Рішення

від 15.11.2019 по справі 581/144/19

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/144/19

Провадження № 2/581/109/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2019 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., представників сторін у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Липова Долина цивільну справу загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Недригайлівська селищна рада Недригайлівського району Сумської області, про визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У березні 2019 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому порушувала питання про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 3,9233 га, укладеного 20 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , про зобов`язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (далі-ФОП, ФОП ОСОБА_4 ) повернути їй зазначену земельну ділянку, про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_4 . на зазначену земельну ділянку. Заявлений позов мотивувала тим, що вона є власницею двох земельних площами 3,92 га та 1,09 га, розташованих на території Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. У 2017 році вона дізналася про укладення від її імені з відповідачем за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно двох договорів оренди вищезазначених земельних ділянок, один з яких щодо земельної ділянки 1,09 га вже визнаний недійсним рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2017 року. Оскільки вона жодних договорів з відповідачем не підписувала, то з метою позасудового вирішення зазначеного питання вона зверталася до відповідача, проте вони спільно не досягли згоди про анулювання дії оспорюваного договору оренди землі. Уточнила, що оспорюваний договір оренди землі вона особисто не підписувала, згоди на його підписання відповідачу від її імені не надавала, тобто на момент його укладення було відсутнє її волевиявлення, а оскільки договір пройшов державну реєстрацію, то уважала, що зазначений правочин замість неї підписала інша особа, і саме з цієї підстави зазначений правочин повинен бути визнаний у судовому порядку недійсним. Зазначала про неоднозначність норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень щодо автоматичного скасування рішення державного реєстратора на підставі рішення суду про визнання правочину недійсним, а тому уважала, що наявні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди між нею та відповідачем, прийнятого державним реєстратором Недригайлівської селищної ради Заїкою Р.П. із зобов`язанням відповідача повернути належну їй земельну ділянку.

Позиція позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача по даній справі

Позивачка ОСОБА_3 підтримала заявлений нею позов в повному обсязі з вищевикладених підстав та додатково суду пояснила про те, що напочатку 2016 року вона приїхала оформляти пенсію та спадщину в с.Беєве, однак оскільки вона зіткнулася з певними складностями в оформленні нею спадкового майна, то вона видала довіреність на ім`я відповідача з наданням йому права на переоформлення на її ім`я спадщини після смерті ОСОБА_5 Відповідач їй пообіцяв, що всі необхідні документи він оформить самостійно за певну обумовлену між ними плату, однак після спливу певного часу відповідач повідомляв їй про неоформленість певних документів і лише після особистої зустрічі з ним, він передав їй відповідні документи. Однак, під час надання їй правової допомоги іншим юристом, виявилася наявність зареєстрованих прав оренди у відповідача на належні їй дві земельні ділянки. Підтвердила, що вона не мала наміру підписувати з відповідачем будь-які договори оренди землі, підпис на оспорюваному правочині вчинено не нею, а при відібранні від неї зразків підписів у суді для проведення експертизи вона їх надавала добровільно, без будь-якого тиску, не поспішаючи, як в положенні сидячи, так і в положенні стоячи, її підпис протягом останніх 10 років залишається незмінним незалежно від положення, в якому він надається (з червня 2010 року у зв`язку зі зміною прізвища після реєстрації нового шлюбу, вона почала підписуватися на основі нового прізвища ОСОБА_6 , а до цього її прізвище залишалося незмінним - Горіцька ). З приводу протиправних дій по відношенню до її двох земельних ділянок, то пояснила, що вона у липні 2016 року особисто зверталася до Липоводолинського ВП, підписуючи відповідні заяви та матеріали, указавши в них фактичну незгоду з діями відповідача по підробці її підпису та реєстрації без її згоди двох договорів оренди землі. Підтвердила, що вона до 2016 року отримувала грошові кошти від колишнього керівника колгоспу, на даний час керівника ТОВ Беєве , а надалі від ОСОБА_4 (у 2016 році - 8000 грн., у 2017, 2018 роках - по 12000 грн.). У 2017 році вона особисто намагалася в позасудовому порядку вирішити даний спір з відповідачем, але він їй нагрубив і відмовив у його позасудовому врегулюванні, а тому вона звернулася до суду за вирішенням даного спору.

