Постанова

від 15.11.2019 по справі 515/1371/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5291/19

Номер справи місцевого суду: 515/1371/17

Головуючий у першій інстанції Тимошенко С.В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Ткачука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргуФермерського господарства Кедр-Ко в особі голови Плити Лідії Валер`янівни на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 березня 2019 року по цивільній справі за позовом Фермерського господарства Кедр-Ко в особі голови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СФГ Златов Ігор Васильович про визнання права користування земельною ділянкою, поновлення терміну дії договору оренди землі та про зобов`язання державного реєстратора зареєструвати його в державному реєстрі, визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 30.08.2017 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством Златов І.В. та скасування його державної реєстрації

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року, Фермерське господарство Кедр-Ко в особі голови Плити Л.В. (далі - ФГ Кедр-Ко ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням доповнень до позовної заяви (а.с. 31) просив суд визнати за ФГ Кедр-Ко право користування земельною ділянкою сількогосподарського призначення з кадастровим номером №51250804:01:001 НОМЕР_1 0728, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , за поновленим договором як орендару; вважати поновленим договір оренди землі №041053500917 від 31.12.2010 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором і зобов`язати державного реєстратора зареєструвати цей договір у державному реєстрі на термін дії до 31.12.2020 року; визнати недійсним договір оренди землі, укладений у серпні 2017 року, між ОСОБА_2 і ФГ Златов І.В. та скасувати його державну реєстрацію; судові витрати віднести на рахунок ОСОБА_2 .

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2017 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Фермерське господарство Златов Ігор Васильовия (далі - ФГ Златов І.В. ) (а.с. 61).

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 березня 2019 року відмовлено у задоволенні позову фермерського господарства Кедр-Ко в особі його голови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фермерське господарство Златов Ігор Васильович про визнання права користування земельною ділянкою, поновлення терміну дії договору оренди землі та про зобов`язання державного реєстратора зареєструвати його в державному реєстрі, визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 30.08.2017 р. між ОСОБА_2 та фермерським господарством Златов І.В. , та скасування його державної реєстрації.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду, ФГ Кедр-Ко в особі голови Плити Л.В. подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі, укладений у серпні 2017 року між ОСОБА_2 та третьою особою СФГ ОСОБА_3 І.В та скасувати його держреєстрацію; визнати за ФГ Кедр-Ко право на поновлення договору оренди земельної ділянки розміром 6,0501 га сільськогосподарського призначення, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на умовах, які узгоджені у Додатковій угоді про поновлення договору оренди від 30 листопада 2015 року та визнати право ФГ Кедр-Ко на реєстрацію Додаткової угоди у державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 07.11.2019 року, сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що копією державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД № 011003 (а.с.22, 33) підтверджується, що ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Білоліської сільської ради від 25. 04.2000 р. № 18 передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,05 га в межах згідно з планом, що розташована на території Білоліської сільської ради, масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , цільове призначення якої - для сільськогосподарського виробництва.

Згідно довідки відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області (а.с.23,32), земельній ділянці площею 6,0501 га, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, присвоєно кадастровий номер 5125080400:01: 001:0728.

Як вбачається з копії договору оренди землі від 09.01.2008 р. (а.с.5-6), між ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФГ Кедр-Ко (Орендар) було укладено договір оренди землі строком на п`ять років, за умовами якого Орендодавець надав Орендареві у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,05 га, яка знаходиться на території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за межами населеного пункту. Даний договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 31.12.2010 р. за № 041053500917.

Згідно копії додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 30.11.2015 р. (а.с.7,54), ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФГ Кедр-Ко (Орендар) уклали додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки на десять років - до 31.12.2025 р. Дана угода не пройшла державну реєстрацію.

Копією договору оренди землі від 23.08.2017 р. (а.с.43-45,57-59) підтверджується, що між ОСОБА_2 та ФГ Златов І.В. укладено договір оренди землі строком на десять років, за умовами якого Орендодавець надав Орендареві у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5125080400:01:001:0728, яка розташована на території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Даний договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що слідує з копії витягу з зазначеного реєстру (а.с.46).

ФГ Златов І.В. зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб за № 154710 2000000565 від 08.12.2009 р., що видно з а.с.47-50.

З копій відомостей видачі зерна (а.с.105-110) вбачається, що за оренду землі згідно договорів оренди землі фермерським господарством Кедр-Ко проводились розрахунки за 2010-2014 р.р.

Копіями: платіжних доручень №№ 24,34,185; квитанцій, податкових розрахунків (а.с.125- 134) підтверджується, що ФГ Кедр-Ко проводило сплату податків за 2015-2018 р.р.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що представником позивача не надано суду необхідних та достатніх об`єктивних доказів, на підставі яких можливо задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 09.01.2008 р. між ОСОБА_2 та ФГ Кедр-Ко було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 6,05 га, що розташована на території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за межами населеного пункту, кадастровий номер якої 5125080400:01:001:0728.

Договір укладено строком на п`ять років з виплатою орендної плати в розмірі 2212 грн. Використання зазначеної земельної ділянки ФГ Кедр-Ко почало після укладення договору.

Пунктом 6.2 договору оренди землі від 09.01.2008 р. встановлено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

При цьому п.14.3 зазначеного договору передбачено, що невід`ємними частинами договору є план або схема земельної ділянки та акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Зазначені положення договору від 09.01.2008 р. кореспондуються з нормами, закріпленими у ст.ст.15,17 Закону України Про оренду землі , які були чинними на час укладання зазначеного договору.

Проте позивачем не дотримано згаданих положень зазначеного договору та норм закону, оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки не складався, а сам договір пройшов державну реєстрацію лише через два роки після його укладення.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Проте позивач приступив до користування спірною земельною ділянкою до державної реєстрації прав на її оренду.

Таким чином, юридично належна ОСОБА_2 земельна ділянка ФГ Кедр-Ко не передавалася, а сам договір не містить його невід`ємних частин - плану або схеми земельної ділянки та акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Отже, з урахуванням невідповідності укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки вимогам закону, правильним є висновок районного суду, що зазначений договір не міг створювати правових наслідків, оскільки позивач хоча фактично і використовував землю відповідача, але юридично він не набув прав орендаря, оскільки йому не передавався у передбаченому законом порядку об`єкт оренди.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що п.3.1 договору оренди землі від 09.01.2008 р. (а.с.5) встановлено, що після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Як передбачено ч.ч.1-6 ст.33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ці положення узгоджуються з загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України, у якій законодавець закріпив переважне право наймача , який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 р. у справі № 594/ 376/17-ц, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів:

-орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди;

-до закінчення строк дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

-до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

-орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Проте, позивачем не надано доказів належного виконання своїх обов`язків за договором. Зокрема, не надано відомостей про виплату орендної плати за 2015-2018 р.р., оскільки, відповідно до п.4.4. договору оренди землі від 09.01.2008 р., передача грошей в рахунок орендної плати оформляється відповідними відомостями.

Розписку, надану представником позивача про отримання ОСОБА_2 орендної плати за три роки (2015-2018 р.р.) від голови ФГ Кедр-Ко в сумі 30900 грн. (копія на а.с.8), суд не може прийняти до уваги з огляду на те, що: а) виплату орендної плати за розпискою зазначений договір не передбачає; б) відповідач не визнає зазначену розписку, якої вона не писала та не підписувала.

Також представником позивача суду не надано об`єктивних доказів повідомлення відповідача до закінчення дії договору оренди землі про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та направлення листа-повідомлення з проектом додаткової угоди.

Натомість, відповідач сама повідомила позивача про відмову у поновленні договору оренди землі у зв`язку з укладенням договору з іншою особою (а.с.9).

Апеляційний суд, також не може прийняти до уваги додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення до нього змін від 30.11.2015 р. (а.с.7), оскільки дана угода не пройшла державну реєстрацію і, крім того, відповідач заперечує свою участь в укладанні даної угоди та підписання нею даного документу.

У апеляційній скарзі, позивач засвідчує факт написання власноруч відповідачем Додаткової угоди про поновлення договору.

Разом з тим, сам факт укладання чи не укладання сторонами Додаткової угоди по договору оренди землі не має відношення для вирішення даного спору, оскільки позовні вимоги не стосуються визнання укладеною Додаткової угоди, а позивач лише просить визнати за ним право користування за поновленим договором оренди, як орендарем, який продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності Листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі за договором.

Встановлено, що термін дії договору оренди землі від 09.01.2008 р. закінчився 31.01.2015 р., після цього він не поновлювався, угода між позивачем та відповідачем щодо зазначеної земельної ділянки не реєструвалася, тоді як цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються саме після відповідної державної реєстрації.

З матеріалів справи також вбачається, що після завершення дії договору оренди, відповідач ОСОБА_2 скористалася своїм правом щодо вільного розпорядження належною їй нерухомістю та 23.08.2017 р. уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ФГ Златов І.В. , під час реєстрації якого було з`ясовано, що на вказану земельну ділянку не зареєстровано жодне речове право, похідного від права власності.

Отже, ФГ Златов І.В. на законних підставах набуло право орендаря на належну відповідачу земельну ділянку і відсутні законні підстави для визнання зазначеного договору недійсним.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи позовної заяви і зведені до переоцінки доказів, які районним судом досліджені на підставі вірно встановлених обставин, яким надано правильну оцінку.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Кедр-Ко в особі голови ОСОБА_4 Валер`янівни - залишити без задоволення.

Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 березня 2019 року по цивільній справі за позовом Фермерського господарства Кедр-Ко в особі голови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СФГ Златов Ігор Васильович про визнання права користування земельною ділянкою, поновлення терміну дії договору оренди землі та про зобов`язання державного реєстратора зареєструвати його в державному реєстрі, визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 30.08.2017 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством Златов І.В. та скасування його державної реєстрації - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2019 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: О.С. Комлева

С.М. Сегеда