкового органу щодо проведення перевірки були завершені (зокрема, складено акт про проведення перевірки а також прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, оскільки відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, то спірний наказ Головного управління ДФС у Донецькій області щодо проведення перевірки від 27.05.2019 року не є таким, що порушує права позивача.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року по справі №802/579/15-а.

Отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.05.2019 року №991 задоволенню не підлягають.

Щодо ненадання позивачем контролюючому органу документів пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У відповідності до п. 85.4. ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як вже зазначалось вище посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Судом встановлено, що згідно запитів № 1/10/05-99-14-15 від 27.05.2019 року, №б/н/10/05-99-14-15 від 28.05.2019 року, податковий орган запропонував ТОВ Київ буд груп надати первинні документи по господарським взаємовідносинами між позивачем та ТОВ СІТІ БУД ПРОЕКТ , ТОВ АСТРЕЙД АГРО , TOB ТВК КРАЙТ , ПП НЕКСТ , TOB AB метал груп , ТОВ УКРБУД АРХІТЕКТУРА , ТОВ ТОРГКОМПАНІ ПЛЮС , ТОВ АЗОВХІМСПЕКТР , TOB ТМС 2012 , ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП , ТОВ ЕЛІТ БУД АЛЬЯНС , ТОВ ГРАТІС БУД ПРОЕКТ.

Вищевказані запити отримані позивачем, про що свідчить підпис директора ТОВ КИЇВ БУД ГРУП ОСОБА_2 , проте запитувані документи в повному обсязі не надані, про що свідчать акти про ненадання ТОВ КИЇВ БУД ГРУП документів для перевірки №1175/05-99-14-15/40292394 від 29.05.2019 року та №1203/1/05-99-14-15/40292934 від 31.05.2019 року (т. 2 а.с. 163-166).

У відповідності до п. 121.1. ст. 121 ПК України […] ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставинами, які свідчать про ненадання позивачем посадовим (службовим) особам контролюючого органу документів, які пов`язані з предметом перевірки, суд дійшов висновку про порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України, а відтак податкове повідомлення-рішення №0005271415 від 02.07.2019 року є законним та обґрунтованим.

Позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними, задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення, через те, що самі по собі дії відповідача не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, тобто, не впливають на обсяг прав та інтересів позивача, адже правові наслідки в даному випадку має акт індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2019 року №0005251415, №005261415, №005271415.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Київ буд груп до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 липня 2019 року №0005251415, №005261415, №005271415, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ БУД ГРУП (місцезнаходження: пр. Єдності, буд, 62а, м. Маріуполь, Донецька область, 87502, код ЄДРПОУ 40292394) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу про проведення перевірки від 27.05.2019 року № 991, податкових повідомлень-рішень від 02.07.2019 року №0005251415, 0005261415, 0005271415 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02 липня 2019 року №0005251415.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02 липня 2019 року №0005261415.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ БУД ГРУП (місцезнаходження: пр. Єдності, буд. 62а, м. Маріуполь, Донецька область, 87502, код ЄДРПОУ 40292394) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 924 (три тисячі дев`ятсот двадцять чотири) гри. 00 коп.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 06 листопада 2019 року.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв