Постанова

від 26.03.2010 по справі 42/327-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р.                                                           Справа № 42/327-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Кокоревій Л.В.

за участю представників сторін:

заявника (позивача) - не з'явився

відповідача -  ОСОБА_1 (довіреність від 31.08.09),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційні скарги ФОП ОСОБА_2 вх. № 305Х/3-9 та ФОП ОСОБА_3 вх. № 307 Х/3-9 на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.01.10, винесену за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду  у справі №42/327-09

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

про видачу виконавчого документу,

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 січня 2010 року у справі №42/327-09 (суддя Яризько В.О.) відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійного діючого третейського суду при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" від 05.11.09  у справі №1/29-09.

Позивач з вказаною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу  господарського суду Харківської області від 12 січня 2010 року скасувати.

Відповідач з вказаною ухвалою також не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу  господарського суду Харківської області від 12 січня 2010 року скасувати.

Обидві апеляційні скарги мають тотожне мотивування, а саме – посилання на зміст третейського застереження від 28.10.09 до договору про надання поліграфічних та рекламно-маркетингових послуг  від 09.02.09. За умовами вказаного застереження всі спори, розбіжності, вимоги чи претензії, які виникають при виконанні вищевказаного договору, в зв’язку з ним чи витікаючи з нього, а також, що стосуються його виконання, порушення чи припинення або недійсності, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при товарній біржі “Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства”.

Заявники апеляційних скарг вважають, що на виконання рішення вищевказаного третейського суду від 05.11.09 компетентним судом має бути видано виконавчий документ.

Ухвалою апеляційного суду від 03.02.10 зазначені апеляційні скарги було прийнято до провадження та призначено їх розгляд на 01.03.10. У судове засідання 01.03.10 сторони своїх уповноважених представників не направили, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Ухвалою від 01.03.10 у зв’язку з відсутністю представників сторін розгляд справи було відкладено на 24.03.10 із зазначенням, що в разі їх неявки справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Позивач, ФОП ОСОБА_2 не направив свого представника у судове засідання 24.03.10 та про причини його неявки суд не повідомив.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ФОП ОСОБА_2, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, не скористався своїм диспозитивним правом на участь представника у даному засіданні, тому, враховуючи, що позицію ФОП ОСОБА_2 викладено в апеляційній скарзі, розгляд справи є можливим за відсутності представника вказаної особи.

Заслухавши у судовому засіданні представника ФОП ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів встановила наступне.

ФОП ОСОБА_2 звернувся до третейського суду при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 220000,00 грн. Дана заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору про надання послуг №09/02/2009/02 від 09.02.09, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався надати позивачу поліграфічні послуги вартістю 220000,00 грн. Також умовами договору передбачено, що позивач здійснює 100% передплату послуг.

До договору від 09.02.09 між сторонами було укладено третейське застереження від 28.10.09, в якому сторони досягли згоди, що всі спори, які виникають при виконанні вищевказаного договору про надання послуг, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства".

Рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" від 05.11.09 по справі № 1/29-09 за зазначеною позовної заявою позовні вимоги задоволені, з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 стягнуті кошти в сумі 220000,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про видачу виконавчого документа на виконання вищевказаного рішення постійно діючого третейського суду. Заяву мотивовано тим, що вказану заборгованість відповідачем не погашено.

Місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано зазначено, що для вирішення питання щодо видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду по справі № 1/29-09 господарським судом як компетентним судом досліджується питання щодо правомірності прийняття рішення третейським судом та його відповідність вимогам Закону України "Про третейські суди".

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із відзиву відповідача на заяву ФОП ОСОБА_2 (а.с.24), ФОП ОСОБА_3 визнає суму заборгованості, яку було стягнено рішенням третейського суду, вказуючи на те, що виконати дане рішення він не в змозі у зв’язку з відсутністю грошових коштів. Матеріалами третейської справи №1/29-09 також підтверджується, що в ході її розгляду третейським судом відповідач не заперечував проти позовних вимог.

Вимоги, викладені в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3 - скасувати оскаржувану ухвалу та зобов’язати  господарський суд Харківської області видати наказ на виконання рішення постійно діючого  третейського суду при товарній біржі “Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства” від 05.11.09 по справі № 1/29-09 –свідчать про те, що відповідач погоджується із наявністю заборгованості перед ФОП ОСОБА_2 та з необхідністю її сплати.

Відповідно до  Закону України "Про третейські суди" (ст.ст.1-3, 5), на розгляд третейського суду юридичними та фізичними особами може бути переданий спір  - на дану обставину обґрунтовано вказано в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду.

Спором є конфлікт, що ґрунтується на припущеннях його учасників про порушення їхніх прав та суб’єктивних інтересів діями (бездіяльністю) інших суб’єктів. Тобто спір про право - це взаємні домагання учасників, чиї матеріальні суб’єктивні інтереси суперечать один одному, щодо володіння певним об’єктом, побудовані за схемою: доказ - спростування. Відповідно, шляхом судового вирішення спору встановлюється визначеність у змісті правовідносин, чим досягається захист законних прав та інтересів учасників.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода повинна містити відомості про предмет спору. Предмет спору - певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача; предмет спору кореспондує зі способами захисту права.