Представник позивача ОСОБА_1 , підтримавши заявлений позов, додатково суду пояснив про те, що відповідач на даний час без належно оформленої згоди позивача використовує належну їй земельну ділянку площею 3,92 га, оскільки проведена у даній справі експертиза підтвердила факт неналежності позивачу підпису на оспорюваному правочині.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду даної справи належним чином повідомлений.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та додатково суду пояснив суду про те, що оспорюваний договір укладався за дорученням позивача на підставі відповідної довіреності; ОСОБА_3 особисто надавала згоду на його підписання і матеріали перевірки Липоводолинського ВП по заяві позивача (документи ЄО № 1131 від 21 липня 2016 року) підтверджують її намір та обіцянку укласти договір оренди землі саме з відповідачем, що в свою чергу підтверджує її дійсне волевиявлення на укладення оспорюваного договору. Зазначав, що позивачка 4 роки отримувала орендну плату від відповідача, жодних заперечень проти договору не висловлювала; у поданому позові не навела жодних мотивів того, яким чином порушуються її права на земельну ділянку саме відповідачем та які негативні наслідки для позивача настали, а надання доказів у підтвердження цьому є обов`язковою умовою для визнання оспорюваного договору недійсним в судовому порядку згідно з усталеною практикою Верховного Суду. Уточнив, що всі ті експериментальні та умовно-експериментальні зразки підписів, які надала позивачка для проведення експертизи, були вигідні їй, вона їх змінювала, щоб вони не були схожі на ті, які нею були вчинені на оспорюваному договорі та інших документах, наявних у матеріалах справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 04 березня 2019 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 27 березня 2019 року о 14 год. 00 хв. 27 березня 2019 року у зв`язку з клопотанням відповідача протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено до 16 квітня 2019 року. 16 квітня 2019 року протокольною ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 06 травня 2019 року для витребування додаткових відомостей за клопотанням сторін. 06 травня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 20 травня 2019 року за клопотанням відповідача. 20 травня 2019 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 ухвалою суду призначено почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи. 07 серпня 2019 року ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області відновлено провадження у справі та повторно призначено підготовче засідання на 27 серпня 2019 року о 13 год. 00 хв. 27 серпня 2019 року ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 вересня 2019 року на 13 год. 20 хв. 18 вересня 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва до 14 год. 00 хв. 07 жовтня 2019 . 07 жовтня 2019 року оголошена перерва до 15 год. 00 хв. 29 жовтня 2019 року. 29 жовтня 2019 року за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 10 год. 20 хв. 15 листопада 2019 року для виклику в судове засідання експерта. 15 листопада 2019 року спір судом вирішено по суті.

становлені судом фактичні обставини даної справи

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,9233 га, кадастровий номер 592380800:02:001:0215, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 11, 12).

Відповідно до п.1,2,8,9,44 договору оренди землі від 20 квітня 2016 року орендодавець ОСОБА_3 надала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_4 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,9233 га, кадастровий номер 592380800:02:001:0215, на строк 10 років, даний правочин набрав чинності з дати реєстрації права оренди земельної ділянки в державній реєстраційній службі; договір зареєстрований 12 травня 2016 року державним реєстратором Недригайлівської селищної ради Сумської області Заїкою Р.П., індексний номер 29649001 (а.с.12, додатково витребуваний оригінал договору, яки прикладений до матеріалів справи).

06 лютого 2019 року відповідач поштовим переказом перерахував позивачу 12199 грн. 20 коп. в якості орендної плати за користування орендованою вищезазначеною земельною ділянкою (без зазначена періоду, за який перераховувалася орендна плата) (а.с.42).

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 19/119/6-6/53е від 30 липня 2019 року виконаний експертом Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, підпис від імені Фінчук Г.І. на договорі оренди земельної ділянки від 20 квітня 2016 року, укладеному між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою (а.с. 108-118).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

а) щодо вимоги про визнання договору оренди недійсним:

Відповідно до частини 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 9 ст. 93 ЗК України також установлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції Закону України від 19.12.2006 року № 489-16-V з наступними змінами).

Відповідно до статтей 14,30 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до частини 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 05.03.2012 року № 489-V) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 202, 203 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до вимог статті 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ч.1 п. 1,3 передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

б) щодо вимоги про повернення спірної земельної ділянки позивачу:

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

в) щодо вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі:

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ч.1 ст.20 Закону України Про оренду землі ). Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 Закону України Про оренду землі ).

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 20 Закону України Про оренду землі ).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (абзац перший частини першої статті 1 Закону про реєстрацію нерухомого майна). Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Державна реєстрація прав є обов`язковою. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону про реєстрацію нерухомого майна, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 1, ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п. п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

У відповідності до п.9 ч.1 ст.27 вищенаведеного Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Висновки суду по суті заявлених вимог:

а) по вимозі про визнання недійсним договору оренди:

З дослідженого висновку судово-почеркознавчої експертизи, на думку суду, випливає однозначний висновок про те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2016 року, укладений від імені позивачки, підписаний не нею, а іншою особою, а тому з урахуванням пояснень позивача слід уважати, що вказаний вище правочин був укладений без вільного і дійсного волевиявлення ОСОБА_3 , не можна також уважати, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов зазначеного правочину і відповідно він підлягає визнанню у судовому порядку недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України. Окремо слід зазначити, що вищеуказаний висновок експерта відповідає вимогам ст.102 ЦПК України щодо його форми та змісту, його проведення ґрунтується на практично-теоретичних методиках проведення такого виду експертизи з використанням належно відібраних, достатніх за змістом та кількістю зразків, а, викладені в його тексті обґрунтування, залишились неспростованими відповідачем. Усі доводи сторони відповідача щодо наявності підстав для призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи, необґрунтованості та сумнівності висновків експерта-почеркознавця, аналізувалися повно і всебічно головуючим суддею та по ним судом ухвалювалося відповідне процесуальне рішення під час підготовчого провадження та на стадії розгляду справи по суті з викладенням відповідних мотивів, а додаткові роз`яснення та частково доповнення зазначеного висновку судово-почеркознавчої експертизи від 30 липня 2019 року отримані під час допиту експерта ОСОБА_7 у судовому засіданні 15 листопада 2019 року.

Також суд уважає доведеним у даній справі факт порушенням прав ОСОБА_3 на вільне володіння, користування та розпорядження вищевказаною земельною ділянкою, оскільки її звернення у липні 2016 року до Липоводолинського ВП з приводу підробки її підпису на оспорюваному договорі, у березні 2019 року подання даного позову до суду є фактичним підтвердженням відсутності наміру у позивачки та дійсної її волі на виникнення орендно-земельних правовідносин між сторонами даного спору, а дія оспорюваного договору на даний час позбавляє практичної можливості її власника виділяти корисні властивості з цього об`єкту нерухомості, визначати його подальшу юридичну долю тощо, а тому з огляду на це даний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

б) по вимозі про повернення земельної ділянки позивачу:

За змістом заявленої вимоги позивач не порушував питання про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину у виді двосторонньої реституції (ч.1 ст. 216 ЦК України), однак ОСОБА_3 висловлювала власну незгоду з тим, що відповідач без належно оформленої її згоди і не на підставі особисто підписаного договору оренди земельної ділянки, використовує належне їй нерухоме майно фактично без відповідної правової підстави, порушуючи її право на вільне володіння, користування та розпорядження належної їй власністю.

Ураховуючи фактичні доводи заявленого позову в цій частині, суд уважає їх переконливими, обґрунтованими, а тому усунення перешкоди для позивача у користуванні, володінні та розпорядженні вищевказаною земельною ділянкою після визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі буде ефективним та дієвим національним способом захисту порушеного права ОСОБА_3 (ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), оскільки відповідач після втрати чинності цим договором позбавлений юридичної підстави для володіння та користування вищевказаним об`єктом нерухомості.

в) щодо вимоги про скасування державної реєстрації права оренди

Рішення суду про визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки після набрання ним законної сили буде підставою для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень в частині скасування попередньої реєстрації права оренди за договором від 20 квітня 2016 року (ст. 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Крім цього, відповідач у даній справі не є особою, яка здійснює реєстраційні дії відповідно до вищезазначеного закону, а позов до відповідного державного реєстратора чи органу, де він виконує обов`язки реєстратора, як до окремого відповідача (відповідачів), позивачем не пред`являвся, а тому суд уважає, що відсутні відповідні матеріальні та процесуальні підстави для задоволення заявленого позову в цій частині у зв`язку з його безпідставністю.

Ураховуючи вищевикладене, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Довід сторони відповідача про недоведеність позивачем факту порушення її прав ФОП ОСОБА_4 не є переконливим, оскільки позивачка, як власник земельної ділянки, фактично була позбавлена права вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном у період перебування зазначеного нерухомого майна всупереч її волі у користуванні відповідача, що є практичним підтвердженням порушення її прав.

Довід представника відповідача про те, що позивачка фактично визнала чинність оспорюваного договору, отримуючи орендну плату протягом тривалого часу, суд уважає непереконливим, оскільки відсутність підпису позивача на вищевказаного правочині, свідчить про відсутність її волевиявлення на його укладення, що є безумовною підставою для визнання недійсним такого правочину в судовому порядку.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Згідно вимог ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Суд, ураховуючи викладене, уважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1536 грн. 86 коп. судового збору за дві задоволені вимоги немайнового характеру та 2250 грн. 24 коп. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, а всього з відповідача підлягає стягненню 3787 грн. 10 коп. судових витрат.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Недригайлівська селищна рада Недригайлівського району Сумської області про визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання відповідача повернути їй земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,9233 га, кадастровий номер 592380800:02:001:0215, укладений 20 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , зареєстрований державним реєстратором Недригайлівської селищної ради Сумської області Заїкою Романом Петровичем, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 29649001 від 18 травня 2016 року.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 повернути в натурі ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 3,9233 га (з якої 3,9233 га рілля (кадастровий номер - 592380800:02:001:0215), яка розташована на території Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 в частині вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку у зв`язку з її безпідставністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1536 грн. 86 коп. судового збору та 2250 грн. 24 коп. витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ).

Третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФГ Стогнієнко Борис Павлович (місцезнаходження: вул. Русанівська,12, с. Русанівка Липоводолинський район Сумська область, код ЄДРПОУ 22979852).

Повне рішення суду складено 19 листопада 2019 року.

Суддя Д. В. Бутенко