Рішення

від 24.10.2019 по справі 640/2243/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2019 року № 640/2243/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паллет Енд Тімбер Юкрейн

до Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

представники позивача - Лазько С.В.;

сторін: відповідача - Макаренко Ю . С.;

у засіданні також вільний слухач - ОСОБА_3 ,

був присутній:

(в судовому засіданні 24.10.2019, відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю Паллет Енд Тімбер Юкрейн (далі - позивач або ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому Товариство просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 00013261402, № 00013271402 та № 00542514099.

Ухвалою від 14.02.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва позовну заяву залишено без руху.

Позивач зазначені в ухвалі недоліки усунув у строк встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду в підготовче засідання 23.04.2019.

23.04.2019 судом оголошено перерву у справі до 13.06.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 18.07.2019 (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2019 про виправлення описки); постановлено задовольнити заяву представника позивача про виклик свідків; викликано у судове засідання у якості свідків: бухгалтера ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн - Ткаченко Олену Миколаївну (адреса: АДРЕСА_1 . 2); ГДРІ відділу контролю за рахунковими операціями управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві - Сердюка Анатолія Анатолійовича.

18.07.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2019 залишено без розгляду клопотання б/н б/д Про призначення фототехнічної експертизи представника відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у справі № 640/2243/19.

14.08.2019 та 28.08.2019 у справі оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 24.10.2019.

24.10.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив, за викладених у мотивувальній частині позовної заяви підстав, задовольнити позов.

В обґрунтування позову Товариство зазначає, що відповідачем прийнято протиправні рішення з порушенням чинного законодавства, а тому такі підлягають скасуванню.

В свою чергу, представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на правомірності прийнятих ним рішень, які оскаржуються у цій справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, Контролюючим органом проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 25.12.2014 по 30.06.2018.

За результатами проведеної перевірки Контролюючим органом складено Акт від 21.09.2018 № 652/26-15-14-02-04/39564647 (в тексті - Акт або Акт перевірки).

Згідно висновків Акта, перевіркою встановлено порушення Товариством, зокрема:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 44.1-44.3 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1519676,00 грн., в тому числі: за 2015 рік у сумі 456206,00 грн., за 2016 рік у сумі 513235,00 грн., за 2017 рік у сумі 355813,00 грн., за І півріччя 2018 року у сумі 194422,00 грн.;

- пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 169929,00 грн., в тому числі за вересень 2015 року у сумі 39577,00 грн., за жовтень 2015 року у сумі 40853,00 грн., за листопад 2015 року у сумі 38387,00 грн., за грудень 2015 року у сумі 398843,00 грн., за січень 2016 року у сумі 31761,00 грн., за лютий 2016 року у сумі 43791,00 грн., за березень 2016 року у сумі 60629,00 грн., за квітень 2016 року у сумі 60082,00 грн., за травень 2016 року у сумі 62007,00 грн., за червень 2016 року у сумі 60680,00 грн., за липень 2016 року у сумі 60932,00 грн., за серпень 2016 року у сумі 36337,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 41674,00 грн., за жовтень 2016 року у сумі 41053,00 грн., за листопад 2016 року у сумі 38386,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 32928,00 грн., за січень 2017 року у сумі 28097,00 грн., за лютий 2017 року у сумі 32002,00 грн., за березень 2017 року у сумі 32905,00 грн., за квітень 2017 року у сумі 30235,00 грн., за травень 2017 року у сумі 27030,00 грн., за червень 2017 року у сумі 26136,00 грн., за липень 2017 року у сумі 29941,00 грн., за серпень 2017 року у сумі 40015,00 грн., за вересень 2017 року у сумі 36597,00 грн., за жовтень 2017 року у сумі 40027,00 грн., за листопад 2017 року у сумі 39355,00 грн., за грудень 2017 року у сумі 33008,00 грн., за січень 2018 року у сумі 34416,00 грн., за лютий 2018 року у сумі 38345,00 грн., за березень 2018 року у сумі 40093,00 грн., за квітень 2018 року у сумі 37380,00 грн., за травень 2018 року у сумі 34104,00 грн., за червень 2018 року у сумі 31687,00 грн.;

- пункту 2.8 розділу 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, пункту 15 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі на суму 994047,38 грн.

За результатами розгляду заперечення до Акта перевірки висновки щодо встановених порушень відповідачем залишено без змін.

На підставі Акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2018:

- № 00013261402 форми Р про сплату грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 2 074 646,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 414 929,00 грн.;

- № 00013271402 форми Р про сплату грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 785 544,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 265 868,00 грн.;

- № 0054251409 форми С за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 1 988 094,76 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 00013261402, № 00013271402 та № 00542514099 рішенням Державної фіскальної служби України від 25.01.2019 № 3835/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін.