Умовами третейського застереження, на яке посилаються сторони в апеляційних скаргах дійсно передбачено, що всі спори, розбіжності, вимоги чи претензії, які виникають при виконанні укладеного між сторонами договору про надання послуг, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства".

Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної господарської справи та третейської справи №1/29-09 (зокрема, із змісту відзивів відповідача, наданих третейському суду та місцевому господарському суду, з вищенаведених вимог апеляційної скарги відповідача та з пояснень представника ФОП ОСОБА_3  в судовому засіданні суду апеляційної інстанції) спір про право між сторонами фактично відсутній, оскільки ФОП ОСОБА_3 не лише не спростовує наданих ФОП ОСОБА_2 доказів наявності боргу та погоджується зі стягненням коштів у заявленому позивачем розмірі, а й наполягає на видачі відповідного виконавчого документа, при цьому, як уже зазначалося, текст обох апеляційних скарг, підписаних представниками сторін, є ідентичним.

Судом апеляційної інстанції було поставлено представникові ФОП ОСОБА_3 запитання: з яких підстав, за умов відсутності коштів (на що посилається відповідач), ФОП ОСОБА_3 погоджується із стягненням з нього всієї суми вартості замовлених послуг 220000,00 грн., незважаючи на те, що, як вбачається з обставин справи та підтверджується представником відповідача, ФОП ОСОБА_3 частково виконав свої зобов’язання за договором. Але присутній у судовому засіданні представник відповідача не надав пояснення вказаній обставині, що, на думку колегії суддів, свідчить про штучне створення спору між сторонами.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених приписів Закону України "Про третейські суди" (ст.ст.1-3, 5), та укладеного сторонами третейського застереження про передання на розгляд третейського суду спорів між сторонами - на думку колегії суддів, справа, у якій спір про право відсутній, не є підвідомчою третейському суду, тому у видачі виконавчого документа має бути відмовлено на підставі пункту 2 частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу встановлено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів даної господарської справи, а також –третейської справи №1/29-09, сторонами у справі не доведено неможливості добровільного погашення  відповідачем боргу, з існуванням та з необхідністю сплати якого він повністю погоджується. А саме –не надано доказів на підтвердження відсутності необхідної суми на рахунку ФОП ОСОБА_3, а також майна, за рахунок якого може бути здійснено погашення боргу.

Отже колегія суддів зазначає, що сторонами у справі не обґрунтовано наявності підстав для застосування такого способу захисту прав заявника як видача виконавчого документа в порядку статті 56 вищевказаного Закону.

У судовому  засіданні  суду  апеляційної  інстанції  представник  ФОП ОСОБА_3, відповідаючи на запитання суду, зазначив, що отримання відповідного виконавчого документа є необхідним для порушення справи про банкрутство відповідача, оскільки у ФОП ОСОБА_3 існує заборгованість перед банком по кредитних договорах, а також відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 заборгованості перед іншими кредиторами.

Згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, певні обставини справи в їх сукупності, зокрема - відсутність спору між сторонами,  ідентичність їхніх вимог, відомості про наявність інших осіб, на чиї права та інтереси вплине примусове виконання рішення третейського суду у даній справі –дають колегії суддів підстави для висновку про те, що третейську справу №1/29-09 було розглянуто постійно діючим  третейським судом при товарній біржі “Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства” за штучно створеним обома сторонами спором з метою, яка не узгоджується з приписами чинного законодавства.

У зв’язку з цим колегія суддів зазначає, що при апеляційному розгляді справи мають бути враховані приписи листа Верховного Суду України від 11.02.09 «Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди»». В даному узагальненні висловлено правову позицію Верховного Суду України щодо прийняття компетентними судами рішень, які стосуються судових актів третейських судів. Зокрема, у п.3 рекомендацій стосовно розгляду питання про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду Верховним Судом України зазначено, що якщо виконання рішення третейського суду вимагає вчинення дій або утримання від дій, які не передбачені чинним законодавством України, зачіпають закріплені законодавчо права та інтереси осіб, суперечать моральним засадам суспільства, судам слід відмовляти у видачі виконавчого документа на рішення третейського суду на підставі п. 7 ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди».

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційних скаргах твердження щодо наявності підстав для видачі компетентним судом виконавчого документа на рішення третейського суду зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженої ухвали суду.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне направити повідомлення до правоохоронних органів в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України –щодо можливої наявності у поведінці сторін ознак дій, переслідуваних у кримінальному порядку,

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12 січня 2010 року, винесену за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду  у справі №42/327-09, залишити без змін, а апеляційні скарги  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків, та  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків, - залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді