Рішення

від 05.11.2019 по справі 817/2367/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2019 року м. Рівне №817/2367/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Серп Торг" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису, постанови, -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Серп Торг" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області Вирсти Н.М. від 16.11.2016 року №39П/04-3/48А; про визнання протиправною та скасування постанови начальника Управління Держпраці у Рівненській області Наконечного Ю.М. від 06.12.2016 №000128 про накладення штрафу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційний адміністративний суд від 21.06.2017, позов задовольнити повністю. Визнано протиправним та скасовано припис головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативн-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області Вирсти Н.М. від 16.11.2016 №39П/04-3/48А. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.12.2016 №000128.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2019 касаційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області задоволено частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 адміністративну справу №817/2367/16 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 22.10.2019.

В судовому засіданні 22.10.2019 оголошено перерву до 05.11.2019 у зв`язку з неприбуттям в судове засідання представника позивача.

05.11.2019 позивач повторно не прибув в судове засідання. Стороною відповідача подано заяву про розгляд справи у його відсутність. За наведеного, судом вирішено провести розгляд справи у відсутність сторін.

В судовому засіданні 05.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем невірно застосовано положення законодавства, що регулює питання компенсації працівнику роботи у святкові чи неробочі дні. Посадова особа відповідача винесла припис щодо зобов`язання позивача компенсувати працівникам роботу у святковий день шляхом оплати у подвійному розмірі замість надання іншого дня відпочинку, як того бажали працівники, які звернулися з заявами до директора підприємства про компенсацію роботи у святковий день наданням додаткового дня відпустки. Таким чином, у зв`язку з цим позивач вважає, що товариством не було допущено порушення вимог статті 107 КЗпП України, а відтак відсутні підстави для винесення припису та накладення відповідного штрафу. З огляду на це, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

На обґрунтування своїх заперечень стороною відповідача зуважено, що була проведена планова перевірка додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТОВ "Серп Торг". Перевіркою встановлено порушення норм законодавства про працю, зокрема статті 107 Кодексу законів про працю України, а саме: нездійснення оплати працівникам за роботу у святкові і неробочі дні в подвійному розмірі. За наслідками перевірки прийнятий припис з вимогою про усунення порушень вимог статті 107 КЗпП України та згодом - постанова про накладення штрафу. За наведеного сторона відповідача вважає, що припис та постанова про накладення штрафу є правомірною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення позову немає.

Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив наступне.

16.11.2016 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області на підставі наказу від 10.11.2016 №679 та направлення на перевірку від 10.11.2016 №742-Н/01-26 (а.с.50-51) була проведена планова перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Серп Торг" законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, результати якої оформлені актом №48А/04-3 (а.с.52-54).

Актом зафіксовано, що в порушення статті 107 КЗпП України працівники ТОВ "Серп Торг" не проводиться оплата за роботу у святкові і неробочі у подвійному розмірі. Так, у відомостях нарахування заробітної плати за жовтень 2016 року працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не проведено нарахування заробітної плати за роботу у святковий день 14.10.2016 у подвійному розмірі (ст.22 акту перевірки).

На підставі вказаних висновків Управлінням Держпраці у Рівненській області винесений припис №39П/04-3/48А від 16.11.2016 про усунення порушень вимог статті 107 КЗпП України (а.с.6-7) та прийнята постанова від 06.12.2016 №000128 про накладення на ТОВ "Серп-Торг" штрафу у розмірі 87000 грн.(а.с.8-9).

Не погодившись з правомірністю прийняття вказаних рішень, позивач звернувся з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань праці.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).

За змістом пункту 1 Положення Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах, зокрема, охорони праці.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, фондам загальнообов`язкового державного страхування, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці (підпункти 50, 54 пункту 4 Положення).

В свою чергу, пунктом 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1291/21603 (далі - Порядок №390, чинний у період спірних правовідносин) передбачено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена статтею 265 КЗпП України.

Згідно з частиною другою цієї статті, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Мінімальними державними гарантіями у розумінні статті 12 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995 є норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо. Такі встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

В той же час, статтею 107 КЗпП України визначено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Аналіз змісту положень наведеної статті КЗпП дає підстави для висновку, що працівникам, які одержують місячний оклад, робота у святковий і неробочий день оплачується у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо така робота провадилася понад місячну норму.