Незгода з приміченими рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Як визначено приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (нижче - ПК України), останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (нижче - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

В силу вимог частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов`язкові реквізити для первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 169929,00 грн. та податку на прибуток на суму 1519676,00 грн. за результатами господарських операцій із придбання у ТОВ Квінта , ТОВ Нафтогазова компанія Народна , ТОВ Нафтова компанія Народна , ТОВ Кремінь нафта ЛТД паливно-мастильних матеріалів.

Зокрема, в ході проведення перевірки Контролюючим органом встановлено здійснення позивачем в перевіряємому періоді придбання паливно-мастильних матеріалів за готівкові кошти, які видавались працівникам підприємства під звіт. Готівкові кошти видавались з каси Товариства під звіт працівникам, зокрема водіям автотранспортних засобів. В свою чергу, водії придбавали паливно-мастильні матеріали за готівкові кошти на автозаправочних станціях та звітували перед Товариством у вигляді фіскальних чеків.

В даному випадку, оформлення звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт відповідає підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 ПК України.

Використання виданих під звіт коштів підтверджується фіскальними чеками, копії яких наявні в матеріалах справи.

На виконання вимог ПК України постачальниками позивача були виписані податкові накладні, дефектність яких Контролюючим органом не встановлено, факт реєстрації останніх в ЄРПН встановлений перевіркою.

При цьому, нафтопродукти придбавались позивачем для експлуатації транспортних засобів КАМАЗ, модель 43101, об`єм двигуна 10800 куб.см., державний реєстраційний номр НОМЕР_1 , рік випуску 1990, колір зелений, кузов № НОМЕР_2 , тип НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , видане 05.12.2013 Центр ДАІ 8009; автонавантажувачів вилкових Тойота (модель 62-8FD15FV), TCM FG20N5, Linde H25D-03, Mast H20DA 2WD 2HD1026B, Балконкар; КАМАЗ, модель 43101, об`єм двигуна 10800 куб.см., державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 1990, колір зелений, кузов № НОМЕР_2 , тип НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 , видане 24.11.2016 Центр 3246; ЗІЛ, модель ЗІЛ-131, об`єм двигуна 6000 куб.см., державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , рік випуску 1975, колір зелений, кузов тип бортовий, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_8 , видане Ірпінським МРЕВ 27.11.2001; ГАЗ, модель ГАЗ-5204, державний реєстраційний номер НОМЕР_9 , рік випуску 1979, колір зелений, кузов № НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_11 , видане Ірпінським МРЕВ 15.07.1999, отриманих в користування (платне та безоплатне) за договорами від 02.01.2015 б/н, від 01.08.2016 б/н, від 28.11.2016 № 28112016-1-ТР, від 01.04.2015 № 01042015-2-ТР, від 01.04.2015 № 01042015-1-ТР, укладеними із ТОВ Євро Пак Юкрейн , ТОВ Б.С. Груп , ТОВ Форест Інвестмент , ПАТ НДІ склопластиків і волокна .

Також, відповідачем залишено поза увагою договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 02.01.2015 № 44/15, укладений між позивачем (за договором - покупець) та ТОВ Квінта (за договором - продавець), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти (товар) для виробничого споживання, а покупець прийняти і оплатити товар.

При цьому, суд підкреслює, що відповідно до змісту пункту 5.1 розділу 5 договору від 02.01.2015 № 44/15 за бажанням покупця світлі нафтопродукти, а саме дизельне паливо (літнє, зимове), бензин (А92, А95) можуть відпускатися на автозаправних станціях (АЗС) продавця за талонами продавця. Талон дає можливість покупцю, що придбав нафтопродукти, залишити нафтопродукти у продавця на зберігання і отримувати їх в обмін на талони.

Наведеним спростовуються твердження відповідача щодо невідповідності за часовим фактором хронології подій, зазначених у звітах та фіскальних чеках (здійснення перевезення за маршрутом суцільним порядком, перебування транспортного засобу на АЗС).

Факт сплати в безготівковій формі на користь ТОВ Квінта вартості придбаних згідно договору від 02.01.2015 № 44/15 нафтопродуктів підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахункам позивача № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 за перевіряємий період.

Також, судом встановлено, що в перевіряємому періоді, крім перелічених Контролюючим органом контрагентів (ТОВ Квінта , ТОВ Нафтогазова компанія Народна , ТОВ Нафтова компанія Народна , ТОВ Кремінь нафта ЛТД ) паливно-мастильні матеріали позивачу поставляли ТОВ Стейт Оіл , ПП Укрпаллетсистем , ТОВ Укрнафта , ТОВ Астелкар , ТОВ Укртатнафтасервіс , ТОВ Джаз Оіл , ТОВ Поділлянафтозбут , Вентус Ресурс , ТОВ Гермес Оіл .

