Постанова

від 20.11.2019 по справі 802/63/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа №802/63/16-а

адміністративне провадження №К/9901/14612/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзеров А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Колорит Агро на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. (суддя - Богонос М.Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016р. (судді - Совгира Д.І., Білоус О.В., Курко О.П) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Правнича компанія Справа до Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи: ТОВ Колорит Агро , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_25 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_73 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_39 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_80 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_39 , ОСОБА_68 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав,

в с т а н о в и в :

У січні 2016р. ТОВ Правнича компанія Справа звернулось до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - права оренди земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю Колорит Агро №27682274 від 30.12.2015 року, №27627837 від 29.12.2015 року, №27681426 від 30.12.2015 року, №27643664 від 29.12.2015 року, №27393946 від 23.12.2015 року, №27686911 від 30.12.2015 року, №27628388 від 29.12.2015 року, №27639175 від 29.12.2015 року, №27631242 від 29.12.2015 року, №27648131 від 29.12.2015 року, №27681802 від 30.12.2015 року, №27392133 від 23.12.2015 року, №27638629 від 29.12.2015 року, №27388775 від 23.12.2015 року, №27683998 від 30.12.2015 року, №27388912 від 30.12.2015 року, №27389081 від 23.12.2015 року, №27646016 від 29.12.2015 року, №27587958 від 28.12.2015 року, №27686004 від 30.12.2015 року, №27390634 від 23.12.2015 року, №27389130 від 23.12.2015 року, №27649354 від 29.12.2015 року, №27627044 від 29.12.2015 року, №27630620 від 29.12.2015 року, №27642439 від 29.12.2015 року, №27643827 від 29.12.2015 року, №27393919 від 23.12.2015 року, №27635054 від 29.12.2015 року, №27755587 від 05.01.2016 року, №27633088 від 29.12.2015 року, №27755950 від 05.01.2016 року, №27680757 від 30.12.2015 року, №27646391 від 29.12.2015 року, №27648456 від 29.12.2015 року, №27389603 від 23.12.2015 року, №27683487 від 30.12.2015 року, №27389516 від 23.12.2015 року, №27645619 від 29.12.2015 року, №27754685 від 05.01.2016 року, №27638370 від 29.12.2015 року, №27630161 від 29.12.2015 року, №27389738 від 23.12.2015 року, №27644482 від 29.12.2015 року, №27390412 від 23.12.2015 року, №27754750 від 05.01.2016 року, №27389424 від 23.12.2015 року, №27632456 від 29.12.2015 року, №27391492 від 23.12.2015 року, №27755300 від 05.01.2016 року, №27755476 від 05.01.2016 року, №27757794 від 05.01.2016 року, №27756185 від 05.01.2016 року, №27395259 від 23.12.2015 року, №27629803 від 29.12.2015 року, №27648983 від 29.12.2015 року, №27649890 від 29.12.2015 року, №27637058 від 29.12.2015 року, №27757076 від 05.01.2016 року, №27754876 від 05.01.2016 року, №27637857 від 29.12.2015 року, №27396407 від 23.12.2015 року, №27679588 від 30.12.2015 року, №27647372 від 29.12.2015 року, №27390671 від 23.12.2015 року, №27628679 від 29.12.2015 року, №27754789 від 05.01.2016 року, №27756595 від 05.01.2016 року, №27754739 від 05.01.2016 року, №27633315 від 29.12.2015 року, №27754652 від 05.01.2016 року, №27632068 від 29.12.2015 року, №27648063 від 29.12.2015 року, №27757334 від 05.01.2016 року, №27650070 від 29.12.2015 року, №27642738 від 29.12.2015 року, №27641580 від 29.12.2015 року, №27683022 від 30.12.2015 року, №27754934 від 05.01.2016 року, №27389684 від 23.12.2015 року, №27627318 від 29.12.2015 року, №27631632 від 29.12.2015 року, №27389459 від 23.12.2015 року, №27390049 від 23.12.2015 року, №27647343 від 29.12.2015 року, №27393226 від 23.12.2015 року, №27634800 від 29.12.2015 року, №27391064 від 23.12.2015 року, №27637719 від 29.12.2015 року, №27394612 від 23.12.2015 року, №27755669 від 05.01.2016 року, №27639632 від 29.12.2015 року, №27389262 від 23.12.2015 року, №27755467 від 05.01.2016 року, №27756795 від 05.01.2016 року, №27646841 від 29.12.2015 року, №27640821 від 29.12.2015 року, №27389118 від 23.12.2015 року, №27755702 від 05.01.2016 року, №27388879 від 23.12.2015 року, №27755178 від 05.01.2016 року, №27631013 від 29.12.2015 року, №27640230 від 29.12.2015 року, №27391590 від 23.12.2015 року, №27648620 від 29.12.2015 року, №27637325 від 29.12.2015 року, №27636753 від 29.12.2015 року, №27645308 від 29.12.2015 року, №27755817 від 05.01.2016 року, №27687589 від 30.12.2015 року, №27634415 від 29.12.2015 року, №27754994 від 05.01.2016 року, №27627501 від 29.12.2015 року, №27756588 від 05.01.2016 року, №27388675 від 23.12.2015 року, №27756331 від 05.01.2016 року, №27389817 від 23.12.2015 року, №27754864 від 05.01.2016 року, № 27635224 від 29.12.2015 року, №27392873 від 23.12.2015 року, №27730700 від 31.12.2015 року, №27392721 від 23.12.2015 року, №27388986 від 23.12.2015 року, №27644950 від 29.12.2015 року, №27392255 від 23.12.2015 року, №27394415 від 23.12.2015 року, №27628969 від 29.12.2015 року, №27388717 від 23.12.2015 року, №27391391 від 23.12.2015 року, №27755368 від 05.01.2016 року, №27650412 від 29.12.2015 року, №27393412 від 23.12.2015 року, №27633811 від 29.12.2015 року, №27390669 від 23.12.2015 року, №27388864 від 23.12.2015 року, №27626900 від 29.12.2015 року, №27629448 від 29.12.2015 року, №27646079 від 29.12.2015 року, №27636047 від 29.12.2015 року, №27390989 від 23.12.2015 року, №27390419 від 23.12.2015 року, №27391869 від 23.12.2015 року, №27756116 від 05.01.2016 року, №27756403 від 05.01.2016 року, №27644152 від 29.12.2015 року, №27680126 від 30.12.2015 року, №27757364 від 05.01.2016 року, №27626731 від 29.12.2015 року, №27757230 від 05.01.2016 року, №27286557 від 20.12.2015 року, №27647624 від 29.12.2015 року, №27390159 від 23.12.2015 року, №27631527 від 29.12.2015 року, №27634396 від 29.12.2015 року, №27391159 від 23.12.2015 року, №27389244 від 23.12.2015 року, №27685077 від 30.12.2015 року, №27632863 від 29.12.2015 року, №27646756 від 29.12.2015 року, №27645026 від 29.12.2015 року, №27643177 від 29.12.2015 року, №27388772 від 23.12.2015 року.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що орендує земельні ділянки, розташовані на території Мізяківсько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області на підставі договорів оренди укладених між ТОВ Правнича компанія Справа та третіми особами (власниками земельних ділянок). Протягом 2015 року між позивачем та третіми особами укладено додаткові угоди до договорів оренди. Проте, при намаганні провести державну реєстрацію додаткових угод позивача повідомлено, що здійснити державну реєстрацію не є можливим, оскільки власники земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача, уклали та зареєстрували договори оренди на ці ж земельні ділянки з ТОВ Колорит Агро .

Посилався на те, що в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладеними між ТОВ Колорит Агро та фізичними особами, належним чином не перевірив, чи зареєстроване право оренди на ці земельні ділянки за іншими особами, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договорів оренди, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні й ті ж самі земельні ділянки передано в оренду різним орендарям.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області індексний номер 27646016 від 29.12.2015р. залишено без розгляду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2016р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016р., позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27682274 від 30.12.2015 року, №27627837 від 29.12.2015 року, №27681426 від 30.12.2015 року, №27643664 від 29.12.2015 року, №27393946 від 23.12.2015 року, №27686911 від 30.12.2015 року, №27628388 від 29.12.2015 року, №27639175 від 29.12.2015 року, №27631242 від 29.12.2015 року, №27648131 від 29.12.2015 року, №27681802 від 30.12.2015 року, №27392133 від 23.12.2015 року, №27638629 від 29.12.2015 року, №27388775 від 23.12.2015 року, №27683998 від 30.12.2015 року, №27388912 від 30.12.2015 року, №27389081 від 23.12.2015 року, №27587958 від 28.12.2015 року, №27686004 від 30.12.2015 року, №27390634 від 23.12.2015 року, №27389130 від 23.12.2015 року, №27649354 від 29.12.2015 року, №27627044 від 29.12.2015 року, №27630620 від 29.12.2015 року, №27642439 від 29.12.2015 року, №27643827 від 29.12.2015 року, №27393919 від 23.12.2015 року, №27635054 від 29.12.2015 року, №27755587 від 05.01.2016 року, №27633088 від 29.12.2015 року, №27755950 від 05.01.2016 року, №27680757 від 30.12.2015 року, №27646391 від 29.12.2015 року, №27648456 від 29.12.2015 року, №27389603 від 23.12.2015 року, №27683487 від 30.12.2015 року, №27389516 від 23.12.2015 року, №27645619 від 29.12.2015 року, №27754685 від 05.01.2016 року, №27638370 від 29.12.2015 року, №27630161 від 29.12.2015 року, №27389738 від 23.12.2015 року, №27644482 від 29.12.2015 року, №27390412 від 23.12.2015 року, №27754750 від 05.01.2016 року, №27389424 від 23.12.2015 року, №27632456 від 29.12.2015 року, №27391492 від 23.12.2015 року, №27755300 від 05.01.2016 року, №27755476 від 05.01.2016 року, №27757794 від 05.01.2016 року, №27756185 від 05.01.2016 року, №27395259 від 23.12.2015 року, №27629803 від 29.12.2015 року, №27648983 від 29.12.2015 року, №27649890 від 29.12.2015 року, №27637058 від 29.12.2015 року, №27757076 від 05.01.2016 року, №27754876 від 05.01.2016 року, №27637857 від 29.12.2015 року, №27396407 від 23.12.2015 року, №27679588 від 30.12.2015 року, №27647372 від 29.12.2015 року, №27390671 від 23.12.2015 року, №27628679 від 29.12.2015 року, №27754789 від 05.01.2016 року, №27756595 від 05.01.2016 року, №27754739 від 05.01.2016 року, №27633315 від 29.12.2015 року, №27754652 від 05.01.2016 року, №27632068 від 29.12.2015 року, №27648063 від 29.12.2015 року, №27757334 від 05.01.2016 року, №27650070 від 29.12.2015 року, №27642738 від 29.12.2015 року, №27641580 від 29.12.2015 року, №27683022 від 30.12.2015 року, №27754934 від 05.01.2016 року, №27389684 від 23.12.2015 року, №27627318 від 29.12.2015 року, №27631632 від 29.12.2015 року, №27389459 від 23.12.2015 року, №27390049 від 23.12.2015 року, №27647343 від 29.12.2015 року, №27393226 від 23.12.2015 року, №27634800 від 29.12.2015 року, №27391064 від 23.12.2015 року, №27637719 від 29.12.2015 року, №27394612 від 23.12.2015 року, №27755669 від 05.01.2016 року, №27639632 від 29.12.2015 року, №27389262 від 23.12.2015 року, №27755467 від 05.01.2016 року, №27756795 від 05.01.2016 року, №27646841 від 29.12.2015 року, №27640821 від 29.12.2015 року, №27389118 від 23.12.2015 року, №27755702 від 05.01.2016 року, №27388879 від 23.12.2015 року, №27755178 від 05.01.2016 року, №27631013 від 29.12.2015 року, №27640230 від 29.12.2015 року, №27391590 від 23.12.2015 року, №27648620 від 29.12.2015 року, №27637325 від 29.12.2015 року, №27636753 від 29.12.2015 року, №27645308 від 29.12.2015 року, №27755817 від 05.01.2016 року, №27687589 від 30.12.2015 року, №27634415 від 29.12.2015 року, №27754994 від 05.01.2016 року, №27627501 від 29.12.2015 року, №27756588 від 05.01.2016 року, №27388675 від 23.12.2015 року, №27756331 від 05.01.2016 року, №27389817 від 23.12.2015 року, №27754864 від 05.01.2016 року, №27635224 від 29.12.2015 року, №27392873 від 23.12.2015 року, №27730700 від 31.12.2015 року, №27392721 від 23.12.2015 року, №27388986 від 23.12.2015 року, №27644950 від 29.12.2015 року, №27392255 від 23.12.2015 року, №27394415 від 23.12.2015 року, №27628969 від 29.12.2015 року, №27388717 від 23.12.2015 року, №27391391 від 23.12.2015 року, №27755368 від 05.01.2016 року, №27650412 від 29.12.2015 року, №27393412 від 23.12.2015 року, №27633811 від 29.12.2015 року, №27390669 від 23.12.2015 року, №27388864 від 23.12.2015 року, №27626900 від 29.12.2015 року, №27629448 від 29.12.2015 року, №27646079 від 29.12.2015 року, №27636047 від 29.12.2015 року, №27390989 від 23.12.2015 року, №27390419 від 23.12.2015 року, №27391869 від 23.12.2015 року, №27756116 від 05.01.2016 року, №27756403 від 05.01.2016 року, №27644152 від 29.12.2015 року, №27680126 від 30.12.2015 року, №27757364 від 05.01.2016 року, №27626731 від 29.12.2015 року, №27757230 від 05.01.2016 року, №27286557 від 20.12.2015 року, №27647624 від 29.12.2015 року, №27390159 від 23.12.2015 року, №27631527 від 29.12.2015 року, №27634396 від 29.12.2015 року, №27391159 від 23.12.2015 року, №27389244 від 23.12.2015 року, №27685077 від 30.12.2015 року, №27632863 від 29.12.2015 року, №27646756 від 29.12.2015 року, №27645026 від 29.12.2015 року, №27643177 від 29.12.2015 року, №27388772 від 23.12.2015 року.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась третя особа - ТОВ Колорит Агро , звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди дійшли безпідставного висновку про те, що відповідачем прийнято спірні рішення без проведення повної перевірки інформації, необхідної для реєстрації права оренди.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що протягом 2008-2012 років між ТОВ "Правнича компанія "Справа" та власниками земельних ділянок (фізичні особи - треті особи в цій справі) укладено договори оренди земельних ділянок, з яких певна частина зареєстрована в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, інша - у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