Також, у постанові Пленуму ВСУ №13 зазначено, що робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі. Так само не є надурочною робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входила до кола його обов`язків. Працівникам, які залучались до роботи у святковий чи неробочий день, вона оплачується за години, відпрацьовані в ці дні: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; тим, чия праця оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної такої ставки, а тим, хто одержує місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо ця робота провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної такої ставки, якщо цю норму було перевищено. На бажання працівника, який працював у святковий або неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку за умови, що робота в цей день виконувалась понад установлену місячну норму робочого часу.

Отже, у разі, залучення до роботи у святковий чи неробочий день працівників, які одержують місячний оклад, така робота оплачується у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, лише тоді, якщо ця робота провадилась з перевищенням місячної норми робочого часу. При цьому, у разі виконання зазначеними працівниками роботи у святковий чи неробочий день, однак, у межах місячної норми робочого часу, інший день відпочинку не надається, оскільки це спричинить зменшення встановленої їм норми робочого часу.

Як встановлено судом, працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 працювали у святковий день 14.10.2016. Згідно з відомостями нарахування заробітної плати за жовтень 2016 року вказаним працівникам оплату праці не виплачено у подвійному розмірі, при цьому, в матеріалах справи наявні заяви цих осіб про надання їм додаткового дня відпочинку до щорічної відпустки (а.с.26-32).

Згідно з табелями обліку використання робочого часу за жовтень 2016 року вказаними вище працівниками відпрацьовано по 159 годин, що відповідає нормі тривалості робочого часу відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №10846/0/14-15/13 від 20.07.2016 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік", яким встановлено порядок розрахунку норми тривалості робочого часу на підприємстві у 2016 році (а.с.206-211).

Тобто, у даному випадку працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 хоча й працювали у святковий день, однак така робота провадилась у межах місячної норми робочого часу. За наведеного, у роботодавця не було жодних підстав для того, щоб надавати їм інший день відпочинку за роботу, здійснювану ними у святковий день - 14.10.2016, оскільки це призвело б до зменшення встановленої місячної норми робочого часу.

Разом з тим судом також встановлено, що праця усіх вищеназваних працівників не оплачувалася ТОВ "Серп Торг" ні за годинними, ні за денними ставками. Натомість усім працівникам позивача було встановлено місячні оклади, що доводиться долученими до справи табелями обліку використання робочого часу (а.с.206-211).

Відповідно до цього і з вархуванням того, що праця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у святковий день - 14.10.2016 провадилась у межах місячної норми робочого часу, ТОВ "Серп Торг" було зобов`язане додатково оплатити таким працівникам роботу за цей день у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, чого позивачем зроблено не було, що доводиться розрахунковими відомостями за цей період (а.с.212-213).

Наведеним в повній мірі доводиться факт порушення позивачем вимог статті 107 КЗпП України.

Та обставина, що за висновками відповідача позивач повинен був оплатити таким працівникам роботу в подвійному, а не в одинарному розмірі годинної або денної ставки зверх окладу, не змінює суті правовпорушення та не впливає на розмір штрафу, позаяк за правилами частини другої статті 265 КЗпП України, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці штраф встановлюється у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, тобто абсолютно не залежить від розміру недоплаченої таким працівникам суми.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що для усунення порушення вимог ст.107 КЗпП України, виявлених 16.11.2016 за результатами перевірки посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області, 17.11.2016 ТОВ "Серп Торг" було проведено донарахування заробітної плати за жовтень 2016 року та здійснено доплату за роботу у святковий день працівникам, які працювали у святковий день 14.10.2016 , що підтверджується відомістю на виплату заробітної плати від 17.11.2016 та відомістю нарахування заробітної плати за жовтень 2016 (а.с.215-217).

Таким чином, оскільки позивачем визнано порушення ним статті 107 КЗпП України, за вчинення якого постановою №00128 від 06.12.2016 на товариство накладено штраф у розмірі 87000 грн. та в повній мірі виконано припис №39П/04-3/48А від 16.11.2016, то правові підстави для скасування вказаної постанови та припису у суду відсутні.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень було доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи щодо прийняття оскаржуваних правових актів індивідуальної дії відповідно до норм чинного законодавства.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Серп Торг" слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю Серп Торг (34500, м.Сарни, вул.Широка,10, код ЄДРПОУ 38791060) в позові до Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Лермонтова, 7, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправними та скасування припису головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області Вирсти Н.М. від 16.11.2016 №39П/04-3/48А і постанови начальника Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.12.2016 №000128, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 15 листопада 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.