Отже, з огляду на наявні у справі первині документи, на переконання суду, Товариством підтверджено реальність здійснення господарських операцій із придбання паливно-мастильних матеріалів у перевіряємому періоді.

Варто принагідно відмітити, що приймаючи до уваги зміст поданих позивачем первинних документів, враховуючи ту обставину, що подальший рух придбаних матеріалів був досліджений під час перевірки та не спростований в ході судового розгляду, судом встановлено реальність здійснених господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування позивачем складу податкового кредиту та валових витрат в перевіряємому періоді за результатами господарських операцій із придбання паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу свідчить про безпідставність нарахування відповідачем Товариству грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 074 646,00 грн. та податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 785 544,00 грн., у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.10.2018 № 00013261402 та № 00013271402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Окрім того, в Акті перевірки зазначено про порушення позивачем пункту 2.8 розділу 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, пункту 15 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі на суму 994047,38 грн.

Так, відповідно до пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (скорочено - Положення) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно із пунктом 3.5 Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство здійснює збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

При прийнятті рішення у даній справі судом враховано висновок експерта від 03.04.2019 № 01/03/19, складений за результатами проведення судово-економічної експертизи, згідно із яким висновки Акта перевірки з питань дотримання порядку ведення касових операцій щодо перевищення ліміту залишків готівки в касі в загальній сумі 994047,38 грн. через відсутність на видаткових касових ордерах від 23.08.2016 № 1559, від 15.01.2018 № 27, від 20.02.2018 № 110 підписів одержувача коштів згідно наданих на дослідження відповідних бухгалтерських документів документально та нормативно не підтверджуються.

Також, судом враховуються пояснення, надані свідками ОСОБА_3 (бухгалтер ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн у перевіряємому періоді) та ОСОБА_4 (ГДРІ відділу контролю за рахунковими операціями управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві) в судовому засіданні 18.07.2019, які є належними доказами у даній справі у відповідності до приписів 72 КАС України.

Зокрема, ОСОБА_3 підтверджує свою присутність під час перевірки та повідомила, що жодних запитів на отримання документів та/або їх копій як до початку, так і упродовж всього перевірочного заходу від Контролюючого органу не надходило, що ставить під сумнів обсяг дослідження ревізорами всього обсягу документів за цим заходом. При цьому, Товариством були надані всі документи, що стосуються перевіряємого періоду. Наголошує, що інспектор приїздив двічі, щось фотографував. За її словами, спірні ордери містили підписи одержувачів коштів. З приводу наданого відповідачем опису документів повідомляє, що останній з`явився під час розгляду справи в суді.

В той же час, ревізор-інспектор Сердюк А.А. стверджує, що підписи одержувача коштів на видаткових касових ордерах на загальні суми 89000,00 грн., 303985,95 грн. та 601060,83 грн. були відсутні. Зазначає, що сфотографував відповідні ордери, оскільки зробити копії останніх в кімнаті, де проводилась перевірка, не було можливості. Не зміг повідомити дату складання опису документів, вказавши при цьому, що опис складався після того, як ордери були сфотографовані. Підкреслює, що опис складав для себе особисто і це відбувалось під час перевірки, при цьому запит щодо надання ордерів не робився.

Суд критично ставиться до наданого відповідачем опису отриманих копій документів, що належать до предмета перевірки, оскільки його оформлення не передбачене положеннями податкового законодавства, відповідний документ складений в односторонньому порядку та без попереднього направлення запиту про надання документів та/або їх копій.

Окрім того, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на наступному.

Заперечення до акта перевірки, у відповідності до приписів пункту 86.7 статті 86 ПК України є невід`ємною частиною акта перевірки. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Матеріали справи містять заперечення позивача до Акта перевірки, в якості додатків до яких долучались завірені копії спірних ордерів, які містять підписи отримувача коштів.

Відтак, з огляду на подані позивачем заперечення до Акта перевірки, які є невід`ємною частиною останнього, висновки відповідача щодо невідповідності ордерів вимогам чинного законодавства (в частині відсутності в них підписів отримувача коштів) були спростовані, як наслідок відпали підстави для притягнення позивача до відповідальності шляхом нарахування фінансових санкцій у вигляді штрафу, відтак податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 00542514099 було прийняте за відсутності передбачених законом підстав, а тому підлягає скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 19 210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Паллет Енд Тімбер Юкрейн - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00013261402 форми Р від 25.10.2018 про сплату грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 2 074 646,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 414 929,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00013271402 форми Р від 25.10.2018 про сплату грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 785 544,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 265 868,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00542514099 форми С від 25.10.2018 за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 1 988 094,76 грн.

5. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Паллет Енд Тімбер Юкрейн (ідентифікаційний код 39564647, адреса: 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречко, буд. 24-А, кв. 2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) понесені ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повне рішення складено 1 5 .11.2019.

Суддя К.С. Пащенко