Постанова

від 13.11.2019 по справі 127/9726/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/9726/17

Провадження № 22-ц/801/2333/2019

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 рокуСправа № 127/9726/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Рибчинського В. П., Голоти Л. О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В. О., скаржниці, позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Богданової С. Д., представника відпові-дача Державного підприємства Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою адвоката Яворської Л. І., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного прова-дження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного підприємства Вінницький науково-

дослідний та проектний інститут землеустрою про зобов'язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2019 року, ухвалене в примі-щенні суду в м. Вінниці за головування судді Вохмінової О. С., повний текст якого складений 19 вересня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася у Вінницький міський суд Він-ницької області з позовом до Державного підприємства Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою ( далі - ДП ВНДПІ ) про зо-бов'язання вчинити дії, посилаючись на наступні обставини. Рішенням сесії Бі-лянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 06 березня 2000 року позивачці була надана у постійне користування земельна ділянка площею 1,0 га на території цієї сільської ради для ведення особистого підсобно-го господарства, визначена на місцевості межовими знаками. З того часу ОСОБА_2 ОСОБА_3 безперервно до 2016 року користувалася цією земельною ділянкою. У 2006 році на підставі розробленої та затвердженої рішенням сесії Білянської сільської ради від 14 березня 2001 року технічної документації позивачка отри-мала Державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку серії ЯД № 369556. 21 вересня 2016 року до Чернівецького районного суду Вінниць-кої області звернулася ОСОБА_4 з позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,53 га, розта-шованою на території Білянської сільської ради Чернівецького району Вінниць-кої області. В ході розгляду справи виявилося, що ОСОБА_4 претендує на земельну ділянку ОСОБА_1 . Під час виготовлення технічної документації розробником - відповідачем у справі - була допущена помилка, невірно зазначе-ні координати земельної ділянки позивачки відповідно до її географічного міс-ця розташування та помилково присвоєний кадастровий номер іншої ділянки. Звернення ОСОБА_1 у грудні 2016 року до ДП Вінницький науково-до-слідний проектний інститут землеустрою з проханням виправити допущену помилку у виготовленій технічній документації позитивно не вирішене, узагалі відповіді вона не отримала. На адвокатський запит від 27 березня 2017 року отримана відповідь інституту про те, що розбіжностей у розташуванні та розпо-ділі земельних ділянок не виявлено. Ситуація, що має місце, спонукала ОСОБА_1 звернутися в суд з даним позовом, вона просила зобов`язати відповідача виправити невірно зазначені у технічній документації координати належної їй земельної ділянки, розташованої на території Білянської сільської ради Черні-вецького району Вінницької області, змінити кадастровий номер на відповідний згідно місця розташування земельної ділянки ( т. 1, а. с. 2-5 ).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП Вінницький науково-до-слідний та проектний інститут землеустрою про зобов'язання вчинити дії від-мовлено, судові витрати залишені за позивачкою ( т. 3, а. с. 77-81 ).

Не погоджуючись з ухваленим 11 вересня 2019 року рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржує його в апеляційному порядку, просить це су-дове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних ви-мог. Скаржниця вважає незаконним оскаржуване рішення, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, не відповідає фактичним обставинам справи, безпосеред-ньо встановленим судом обставинам ( т. 3, а. с. 84-91 ).

04 листопада 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 представника відповідача ДП Вінницький науково-до-слідний та проектний інститут землеустрою адвоката Яворської Л. І. У відзиві зазначається, що скарга є безпідставною та необгрунтованою. Скаржниця нама-гається довести своє право на земельну ділянку, на яку у неї відсутній право-встановлюючий документ. Разом з тим позовні вимоги стосуються виправлення відповідачем допущених, нібито, помилок, а не захисту невизнаного права, що свідчить про помилковий вибір ОСОБА_1 способу захисту права. Виготов-лення документації із землеустрою, а саме проекту відведення земельних діля-нок громадянам сфери обслуговування с. Біляни для ведення особистих се-лянських господарств, за рахунок земель резервного фонду та земель запасу на території Білянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області з інвентарним номером ДХІІ/УІ-2440 від 01 листопада 2006 року та технічної до-кументації не пов`язані з рішенням Білянської сільської ради ід 14 березня 2001 року, оскільки виготовлені на підставі розпорядження Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області від 21 лютого 2006 року щодо зе-мель запасу та тих, що перебували у резерві Білянської сільської ради. Ці землі відповідно до Указу Президента України від 12 квітня 2001 року вилучалися із земель Білянської сільської ради з метою виділення земельних ділянок праців-никам сфери обслуговування. Це свідчить про те, що такі землі раніше нікому у визначеному законодавством порядку не передавалися. На думку представника відповідача апеляційна скарга не містить жодного обгрунтування неправиль-ності рішення внаслідок порушення судом норм матеріального чи процесуаль-ного права, неповного з`ясування обставин справи чи неправильно зроблених висновків, на що посилається скаржниця. Адвокат Яворська ОСОБА_5 . І. просить апеля-ційну скаргу залишити без задоволення ( т. 3, а. с. 123-124 ).

08 листопада 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 адвоката По-котило В. М., де зазначається наступне. Апеляційна скарга безпідставна, оскар-жуване судове рішення є законним та обгрунтованим. Позивачкою не дотрима-но вимог статті 6, частини першої статті 37 Закону України Про державний зе-мельний кадастр , Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15. Відповідач не є Державним кадастровим реєстра-тором, тому вимога ОСОБА_1 про зміну кадастрового номера на інший без-підставна. Адвокат Покотило В. М. просить залишити апляційну скаргу без за-доволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 ве-ресня 2019 року без змін ( т. 3, а. с. 139-141 ).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеля-ційну скаргу учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана позивачкою апеляційна скарга за-доволенню не підлягає, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим та підлягає залишенню без змін.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта, виданого згідно розпорядження Чернівецької районної державної адміністрації від 12 квітня 2006 року № 93, є власницею земельної ділянки за кадастровим номером 052498090002:000:0620, площею 1,0 га, розташованої на території Білянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області. У матеріалах цієї ци-вільної справи містяться: проект відведення земельних ділянок громадянам со-ціальної сфери с. Біляни для ведення особистих селянських господарств за ра-хунок земель резервного фонду та земель запасу на території Білянської сільсь-кої ради Чернівецького району Вінницької області; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та складання держав-них актів на право власності на землю громадянам сфери обслуговування с. Бі-ляни для ведення особистих селянських господарств; схема поділу території на земельні ділянки, погоджена начальником Чернівецького відділу земельних ре-сурсів ОСОБА_6 В. У ОСОБА_7 та сільським головою ОСОБА_8 ; акт розподілу земельних ділянок між працівниками соціальної сфери на території Білянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, складений 08 червня 2006 року сільським головою ОСОБА_8 . Позивачка погодилася з розпо-ділом земельних ділянок, спірних питань з цього приводу не виникало, що меш-канці с. Біляни посвідчили своїми підписами ( т. 1, а. с. 141 ). ОСОБА_1 на-дана позначена на схемі земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,0 га, каталог коорди-нат поворотних точок розміщений на аркушах справи 142-144 ( т. 1 ).

ОСОБА_4 є власницею земельної ділянки площею 0,53 га на території Білянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, кадастро-вий номер 0524980900:02:000:0696. ОСОБА_9 є власником земельної ділян-ки площею 1, 0 га на території Білянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, кадастровий номер 0524980900:02:000:0697.

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-тех-нічної експертизи від 25 березня 2018 року № 3411/18-21 використовувана ОСОБА_10 ОСОБА_11 земельна ділянка розташована на території земельних ділянок, що перебувають у власності третіх осіб у справі з кадастровими номерами 0524980900:02:000:0696, 0524980900:02:000:0697. Суд звернув увагу, що по фактичних межах неможливо було встановити розташування спірної земельної ділянки ( у зв'язку з їх відсутністю ). Кадастрова зйомка виконувалася по чоти-рьох крайніх поворотних точках меж земельної ділянки, які були показані са-мою ОСОБА_1 Координати поворотних точок меж земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 , відповідно до її місця розташування, показаного позивачкою , не відповідають координатам поворотних точок, зазна-ченим у технічій документації 2006 року, затвердженій розпорядженям Черні-вецької районної державної адміністрації від 12 квітня 2006 року № 93, та у ви-даному ОСОБА_1 Державному акті на право власності на земельну ділянку від 26 грудня 2006 року серії ЯД № 369556.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивачка на-дала у якості доказів рішення Білянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 06 березня 2000 року про надання земельних ділянок громадянам у постійне користування та від 14 березня 2001 року про затвер-дження технічної документації та видачі громадянам державних актів на право постійного користування землею, згідно яких позивачці на території Білянської сільської ради мала бути відведена у постійне користування земельна ділянка для особистого підсобного господарства площею 1,0 га. Проте проект відведен-ня цієї земельної ділянки, докази перенесення її меж в натуру ( на місцевість ), державний акт про право постійного користування землею позивачкою суду не представлені. Намагання суду віднайти вказані документи позитивних наслідків не дали.

Суд першої істанції дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 про не-вірність зазначення координат виділеної їй у 2001 році земельної ділянки у про-екті землеустрою 2006 року, виготовленому ДП Вінницький науково-дослід-ний та проектний інститут землеустрою є безпідставним. Право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою, виділеною їй на підставі рішення Бі-лянської сільської ради від 14 березня 2001 року, не виникло. Межі цієї земель-ної ділянки не були винесені в натурі ( на місцевості ), документ про право пос-тійного користування землею позивачці не видавався. Отримана ОСОБА_1 на підставі розпорядження Чернівецької районної дежавної адміністрації від 12 квітня 2006 року № 93, зазначеного в отриманому нею державном акті серії ЯД № 369556, у власність земельна ділянка за кадастровим номером 05249809002:000:0620 не є тією земельною ділянкою, що надавался їй у корис-тування згідно рішення сільської ради від 14 березня 2001 року. Суд підкрес-лив, що правомірність набуття позивачкою права власно-сті на земельну ділян-ку згідно державного акту ЯД № 369556 з кадастровим номером НОМЕР_2 :000: НОМЕР_3 нею самою чи іншими особами не оскаржується. ОСОБА_2 ОСОБА_3 не довела, що її цивільне право порушене відповідачем і підлягає за-хисту в обраний нею спосіб.

Висновки суду першої інстанції є вірними, об'єктивними, такими, що грун-туються на наявних в матеріалах справи доказах, встановлених судом фак-тичних обставинах справи.

Оскаржуючи судове рішення від 11 вересня 2019 року, ОСОБА_1 , вик-лавши фактичні обставини справи, вказує на те, що правомірно вважала вида-ний їй державний акт виготовленим на земельну ділянку, якою вона користу-валася з 2000 року. За твердженням позивачки відповідач виконав роботу з го-ризонтальної зйомки земельних ділянок, розроблення проекту їх відведення без встановлення наявного їх використання. Скаржниця, посилаючись на окремі норми Земельних кодексів України в редакції 1990, 1992 років ( статті відповід-но 6, 7, 9, 17, 23 та 6, 17, 56 ), вказує на наявність у неї права на одержання у власність земельної ділянки для особистого підсобного господарства. На під-ставі пункту другого Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності ( корис-тування ) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрових номерів. ОСОБА_1 вважає дії відповідача та-кими, що суперечать Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і збе-рігання державних актів на правов власності на земельну ділянку і право пос-тійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвер-дженій наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43. Як наслідок, на думку скаржниці, відповідачем допу-щені технічні помилки у визначені координат і поворотних точок наданої їй у 2000 році земельної ділянки. Далі скаржниця посилається на недотримання від-повідачем вимог Інструкції щодо встановлення ( відновлення ) меж земельних ділянок третіх осіб у справі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можна визнати спроможними, такими, що на задоволення скарги тягнуть скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Із самої технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж зе-мельних ділянок та складання державних актів на право власності на землю громадянам соціальної сфери с. Біляни, для ведення особистих селянських гос-подарств, за рахунок земель резервного фонду та земель запасу на території Білянської сільської ради Чернівецького району Вінницької області ( т. 1, а. с. 79-152 ) убачається, що ДП Вінницький науково-дослідний та проектний ін-ститут землеустрою виконав вказані роботи за договором від 12 липня 2005 року № 1500 на замовлення громадян соціальної сфери Білянської сільської ра-ди Чернівецького району Вінницької області. Йдеться виключно про землі ре-зервного фонду та запасу земельних ділянок площею до 2 га ріллі. Перед виго-товленням проекту відведення земельних ділянок з метою уточнення площ та класифікації угідь, була проведена горизонтальна зйомка земельних ділянок зе-мель резервного фонду та земель запасу . Паралельно з проектом відведення зе-мельних ділянок розроблявся й проект організації території земельних ділянок, наданих працівникам сфери обслуговування на території Білянської сільської ради, який розглянутий і схвалений сільським головою ОСОБА_12 У ОСОБА_7 та гро-мадянами села Біляни, яким надавалися земельні ділянки. Цей проект погодже-ний рішенням 20 сесії 4 скликання Білянської сільської ради від 09 листопада 2005 року. Уся технічна документація по відведенню земельних ділянок, вста-новленню їх меж з видачею державних актів на право власності на землю пра-цівникам сфери обслуговування на території Білянської сільської ради затвер-джена розпорядженням Чернівецької районної державної адміністрації від 12 квітня 2006 року № 93.

Скаржниця, посилаючись на наявність у неї права власності на земельну ді-лянку на підставі державного акта серії ЯД № 369556, виданого завдяки розроб-леній та затвердженій вище технічній документації за рішенням органу держав-ної влади, у даному випадку розпорядження Чернівецької районної державної адміністрації від 12 квітня 2006 року № 93, помилково твердить про виникнен-ня у неї цього права ще у 2000 році, не звертаючи уваги на те, що її право ко-ристування земельною ділянкою жодним чином не підтверджується належними і допустимими доказами. Рішеннями сільської ради, виключно на які посила-ється ОСОБА_1 , передбачалося надання у приватну власність земельних ді-лянок з видачею державних актів на право користування землею. Як уже зазна-чалося вище, що й суд першої інстанції підкреслив, такого Державного акта по-зивачка не отримувала, він їй не видавався.

Отже, звернувшись в суд як власниця земельної ділянки з кадастровим но-мером 0524980900:02:000:0620, зареєстрованої у Державному земельному ка-дастрі на підставі виготовленої ДП Вінницький науково-дослідний та проект-ний інститут землеустрою , ОСОБА_1 мала б захищати своє право обстави-нами, що випливають з її права власності на земельну ділянку. Натомість вона опирається на обставини, які не пов'язані з правовідносинами, що створюють для неї право власності на землю. ОСОБА_1 просила суд виправити невірно, на її думку, зазначені у технічній документації координати її земельної ділянки, претендуючи таким чином на іншу земельну ділянку. Фактично позивачка ко-ристувалася земельною ділянкою з іншими координатами, ніж виділена їй зе-мельна ділянка згідно розробленої, погодженої та затвердженої в установлено-му порядку технічної докуметації.

Судом встановлено і це ніким з учасників справи не заперечується, що тех-нічної документації по відведенню земельних ділянок, на підставі якої могли б бути видані громадянам державні акти на право постійного користування зем-лею, та яка мала б затверджуватися рішенням сільської ради, не існує, в сільсь-кій раді її немає. Ухвала суду від 30 січня 2018 року про її витребування у роз-робника ВАТ Укрпромпроектбудсервіс не виконана, у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області така технічна документація відсутня.

Крім викладеного необхідно наголосити, що доводи скарги в частині права позивачки на одержання земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства є безспірними, така земельна ділянка виділена їй у власність, нею отриманий відповідний Державний акт від 26 грудня 2006 року серії ЯД № 369556. Цей Державний акт є чинним, ніким не оспорюється. Посилання ОСОБА_13 - ОСОБА_14 на недотримання відповідачем вимог Інструкції про встановлення ( відновлення ) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості ) та їх закріплен-ня межовими знаками відносно визначення координат і поворотних точок зе-мельних ділянок третіх осіб у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 узагалі не може братися до уваги, оскільки позовних вимог до вказаних осіб не заявлено. У цій справі йдеться виключно про виправлення невірно зазначених, на думку позивачки, у технічній документації координат земельної ділянки, що перебу-ває у її користуванні.

На заперечення доводів апеляційної скарги належить зауважити, що суд першої істанції при вирішенні цього спору керувався нормами земельного зако-нодавства, що регулювали правовідносини на час їх виникнення. Твердження скаржниці про зворотнє не відповідає дійсності. Керуючись нормами Закону України Про Державний земельний кадастр суд вірно наголошував, що ви-значений ОСОБА_1 відповідач не є Державним кадастровим реєстратором, тому її вимога до ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою стосовно зміни кадастрового номера земельної ділянки є безпід-ставною.

Провадження у даній цивільній справі з урахуванням проведеної судової експертизи здійснювалося судом першої інстанції з 12 травня 2017 року ( т. 1, ухвала про відкриття провадження у справі ) по 11 вересня 2019 року ( дата ухвалення рішення ). 25 березня 2018 року у справі проведена судова земельно-технічна експертиза ( висновок № 3411/18-21 ), а 26 січня 2018 року за замов-ленням ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_15 складений протокол погодження кадастрової зйомки земельної ділянки, наданої у користування позивачки у 2000 році. Цей протокол суд не визнав належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у справі, ураховуючи проведення у справі вказаної судової експертизи, висновку якої дана правова оцінка у сукупності з іншими доказами, представленими сторонами. Належить відміти, що вказаний протокол від 26 січня 2018 року не відповідає вимогам Закону України Про землеустрій , не є документацією із землеустрою та складений особами без відповідних на те пов-новажень.

Колегія суддів апеляційного суду не знаходить законних підстав для задо-воленлення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 17 ЗУ Про виконання рішень та засто-сування практики Європейського суду з прав людини національні суди засто-совують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основополож-них свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело пра-ва.

Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції Про захист прав людини і ос-новоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публіч-ний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безсторон-нім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов' -язків цивільного характеру.

Вимога пункту першого статті 6 Конвенції щодо обгрунтування судових рі-шень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен до-від заявника. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рі-шення, може бути різною в залежності від від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року ). Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцін-ки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прий-нятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сфор-мульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат роз-гляду справи ( Проніна проти України, № 63566/00 параграф 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року ).

Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним су-дом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду не знаходить під-став для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Оскаржуване судове рі-шення є законним та обґрунтованим, належно умотивованим, тому апеляційні скарги сторін у справі належить залишити без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції зали-шає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матері-ального та процесуального права.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеус-трою про зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19 листопада 2019 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді В. П. Рибчинський

Л.О. Голота