Постанова

від 30.03.2009 по справі 15/229

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30.03.2009 р. № 15/229

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Бистрик О.С., за участю представника позивача -ДК Укргазвидобування`НАК Нафтогаз України -Ільницького І.Й

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії Укргазвидобування`Національної акціонерної

компанії Нафтогаз України`в особі Газопромислового управління

Львівгазвидобування

до Державної податкової інспекції у м. Львові

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30 березня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 3 квітня 2009 року.

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія Укргазвидобування`Національної акціонерної компанії Нафтогаз України`в особі Газопромислового управління Львівгазвидобування (далі -позивач) звернулася до суду із зазначеним позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові (далі - відповідач), посилаючись на те, що в результаті проведеної планової перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 04.04.2008 р. № 32/23-2/25560533, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2008 року № 182301/0/7542 і № 192301/0/7543 та від 02.07.2008 року № 322301/1/11966.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюванні повідомлення-рішення винесені всупереч вимог статті 48 Водного кодексу України та Інструкції Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту , у зв`язку з чим просить задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, разом з тим від останнього надійшло письмове заперечення проти позову які обґрунтовуються тим, що позивачем не було подано до ДПІ у м. Львові розрахунки та не сплачено збір за спеціальне використання водних ресурсів за 2007 рік в порушення р. ІІ, р. VІІ Інструкції Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту № 231/539/118/219 від 01.10.1999 р. та п. 3, п. 14.1, п. 15 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту`затвердженого постановою КМУ № 1494 від 16.08.1999 р. із змінами та доповненнями, а тому вважає вимоги позивача безпідставними, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі

У зв`язку з нез`явленням відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, водні ресурси -обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території. Даною статтею визначено, що водний об`єкт -це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Таким чином, критеріями віднесення використання води до категорії спеціального водокористування є спосіб отримання води або мета її використання. Збір води -це вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу і є платним.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1494, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об`єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року № 231/539/118/219, передбачено, що платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Таким чином, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси, зокрема, здійснюють забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб на підставі спеціального дозволу.

Судом встановлено, що позивач не здійснював забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та не здійснював скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, а отримував воду з водозабірних споруд Львівводоканалу та скидав стічні води в його систему на умовах договору від 16 грудня 2003 року № 305053, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Дочірньої компанії Укргазвидобування`Національної акціонерної компанії Нафтогаз України`в особі Газопромислового управління Львівгазвидобування`до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 16.04.2008 року № 182301/0/7542 і № 192301/0/7543 та від 02.07.2008 року № 322301/1/11966.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мазур А.С.