На підставі зазначених договорів оренди землі, укладених з власниками земельних ділянок, ТОВ "Правнича компанія "Справа" має у своєму володінні та користуванні (на умовах оренди) земельні ділянки розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Згідно з даними договорами, право оренди землі передано їх власниками ТОВ "Правнича компанія "Справа" в строкове платне користування.

Пунктом 43 зазначених договорів встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Заявлене ТОВ "Правнича компанія Справа" право оренди земельних ділянок у Мізяківсько-Хутірській сільській раді Вінницького району Вінницької області зареєстровано до 01 січня 2013 року у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" та управлінні Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, що відповідно підтверджується внесеними записами про державну реєстрацію договорів оренди землі до Державного реєстру земель.

Вказані договори сторонами достроково не розривались.

Разом з тим, до закінчення дії строку вище вказаних договорів оренди, відповідачем повторно зареєстровано право оренди землі на ті ж самі земельні ділянки в період чинності укладених договорів оренди землі з позивачем за ТОВ "Колорит Агро" та прийнято спірні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позивач, не погоджуючись зі спірними рішеннями відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що строк дії договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та третіми особами - власниками земельних ділянок, на час вчинення спірних реєстраційних дій не закінчився.

В свою чергу державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не перевірив інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на одну і ту ж земельну ділянку з метою недопущення одночасного існування їх подвійної реєстрації.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що в порушення вимог чинного законодавства відповідач зареєструвавши речове право ТОВ Колорит Агро на земельні ділянки, що перебували в оренді позивача на підставі договорів оренди здійснив повторну реєстрацію договорів оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Крім того, приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 16.01.2019р. у справі №823/317/17 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються окрім вимог про скасування оспорюваного рішення також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення.

У справі, яка розглядається, позивачем оскаржуються реєстраційні дії, заявником яких він не був.

При цьому, позовні вимоги обгрунтовані наявністю у позивача права оренди земельних ділянок та відсутністю такого права у ТОВ Колорит Агро . Тобто наявний спір щодо права на спірні земельні ділянки, яке підлягає державній реєстрації.

Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер і залежно від суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного або господарського судочинства.

За таких обставин, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку, що суди помилково розглянули дану справу в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

За правилами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В надісланій до суду заяві касатор просив розглянути питання про повернення судових витрат.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2016р. відстрочено ТОВ Колорит Агро сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Тобто, судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції касатором понесено не було.

Разом з тим, судовий збір у розмірі 245560,00 грн. (двісті сорок п`ять тисяч п`ятсот шістесят) сплачений ТОВ Колорит Агро за подання апеляційної скарги, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №14887808-1 від 18.05.2016р., підлягає поверненню.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Колорит Агро задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 скасувати, а провадження у справі закрити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю Колорит Агро з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 245560,00 грн. (двісті сорок п`ять тисяч п`ятсот шістесят гривен), сплачений згідно з квитанцією №14887808-1 від 18.05.2016р.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук