Постанова

від 23.10.2019 по справі 328/2457/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

місто Київ

справа № 328/2457/17

провадження № 61-29072св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Полякової О. З., Крилової О. В., Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У вересні 2017 року заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області (далі - Держземагентство), правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - Держгеокадастр), 19 вересня 2014 року видано наказ

№ 8-384/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду . Пунктом 1 зазначеного наказу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 30, 7597 га сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Пунктом 2 наказу ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 30, 7597 га, ріллі, розташовану на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, строком на 15 років, для ведення фермерського господарства, із встановленням річної орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою у розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки. 22 жовтня 2014 року на підставі зазначеного наказу з ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав у користування відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, площею 30, 7597 га. Зазначає, що наказ від 19 вересня 2014 року № 8-384/15-14-СГ виданий з порушенням вимог земельного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Так, під час подання до Держземагентства клопотання щодо надання йому в оренду земельної ділянки, ОСОБА_1 не обґрунтував розмір земельної ділянки, про яку йшлося в клопотанні, з урахуванням можливості її обробітку та не зазначив перспектив діяльності фермерського господарства. Крім того, 30 травня 2014 року згідно з договорами оренди землі Держгеокадастром у Запорізькій області вже надавались у користування ОСОБА_1 , три земельні ділянки державної власності для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, загальною площею 240, 4194 га. Також, Держгеокадастр під час винесення наказу від 19 вересня 2014 року щодо передачі ОСОБА_1 земельних ділянок державної власності в користування, належним чином не пересвідчився у дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство, не надано оцінку тому, що після надання в оренду 30 травня 2014 року трьох земельних ділянок державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, загальною площею 240, 4194 га, він так і не створив фермерського господарства, що свідчило про відсутність у ОСОБА_1 дійсного наміру на створення фермерського господарства.

Стислий виклад заперечень інших учасників справи

Відповідачі позов не визнали, вважали його необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задоволено, рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове. Позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 19 вересня 2014 року № 8-384/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду . Визнано недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області та ОСОБА_1 щодо передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 2325280400:06:002:0014, площею 30, 7597 га, на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Токмацького міськрайонного управління юстиції 04 листопада 2014 року, номер запису про інше речове право 7568592, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 493021523252. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Держгеокадастру земельну ділянку площею 30, 7597 га, кадастровий номер 2325280400:06:002:0014, яка розташована на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пункту). Здійснено розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б підтверджували факт наявності у нього чи у Фермерського господарства Дом-Ленд (далі - ФГ Дом-Ленд ), засновником якого він є, сільськогосподарської техніки, трудових ресурсів та засобів виробництва для обробітку значних площ землі, а також, чи проводить зазначене фермерське господарство взагалі господарську діяльність на спірній земельній ділянці. Окрім цього, ОСОБА_1 на момент отримання спірної земельної ділянки був директором Приватного сільськогосподарського підприємства Дом , у оренді якого вже перебувають понад 300 земельних ділянок (паїв), що належать громадянам на території Токмацького та Чернігівського районів області та має достатню кількість техніки для обробки землі. Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що формальне вирішення Держгеокадастром питання про передачу спірної земельної ділянки у користування ОСОБА_1 призвело до порушення економічних інтересів держави та безпідставного використання спрощеного режиму отримання земель для ведення фермерського господарства всупереч цілей, визначених Законом України Про фермерське господарство . Окрім цього, ФГ Дом-Ленд зареєстроване лише 24 березня 2016 року. На час розгляду апеляційної скарги ФГ Дом-Ленд із сільськогосподарської техніки має єдиний навантажувач телескопічний, до складу господарства входить лише дві особи - відповідач та його мати, у справі відсутній договір підряду на обробку землі з іншими особами, і перелічене викликає обґрунтований сумнів у тому, що ОСОБА_1 , отримавши для ведення фермерського господарства 6 земельних ділянок, загальною площею понад 360, 00 га, що розташовані не єдиним масивом, а на території різних сільських рад різних районів області, використовує зазначені земельні ділянки для цілей, заявлених для їх отримання.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у травні 2018 року, Держгеокадастр просить скасувати постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема статей 116, 123, 134 Земельного кодексу України. Зазначив, що оскаржуваний наказ виданий із дотриманням вимог законодавства. Законом не встановлено обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути передані у користування громадян для ведення фермерського господарства. Усі необхідні документи ОСОБА_1 надав відповідачу, отже, у нього були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у наданні відповідних земельних ділянок.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив касаційну скаргу задовольнити.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою, ухвалою від 10 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Держземагентства від 19 вересня 2014 року № 8-384/15-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 30, 7597 га, сільськогосподарського призначення, із земель державної власності в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Балківської сільської ради Токмацького району.

На підставі зазначеного наказу 22 жовтня 2014 року між Держземагентством та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі.

Відповідно до умов договору орендодавець передав у користування орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 2325281600:04:001:0014, яка знаходиться на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, площею 30, 7597 га.

Договір оренди землі зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 листопада 2014 року Токмацьким міськрайонним управлінням юстиції, номер запису про інше речове право 7568592.

21 березня 2016 року ОСОБА_1 засноване ФГ Дом-Ленд , що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24 березня 2016 року.

Оцінка аргументів касаційної скарги

Перевіряючи законність та обґрунтованість постановлених у справі рішень, Верховний Суду зробив такі висновки.

ЦПК України 2004 року передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

Згідно з частинами першою та другою статті ГПК України (у редакції Закону України від 06 листопада 1991 року № 1798-XII) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у зазначеній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні

особи - підприємці.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції Закону України від 06 листопада 1991 року № 1798-XII) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів відбувається залежно від їхнього предмета та суб`єктного складу їх учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними і скасувати розпорядження про надання земельної ділянки в оренду, визнати недійсними укладений відповідачами договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство (в редакції Закону України від 16 жовтня 2012 року № 5462-VI,

далі - Закон України Про фермерське господарство ) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про фермерське господарство для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 21 березня 2016 року, тобто до моменту звернення до суду із цим позовом, ОСОБА_1 заснував ФГ Дом-Ленд .

Перевіряючи дотримання судами норм процесуального права щодо суб`єктної юрисдикції, Верховний Суд врахував те, що земельна ділянка, надана ОСОБА_1 в оренду, фактично була передана ним у користування належному йому ФГ Дом-Ленд .

Тобто відбулася заміна сторони орендаря земельної ділянки: права й обов`язки орендаря за договором оренди земельної ділянки перейшли до фермерського господарства, а тому дійсними сторонами спору є юридичні особи.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі спір пов`язаний із наданням без проведення земельних торгів в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства засновнику фермерського господарства і подальшого передання цих ділянок у користування фермерському господарству.

Спори юридичних осіб, зокрема, органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження № 14-157цс18) та від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17 (провадження № 14-296цс19).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Враховуючи те, що позовні вимоги мають розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства, Верховний Суд вважає, що рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки закрити.

Роз`яснити позивачу право звернутися з відповідним позовом до суду господарської юрисдикції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко